ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ДІВОЧА ДОВІРА
I

Серце б’є в бойові барабани,
Похіть підло на вушко шепоче:
Умовляє віддатись Бажанню –
Тобто, дати у борг проти ночі.

Він дарує п’янкі Обіцянки
Пестить лоно змією-рукою...

А Сумління прокинулось зранку
У обіймах Образи гіркої:

Він казав, що кохає без тями,
Що вона – його серця принцеса,
Скориставшись її почуттями
Для банально-бездушного сексу.

Наче варвар, брутальний і дикий,
У екстазі скавчав, як собака,
А коли всю до крапельки випив,
Захропів свою „пісню подяки”.

Вранці мовчки поснідав неспішно,
З ликом гордого, хтивого Звіра,
Залишивши принижено-грішну,
Безутішну дівочу Довіру.

II

Вони хотіли бути разом –
Наївні, як дорослі діти:
Тваринний Секс її образив,
А Він – вдоволений і ситий.

Дівоча Гордість, чи Провина,
Його виштовхували з серця,
А Мрія підставляла спину.
Щоб Сором, ніби шкіру здерти.

Вбираючи цілющу прану,
Щоб пам’ять швидше засинала
Вона загоювала рану...
Цей Досвід коштував чимало.

А Він не жалкував нітрохи:
Його несла Бажання повінь
І вабила звичайна Похіть –
Верхівка айсберга Любові.

Його сліпила Насолода,
А „голод” гнав шукати знову
Гаряче Тіло, юну Вроду
І Пристрасть різнокольорову.

III

Ніхто, як бачимо, не винний:
В полоні Мрій, чи то Ілюзій,
Вони – дві різні половини
У випадковому союзі.

(30.12.08 – 2.02.10)р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Кохання (роздми)


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-18 15:15:52
Переглядів сторінки твору 5909
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.109 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 15:22:48 ]
Сашуль, ти, напевно, в попередньому житті був жінкою... Так відчувати жіноче єство !!! Як говорив Бегемот:"Я в восхищении!!!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 15:31:07 ]
Дякую, Патарочко!
У минулих життях ким я тільки не був:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 15:45:41 ]
Волос длинный, ум в солодком месте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 15:52:35 ]
Ну, це ви дарма, пане Комаров... Від жінок вам тепер дістанеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 15:52:53 ]
Вітаю Вас з новим твором.
Відчувається і рука вихователя і тонкого знавця процесу. А не тільки поета.
Цей рядок мені здався особливо цікавим.
"Для банально-бездушного сексу". Тонко. Супер :)
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:06:16 ]
Дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 17:01:16 ]
Вірш глибокий, щемливий і правдивий. Колись ця розтерзана дівоча довіра відомстить звіру, Ол.Христенко напише про це поему або новий гарний вірш.
Із теплом пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 17:30:15 ]
Дякую, Ярославе!
Маю надію, що жінки, яким близька ця тема, з подібної ситуації вийдуть сильнішими і мудрішими, а не сповненими ненависті і жаги помсти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-18 17:17:37 ]
Прекрасно, що ж іще написати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 17:30:56 ]
Дякую, Леді Лі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 21:39:35 ]
Дай Боже, пане Олександре! Я з цим не сперечаюсь. Таким жінкам не обов"язково мстити, просто такі гріховні вчинки караються вищою силою, на мою думку. Але й ловелас карає таку дівчину за надмірну наївність, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:37:10 ]
Згоден, пане Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 22:51:06 ]
Сашо, дуже приємно, що чоловіки із розумінням сприйняли твій вірш. Тема не проста та й не кожен зважиться на неї. Ти молодець! Висвітлив у повній мірі болісну ситуацію відносин між чоловіком та ображеною жінкою.
"А коли всю до крапельки випив,
Захропів свою „пісню подяки”." - сильно, правдиво.
Ніби ляпас!!!
З повагою,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-19 11:37:57 ]
Дякую, Таню:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 19:48:05 ]
слухай, дійсно, звідки таке тонке сприйняття жіночого світу? б*єш аж в самісіньке серце своїм вмінням грати словами над відтінками реальності


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 13:00:59 ]
Дякую, Віто!
Сподіваюсь, я не зробив надто боляче твоєму серцю:)
Я просто намагаюсь розуміти інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 18:00:31 ]
Ну, "у борг проти ночі", мабуть, давала Вона...))) З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 11:18:41 ]
САме так, Вітре:)
Перший катрен - цілком про неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 14:56:03 ]
ги-ги

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 11:25:25 ]
Блін, шо за фігня. Сашо шота не то з моєю жіночністю?..
Вибач, но я не розумію ні вірша лір. героїні Це все якісь... майже частушки для ліміти тіко форма не та.
А тебе я люблю і хочу таких віршів як було минуле "Твоє фото" - щирих і справжніх.
Хочеш можеш ображатися та я тут не кекси з родзинками хавати прийшла, в нас наче обговорення.
Твоя щира,
Цілую ніжно,
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 15:12:52 ]
Юленько!
Поспішаю тебе заспокоїти: з твоєю жіночністю все О.К.:)
Просто ти вже доросла, розумна і не така наївна, як Л.Г., щоб не потрапляти в подібні ситуації.
Певно тому тобі цей вірш і не цікавий.
За відвертість - дякую. Особливо - за щирість:)
А вірші, яких ти очікуєш - ще будуть:)
Хіба я можу не виправдати твоїх очікувань:)
Дякую, Юленько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 15:19:52 ]
Оськільки цей вірш сприймається неоднозначно, вирішив його дописати, поставивши певні акценти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 13:05:35 ]
Я так зрозуміла, дописана третя частина? Без неї якось інакше сприймався вірш, викликав якісь роздуми. А тепер ясно, ніхто не винен... Як все просто, тільки спробуйте сказати отаке молодій дівчинці. Без третьої частини вірш сприймався ще десь жіночно, а тепер видно, що його чоловік писав, знявши кількома словами всю провину, і побіг шукати нову половинку, саме ту, чергову на один вечір.