ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
* * *
Легко дихаю і вільно йду
По украй розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння,
З ароматами поперемінно, -
Слабне тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.05.03 16:49
Весла вицвілих брів
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,

Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Середа
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Павло Тетеря
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Холоди (рондель)
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
Бааль Шем Тов і Швець
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Без назви
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Якби сповідь
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Діло мовлю (The Doors)
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
Напівсплячі цивілізації
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Привіт від дяді Жори
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там...
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
* * *
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
В піст
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 МОГО ЩАСТЯ ОСТРІВЕЦЬ
Образ твору Чом зустрілись надто пізно?
Поміж нами - світ лежить,
Ми - вітри, що дмуть нарізно,
Хоч на зорях ворожи.

Ми розділені з тобою
Водоспадом чужих доль...
Розірвати шлюб з журбою
Мені, Господи, дозволь!

У душі дощить невпинно
І гірчить, як з полину.
Не збагну - чия провина,
Що до Тебе не сягну?

Хай ріка розлуки плине,
Біль у ній замість води.
До своєї Половини
Я знайду той шлях один!

Якщо треба - проти течій,
Проти злих вітрів життя
Я піду до самозречень
Без вагань і каяття.

Десь за обрієм зоріє
Мого щастя острівець.
Знов ожили мої мрії,
Мчусь до Тебе навпростець...
04.09.2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-04 23:59:58
Переглядів сторінки твору 8013
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 00:04:11 ]
розірвала шлюб з журбою
Мчусь до Тебе навпростець...
Якщо зрадиш, головою
сплатиш борг, тобі - капець

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 00:32:50 ]
Якби ж тільки головою...
Що є гірш душевних мук?
Та якщо кохають двоє -
Зрад не буде і розлук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 15:51:12 ]
Оптимістично і стверджуюче, Наталю! А чому "надто пізно?" Такі зустрічі ніколи не бувають запізнілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:01:46 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:02:53 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:41:04 ]
А якщо кохає палко
Та не зробить перший крок,
Кинь його, тобі Наталко,
Досить в небі ще зірок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 17:14:00 ]
Навіщо журавель у небі ?
Якщо синиця є в руках,
Немає жодної потреби,
Цінуй міцніш цей Божий Дар !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:57:46 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:58:34 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 21:35:16 ]
Часто кохання на відстані сотень кілометрів сильніше, ніж на відстані руки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:56:43 ]
Так, Юля, я з Вами згідна. Принаймі в моєму житті кохання завжди було приречене на розлуку... У кожного своя ріка терпінь і своя приреченість.
А Вам бажаю лише приреченості на щастя і справжнє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 22:15:25 ]
зміст Вашого вірша,не дуже відповідає змісту попреднього коментаря..враження таке ніби персонаж вигаданий,фантом

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:59:29 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 23:00:11 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 23:51:04 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 00:05:10 ]
Василю, це ще дуже веселі й оптимістичні мої вірші, в них усіх щасливий радісний кінець. А моє щастя й справді дивне, як і я сама, мабуть. Принаймі, моє нинішнє кохання живе й здорове, ми дивимося в одному напрямку на спільний острівець щастя, не зважаючи на те, що між нами зараз тисячі кілометрів і місяці розлук... А колись давно моя поезія була дуже печальною - бо мій Коханий пішов у Вічність і на довгі роки прирік мене на самоту і ...тужливі вірші. Так що я справді зараз дуже щаслива, бо все пізнається в порівнянні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:04:29 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:24:07 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:45:22 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 01:04:11 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 16:54:52 ]
Вдячна, Василю, за таке щире співпереживання і переймання моєю долею! А останнє побажання про того "журавля" мені особливо сподобалося. Та "журавель" лише за, але поки що реальність диктує проживання на відстані тисяч кілометрів, та я вірю, що розлука скоро мине і ми знову "зіллємося в одне". І ще - людину слід любити за внутрішню красу, бо зовнішня скороминуча.
А Вам, Василю, навзаєм бажаю мати все те, що серцю миле!