ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***

( із циклу "Справи сердечні")

Образ твору А серце має декілька життів.
... Укотре, обезсилене й розбите,
Спиняється на перехресті і в
Нестримному бажанні долюбити
Тріпоче ... із покірністю раба,
Що під удари підставляє спину.
Жива мішень, від пострілів ряба.
Один поцілив просто в серцевину.
І хай невдовзі на семи вітрах
Надії напинаються і жили,
Та грає на струні сердечній страх -
Збивається, спиняється, фальшивить.
Тому без серця легше жити, ніж
Із серцем полохливої косулі.
... Найважче боронитися од ніж-
ності - не від ножа і кулі.

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-07 13:42:15
Переглядів сторінки твору 11783
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:59:57 ]
Класссссссс! Останні рядки - просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:05:33 ]
Ссссссофійко, дякую за сердечну підтримку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 14:01:17 ]
Безсердечним легше жити - правдиве спостереження.
Та й вірш має реальну під собою основу - саме наше життя :)Мої вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:12:50 ]
Насправді, безсердечних хомо немає в природі? )
Напевно "пустосерці"? Якесь ще би означення придумати - аби не тільки "безсердечний" використовувати (що не завжди адекватно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:12:18 ]
Вітання прибули. "Жить стало лучше, жить стало веселее" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:08:51 ]
Дорога Світланко, "знов любити", як на мою скромну думку, трохи відходить від класичного розуміння любові, можливо, щось на кшталт, "долюбити" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:12:30 ]
Не на кшталт, а як зразок - саме долюбити :)) Дякую, шановні РМ, за конструктивну підказку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:16:05 ]
Бачите, Світланко, ми таким чином ніби трішки доповнюємо наш тлумачний словник (якщо я не помиляюся), де "долюбляти" є, а чомусь "долюбити" нема, хоча деяка різниця в сенсах наче присутня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:16:12 ]
Теоретично, варіант "долюбити" мав би бути, як і доспівати чи дотанцювати :) А от рядок зазвучав справді по-новому, рішучіше. Доконаний вид, чоловічі барви :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:23:00 ]
Одразу пригадалися рядки:
Твоїх очей блакитна сутінь,
Неначе неба каламуть.
І ти далека, незбагнута,
Недоцілована, мабуть... і твої коментарі до них.))
Бачу тепер, що не помилявся тоді.
Чудово, Світлано, правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:17:22 ]
Це у якому житті було, Вітюша? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:23:54 ]
такий гарний цей вірш! дякую.
і "долюбити" - саме те!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:28:43 ]
Олю, ти мене випередила (маю на увазі коментар, бо також читаю твої вірші із задоволенням). Ще матимемо нагоду поспілкуватися. Спасибі - й до скорого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Пірогова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 15:35:48 ]
Справді дуже гарно. А кінцевий акорд просто неперевершений)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:36:25 ]
Приємно познайомитися, Наталю. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:02:13 ]
Важко щось додати, коли багато хто вже висловився, а повторюватись не хочеться.
"Спиняється на перехресті і в
Нестримному бажанні долюбити" - у наведеному уривку я би переніс "в" з третього рядка на початок четвертого. І ще вперше трапляється мені вірш, у якому рима досягається шляхом переносу слова, як у Ваших двох останніх рядках. Це навмисно так виписано, чи була маленька проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:35:04 ]
Ні, Ігорьок, проблеми були інші. А у вірші - то так "по-модньому", як рвані джинси :)) Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:22:46 ]
Свєта, Світлана, радий знов почитати твої вірші. Мені деколи здається, що слова, пісні чи просто тексти, написані, складені бувають почуті навіть... навіть десь з далеку, людьми далекими від...
Але нічого, як в пісні старій
...нєчаво, нєчаво, нєчаво
саблі, пулі, штикі всє адно
а патамушто
а у нас єщьо дома дєла

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:32:00 ]
О-о, далекий Саньчику :)) а мені твої коментарі, як вірші. До роззброєння закликаєш пєснями-речьовками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 16:56:44 ]
Гарно, дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:38:00 ]
Дякую за "дуже", незнайомий друже :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 17:23:00 ]
Якби ж то справді серце мало декілька життів... Чомусь пригадала із свого:"Ти убив мене вчора. Мене відучора нема..." Мабуть, таки має серце не одне життя, якщо після такої "смерті" і далі прагне долюбити... "Найважче боронитися од ніжності..." Чудовий вірш, посестро!
Світланко, зверніть увагу на цей от нюанс, який мені кинувся у вічі:
"Жива мішень від пострілів ряба, -
усі влучили просто в серцевину."

Якщо від пострілів ряба - це означає, що не всі влучили в серцевину (читопак в яблучко)... Може б щось на кшталт:
"Жива мішень від пострілів ряба, -
і кожен поцілявся в серцевину."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:44:06 ]
Я, Любцю, також впізнаю себе, читаючи Вас, і тому й не дивуюся, коли разом спотикаємося :) Слушне зауваження, думатиму. Доброї ночі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 19:35:42 ]
Світлано, вітаю! Я б відредагував один рядок: "Всі влУчили, ну просто в серцевину", бо наголос "влучИли" - може регіональний, рівненський?
А так вірш дивовижний, побудований на контрастах, парадоксальне мислення з обірваних слів - вищий пілотаж поезії. Неповторні думки, і яка дивовижна ЛГ - всі її так люблять, що від ніжності доводиться відбиватись... Треба їй трохи перцю підсипати, може пародійного, щоб урівноважити ситуацію.
Вітаю з успіхом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:47:01 ]
Пообіцяла Любі виправити, і Вам "торжествєнно клянусь" :)) Дякую за ніжне слово і майбутній перець


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 19:37:17 ]
Кокетує твоя ЛГ, Свєтік... Знає ж чудово, що не легше. А нащо боронитися від ніж-ності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:02:07 ]
В цілому - легше, але ж "неінтересно" , - так вважає моя ЛГ :)) "Як безнадійно хочеться тепла!.. Хоча воно - немов у спину постріл" - таке пояснення підходить? Хоча сторожові башти завжди пустують, шо там говорить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 00:20:55 ]
Підходить. Але не влаштовує. Не подобаєцца шото мені настрій твоєї ЛГ... Треба її викликати на співбесіду в кулуари :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:10:15 ]
З "долюбити" категорично не згодна! Ну що за цвинтарщина... Краще вже "знов любити" - то хоч якась циклічність вимальовується (тіпа перепочила - і знов можна до праці братися) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 00:17:31 ]
Іш, яка категорична :) Нє, в "долюбити" є, звісно, свій сенс, якщо дивитися на це не як "от щас долюблю нарешті і всьо, зупинюсь", а "долюбити до самого останнього діньочка, скільки б їх там не лищилося".

Але у такому разі є варіант: "Нестримному бажанні ще любити", що і пропонується автору на розгляд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:34:02 ]
Ой, дівчата, ви тільки не смійтеся - але це я, тскть, з погляду вічності... Ну, в тому смислі, що любов - вічна, як і душа, бо це її невід'ємна властивість (от же слово знайшла), а тому - не може закінчитися. Чи, як кажуть, змінюються об'єкти - любов залишається. Трохи плутано, да? Просто спатоньки хоцца жутко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:23:23 ]
Вже таке зауваження влетіло в моє вухо... не скажу від кого. Та хіба не можна знов почати, долюбивши? (шоб танцювати, танцювати - і вклонитись :)) Фенікс "трєпихається"? Чи Фенікс воскресає із попелу??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 19:45:25 ]
знаєте, чому мені сподобалося "долюбити" - тобто мова йде про якийсь наче потенціал людини - якийсь її власний борг - бо що таке любов як не віддавання себе? мені колись писалося "ти все знайшов, ти все віддав, лишилося - долюбити".
Все правильно,– любов циклічна, але ти не перейдеш на наступний цикл, не вичерпавши цього. Це наче "сім пудів солі з'їсти" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 06:15:52 ]
До ЛЮ - бити...
долю бити
долюби ти
долюбити
иииииииии
Світланцю,
ніжність - то найкраща зброя панєнок . кхм.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:19:13 ]
До Лю - пити :)) Та не кличуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 20:59:08 ]
До ЛЮ - пити
ласкаво просимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 23:31:18 ]
Плачу... Так щемно і багатообіцяюче;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:22:52 ]
Невже багатообіцяюче?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 13:02:45 ]
Дуже ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:23:55 ]
Дякую. На Ваших сторінках - також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:51:26 ]
Надії напинаються і жили...
Гарнючо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 22:53:17 ]
Просто чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-03-15 16:49:20 ]
Дуже сподобався вірш!