ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.16 22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.

Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,

Олена Побийголод
2025.08.16 21:40
Із Бориса Заходера

Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.

І Бука про себе промукав:

С М
2025.08.16 11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс

Юрій Гундарєв
2025.08.16 09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!

Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни

Віктор Кучерук
2025.08.16 06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити

Світлана Майя Залізняк
2025.08.15 18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Шахерезада і

Юрій Лазірко
2025.08.15 18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає

будьмо

Леся Горова
2025.08.15 13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.

Віктор Кучерук
2025.08.15 06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?

М Менянин
2025.08.14 23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.

14.08.2025р. UA

Володимир Бойко
2025.08.14 22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.

У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.

Борис Костиря
2025.08.14 21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.

Євген Федчук
2025.08.14 20:17
В Московії чимало тих «святих»,
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач

Василь Дениско
2025.08.14 15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур

Юрко Бужанин
2025.08.14 15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.

Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 «Падам, падам…»

«Вона називала його «мій Ноно», а свої листи до нього підписувала «твоя Фіфі». Вона стверджувала, що він володіє ключем до таємниці музики, а він написав для неї пісню, що стала одним із музичних символів Франції. Її знає весь світ – це Едіт Піаф. Його ж звали – Норберт Ґланцберґ».

(З перекладу статті Регіни Кон)

Образ твору Роззирається світ, як по паводку:
Де намул, де – намитий пісок?

…Ще та музика – навіть не в зародку.
І той голос – іще голосок.
Ще не сниться Едіт рідній вуличці.
Ба, і Норберт – іще Натан.*
Не змінити вже місце їх зустрічі,
Та ще кожен із них – не там.
Поміж ними – ще долі і відстані.
Де Париж, а де – Рогатин!
Їй рости ще, як пісні - до істини.
Ще пишається Вюрцберг – не ним.
До війни ще далеко. Й до вічності.
Ще дрімає талант-Голіаф.**
Ключ його скрипковий – не магічний ще.
І вона – ще не та, не Піаф.
В небеса ще їх душі не падають,
Обійнявшись: «Падам, падам…»

А майбутнє – себе уже згадує.
І дивується власним слідам…

2011

* "Натан Ґланцберґ народився 1910 року в Рогатині, в Галичині, в сім’ї дрібного торговця Шмуеля ҐланцберҐа. У надії на краще життя сім’я перебралася на Захід, до баварського міста Вюрцберга. Відразу ж після переїзду Натана стали називати Норбертом.»

** Тут – в значенні велетень.

Прочитати переклад статті повністю можна ось тут:

http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?mi_pamyatayemo_norbert_lantsber_bittya_sertsya_dlya_edit_piaf&objectId=1124085

а послухати пісню ось тут:

http://fr.lyrsense.com/edith_piaf/padam_padam




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 16:57:39
Переглядів сторінки твору 9480
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 17:22:50 ]
Дивовижно, Любове!
Читала - і чула музику, навіть переходити за посиланням зайве, боюсь, тоді музика Вашого вірша зникне із мого внутрішнього слуху...

Єдине запитання: "Їй рости ще, як пісні до істини"
може, поставили тире після пісні? Їй рости ще, як пісні - до істини.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 17:26:31 ]
Дякую, Вікторіє, за підказку. У мене спершу було тире в цьому місці, але потім чогось засумнівалась... Повертаю його на місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 17:29:29 ]
Любове, прочитав і отримав вражаючу насолоду. Це поезія високого духу!"Їй рости ще, як пісні до істини" - прекрасний афоризм)Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 17:30:02 ]
Так гарно! ЗаслУхаєшся...

Як живі постають оті двоє, п. Любове! Дякую!

А перший рядочок якось "немилозвучно" завершується: "як по паводку" - як ПОПА водку...
Може, заміните якось?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 17:33:06 ]
Дякую, Володимире. Особливо за "вражаючу насолоду" і "афоризм".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 17:33:53 ]
Може, "Роззирається світ, ніби в паводку", чи "наче в паводку"? але не знаю... Вибачте за втручання у творчий процес, п. Любове!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 17:36:09 ]
Думала над цим, Оринко. Навіть не сумнівалась, що хтось зверне на це увагу. Поки що нічого такого, щоби було милозвучним і прозорим образно - водночас - не придумала. Буду ще думати, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 17:38:48 ]
Думаю, Оринко, "в паводку" - тут не підійде, адже намитий пісок чи намул нмсд - залишається після... Ще раз дякую за співпереживання і співучасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 18:25:22 ]
Падам, падам, падам, пара ра ру пара ру парам!!!
;-)))Здається пан Бобиков мені колись написав Шедеврально! От і я до Вашого вірша, Любонько, іншого слова не доберу, таки насправді - ШЕДЕВРАЛЬНО!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 18:32:23 ]
Дякую, Любо, за те, що знову розповідаєте про непідвладне часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 19:28:56 ]
Ще раз гарно сказано про те, що музика вічна. Дякую, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 22:20:23 ]
Неперевершено!!! Велике задоволення отримала. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 22:52:45 ]
Приєднуюсь... Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:07:46 ]
Дякую, Патарочко! Аж коли дописався останні рядок, я раптом побачила, що ритм доволі непогано укладається в мелодію цієї пісні. Сама здивувалась. Ходила і мугикала собі під ніс кілька днів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:08:50 ]
Дякую, Чорі, мені дуже приємно, що Вам вірш припав до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:11:44 ]
Дякую, Василю. Якби мене не настільки вразив той факт, що композитор відомої всьому світу пісні - родом з Рогатина (у якому, хоч і проїздом, принаймні, двічі на рік мені доводиться бувати), то цього вірша не було б і в помині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:12:18 ]
Велике дякую, Серафимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:13:00 ]
Дякую, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 10:15:30 ]
І мені цей вірш відгукнувся рідним - мій батько з-під Рогатина, добре знаю ті місця, бо я там росла... дякую за гарний вірш і теплі спогади!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 17:33:30 ]
Вам дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 20:00:22 ]
Багато чого навійав цей твір...
Взагалі -"больная тема".
Як на мене - забагато "ще"
і, може,-вічностИ?
З пов.
В.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 20:46:58 ]
"Больная тема" - це те, що Україна постачає таланти усьому світу? Так...
"Ще", справді, багато. Але, як на мене, якраз стільки і потрібно в даному випадку, "для підсилення моменту", так би мовити. Я пробувала забирати в деяких місцях - зникала якесь особливе внутрішнє наповнення. Так я відчула...
Над "вічности" подумаю. Хоча, якось важко мені звикнути до цього "старого нововведення"...
Дякую, Вітре, - "освіжив" небайдужим коментарем мою "келію".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 00:24:38 ]
Люба! Я завжди можу безмірно збагатицця на Вашій сторінці. Ех, як далеко Бабі до Вас, - далі, ніж від Парижа до Рогатина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:24:49 ]
Файні, навіт цудовнє, Любове!
Особливоперші 2 і останніх 2 склади!!!! Просто хайфай.
Єдине що мені не дуже - то це по-порядкове "ще"-чення.
Решта - клас!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:40:57 ]
Ой, що Ви, Бабуню! мені теж до Рогатина значно ближче, ніж до Парижа. Але дякую, на доброму слові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:45:11 ]
Гран мерсі, ЛЮ. "Ще"-чення, звісно, "защечує". Але без того "ще" рядок миттєво переноситься у теперішній час, зникає магія майбутнього, яке себе згадує в минулому... Десь знаходиш, десь втрачаєш...
Вельми дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 17:16:40 ]
Любове, я знаю ти можеж обіграти час...! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-11 15:38:20 ]
Мудрість.
"До війни ще далеко. Й до вічності..." - !
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 09:52:14 ]
Я теж вважаю цей рядочок - одним із найзворушливіших у цьому вірші. Дякую, Ірино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Арджуна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-07 14:32:34 ]
Чудово!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 21:21:34 ]
Дякую, Лідіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-17 22:11:40 ]
талант-Голіаф!

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-19 08:02:13 ]
Але на кожного Голіафа знайдеться свій Давид...
Дякую, що не оминув, Лу!