ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
Ти!
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ДІВОЧА ДОВІРА
I

Серце б’є в бойові барабани,
Похіть підло на вушко шепоче:
Умовляє віддатись Бажанню –
Тобто, дати у борг проти ночі.

Він дарує п’янкі Обіцянки
Пестить лоно змією-рукою...

А Сумління прокинулось зранку
У обіймах Образи гіркої:

Він казав, що кохає без тями,
Що вона – його серця принцеса,
Скориставшись її почуттями
Для банально-бездушного сексу.

Наче варвар, брутальний і дикий,
У екстазі скавчав, як собака,
А коли всю до крапельки випив,
Захропів свою „пісню подяки”.

Вранці мовчки поснідав неспішно,
З ликом гордого, хтивого Звіра,
Залишивши принижено-грішну,
Безутішну дівочу Довіру.

II

Вони хотіли бути разом –
Наївні, як дорослі діти:
Тваринний Секс її образив,
А Він – вдоволений і ситий.

Дівоча Гордість, чи Провина,
Його виштовхували з серця,
А Мрія підставляла спину.
Щоб Сором, ніби шкіру здерти.

Вбираючи цілющу прану,
Щоб пам’ять швидше засинала
Вона загоювала рану...
Цей Досвід коштував чимало.

А Він не жалкував нітрохи:
Його несла Бажання повінь
І вабила звичайна Похіть –
Верхівка айсберга Любові.

Його сліпила Насолода,
А „голод” гнав шукати знову
Гаряче Тіло, юну Вроду
І Пристрасть різнокольорову.

III

Ніхто, як бачимо, не винний:
В полоні Мрій, чи то Ілюзій,
Вони – дві різні половини
У випадковому союзі.

(30.12.08 – 2.02.10)р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Кохання (роздми)


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-18 15:15:52
Переглядів сторінки твору 6163
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.109 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 15:22:48 ]
Сашуль, ти, напевно, в попередньому житті був жінкою... Так відчувати жіноче єство !!! Як говорив Бегемот:"Я в восхищении!!!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 15:31:07 ]
Дякую, Патарочко!
У минулих життях ким я тільки не був:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 15:45:41 ]
Волос длинный, ум в солодком месте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 15:52:35 ]
Ну, це ви дарма, пане Комаров... Від жінок вам тепер дістанеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 15:52:53 ]
Вітаю Вас з новим твором.
Відчувається і рука вихователя і тонкого знавця процесу. А не тільки поета.
Цей рядок мені здався особливо цікавим.
"Для банально-бездушного сексу". Тонко. Супер :)
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:06:16 ]
Дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 17:01:16 ]
Вірш глибокий, щемливий і правдивий. Колись ця розтерзана дівоча довіра відомстить звіру, Ол.Христенко напише про це поему або новий гарний вірш.
Із теплом пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 17:30:15 ]
Дякую, Ярославе!
Маю надію, що жінки, яким близька ця тема, з подібної ситуації вийдуть сильнішими і мудрішими, а не сповненими ненависті і жаги помсти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-18 17:17:37 ]
Прекрасно, що ж іще написати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 17:30:56 ]
Дякую, Леді Лі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 21:39:35 ]
Дай Боже, пане Олександре! Я з цим не сперечаюсь. Таким жінкам не обов"язково мстити, просто такі гріховні вчинки караються вищою силою, на мою думку. Але й ловелас карає таку дівчину за надмірну наївність, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:37:10 ]
Згоден, пане Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 22:51:06 ]
Сашо, дуже приємно, що чоловіки із розумінням сприйняли твій вірш. Тема не проста та й не кожен зважиться на неї. Ти молодець! Висвітлив у повній мірі болісну ситуацію відносин між чоловіком та ображеною жінкою.
"А коли всю до крапельки випив,
Захропів свою „пісню подяки”." - сильно, правдиво.
Ніби ляпас!!!
З повагою,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:37:57 ]
Дякую, Таню:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 19:48:05 ]
слухай, дійсно, звідки таке тонке сприйняття жіночого світу? б*єш аж в самісіньке серце своїм вмінням грати словами над відтінками реальності


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 13:00:59 ]
Дякую, Віто!
Сподіваюсь, я не зробив надто боляче твоєму серцю:)
Я просто намагаюсь розуміти інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 18:00:31 ]
Ну, "у борг проти ночі", мабуть, давала Вона...))) З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 11:18:41 ]
САме так, Вітре:)
Перший катрен - цілком про неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:56:03 ]
ги-ги

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 11:25:25 ]
Блін, шо за фігня. Сашо шота не то з моєю жіночністю?..
Вибач, но я не розумію ні вірша лір. героїні Це все якісь... майже частушки для ліміти тіко форма не та.
А тебе я люблю і хочу таких віршів як було минуле "Твоє фото" - щирих і справжніх.
Хочеш можеш ображатися та я тут не кекси з родзинками хавати прийшла, в нас наче обговорення.
Твоя щира,
Цілую ніжно,
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 15:12:52 ]
Юленько!
Поспішаю тебе заспокоїти: з твоєю жіночністю все О.К.:)
Просто ти вже доросла, розумна і не така наївна, як Л.Г., щоб не потрапляти в подібні ситуації.
Певно тому тобі цей вірш і не цікавий.
За відвертість - дякую. Особливо - за щирість:)
А вірші, яких ти очікуєш - ще будуть:)
Хіба я можу не виправдати твоїх очікувань:)
Дякую, Юленько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 15:19:52 ]
Оськільки цей вірш сприймається неоднозначно, вирішив його дописати, поставивши певні акценти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 13:05:35 ]
Я так зрозуміла, дописана третя частина? Без неї якось інакше сприймався вірш, викликав якісь роздуми. А тепер ясно, ніхто не винен... Як все просто, тільки спробуйте сказати отаке молодій дівчинці. Без третьої частини вірш сприймався ще десь жіночно, а тепер видно, що його чоловік писав, знявши кількома словами всю провину, і побіг шукати нову половинку, саме ту, чергову на один вечір.