ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 МОГО ЩАСТЯ ОСТРІВЕЦЬ
Образ твору Чом зустрілись надто пізно?
Поміж нами - світ лежить,
Ми - вітри, що дмуть нарізно,
Хоч на зорях ворожи.

Ми розділені з тобою
Водоспадом чужих доль...
Розірвати шлюб з журбою
Мені, Господи, дозволь!

У душі дощить невпинно
І гірчить, як з полину.
Не збагну - чия провина,
Що до Тебе не сягну?

Хай ріка розлуки плине,
Біль у ній замість води.
До своєї Половини
Я знайду той шлях один!

Якщо треба - проти течій,
Проти злих вітрів життя
Я піду до самозречень
Без вагань і каяття.

Десь за обрієм зоріє
Мого щастя острівець.
Знов ожили мої мрії,
Мчусь до Тебе навпростець...
04.09.2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-04 23:59:58
Переглядів сторінки твору 7886
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 00:04:11 ]
розірвала шлюб з журбою
Мчусь до Тебе навпростець...
Якщо зрадиш, головою
сплатиш борг, тобі - капець

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 00:32:50 ]
Якби ж тільки головою...
Що є гірш душевних мук?
Та якщо кохають двоє -
Зрад не буде і розлук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 15:51:12 ]
Оптимістично і стверджуюче, Наталю! А чому "надто пізно?" Такі зустрічі ніколи не бувають запізнілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:01:46 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:02:53 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:41:04 ]
А якщо кохає палко
Та не зробить перший крок,
Кинь його, тобі Наталко,
Досить в небі ще зірок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 17:14:00 ]
Навіщо журавель у небі ?
Якщо синиця є в руках,
Немає жодної потреби,
Цінуй міцніш цей Божий Дар !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:57:46 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:58:34 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 21:35:16 ]
Часто кохання на відстані сотень кілометрів сильніше, ніж на відстані руки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:56:43 ]
Так, Юля, я з Вами згідна. Принаймі в моєму житті кохання завжди було приречене на розлуку... У кожного своя ріка терпінь і своя приреченість.
А Вам бажаю лише приреченості на щастя і справжнє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 22:15:25 ]
зміст Вашого вірша,не дуже відповідає змісту попреднього коментаря..враження таке ніби персонаж вигаданий,фантом

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:59:29 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 23:00:11 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 23:51:04 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 00:05:10 ]
Василю, це ще дуже веселі й оптимістичні мої вірші, в них усіх щасливий радісний кінець. А моє щастя й справді дивне, як і я сама, мабуть. Принаймі, моє нинішнє кохання живе й здорове, ми дивимося в одному напрямку на спільний острівець щастя, не зважаючи на те, що між нами зараз тисячі кілометрів і місяці розлук... А колись давно моя поезія була дуже печальною - бо мій Коханий пішов у Вічність і на довгі роки прирік мене на самоту і ...тужливі вірші. Так що я справді зараз дуже щаслива, бо все пізнається в порівнянні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:04:29 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:24:07 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:45:22 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 01:04:11 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 16:54:52 ]
Вдячна, Василю, за таке щире співпереживання і переймання моєю долею! А останнє побажання про того "журавля" мені особливо сподобалося. Та "журавель" лише за, але поки що реальність диктує проживання на відстані тисяч кілометрів, та я вірю, що розлука скоро мине і ми знову "зіллємося в одне". І ще - людину слід любити за внутрішню красу, бо зовнішня скороминуча.
А Вам, Василю, навзаєм бажаю мати все те, що серцю миле!