Так я ж не продовжив. :) От якби продовжив, можливо, довелось би тоді потерпати. :) Дякую, Тарасе!

цікаво було би прочитати чим все у Вас закінчилось у творі ))))

Дякую, Іване! :) Ой, як я включу ще чотири (а то й п'ятий), то точно зароблю від Юлі, і то не тільки по шиї. :)))))

в даному випадку - від Юлі як від мене, чи як від ЛГ твого оцього віршу?))) чи від Юлі Володимирівни?

Особисто мене - не бійся))) Все буде добре)

Від Юлі як від тебе. :))) "Все смешалось в доме Облонских" (С) - автори, ліргерої, ліргероїні... :)))

А причому тут ЮВТ? :))) Найперша Юлія - це ж та, що з Ромео. :)

А, взагалі-то, можна й подумати над цією пропозицією, Іване. Справді, у Юлиному вірші задіяно 4 органи чуттів, а у моїй - лиш один... Недоработочка, однако...

мав на увазі, моїй пародії...)))

Поки що ні...)))

Ой, багато! :))) У тротиловому еквіваленті, може, і на водневу бомбу потягне. :))))))))

Шоколад как намек был бы очень даже интересным...

О, так, "Нагая шоколадка" і т.д. :)))

О-о-о, яка чудова ідея, Алексію! :) Йду дописувати пародію... :)))

Вже маю перший рядок:

А ти увійди у мене тихенько ззаду. :)))

Тепер потерпатиму, чи не отримаю на горіхи від РМ. :)))

Не исключено, что может достаться.
Я ведь предложил в шутку.
А почему бы Вам не написать что-нибудь о том, что также привлекает внимание и не оставляет в равнодушии, но оно находится за пределами сайта - и Вы его узрели, а кто-то нет? А то получается что?
Мы стихотворение Юли видели? Видели?
Все поняли? Кто как.
И вопрос можно было бы считать закрытым.
Оно дошло до читателя, т.с., пройдя намеченный автором путь.
Но это мне так кажется.

Удач-дач-дач.

Так, а я подивився на вірш Юлі під кутом зору пародиста, і написав пародію. Здається, це називається постмодернізм.

Одне з визначень літературного постмодернізму -"Стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним."

І що в цьому поганого?

Зрещтою, у моїх віршах відображені і мої власні спостереження реальності, чи мої власні почуття, не обов'язково через призму відображень іншими - не є ані чистий пародист, ані чистий романтик чи реаліст - я є такий, який є, і у своїх віршах торкаюся тих тем, які мені у даний час цікаві.

Конечно.
Стихотворение - это все-таки стихотворение, а не пространный или лаконичный комментарий.
Но происходит интересная вещь.
Автор произведения, на которое создана пародия, может (и имеет полнейшее право) его удалить, отозвать, запрятать, приберечь для другого подходящего случая, а Вы его вроде бы как бабочку - бац. И иголочкой пришпилили.

Удач-дач-дач.

:))) Хм, цікава думка... І в гербарій, так? :)))

А бабочка крылышками - бяк-бяк-бяк-бяк,
А за ней воробышек - прыг-прыг-прыг-прыг,
Он ее, голубушку - шмяк-шмяк-шмяк-шмяк,
И - ам-ням-ням-ням, и - шмыг-шмыг-шмыг-шмыг. (С)

Ну, як не з'їм, то хоч понадкусюю... :))))

про "увійду в тебе ззаду" писав все той же В.Кузан )

А, так, але то насправді виявилось зовсім не те, чого всі очікували... :)

Дякую Вам, Любове!

це котрі? :)

твої з Альошкою)
бачу, ти трохи змінив текст - стало милозвучніше)

а що ж, ми ж теж не лаптєм щі хлібаєм :)))

вдячний, що помітила, Юлю! А КП який цікавий став - 0,888. :)

у нас на ПМ нецнотливий пародист - то Я.Ч.

Дякую, Тетяно!) Зате коментарі рулять.)))

Дякую, Сашо!
Взаємно!

Чому? Он скільки запахів ліргерой розрізнив))) - аби його автор не зупинив, то й не знаю, що б і було)))))

Ага! А Ви ще почитайте вірш Юлі - так це взагалі супер! Моя пародія - це так, блідий шматочок тіні порівняно з її віршем)

Дякую, Лелю, за визнання! До речі, ця пародія надрукована у журналі.)
А Юлю Шешуряк радив би почитати. У неї дуже гарні вірші і надзвичайно оригінальні рими. На мій погляд, чи не найсильніший автор серед усіх.