ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,

М Менянин
2025.08.30 12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.

Просити у Бога

Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.

Віктор Кучерук
2025.08.30 07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й

Юрій Лазірко
2025.08.30 05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.

Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 МОГО ЩАСТЯ ОСТРІВЕЦЬ
Образ твору Чом зустрілись надто пізно?
Поміж нами - світ лежить,
Ми - вітри, що дмуть нарізно,
Хоч на зорях ворожи.

Ми розділені з тобою
Водоспадом чужих доль...
Розірвати шлюб з журбою
Мені, Господи, дозволь!

У душі дощить невпинно
І гірчить, як з полину.
Не збагну - чия провина,
Що до Тебе не сягну?

Хай ріка розлуки плине,
Біль у ній замість води.
До своєї Половини
Я знайду той шлях один!

Якщо треба - проти течій,
Проти злих вітрів життя
Я піду до самозречень
Без вагань і каяття.

Десь за обрієм зоріє
Мого щастя острівець.
Знов ожили мої мрії,
Мчусь до Тебе навпростець...
04.09.2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-04 23:59:58
Переглядів сторінки твору 7584
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 00:04:11 ]
розірвала шлюб з журбою
Мчусь до Тебе навпростець...
Якщо зрадиш, головою
сплатиш борг, тобі - капець

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 00:32:50 ]
Якби ж тільки головою...
Що є гірш душевних мук?
Та якщо кохають двоє -
Зрад не буде і розлук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 15:51:12 ]
Оптимістично і стверджуюче, Наталю! А чому "надто пізно?" Такі зустрічі ніколи не бувають запізнілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:01:46 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:02:53 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:41:04 ]
А якщо кохає палко
Та не зробить перший крок,
Кинь його, тобі Наталко,
Досить в небі ще зірок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 17:14:00 ]
Навіщо журавель у небі ?
Якщо синиця є в руках,
Немає жодної потреби,
Цінуй міцніш цей Божий Дар !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:57:46 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:58:34 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 21:35:16 ]
Часто кохання на відстані сотень кілометрів сильніше, ніж на відстані руки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:56:43 ]
Так, Юля, я з Вами згідна. Принаймі в моєму житті кохання завжди було приречене на розлуку... У кожного своя ріка терпінь і своя приреченість.
А Вам бажаю лише приреченості на щастя і справжнє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 22:15:25 ]
зміст Вашого вірша,не дуже відповідає змісту попреднього коментаря..враження таке ніби персонаж вигаданий,фантом

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:59:29 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 23:00:11 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 23:51:04 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 00:05:10 ]
Василю, це ще дуже веселі й оптимістичні мої вірші, в них усіх щасливий радісний кінець. А моє щастя й справді дивне, як і я сама, мабуть. Принаймі, моє нинішнє кохання живе й здорове, ми дивимося в одному напрямку на спільний острівець щастя, не зважаючи на те, що між нами зараз тисячі кілометрів і місяці розлук... А колись давно моя поезія була дуже печальною - бо мій Коханий пішов у Вічність і на довгі роки прирік мене на самоту і ...тужливі вірші. Так що я справді зараз дуже щаслива, бо все пізнається в порівнянні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:04:29 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:24:07 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:45:22 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 01:04:11 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 16:54:52 ]
Вдячна, Василю, за таке щире співпереживання і переймання моєю долею! А останнє побажання про того "журавля" мені особливо сподобалося. Та "журавель" лише за, але поки що реальність диктує проживання на відстані тисяч кілометрів, та я вірю, що розлука скоро мине і ми знову "зіллємося в одне". І ще - людину слід любити за внутрішню красу, бо зовнішня скороминуча.
А Вам, Василю, навзаєм бажаю мати все те, що серцю миле!