ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Новини (Критика | Аналітика)

 Україну готують до розколу?
Образ твору Сторінка відкрита для аналізу подій, що свідчать про можливі загрози цілісності нашої держави.

Проблема нині виглядає надто серйозно, аби нею нехтувати. В час економічних негараздів і наша влада прагнутиме перенести увагу на штучно створені негаразди, і наші недоброзичливці спробують отримати максимальну користь від можливого розігріву пристрастей.

Отже, тамуємо пристрасті, проте аналізуємо, і пробуємо проявити мудрість української громади.

1. Зацікавлені в розділі України сторони

Росія та Європа.

Нинішня влада Росії, агонізуючи у все вищих протиріччях між імперським своїм устроєм і Природою речей, від системного занедбання країни, під тиском бурхливо зростаючого Китаю, від виснажливих збройних конфліктів, і не лише на Кавказі, - тим не менше, як акула, якій розпорото живота, і доки вона ще на плаву - намагається і буде намагатися проковтнути частину України. Це для російської системи влади вроджене, це вже на рівні підсвідомості, і це неодноразово звучало з Кремлівських кабінетів. Зацікавлення Багрянокам'яної скероване, очевидно, на регіони Сходу і Півдня України - туди, де за часів СРСР проводилася особливо дбайлива селекція народонаселення. Києву ( в межах області) буде, в кращому випадку, запропоновано визначитися і голосно попроситися "в сім'ю" , але без жодних самостійницьких преференцій.

Європі, мяко кажучи, цікава стабільність. Європа, як старий багатій, трясеться і боїться. Її лякає найменший подих вітру. Економічний фундамент і тут, як інде, тримається на молодих і енергійних плечах. А їх, енергійних і молодих, в Європі все менше й менше. Зате все більше енергійних ісламістів, і китайських товарів, та й китайських кварталів теж... А ще європейці цінують теплі клозети, і це для них значно важливіше за все інше, що колись звалося мораллю. І основною загрозою теплим клозетам їм названа нестабільність в Україні. В ментально, офшорно, регіонально, православно, мовно розділеній Україні.
Як вирішилося питання нестабільності Югославії? Так само вирішиться це питання і в Україні?

Коли?

Досить скоро.
Трубопроводи в обхід України активно проводяться. Деякі з них вже ніби й починають прокачувати перші енергоносії. В той же час Росія довела труби і до Китаю. А Китай купить усе. Не папірці ж їм держказначейства США знову і знову прикупляти...
Отже, віднімаємо з балансу України поступлення за прокачку нафти і газу, і додаємо чергове підвищення ціни на енергоносії, викликані загальною девальвацією світових валют - очікується найближчими роками (не більше ніж за 2-3 роки) ріст доларових цін в 2-3 рази від середнього рівня докризових (а значить нафти - до 160-200$ ?)
І в один момент від нас попросять таки почати повертати борги. А за деякий час до цього з України спробують витягти свої гроші всі, хто тут їх має...
Зрозуміло, що на Україні почнеться картково-талонна смута.
Утім, вже зараз готують систему соціальної картки. І хто цю систему для нас береться розробляти? Росія.
І в Києві ось зростає, як на дріжджах, центр впливу Москви на Україну. Попри все, що вже передано, або захоплено УПЦ МП "біля станції метро "Либідська" у Києві Українська православна церква Московського патріархату почала будувати найвищий в Європі православний храм Святого Воскресіння висотою 120 м.
Це комплекс на 22 тис. кв. м, в якому, окрім собору на 5 тис. прихожан, проектувальники заявили резиденцію митрополита, численні офіси, гімназію, духовно-просвітницький центр, готель для паломників, телестудію, конференц-зал на 1 тис. чоловік, спорткомплекс і підземний паркінг на 126 місць..."
Можна пригадати, що Росія досить потужно скуповує і потужні промислові групи, банки, і це лише видима частина, бо є і невидима, як то туманне кредитування уряду, інше...

Хто протистоятиме розколу України?

1. Безумовно, до пори до часу, єдність України вигідна і тим, хто олігархічно грабує Україну. Зменшення економічного простору і повноти влади над ним їх не влаштовує. Проте, ці сили аж ніяк не можна назвати міцними - достатньо ланцюжку випадкових смертей прибрати 5-6 керманичів нашої недоекономіки і будиночок із карт розвалиться, і тузи й королі впадуть відомо в чиї руки.
2. Громадськість центру і заходу України активно стоятиме за нашу державність, натомість різко зубожілий схід і, традиційно, Крим довірливо потягнуться, зомбовані російськими інформаційними каналами (а інших там і не дивляться) під ковбасно-горілчану парасольку Багрянокам'яної. Хоча спочатку, в цілях виживання в умовах тотального дефіциту, буде сформована лугандонська автономія?
3. Протистояти розколу України може міжнародне право, але декілька брудних провокацій з боку північного сусіда, і абхазько-осетинський сценарій (лугандонсько-кримський) буде повторено.
4. Посилення багрянокам'яної Росії за рахунок частини України вкрай невигідно необамівській частині США. Але Обаму цікавить позбутися персонального зашморгу Афганістану і Ірану на шиї США, і Україна для нього найменша плата за повноцінне втягування Росії в Ірано-Афганську кампанію. Див. "Чому США здало Україну"

Як це готується

1. Радикалізація українства.
Зрозуміло, що швидко радикалізувати, запалити до кривавого дійства можна лише стиснуту тягарями, сіру, малоосвічену, і, насправді, достатньо бездуховну масу безправного народонаселення.
Для цього необхідно:
1.1. Витісняти з нашого життя українську церкву, замінюючи її московською.
1.2. І далі плюндрувати імена і діяння живих і мертвих наших моральних авторитетів.
1.3. Тихо скуповувати і нищити ЗМІ і "інтелектуально акцентовані" інтернет-ресурси (Скільки в нашому інтернеті зараз, наприклад, виставлено адекватних тлумачних он-лайн словників? А російських, англомовних, іншомовних?)
1.4. І далі впроваджувати ерзац продукти начебто легкого вирішення існуючих проблем - ось, мовляв, поруч з вами, на одній вулиці, живуть вороги - москаль, німець, жидва, інші - саме вони винні у всьому! А "все" звісно кожен розуміє по-своєму!
Ось вам, наприклад, для цього партія "Свобода", і вона вам дасть "все", що потрібно малому українцеві (і чому ж там не буде великих українців - про це малим не говоритимуть)!
В потрібний момент від керівництва такої партії буде йти потрібний сигнал свої вірним, а також і опонентам, що дозволятиме реалізувати ті чи інші задуми незримих ляльководів.

Ось один із прикладів:

На відео лідер партії "Свобода" О.Тягнибок, я так розумію, що і від себе, і від усієї верхівки "Свободи" ( і всіх тих, що не вийшли з цього утворення після отакого виступу), напередодні виборів 2004 року - напевно в цілях об'єднання всіх патріотичних сил навколо Ющенка - згадує про "тих, які хотіли мати свою Україну", про тих, які, "коли прийшов ворог", "боролися з москалями, німцями, боролися із жидвою та іншою нечистю, яка хотіла забрати в нас нашу українську державу..."

Це звучить починаючи з 3 хвилини 21 сек.

"Вчасно" сказано Тягнибоком і саме те, що поєднає народ України задля її розбудови - демократичною, сучасною, високоосвіченою??? На жаль, такі вислови і є нічим іншим, як добре продуманим шкідництвом, тонкою, але вкрай отруйною провокацією, яка направлена на роз'єднання України.
В такій "Свободі", у таких тягнибаксів, марно шукати основу для консолідації народу, тому таку "Свободу" так активно і підтримує нинішня влада, як політична, так і економічна. Але якщо Янукович вважає, що як Кучма Симоненка, так він замість Тимошенко отримає колись в другому турі Тягнибока, то ті, що насправді задумали і чужими руками ставлять всі ці спектаклі, вважають, що таке протистояння - влада проти "шовіністичного, звірячого націоналізму" - легко наповниться в потрібний момент кров'ю. І будьмо впевнені, що там, де проллється достатньо крові "за національною ознакою" - там обов'язково йтиметься про розділення протиборчих сторін, а значить і про розділ України, точніше - розпад.


...........................

(Далі буде)


Якщо є бажання, аналізуємо ситуацію разом...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-14 16:40:21
Переглядів сторінки твору 15426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 18:31:12 ]
Подібний сценарій можливий, якщо... Маю надію на оте "якщо" і мені так здається, що перед самою Росією все виразніше нависає загроза розвалу. Тамтешня влада здається міцною. А подивимось, чи то так насправді? Коли осетинам допомогли відколотись від Грузії, я подумав, що так відпрацьовується технологія анексії Криму. Але я розумію, що двічи за одним сценарієм навряд діятимуть російські вожді. Там ведеться тонша гра, хоча, чесно казати, дуже все схоже. І влада у нас не українська, ну ніяк не українська. І паспорти видають нашим громадянам (так само, як на південому Заході Румунські). І труба нафтова - серйозний аргумент. Чи не подавиться Російська влада такими великими шматками? Бо так жерти, коли аж бугри по спині йдуть - то вже не на здоров'я. Я не дуже напружую своїми аргументами. Просто висловлюю думку невиправного оптиміста. Я у меншости тут на Сході, це правда. Ця частина України не дуже чинитиме спротив нахабству Росії, бо це нахабство сприймається якось у іншому ракурсі. Але... Хоч вірте, хоч ні, немає у північного ведмедя світлої перспективи. Захід, чи там США завжди готові "злити" нас і я з цим погоджуюсь. На чому базується така моя впевненість? Я до гадалок не ходжу, але згідно з моїми переконаннями, незабаром оті самі США домінуватимуть у світі, не оглядаючись на якусь там Росію. Хоча, це окрема тема, пов'язана з баченням біблійних пророцтв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 18:55:34 ]
Ігорю, таке враження, що Ви взагалі "остання барикада" на Сході )
Думаю, у матеріалі фарби дещо згущені - і щодо зубожілості всього Сходу (який переважно є донором), і щодо "продажності за ковбасу-горілку" (що виглядає дуже зневажливо і несправедливо до мільйонів людей, які живуть там) і щодо намірів Росії (яка маленьку Грузію не змогла проковтнути). Чому не розглядається федералізм як такий, а тільки обов"язково у розрізі долучання "до сім"ї"?
И чи не дивно, що розмови про "розкол" все частіше починають зараз лунати саме із Заходу України?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 08:05:18 ]
І це логічно. Маю на увазі реакцію Західних областей. Розмовляючи на вулицях свого міста рідною мовою, зустрічаюсь з ненависними поглядами і навіть чув на свою адресу визначеня "бендера". Тобто, молоде покоління навіть не знає, як грамотно вимовляти і писати це слово і звідки воно походить, але дивиться на україномовних українців, як на чужих у їхньому світі. Звичайно, я сильно узагальнюю. Своє комфортне середовище, з певними зусиллями, я таки створив. Тому і своє маленьке "я" не вважаю останнім, як Ви кажете, бастіоном. Напластувалося в душі і захотілось висловитись. Те, що ми трошки різних поглядів, то це нормально, на те ми й люди. Ідей федералізму, або конфедералізму я не розділяю. Не бачу для цього підстав. Якщо й протиставляю комусь свою думку, то це реакція на зневагу, яку відчуваю на собі. Хіба це нормально зараховувати до людей другого сорту тих, хто чомусь любить рідну мову, країну свою, а не сусідню. Власне, я не стільки зневажаю сусідів, скільки не сприймаю владу московії. Тому, якщо є питання, намагаюсь пояснювати без тиску, "шкандалю" і чемно. А коли принижують гідність, то не посміхаюсь придуркувато, як той холоп. Зі мною працює молодий хлопець, який що до нашої мови висловився, наче то якась козляча, чи щось на кшталт "нарєчія" непотрібного. Якою була б Ваша реакція? Я просто спитав: "У тебе є підстави мені, як людині, плювати мені в пику?" Він навіть не зрозумів відразу, що зробив таке, бо в нас стосунки завжди базувались на взаємоповазі. Вибачився і я ніколи нічого подібного не чув від нього. Але у голові-то його залишилась установка "українець - ворог". Не до мене, бо я вже як виняток із правила. До всіх інших. Отака біда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 21:51:47 ]
Коли починаються певні розмови, значить це комусь вигідно. Питання кому і з якою метою... Хтось одного разу сказав мені (на жаль, не можу згадати, хто), що побажання «не хворіти» є нещирим, бо, врешті-решт, закладає у підсвідомість слово «хворіти», а хто справді зичить добра, той побажає «здоров’я». Можливо, і тут так: слід вишукувати які завгодно моменти, що об’єднують, діяти у напрямі єднання, відмовившись від практики звинувачень у бік «сходу-заходу Криму», бо тільки таким чином можна протистояти тим, хто зичить Україні «не хворіти», мріючи про майбутній зиск за її рахунок, за наш з вами рахунок, хто б з нас де не жив? Адже якщо двійко у злагоді, третьому не світить… Від добра добра деінде не шукають, то може слід облаштовувати країну так, щоб власний хліб був солодший за сусідський пряник? Не на доріканнях родина тримається, а на тому, що з доброго слова слід починати, а добрими справами закінчувати. Історія робиться не на майданах, а у головах, тож слід починати з власної, адже протистояти розколу суспільства може тільки суспільство, а якщо його немає, то усе інше – лиш констатація факту. Як на мене, то зараз люди як ніколи підійшли до необхідності об’єднання, а хтось хотів би роз’єднати і нав’язати образ зовнішнього ворога, аби внутрішні жирували, адже нездатність керівництва країни здійснити необхідні зміни у суспільстві і законодавстві - факт, бо весь час відбувається підміна необхідних змін на вигідні купці офшорних громадян, банкірів без громадянства та їм подібних. Особисто я вважаю, що ні парламент, ні міністерства чи будь-хто угорі не здатні до необхідної законотворчості з-за кризи, так би мовити, менталітету. І це уже починає становити серйозну загрозу. У країні має знайтись сила, здатна це зробити за них і так, аби суспільство підтримало її , бо це частина неї самої. Мені набридло бути громадянкою пирога, котрий весь час хтось ділить, я хочу бути громадянкою суспільства, громади, здатної згуртовуватись навколо спільної мети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 22:09:45 ]
У тому й то справа, що сили такої немає. За найоптимістичнішими прогнозами вона з"явиться років через 5-7, а то і 10. І "криза менталітету", про який Ви згадали у своїй промові, Тетяно, не сьогодні почався, і не з цієї влади. Ці - тільки продовжили. І не тільки у влади ця криза - вона в усього "суспільства", на яке Ви покладаєте такі надії. У цьому плані "західняки" аж ніяк не поступаються "східнякам" - взяти хоча б відомості про "найбідніших чиновників", які мешкають у Львові.
Якщо відверто, то від цього суспільства - від цих поколінь наврядчи можна чого дочекатися. Тому всі надії - на молодь. Яка й здатна буде прийти до влади через 5-7-10 років. А до того - зберегти хоча б нашу спільну країну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 22:41:50 ]
Я розумію, що відчутні зміни будуть тільки у наступному поколінні, але і зараз вже певні зрушення є, серед людей мого віку. Врешті-решт суспільство - це ми, Мріє:я, Ви, наші Майстерні є частиною суспільства, тож чи можна чогось дочекатись від "цього суспільства" - питання і до нас. Від нас з Вами, можна чогось дочекатись, Мріє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 23:13:41 ]
Танічко, від Мрії Поета можна дочекатися хіба натхнення, а їй самій - хоча б відшукати гармонію і розширити певні кола ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 00:35:34 ]
А я гармонію шукала-шукала,чекала-чекала від інших а її все мало та й мало, а потім почала трошки, у межах власних здібностей, намагатись створювати. Може, якщо хоч кожен десятий по жменьці, то й кургани наносимо... Дуже хочеться вірити...Ми з сусідкою почали клумбу у дворі влаштовувати, так нам усі казали:"Нащо воно вам треба, все одно затопчуть, квіти порвуть..." Років п'ять уже минуло, не без того, що хтось шкоду зробить, але квітів у дворі все більшає і більшає, і не тільки нашими з сусідкою турботами. Навіть хлопчаки, від яких тої шкоди чекали, почали за клумбу переживати... І зі свого двора ніхто не шкодить, навіть ті, що проти були.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 00:42:18 ]
Так і я ж про те. Шукати можна по-різному. Можна скласти руки на пузі і "красиво мовчати", як каже люба Редакція. Можна і не мовчати, а красиво кричати - здригати повітря, ефект той же приблизно, бо віддачі жодної. (Хоча коли мовчиш зосереджено, є час думати.) А можна шукати гармонію активно, торкаючись розумом і серцем до усього, що поруч і вище. І спостерігати за резонансом. Власне, це і є творчість, мабуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 00:14:09 ]
Дякую колеги, що ви долучилися до цієї непростої тематики. Сподіваюся, що ми можемо спокійно і зважено поспілкуватись без образ і взаємозвинувачень, поспілкуватися на тему можливих проблем завтрашнього дня, який таки обов'язково настане. І чи буде цей день радісний - не відомо.
Ви можете сказати, що "краще" таки завше змінює "гірше", бо "все проминає" - тільки ось формат свій нове "щастя" подеколи змінює досить кардинально.
Можливо більшість присутніх на сайті ПМ далекі від економіки, але підспудно всі відчувають, що ми, м'яко кажучи, відстали від цивілізованого життя-буття в усіх його проявах.
І можна довго переконувати себе, що в нас таки ще не все продається і купляється, але від того, що ми банкрути нікуди вже не подітися. З багатьох причин ми не спроможні утримувати державу, яку створили. І ні в кого, напевно, немає сумніву, що для загальноукраїнського виживання це владне утворення (систему влади в Україні) потрібно різко і рішуче трансформувати.
Але сучасні покоління українців не здатні проявити потугу, що проведе крізь горнило очищення до прозорих форм народовладдя.
Всім ясно, що таких сил в суспільстві після людожерських років нашої кривавої історії просто немає і корабель "Україна" тонутиме. І вже тоне. І цей корабель, до того ж, тягнуть в різні боки і з однією ціллю. Очевидно, що й одні на цьому кораблі ментально налаштовані знаходити спорідненість на сході, а інші на заході...
Що в ситуації не зрозуміло?
Невже і далі закриватимемо очі на конкретну, очевиднішу з кожним днем, проблематику можливого розриву?

Повторю своє бачення - сама по собі Україна не розпадеться, немає в Україні, наразі, жодних внутрішніх відцентрових сил, але Її, схоже, таки прагнуть розірвати на шматки оті всі "рятувальники".

Невже до останнього наші очі застилатиме наївне бачення - що все, мовляв, випадково так складається? Що випадково підживлюється капіталами і можливостями привладних сил, наливається біцепсами фашистськолика "Свобода" на Заході України. Що розбудова на Сході і в центрі України кремлівських проектів - це тільки співпраця і злиття зусиль во ім'я процвітаючої самостійної України...
Що не станеться в потрібний ( і уважно прорахований) момент спровокованого глибокого внутрішнього конфлікту і кривавих зіткнень, після чого ненависть і кров назавжди розірве нашу єдність...

Навіщо про все це говориться?
Просто дуже не хочеться аби це таки сталося. Хочеться, аби ми, українці, зберегли те, що маємо. Але як це зробити, коли ми так красиво навчилися мовчати?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 00:48:38 ]
Які жахи Ви розказуєте... А що Ви думаєте все ж таки про ще один варіант - без крові і ненаависті? Що ви думаєте про федералізм? Світ знає такі приклади.
Скажу одразу: особисто я проти розколу нашої країни. Але якщо чогось не оминути, то хоча б з мінімально руйнівними наслідками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 12:15:37 ]
Так, Мріє, це і справді жахи.
І дуже хочеться аби ці жахи ніколи не розвинулися в реальність, і тому про це потрібно говорити - вголос, зважено, і з пошаною до наших відмінностей і тих речей, що нас фундаментально поєднують.

Кажуть, що покійний Вячеслав Чорновіл був прихильником федералізації України. І думаю, що він дуже добре орієнтувався в цій проблематиці.
Особисто я вважаю, що підвищувати рівень самоуправління на наших землях, в наших містах і регіонах, абсолютно визріла проблема. Податки повинні платитися не офісами в Києві, а на місцях, де українці працюють і виробляють отой наш валовий продукт, і на місцях повинні виборні особи мати і відповідні ресурси, і відповідні повноваження, аби виводити - кожен добре знаючи саме свій край - і всю країну з болота нашої безвідповідальності.

Так, особисто я за федералізацію, з правами регіонів на свої, можливо і суттєві, відмінності, і твердою українськістю на федеральному рівні. Зрештою, так є і США, і в Німеччині...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 13:07:32 ]
Ось і я про це. Бо федералізація - все ж таки не розкол-розрив по живому, з відриванням коренів. Це як у родині - стосунки кращають, коли з батьками дорослі діти живуть окремо )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 12:00:18 ]
Та не буде ніякого розколу України. Бажання звичайно залишаться, як наприклад в Жириновського "...Україна там де Львів". Румуни, угорці і т.д. також не проти були би щось пригріти. А з середини ці ідейки як кажуть зараз насамперед із Заходу лунають винятково від збанкрутілої влади. З кінця 80-х під гаслами "націонал-патріотизму" всілася у владі всяка шваль, прогнала "окупантів", з ними і заводи які випускали таку-сяку продукцію де було менше сировини, а більше праці. Проходить час, а з влади втрачати не хочеться. Тим більше, що і робити більш нічого та челядь не вміє. Ось і пнуть нові лозунги, щоб приватизувати цілі регіони і увічнитися у владі. Це звичайні авантюристи і популісти. А федералізм? Який федералізм може бути в Україні, в якої видимість держави всього кілька років? Влада трохи ще була в Кучми, зараз тільки складаються передумови для відтворення так званої вертикалі влади, від чого верещать глитаї всіх кольорів. Якщо федералізм, то хапуги стануть зводити митниці на кордонах областей. Краще зразу розійтися хто куди. Не нинішнє покоління збирало Україну в сучасних межах, не йому розділяти. Та і вся соброність України щедро полита і кров'ю інших народів, хоч з протилежними цілями. А то розспівали про УПА, наче радянські солдати воювали за знищення українців. Проблема не Росії і не в Європі. Не тягне соціальна система без шарових ресурсів. Хочуть, не хочуть, а на непопулярні кроки влада мусить піти. Рано чи пізно. Це закон.
Та як було так і буде. Багаті багатшатимуть, бідні біднішатимуть. Знімуть мараторій на продаж землі і селянам буде можливість на власній шкурі переконатися як воно гарно було при царі. Вже не базіканням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 12:22:40 ]
Ось так і виглядає, як пише Олександр, позиція більшості. Себто великої проблеми ніхто не бачить.
Боюсь саме через це і крах буде особливо страшним.

А консервативні кола Польщі, Румунії і справді мріють щось собі хапнути при можливому розділі України.
Але це повна ахінея - західні українці скоріше приєднають частину Польщі і Румунії до себе.
Патріотизм на Західних теренах України зростає попри всі негаразди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 13:16:59 ]
Патріотизм, це звісно, розпрекрасно. Ще б економічно він був підкріплений хоч якось. Є на заході промисловість? Практично немає. Є сільське господарство, здатне самостійно прогодувати своє населення? Сумніваюсь. На одному туризмі "виїхати" можуть тільки екзотичні океанські острови. Тому не думаю, що вистроїться черга бажаючих "прихопити" собі західні землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 12:54:37 ]
А щодо "швалі", Олександре, боюся, що так ви вельми точно підсвідомо описали стан української спільноти після кровожерних років соціалізму?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 13:05:41 ]
Та не буде ніякого краху. Навіть сучасний російський уряд, який відмовився субсидіювати українську економіку по другому закону діалектики тільки зміцнює українську державність. А добудують нові газопроводи так ще краще. Ворушитися стане не тільки чиновницька братія, а і засалені міщани.
Браття з Заходу і не пикнуть. Не по їхніх зубах нинішня Україна. А для особливо активних можна і відпочинок "від наболілого" влаштувати..., десь в колоніях Донецької області. Там ягнят немає, не сумнівайтеся люди. Всі лозунги про ущемлення нацменшин з гарно продуманими планами наперед. В більш серйозних "партнерів" спокуса на рівні підсвідомості може і завжди буде, та пам'ять до дечого зобов'язує. А ще більше так звана Система Гарантированого Возмездия. Загроза не в тому. Частка невиробничої сфери вже давно заглушила те незначне виробництво, особливо за п'ять останніх років популізму і безвладдя. Порозбещувала людей влада.
Але номер буде коли "авторитарна" Білорусія першою вступить в Євросоюз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 14:00:44 ]
Мрійко, та і при Польщі і їх "великому державнику Пільсудському" на Західній Україні особливої промисловості не було, а сільське господарство обмежувалося житом і травою в болоті. Але якось животіли. В колоніях промисловість не розвивають. Це тільки "радянські окупанти" будували підприємства і дуже навіть непогані як на той час. А "патріотизм" це просто прапор. В першу чергу для пройдисвітів всіх мастей щось вхопити для себе і нащадків чи в крайньому разі поцарювати. Хоч які ті землі і бідні, але недостатку в бажаючих прихопити не було і не буде ніколи. Якби не ядерна зброя, то вже пробували б вчити демократії не тільки порадами.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 14:05:53 ]
На вілиці – «У всьому винні вони.» У ПМ – теж «У всьому винні вони».Вони-вони-вони!!!! Та так же розумно!!Господи, людоньки, я від вас сказюсь скоро! А ви де, де ви??? Ну ладно, я і частина з присутніх у ПМ належимо до верств, далеких від влади, можливості отримати і перевірити інформацію і можливості на когось відчутно впливати, але ж не всі!!! Я людина маленька, від плінтусу не видно, та й то бачила у очах людей при владі страх, бо найбільше за все влада боїться інформації, відвертої правди, бо вони всі і так павуки в банці, а в умовах інформативного світла… Давайте хоч власне страхопудство визнавати, бо зубатих журналістів убивають, тому наші СМІ більше на туалетний папір схожі, а не на те, чим мають бути!!! А людину, що йде проти системи, просто позбавляють роботи і можливості нормально жити. Хто це робить? Та ми ж і робимо – кожен на своєму місці і по-своєму. Тож давайте визнаємо, що вони – це ми, бо серед тут присутніх таки є причетні до влади хоч яким-небудь боком!!! То чи не варто приміряти на себе те, що говоримо про НИХ? Писати патріотичні вірші, проводити гучні акції для галочки – багато розуму не треба, а от зробити хоч дрібочку у цьому напрямі насправді, у своєму маленькому реальному житті, а не на словах, жити з цим на побутовому рівні хтось хоч намагається?! Скажіть мені після цього хтось про інтелігенцію, що вона краща частина суспільства, то я вам відповім, чим ця частина пахне! Майстерень Адміністрація б’ється лобом об стіну… Деяка невеличка кількість білих ворон цієї країни шукає братів по кольору…:( Патріотизм на західних теренах зростає… От цікаво, а чи входить у склад цієї патріотичності любов та повага до братів-донеччан та кримчан? Можете бути впевнені, що і у Криму, і на Донеччині теж повно патріотизму. Тільки усі ці місцеві патріотизми ніяк не хочуть зливатися у єдине почуття до всієї країни. Єдине, що дійсно об’єднує всіх – це бажання добре жити. Додати б сюди ще «у цій країні» - і дійсно був би патріотизм… До речі, у громадянських війнах стріляють один в одного саме з почуття патріотизму…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 16:22:47 ]
Таню, На ПМ, я сподіваюся, із розумінням ставляться до стану нашого суспільства після стількох століть тотального нищення.
І ще раз зауважу, Таню, що саме українське суспільство нині, як на мене, не має жодних бажань розділятися. Та закривати очі на суттєві загрози не дальновидно.
А щодо ідеї федералізації, то, знову ж таки, як на мене, її цілком можна замінити і добре прописаними в Конституції механізмами самоврядування українських регіонів.

Якщо ми хочемо зростання, то в Києві воно аж ніяк не народиться, а лише на місцях.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 20:49:20 ]
А на місцях люди готові до змін. Готові працювати, готові відкривати нові маленькі підприємства і розширювати вже відкриті, а отже, вкладати зароблену копійку у зростання. Готові виходити з тіні. Потрібні законодавчі умови. А умови стають все гірші і гірші, бо наші законотворці намагаються здерти шкуру навіть не з не впольованого ще ведмедя, а з ненародженого. Дуже часто дешевше заплатити взятку якомусь бюрократові, щоб він знайшов якусь шпарку в обхід закону, ніж робити все, як слід. Не кажучи вже про інколи прямий бандитизм з боку податківців та інших привладних структур... А власники великих підприємств як побудували свою політику на висотуванні останніх соків з пострадянських залишків, так воно і досі залишається, вони навіть бюрократичні апарати на тих підприємствах залишили такі ж, як у радянські часи, ніякого практично оновлення, ніякого бажання розвитку. А зарубіжні інвестори цю політику на льоту підхоплюють, вигідно ж. Скільки галасу піднімають навколо неякісної продукції якогось нікчемного підпільного підприємства, а про те, що ця неякісна продукція насправді все одно дуже часто якісніша за випущену офіційно – мовчок. І пишається якась паперова душа, що добру справу зробила, бо ж до перевірок продукції великих підприємств їй зась, там «криша», зате тих, у кого грошей не вистачає відкритись офіційно чи відкупитись, можна давити безкарно, та ще й довести цим свою необхідність та боєздатність. Тобто у структурах, котрі повинні обслуговувати виробничі сфери, робиться те ж саме, що і на дорогах. За ідеєю, для чого існує ДАІ? Для створення безпечного руху. А чим воно найбільше переймається насправді? Збиранням штрафів. При чому усіма правдами і не правдами. І федералізація ці проблеми не вирішить, а тільки поглибить. Ще й нових додасть. Бо, з моєї точки зору, вона вже є, тільки неофіційно, а зараз хтось хоче вивести це все на офіційний рівень. Принцип «разделяй и властвуй». У києві зростання не народиться, але щоб воно народилось на місцях, треба змінювати і менталітет, і закони. Але не так, як воно це робиться зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 12:22:40 ]
А ви, Таню, певно помітили, що Захід і нинішня влада України, одночасно почали притискати український малий бізнес?
І це найперша їхня "реформа"!
"Наші" владні "недоумки" посилаються на вимоги МВФ, тихцем потираючи руки, мовляв, роздавимо заодно і наших політичних опонентів, що виступають проти остаточної таборизації України.
Януковичі "думають", що ми розбіжимося - хто за кордон, хто на соцкапвиробництва, яких немає... Але ті, що ставлять цей спектакль знають, чого очікувати, вони й гроші різним тягнибаксам на це щедро даватимуть, чи вже давали і дають? Вони вже і ставлять своїх охоронців-радників, громадян іншої країни, біля тіла, чий (тіла) мобільний телефон теж у кишені цих "охоронців-радників", і чи тільки телефон?
Невже можна подумати, що недопущення на вибори БЮТу - це технологія суто від партії регіонів?..
БЮТ не цукерка, і точно така ж компанія, як і будь-яка тутешня компанія, складена із нинішніх громадян України, яким цікаве чи не цікаве входження у владу. Але ж ПР - це не "нормальна вибірка", це зовсім інше, це суцільний чорний кримінал, в чиїх руках зараз абсолютно все в Україні...

На жаль, ситуація вже зайшла, як мені здається, надто далеко, щоби можна було її виправити прописаними в Конституції методами. Можливо час і Бог посприяють, тільки хто молиться в цій країні? Тільки чи залишилися тут праведники, слова яких можуть долинути до Бога?

Ви кажете - люди... Не знаю, що ви маєте точно на увазі, але побудова громадянського суспільства - це справа, в кращому випадку, не одного покоління, і не двох. Ні вчора в нас не було того громадянського суспільства, ні сьогодні. Та й будується воно, коли навчений гірким досвідом громадянин починає прислухатися до слів моральних авторитетів. І таких повинно бути якась життєво необхідна кількість - і на місцях, і в цілому в державі.

Але якщо для значної кількості ніби нормального населення Галичини авторитетом залишився ющенко, а не, скажімо, Блаженніший Владика Любомир Гузар, то це ще не люди, це "противсіхи"...
А "противсіхи" ніколи не мають, і не матимуть власної держави.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 14:02:52 ]
Про словники.
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) на сайті Словопедія.
http://slovopedia.org.ua/29/53392-0.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 15:24:46 ]
Дякую, Мріє, хоч одне знайшлося "тлумачне" джерело.
Відразу розміщуємо посилання на наших сторінках.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 15:33:50 ]
Можна додати ще цей - теж непоганий.
http://language.br.com.ua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-16 17:36:06 ]
Навіть не знаю, як звернутись до людини, ім'я якої мені не відоме. Нехай буде так як є на сайті, Майстерень Адміністрація, хоча не по собі від такого зверненя. Хочу прокоментувати Ваші слова: "Можливо час і Бог посприяють, тільки хто молиться в цій країні? Тільки чи залишилися тут праведники, слова яких можуть долинути до Бога?" Шановний МА, я Вам точно кажу, що на всій землі Ви не знайдете бодай одного праведника. Є ті, хто визнав Христа спасителем Спасителем і, отримавши прощення, покритий Його праведністю. Є багато людей, які моляться за Україну, але кажу впевнено, що загальний стан країни не кращий за часів Ізраїля, коли на його адресу були сказані слова: "Залишається порожнім дім ваш". Віра підмінена традицією, істина - переданням минулих поколінь. На майбутнє країни може вплинути це і не тільки. Ми тут висловили політичні аспекти, трошки економічних. Але є ще екологічні і вони теж можуть несподіваним чином поміняти лад не тільки в одній такій країні, як наша, але й у світі. Катаклізми, які накладатимуться на сплановані, або несподівані економічні кризи, переорієнтація на інші цінности, зміни кон'юнктури, влади, приорітетів у деяких впливових і не дуже країнах. Скільки моделей подальшого розвитку України я чув за останні 10-15 років. Жодна з них не підтвердилася. Може щось, частково сталося так, як прогнозували. Тому ця запропонована тема дуже цікава хоч і тим, що ми можемо переконатись у наявности небайдужих до долі батьківщини людей, але... Незалежно від розвитку подій спокійними можна лишатись тільки тоді, коли шукаєш перш за все Божої правди. Щоб не сталося, Бог дбатиме про таких. Як сказано: " Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться."(Мт 6:33)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 18:47:05 ]
Відсутність не стільки інформації, стільки джерел, котрим можна довіряти, авторитетних джерел, плюс майже повальний консерватизм народонаселення України – ось що я вважаю основними першопричинами, чому у владі весь час то шило на мило, то мило на шило змінюється. Люди керуються принципом «ситого комара», бо впевнені, що ніхто передвиборних обіцянок виконувати не буде. Багато хто користується російськими СМІ, бо з них часто швидше можна дізнатись, до яких неприємностей готуватись, чи що у нас тут робиться, аніж з рідних джерел. Взяти хоча б трагедію у Марганці – подія не світового рівня, а росіяни перші показали. Саме СМІ готують вибори ще тоді, коли про них ніхто навіть не думає. Непродажні СМІ здатні привести до влади тих, від кого справді була б користь, але вони не можуть туди пробитись. Але бути у таких СМІ – це бути на війні, небагато знайдеться бажаючих загинути у мирний час. От і все, коло замкнулось. І чекайте зміни поколінь, поки все саме собою владнається. Я розумію, що Вам хотілося б, щоб люди були політично грамотними і активними, і я б за те, але ж, здається, це загальносвітове правило : people здатен їсти тільки ту інформацію, що готовою подана на гарненькій тарілочці, та ще й з правильними приправами...

До речі, я при потребі заглядаю ось у цей словник:
http://slovnik.com.ua/?find_word


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 20:19:36 ]
Шановна Тетяно, ви порекомендували словник, де я в розділі "Історичний словник" набрав для розтлумачення "Україна" -
вас може теж зацікавити отримана відповідь (інші розділи цього словника "Україну" не розтлумачують).

http://slovnik.com.ua/?find_word

Україна це -

1. Малоросія (мала русь) - історична, географічна, природна й економічна частина Росії; розташована на південно-заході європейської частини Росії. Малоросія неодноразово зазнала...

2. Слобідська україна - історична область Росії XVII — XVIII вв. У неї входила територія сучасної Харківської й частини Донецької ( до р. Бахмутка), Ворошиловградской ( до р....


Дивовижно, чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-16 20:48:48 ]
:)Справді дебільно виглядає.Я значення слова "Україна" без словника розумію, тож не бачила навіть, але, сподіваюсь, що не з усіма словами там така дурня, є й нормальні пояснення. А за "Україну" - ну так то чиясь недолугість вилізла, хай їм і соромно буде. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 08:00:37 ]
Вчора після прочитання останніх коментарів сів, та завершив один віршик, який давно вже просився з-під пера.

http://maysterni.com/publication.php?id=55458


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 13:55:09 ]
А ось, як доказ, чергова провокація, що має на меті дати підстави для радикалізму так званої партії "Свобода", краплина за краплиною поширювати міжнаціональну нетерпимість, що таки веде до розколу України.
Російського "консула" достатньо просто висміяти, та подивимося, що робитимуть наші провокатори.

Україну придумали австріяки, а українську на Галичину принесли комуністи - консул РФ у Львові

Генеральний консул РФ у Львові Євген Гузеєв вважає, що українську мову завезли на Західну Україну більшовики.

Про це він заявив 16 грудня, на зустрічі з представником учасників акції протесту проти "кавказького терору" у Росії, що відбулася перед будівлею консульської установи.

"Було дві руські школи у Львові. "Руські" вони називались, не "українські". Тому що в поляків не було української мови тут. Не було ні професорів українських - всі були або австріяки, або євреї, або німці, або поляки. Українців не було, і студентів не було українців - так, трошечки було", - сказав він.

"До 40-го, коли прийшла Червона армія, комуністи... Вони сказали: "Які ви русини? Ви - українці. Ви були русинами всі тут. Українську мову принесли більшовики сюди, зі Сходу України. Вони організували тут українські школи і назвали вашу російську мову українською мовою", - додав Генконсул.

На закид пікетувальника про те, що українська мова починає деградувати, Євген Гузєєв продовжив, "тому що ви не докладаєте зусиль до того, щоб її розвивати".

"Треба розвивати її, треба вкладати гроші, треба навчати дітей у школах, щоб вони розмовляли нормальною українською мовою - не суржиком галицьким, а нормальною українською мовою", - сказав Гузеєв.

Окрім того, як повідомляє сайт tsn.ua, Генеральний консул РФ у Львові висловив думку, що Україна була створена Австрією для того, аби відділити її від Росії.

"Тут була Русь - Галицька Русь, Червона Русь. Люди говорили по-руськи, тому що вони були русини. Проект "Україна" створили австріяки для вас, щоби відірвати вас від Росії, від Русі. Розділили нас", - зазначив він.

http://www.istpravda.com.ua/short/2010/12/17/9393/

Деякі коментарі:

igorio _ 19.12.2010 11:00
Взагалі цікаво, звідкіля Іван Котляревський узяв ту мову, якою написав "Енеїду" у 1798? :) Кацапи (кажу про тих, хто ненавидить нас, українців) жалюгідні істоти, вони завжди повні заздрощів, бо нічого в душі світлого не мають, але злість та пиху. Недостойні люде... Нехай пам'ятають, що в їхній балалайці всього три струни...

Fist _ 18.12.2010 08:46
В 1935 році у Варшаві на процесі за фактом вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Перацького С.Бандера відмовився давати свідчення польською мовою...
Якою мовою він звернувся до суду?
Якщо українською, то може він був більшовицьким агентом?;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-01-06 18:08:20 ]
Донецький єпископ збирається спалити себе... Рейдерська атака на Київський Патріархат триває. Зате Московський – фінансується з бюджету

"Керуючий Донецькою єпархією УПЦ Київського Патріархату архієпископ Сергій (Горобцов) розповів "Церква.info" про те, що влада готує передачу храму в с. Кам'янка Тельманівського району новоствореній громаді Московського Патріархату.

"Я маю інформацію про те, що на найближчий сесії сільської ради має бути прийняте рішення про передачу Вознесенського храму громаді Московського Патріархату – незважаючи на те, що храм був відновлений силами громади Київського Патріархату, що вся наша єпархія допомагала, щоби привести його у належний вигляд – каже владика Сергій. – П'ятнадцять років ані Кам'янка, ані храм у ній Московський Патріархат не цікавили. Бо храм був у напівзруйнованому стані, у віддаленому селі. Тому тут навіть "паперової" парафії МП не було зареєстровано. Але тепер вони зацікавилися – і замість того, щоби створити щось своє, вони хочуть відібрати те, що зроблене нашими зусиллями".

Зараз для рейдерів – "зелена вулиця", їм оформлюють всі документи ледь не миттєво. А нас всюди випроваджують – мовляв, "не можемо нічим допомогти". Я виріс і все своє життя провів на Донбасі, я – місцевий, а тому прекрасно розумію, що без вказівок згори у нас такі речі не робляться".

Керуючий Донецькою єпархією не чекає від майбутнього нічого доброго. "Ті, хто хочуть відібрати наш храм, мають великі гроші, мають підтримку влади. Вони йдуть від хати до хати по селу, агітуючи за Московський Патріархат і проти Київського, вони тиснуть на наших прихильників. Я бачу, що поставлене завдання – будь-що відібрати Вознесенський храм. Їх не цікавлять людські душі, не цікавить православна віра – вони просто хочуть показати, що можуть зробити все, що завгодно, що Київський Патріархат на Донбасі – "нуль".

Владика Сергій сподівається, що хоча б особиста зустріч з губернатором Донецької області зможе розрядити ситуацію. "У мене ще залишилося сподівання на те, що я зможу переконати нашого губернатора Анатолія Михайловича Близнюка втрутитися у цю ситуацію і не допустити беззаконня. Але поки що організувати таку зустріч не вдається".

У разі ж, якщо влада й надалі буде глухою, владика Сергій говорить, що йому нічого не залишиться, як спалити себе. "Я знаю, що це недобре – але якщо закон не виконується, якщо влада, яка поставлена охороняти правду, сама діє проти правди, якщо ніяким іншим чином не можна захистити свої права – то мені залишається лише вийти на площу, облити себе бензином і спалити. Бо скільки ж можна з нас знущатися?! Я був поставлений архієреєм для того, щоби за свою паству віддати навіть життя – і я готовий це зробити, якщо ніяким іншим чином не можна зупинити той шалений тиск, який ми тут відчуваємо".

***

Напередодні Нового року Патріарх Філарет виступив із публічною заявою, в якій детально розповів про спільний план Російської Православної Церкви та української влади щодо знищення Київського Патріархату.

А буквально вчора Патріарх мусив виступити іще з одним застереженням щодо планів влади передати Софію Київську у користування УПЦ Московського Патріархату.

"Тому зміна підпорядкування заповідника "Софія Київська", а тим більше – передача його храмів чи приміщень у користування УПЦ (МП) – пише Патріарх Філарет – викличе обурення серед віруючих та прихильників Київського Патріархату, посилить міжконфесійне протистояння, може привести до акцій протесту".

Щодо надання храмів і приміщень Софії Київської у користування, то на переконання Предстоятеля Київського Патріархату таке рішення може бути прийняте лише якщо буде надано право почергового богослужіння для УПЦ (МП) та УПЦ КП, або після утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.

***

А от в улюбленої церкви Януковича – УПЦ МП – все добре. Все частіше надходить інформація про те, що її потреби то тут, то там фінансуються з бюджету. От нині маємо повідомлення з Херсону: там держава знову виділяє гроші на будівництво кафедрального собору УПЦ МП.

PS

Якщо інші просять гроші на будівництво соборів або прокладку комунікацій, то далі всіх пішов лідер радикально проросійської партії в УПЦ МП митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел. Він пішов куди далі своїх колег і видоїв з міського бюджету Одеси мільйон гривень просто на... утримання Спасо-Преображенсього кафедрального собору.


http://blogs.pravda.com.ua/authors/medvedev/4d25a6b7e326e/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 20:07:59 ]
Можна забувати про економіку, про ціни, про громадянські права, готується дещо веселіше?

Для чого насправді потрібна Банковій партія "Свобода"?

Фракція Партії регіонів у Львівській міськраді глибоко обурена заявами депутата міськради від ВО "Свобода" Юрія Михальчишина.

Про це йдеться в заяві, розміщеній на офіційному сайті Львівської обласної організації Партії регіонів.

"У своїх публічних виступах перед громадою Львова та представниками органів місцевого самоврядування Михальчишин не дотримується елементарних етичних норм та періодично дозволяє собі принижувати честь і гідність своїх колег-депутатів, а також державну владу в Україні", - зазначається в заяві.

В партії назвали "провокативними антидержавницькі заяви Михальчишина".

"Вони ображають не лише його політичних опонентів, але й мільйони українців, які своїм голосуванням у 2010 році підтримали чинну владу як на виборах президента, так і під час місцевих виборів", - зазначили в "Регіонах".

В облорганізації закликали однопартійців Михальчишина та колег-депутатів Львівської міськради дати належну оцінку неадекватній поведінці цього депутата та скерувати його на курси етичного виховання, аби навчити цього міського обранця елементарним етичним нормам та правилам поведінки у публічних місцях.

Як відомо, Михальчишин зробив некоректні висловлювання щодо члена фракції Партії регіонів у міськраді, директора Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Тадея Едера.

Зокрема, він заявив, що "бандерівська армія викине з України сінежопую банду".

Українська правда

http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/17/5796794/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 10:45:11 ]
Тягнибок готовий підписатися під висловлюваннями своїх партійців

Лідер всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок готовий підписуватися під словами своїх побратимів по партії.

Про це заявив в ефірі телеканалу ICTV.

"Я підтверджую усі слова моїх побратимів. Я від того ніколи не відмовлявся і відмовлятися від того не буду", - заявив він, коментуючи висловлювання депутата Львівської міськради від ВО "Свобода" Юрія Михальчишина.

"Сказане Михальчишиним в його пафосній промові, очевидно, зводилося до наступного: сьогодні ця влада хоче позбавити значну частину України права довідатися правду, який це був бандерівський рух, за що вони воювали, проти кого вони воювали, які дії вони чинили", - заявив він.

Як відомо, Михальчишин зробив некоректні висловлювання щодо члена фракції Партії регіонів у міськраді, директора Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Тадея Едера.

Зокрема, він заявив, що "бандерівська армія викине з України сінежопую банду".

http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/18/5798295/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 12:14:34 ]
Мирослав Маринович
Львів – Вістка про плановану позачергову сесію Львівської обласної ради спершу не викликала у мене застережень – радше навпаки. Адже скасування рішення Президента Ющенка про присвоєння Степанові Бандері звання «Герой України» потребувала державницької політичної реакції, і три обласні ради Галичини її дали. Також можна вітати рішення Львівської обласної ради про активізацію просвітницької роботи у школах: молоді українці повинні знати, ким були визначні постаті їхньої історії, – звичайно ж, за умови, що це будуть реальні постаті, а не ідеологічні манекени.

Проте телевізійний репортаж про згадану сесію (точніше, виступи депутатів Ірини Фаріон і Юрія Михальчишина) приголомшив. Мені завжди моторошно стає від відвертої ненависті, від характерного червоного блиску очей.

А ще моторошно стало, бо довкола – Різдво, ялинки, вертепні звізди. Як це може суміститись в одному й тому самому Львові? Чи згадані промовці так само співають колядки про новонароджене Дитятко і бажають одне одному любові, що є спасінням для світу?

Ці дні підтвердили давню істину, що гнів – заразний. Ретрансльований телебаченням, цей гнів ще більше підсилився ретрансляторами наших душ. Адже нинішні процеси в Україні для всіх нас – наче розкрита рана: вона ниє, пульсує, не дає про себе забути, тим більше коли ледь не щодня хтось із влади сипне у неї пригорщу солі. Чи ж дивно, що від отих гнівливих рубаних слів не одному із нас кров ударила в голову і зашкварчав у душі індукований гнів?

Треба нам скласти іспит сумління

Проте саме тому й треба нам скласти сьогодні іспит сумління: на чиєму ми боці? Народне почуття справедливості ввело у вертепні дійства образ Смерті, яка забирає з собою Ірода. Бо ж, на хлопський розум, як інакше торжествувати добру? Але чи заклик нищити усіх «іродів» цього світу є суттю нашої християнської віри? Чи справді «бандерівські армії» Юрія Михальчишина розчистять нашу землю від іродіянського зла?

Я просив би кожного, хто читає ці рядки, не ухилятися від відповіді на ці запитання: «Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого» (Мт. 5:37). То з ким ми: з Христом, який подолав язичницький Рим знаком Свого хреста, чи з новітніми зелотами, що закликали до знищення Риму, натомість спричинилися до руїни свого власного краю?

Варто замислитись і організаторам позачергової сесії. Вона увійде в історію не рішенням обстояти національну честь і просвіщати дітей, а власноручним приниженням національної честі – отими «толерастами», «синьожопою бандою» і «двома лайливими словами – «компроміси» і «толерантність», що злітали з уст чільних депутатів від «Свободи». Уявляю собі, як радіє душа усіх українофобів: адже як легко, буквально «надурняк», вдалося нейтралізувати загрозу, яка потенційно йшла для влади з боку опозиційної Галичини! Як, виявляється, безмежно просто спровокувати отой «бандерівський край»: смикни за ниточку – а він відразу ж і затанцює!

Тримати гарячим треба серце, але не голову

Піднесення «Свободи» і загалом націоналістичного дискурсу було неминучим – надто вже безпорадними виявились національно-демократичні партії у цей відповідальний момент української історії. Це унікальний шанс для націоналістів, які ще донедавна були у подібному занепаді. І Україна справді потребує мобілізації націозахисних сил, пробудження національного лицарства й честі. Потребує координації зусиль з боку усіх проукраїнських сегментів суспільства незалежно від їхнього ідеологічного спрямування. Усе це могла б здійснити «Свобода» – могла б, але, боюсь, ніколи уже не зробить. Бо для цього треба тримати гарячим лише серце, але не голову. І треба в основу свого націоналізму покласти не ненависть, а любов.

Пафосна фраза Ірини Фаріон про те, що «найнебезпечнішою ідеологією на сьогодні є ідеологія ліберальна», нічим, по суті, не відрізняється від колишньої переконаності деяких членів ОУН(б), що їхніми найбільшими ворогами є члени ОУН(м), і навпаки. Тому застереження Митрополита Шептицького залишається актуальним і сьогодні: «Вже саме те розположення ненависти супроти своїх і близьких є чимось таким противним природі, таким жахливим і так дуже свідчить про виродження, про таку дегенерацію і такий упадок національної совісти та патріотичного духа, що не можна про такі випадки говорити без душевного болю... Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці українцям – вороги, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються тої ненависти!»

А ще наступ на ліберальну ідеологію є чудовим способом вивести з-під удару тих владних «бандитів», яким начебто оголошуєш джихад. Бо ідеологія нинішньої влади аж ніяк не ліберальна, що вона щодня й публічно доводить, згортаючи такі ліберальні цінності, як свободу слова, творчого самовираження, економічні свободи та свободу релігійну. Тому для неї це справжній «різдвяний» подарунок, що її ідеологія уже не є для Галичини найнебезпечнішою, що боротися з демократичними свободами (які і є ліберальними цінностями) можна буде тепер руками галицьких націоналістів!

На яких цінностях будемо будувати своє політичне життя?

Сумний жарт зіграв з Іриною Фаріон і її етноцентризм, зокрема переконаність, що «тільки тоді, коли автохтон, а саме українець, стане егоїстичним, егоцентричним, агресивним, наступальним, безумовним – тільки тоді ця орда відступить». По-перше, що в такому разі робити з тими «автохтонами»-українцями, які любенько почуваються у Партії регіонів? Проголосити їх «москалями»? «жидами»? «людьми нечистої крові»? По-друге, чи не помітила промовець, що вона виписала саме ті риси, якими так гордяться оті згадані нею «покидьки»? Бо вони якраз і є «егоїстичними, егоцентричними, агресивними, наступальними і безумовними»! То чи справді пані Фаріон хоче, щоб у Львові «всьо було Донєцк», тільки під червоно-чорними прапорами?!

Ще зовсім недавно ми всі страждали від того, що егоїзму та егоцентричності не бракувало демократам, а таким як нардеп Лозинський – ще й агресивності та безоглядності. Через це вони й програли. Сьогодні ці самі риси пропонують націоналістам. Отже, здається, і для галицьких націоналістів, і для «Свободи» настав час визначатися, на яких цінностях та ідеологемах будувати своє політичне життя. Якщо це мали б бути лицарі ордену честі, то ми хочемо бачити і лицарство, й честь. Якщо це мали б бути обереги наших духовних цінностей, то ми хочемо бачити ці цінності в них самих. Якщо це мали б бути захисники Вітчизни, то чому тоді заганяють їй ніж у спину?

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, проректор Українського католицького університету


Радіо Свобода © 2011
http://www.radiosvoboda.org/content/article/2280236.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 12:25:46 ]
Добра стаття від досвідченої і порядної людини, Мирослава Мариновича, що усім життям своїм доводить можливість і потребу жити морально, відчуваючи свій Промисел, здобуваючи, так, саме її, свою СВОБОДУ.

Бо що таке СВОБОДА, як не ДОЦІЛЬНІСТЬ своєму Промислу, як не можливість свого особистого розвитку згідно своєму ж Божественному Призванню? Як не безкінечний особистісний простір УГОРУ? Як не зростання туди, куди чи не всі покликані, та мало хто прийде. Бо "суєта", бо "негаразди", бо "Свобода"...

То чи може бути дарована Богом СВОБОДА загальною, без існуючої особистої відмінності (бо різні призвання) і особистої відповідальності перед Богом? Та й чи делегував коли-небудь Творець свої повноваження, свою Любов, Творчість, Свободу, свій Образ, і Подобу комусь-чомусь іншому, окрім Людини - крім сутності Людини?

Бо вже звідси починається обман, і самообман. Бо звідси випливає, що хтось інший, окрім нас самих, може провести кожного до щасливого вирішення, до Бога. Чи не тому нам облудно нав'язують і інше розуміння Свободи, в тому числі і як "корпоративно-партійного" вирішення? Та ще й якого!
На противагу заповіді Христа і його застереженням, нам пропонують стати "егоїстичними, егоцентричними, агресивними, наступальними, безумовними"! І формувати так і з таких "Наші бандерівські армії..."?!
Здається, що повний нонсенс, бо до такої дурості нам, українцям, впасти важко, тим більше, коли нині вже є наша українська армія, що не змете, не викине, а захищатиме Україну за потреби. Коли потрібно лише нашими щоденними турботливими, терплячими трудами тільки дати лад країні. Коли потрібно лише берегти один-одного, цінувати свій і ближнього свого Творчий Патріотизм. Повсякденно зростати обсягом своєї Душі і Духу, і таким лише чином впливати на колективне наше, на політику... Звідси і остаточне "Богу Богове, а Кесарю Кесареве", саме у нашому сутнісному зростанні вирішення всіх дилем.
І не настане того зростання, коли ми, своїми руками, запалюватимемо вогонь ненависті і громадянської війни. Чи не через це у "партії" "Свобода" і не помітно знаних національних моральних авторитетів? І є дуже великі сумніви, що верхівка цього утворення потребує від "душі, мудрості і людяності", і що цю верхівку хоч якось цікавить розуміння Божого Промислу щодо України в цілому, і Галичини зокрема.
Звичайно, в інших партій того розуміння можливо і не набагато більше. Але інші проукраїнські партії не є такими радикальними!
"Дурні, але енергійні" - це, окрім того, що вкрай вибухонебезпечно, ще й обов'язково відкидається (і слава Богу!) і більшістю виборців, та й самою природою явища України...

Зрозуміло, що багатьма, не лише так званою "Свободою", розпалюється оцей вогонь руйнації - начебто легкого вирішення всіх проблем, що незмінно приведе до поразки не лише його прихильників, а усіх нас - "і мертвих, і живих, і ненароджених". На жаль, нас іше легко обманути, і ми самі обманюватись раді...

Та не з обману, чи із самообману постала Україна, а з любові і Промислу Божого. Тож слухаємо справжніх Авторитетів, як ось Мирослав Маринович, тримаймося свого і дамо лад земним справам.

Зростаймо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 14:51:53 ]
А ось як відредагувала партія ВО "Свобода" на конструктивні пропозиції віце-ректора УКУ, дисидента Мирослава Мариновича.

Помста «свободівців» дисиденту Мирославу Мариновичу

автор Галина Терещук
Львів – Депутати Львівської міської ради від ВО «Свобода» не проголосували за пропозицію звільнити Український Католицький університет (УКУ) від орендної плати за землю та від земельного податку. За це питання з 90 депутатів проголосували 25. Тим часом обранці звільнили від орендної плати за землю низку релігійних організацій.
Щороку для міських депутатів було принципово у цей список вносити ще й УКУ. Бо університет – приватний науковий і навчальний заклад, головою якого обрано Главу УГКЦ кардинала Любомира Гузара. До того ж, Університет продовжує традиції Богословської академії, яку створив у 1928—1929 роках Митрополит Андрей Шептицький, а очолював її кардинал Йосип Сліпий.

УКУ – перший католицький університет на пострадянській території, заснований Католицькою церквою східного обряду. Цей науковий заклад завжди зосереджував навколо себе українську інтелігенцію і нині є не байдужим спостерігачем щодо подій в Україні. Кожен високоповажний гість, який приїжджає у Львів, неодмінно відвідує УКУ. Університет сьогодні розбудовується і стає інтелектуальним осередком Львова.

Безперечно, що питання про те, звільняти чи ні від оплати за оренду університет, має право на дискусію. Але тут річ в іншому. Схоже, львівські «тягнибоківці» розгнівалися на віце-ректора, дисидента Мирослава Мариновича за його неупереджену статтю на сайті Радіо Свобода під назвою «Гарячість серця очевидна. А як щодо холодності голови?» У ній автор обґрунтовано і критично оцінив виступи депутатів-«свободівців» Юрія Михальчишина та Ірини Фаріон під час сесії біля пам’ятника Степанові Бандері.

Мирослав Маринович наголосив, що «для галицьких націоналістів, і для «Свободи» настав час визначатися, на яких цінностях та ідеологемах будувати своє політичне життя». Але виглядає на те, що львівські «свободівці» на цю публікацію відповіли помстою.

Радіо Свобода © 2011 RFE/RL, Inc. http://www.radiosvoboda.org/content/blog/2289611.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 16:32:06 ]
Львів’яни вважають, що заяви людей Тягнибока ізолюють їх від України

Представники львівської еліти заявляють, що заяви деяких політиків ізолюють львів’ян від решти України.

Про це сказано у заяві Унівської групи, до якої входять науковці, підприємці та діячі культури.

"Зусиллями влади у Києві та нерозсудливих місцевих політиків, Львів зводиться до статусу "обложеної фортеці", відрізаної як від Сходу, так і Заходу", - заявляють вони.

"Свідомо чи несвідомо, недавні заяви Ірини Фаріон та Юрія Михальчишина (місцевих керівників ВО "Свобода") ізолюють Львів від решти України та перекреслюють її європейський вибір, а тим самим сприяють її втягненню у світ "регульованої демократії" і "русского мира", - йдеться у ній.

Представники групи зазначили, що "львів’яни не уявляють себе без України, а Україну — без Європи".

"Як місто, що увібрало у себе надбання відразу декількох європейських культур і синтезувало їх у сучасну українську, Львів органічно вписує Україну в сучасний європейський простір. А ключовими для цього простору є поняття компромісу інтересів, але не цінностей, діалогу, але не популізму, круглого столу, але не закулісних домовленостей", - заявили вони.

Тому, на їхню думку, Львів має впливати на своїх співвітчизників "силою своїх переконань і твердістю громадянських і духовних постав, а не погрозами перейти Дніпро у складі вигаданої армії".

"В історії немає жодного випадку, коли розпалювання суспільної ворожнечі, пропагування нетерпимості та насильства приносило б користь країнам, містам, спільнотам", - сказано у заяві.

Представники групи закликають мешканців Львова "продемонструвати розсудливість і не дозволити агресивним заявам впливати на свою позицію та спосіб мислення".

Унівська Група - це вільне зібрання львів'ян, серед яких - Ярослав Грицак, Ярослав Рущишин, Євген Глібовицький, Мирослав Маринович, Олександр Фільц та інші.

Українська правда
http://www.pravda.com.ua/news/2011/02/1/5867284/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:42:19 ]
Провокатори, це більш аніж серйозно

Нещодавно адміністрація змушена була закрити доступ до сайту Юрію Бужанину, і Анатолію Сазанському, які своїми публікаціями і своїми коментарями розпалювати ворожнечу на сторінках Поетичних Майстерень на релігійному грунті, в міжнаціональних стосунках, та й в інших напрямках проблематики суспільного життя.
Можна вважати такі прояви просто хворобливим порушенням як законів України, так і основних моральних засад, але адміністрація ПМ схильна вважати проблему і значно глибшою.
Та як би не було, боротиметься з проявами ненависництва і провокаціями найрішучішим чином.

Міліція почала "вводити" провокаторів на вуличних акціях?
Під час акції на захист Софії Київської у вівторок представники міліції сприяли провокатору, який намагався дискредитувати учасників заходу.

Про це у своєму Facebook написав депутат від НУНС Олесь Доній.

За його словами, під час акції "проявився провокатор", який "цілеспрямовано надміру голосно викрикував антисемітські гасла, робив усе, щоб спровокувати учасників акції та привернути увагу присутніх мас-медіа".

"Його захищала та супроводжувала міліція!!! На мої спроби привернути увагу міліціонерів щодо провокації, представники МВС ніяк не реагували. Натомість влаштували йому супровід", - стверджує Доній.

За його словами, провокатор, "зробивши свою "чорну справу"- покрасувавшись з провокаторськими гаслами перед телекамерами, сів у "Міцубісі" і від'їхав".

"Спроби з'ясувати безпосередньо у нього його особу наштовхнулися на протидію(!) міліції. Отже, маємо спроби дискредитації вуличного Руху Опору шляхом засилання у середину акцій", - вважає Доній.

"Провокатор" під час акції на захист Софії. Фото Volodymyr Kukhar

На його думку, в подальшому такі провокатори можуть демонструватися "провладними мас-медіа, щоб показати буцімто "справжнє обличчя" вуличної опозиції".

"Висновок: 1. Організатори акцій протесту мусять бути готові до протидії провокаторам. 2. Мас-медіа і конкретні журналісти, які замість акцій показуватимуть провокаторів (буцімто, як "обличчя протесту") мусять бути показані громадськості як складову процесу провокації", - заявив Доній.

Як відомо, акція на захист Софії була організована групою небайдужих громадян, членів трудового колективу Заповідника, жителів навколишніх кварталів. До неї непричетна будь-яка політична сила.

За словами організаторів, зараз готується указ президента щодо, зокрема, передачі Національного заповідника "Софія Київська" у підпорядкування Міністерству культури.

"Це є дуже небезпечним кроком, з огляду на те, що міністерство культури фактично підтримує плани керівників Московського патріархату щодо передачі представникам цієї конфесії найбільших національних пам’яток України", - зазначили вони.

За їхніми словами, представники УПЦ (МП) неодноразово виявляли бажання отримати храм Софії Київської у своє розпорядження для проведення служб.

На думку експертів, це призведе до катастрофічних наслідків для фресок Софії.

Українська правда



© 2000-2010 "Українська правда"
http://www.pravda.com.ua/news/2011/02/9/5895854/