ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Сонячна доба
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Кілька слів від Євгена Барана
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Кілька слів від Євгена Барана
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
* 159 *
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
* * *
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
Лімерики F1
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Я тут
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Серпневий зорепад
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Рідна мова
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Врунгеліада
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Споживачі
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
* * *
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
* 158 *
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
* * *
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 1)
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Бабуся й онука
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 120ZI/7
Образ твору На споді безодні,
де зірки – як ікра,
на планеті сто_двадцять_зет _ай_дріб _сім,
служити українцю – ну просто край!
Хоча непереливки тут усім.

Три розпечених сонця
/заходять два/,
а одне – як вмонтоване у зеніт.
І від цього обертом голова
й сексуальні видива...
неземні...

Вдома діти і жінка...
й коханка...
дві.
І від цього у грудях і в животі
дві пульсуючі дірки.
А в голові –
кілька сот варіантів можливих дій.

А під вечір /умовно/
приходить кум,
із сусідньої бази /вважай – села/,
то вони поспівають, попють чайку,
і навряд чи читатимуть – хто що склав.

Бо ну що ці віршиська –
космічний пил!
У такому безмежжі ти завше сам.
Та якби не вони, то нарід би пив,
а відтак задивляється в небеса.

А у тих небесах –
золота байда.
І немає спасіння від цих небес:
кожен третій твердим /наче камінь/ став,
кожен другий /до денця/ пізнав себе.

У цієї розради
полинний смак:
це як очі_ув_очі, слова_в_слова.
Це коли тебе кличуть, а ти зім'як,
бо насправді ніхто
/із живих/
не звав.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-09 23:00:25
Переглядів сторінки твору 11827
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.892 / 5.5  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:14:06 ]
Два чинники - перша строфа і авторство.
І можна не читати, а мліти.
Та все ж головним чинником є поетична якість виробу.
Файно, шановний Сергію.
Дружньо
нікому невідомий Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:20:44 ]
о, шановний Гарібальде! не перебільшуйте вже, їй_бо:) а то я ще сам почну мліти /для переконливості починає, типу тренуєцця/
дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 20:25:32 ]
Коли я наштовхуюсь на назви планет з цифрами, то починаю гадати, чи не Ви їх відкрили для астрономії?
Зізнайтесь. Бо потім це буде якось ситуативно-примусово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:30:34 ]
так_так: саме я. ну не всі... на жаль.
але добру половину згаданих мною - точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:24:33 ]
А-йой, куме - наливайте!
Сонце з неба відпускайте.
І до нашого балаку -
най нас влада цьмозьне в ср...
Козаки ми - не дівки,
наливай-но горівкИ.
Серце гріє кварта,
і її ми варта!
на планеті сто_двадцять_зет _ай_дріб _сім
заряджаємо... "Макім"
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:21:59 ]
я так не вмію, як ти, Юрцю - щоб одразу і так.
але підписуюсь під кожною твоєю заявою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:25:41 ]
Ай мін....Максім


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 00:17:32 ]
одне задоволення читати такі вірші!!! вражає досконала форма і змістова наповненість...
а ще ця числова символіка...

"І немає спасіння від цих небес: кожен третій твердим /наче камінь/ став, кожен другий /до денця/ пізнав себе" – забираю на цитату))) такі щирі правдиві слова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:24:28 ]
досконала форма і змістова наповненість... - це прямо критичний апофеоз:) шучу_шучу.
дяка вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 01:03:06 ]
тему сексуальних неземних видив розкрито не повністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:27:20 ]
согласєн.
/ставить штатив/вмикає камеру/роздягаєцця сам/роздягає всіх присутніх - починає... і-і-і.../

to be continued


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 01:06:32 ]
Какая-то, блин, абстракция.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:27:52 ]
cfv ,fxe


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:29:04 ]
так красіво, що нестав перемикатись:)
малось на увазі - згоден: фігня якась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 14:00:45 ]
...Смак полину відчувається все більш явно... Правдиво-печально, я б так сказав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:31:09 ]
печально_правдиво - уточнив би я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 16:00:27 ]
класно !!! /українець знайде кума навіть на 120/..ота там ))/ вірш чудовий, коли нічого не зрозуміло і все на місцях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:32:40 ]
це точно.
анєкдот_ф_тєму:
куме, пити будете?
нє.
а зараз?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:34:38 ]
"бо насправді ніхто
/із живих/
не звав"
а насправді і кума, гляди, нема,
тільки спека набрякло висить з отав
тільки колом іде не одна голова.
бо дірок уже дві попід серце ввись,
як ніхто не прийде, до штурвалу гнись
бо планета ота 120-та зет,
до Землі десь тихцем вже собі повзе...

/зачепив/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:41:20 ]
дяка за "зачепив".
/спека не дозволяє заримувати якусь отвєтку...
тому скажу просто і ясно - заходь./


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 20:44:17 ]
дякую, заходжу. мені ж заціпило спершу. хотіла написати, що просто постою сперта на сторінку... але навряд чи тебе потішило би моє заціпеніння, коли там у вірші кум... от і..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:08:37 ]
а що думаєте, дійсно задивляється?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 19:51:20 ]
думаю що таки_так.
задивляєцця.
але при цьому все"дно п"є.
а коли вип"є, то вглядаєцця ще пильніше.
бо після цього там починає двоїтися/троїтися/четверитися...
і в кінці_кінців можна таке побачити! таке!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 20:41:24 ]
Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 15:33:51 ]
Аж дух перехопило... Наче в Космосі побувала. Ледь оговталась від легкого запаморочення...
Дякую. Вірш, насправді, чудовий.