ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***

( із циклу "Справи сердечні")

Образ твору А серце має декілька життів.
... Укотре, обезсилене й розбите,
Спиняється на перехресті і в
Нестримному бажанні долюбити
Тріпоче ... із покірністю раба,
Що під удари підставляє спину.
Жива мішень, від пострілів ряба.
Один поцілив просто в серцевину.
І хай невдовзі на семи вітрах
Надії напинаються і жили,
Та грає на струні сердечній страх -
Збивається, спиняється, фальшивить.
Тому без серця легше жити, ніж
Із серцем полохливої косулі.
... Найважче боронитися од ніж-
ності - не від ножа і кулі.

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-07 13:42:15
Переглядів сторінки твору 9807
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:59:57 ]
Класссссссс! Останні рядки - просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:05:33 ]
Ссссссофійко, дякую за сердечну підтримку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 14:01:17 ]
Безсердечним легше жити - правдиве спостереження.
Та й вірш має реальну під собою основу - саме наше життя :)Мої вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:12:50 ]
Насправді, безсердечних хомо немає в природі? )
Напевно "пустосерці"? Якесь ще би означення придумати - аби не тільки "безсердечний" використовувати (що не завжди адекватно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:12:18 ]
Вітання прибули. "Жить стало лучше, жить стало веселее" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:08:51 ]
Дорога Світланко, "знов любити", як на мою скромну думку, трохи відходить від класичного розуміння любові, можливо, щось на кшталт, "долюбити" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:12:30 ]
Не на кшталт, а як зразок - саме долюбити :)) Дякую, шановні РМ, за конструктивну підказку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:16:05 ]
Бачите, Світланко, ми таким чином ніби трішки доповнюємо наш тлумачний словник (якщо я не помиляюся), де "долюбляти" є, а чомусь "долюбити" нема, хоча деяка різниця в сенсах наче присутня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:16:12 ]
Теоретично, варіант "долюбити" мав би бути, як і доспівати чи дотанцювати :) А от рядок зазвучав справді по-новому, рішучіше. Доконаний вид, чоловічі барви :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:23:00 ]
Одразу пригадалися рядки:
Твоїх очей блакитна сутінь,
Неначе неба каламуть.
І ти далека, незбагнута,
Недоцілована, мабуть... і твої коментарі до них.))
Бачу тепер, що не помилявся тоді.
Чудово, Світлано, правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:17:22 ]
Це у якому житті було, Вітюша? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:23:54 ]
такий гарний цей вірш! дякую.
і "долюбити" - саме те!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:28:43 ]
Олю, ти мене випередила (маю на увазі коментар, бо також читаю твої вірші із задоволенням). Ще матимемо нагоду поспілкуватися. Спасибі - й до скорого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Пірогова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 15:35:48 ]
Справді дуже гарно. А кінцевий акорд просто неперевершений)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:36:25 ]
Приємно познайомитися, Наталю. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:02:13 ]
Важко щось додати, коли багато хто вже висловився, а повторюватись не хочеться.
"Спиняється на перехресті і в
Нестримному бажанні долюбити" - у наведеному уривку я би переніс "в" з третього рядка на початок четвертого. І ще вперше трапляється мені вірш, у якому рима досягається шляхом переносу слова, як у Ваших двох останніх рядках. Це навмисно так виписано, чи була маленька проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:35:04 ]
Ні, Ігорьок, проблеми були інші. А у вірші - то так "по-модньому", як рвані джинси :)) Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:22:46 ]
Свєта, Світлана, радий знов почитати твої вірші. Мені деколи здається, що слова, пісні чи просто тексти, написані, складені бувають почуті навіть... навіть десь з далеку, людьми далекими від...
Але нічого, як в пісні старій
...нєчаво, нєчаво, нєчаво
саблі, пулі, штикі всє адно
а патамушто
а у нас єщьо дома дєла

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:32:00 ]
О-о, далекий Саньчику :)) а мені твої коментарі, як вірші. До роззброєння закликаєш пєснями-речьовками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 16:56:44 ]
Гарно, дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:38:00 ]
Дякую за "дуже", незнайомий друже :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 17:23:00 ]
Якби ж то справді серце мало декілька життів... Чомусь пригадала із свого:"Ти убив мене вчора. Мене відучора нема..." Мабуть, таки має серце не одне життя, якщо після такої "смерті" і далі прагне долюбити... "Найважче боронитися од ніжності..." Чудовий вірш, посестро!
Світланко, зверніть увагу на цей от нюанс, який мені кинувся у вічі:
"Жива мішень від пострілів ряба, -
усі влучили просто в серцевину."

Якщо від пострілів ряба - це означає, що не всі влучили в серцевину (читопак в яблучко)... Може б щось на кшталт:
"Жива мішень від пострілів ряба, -
і кожен поцілявся в серцевину."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:44:06 ]
Я, Любцю, також впізнаю себе, читаючи Вас, і тому й не дивуюся, коли разом спотикаємося :) Слушне зауваження, думатиму. Доброї ночі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 19:35:42 ]
Світлано, вітаю! Я б відредагував один рядок: "Всі влУчили, ну просто в серцевину", бо наголос "влучИли" - може регіональний, рівненський?
А так вірш дивовижний, побудований на контрастах, парадоксальне мислення з обірваних слів - вищий пілотаж поезії. Неповторні думки, і яка дивовижна ЛГ - всі її так люблять, що від ніжності доводиться відбиватись... Треба їй трохи перцю підсипати, може пародійного, щоб урівноважити ситуацію.
Вітаю з успіхом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:47:01 ]
Пообіцяла Любі виправити, і Вам "торжествєнно клянусь" :)) Дякую за ніжне слово і майбутній перець


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 19:37:17 ]
Кокетує твоя ЛГ, Свєтік... Знає ж чудово, що не легше. А нащо боронитися від ніж-ності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:02:07 ]
В цілому - легше, але ж "неінтересно" , - так вважає моя ЛГ :)) "Як безнадійно хочеться тепла!.. Хоча воно - немов у спину постріл" - таке пояснення підходить? Хоча сторожові башти завжди пустують, шо там говорить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 00:20:55 ]
Підходить. Але не влаштовує. Не подобаєцца шото мені настрій твоєї ЛГ... Треба її викликати на співбесіду в кулуари :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:10:15 ]
З "долюбити" категорично не згодна! Ну що за цвинтарщина... Краще вже "знов любити" - то хоч якась циклічність вимальовується (тіпа перепочила - і знов можна до праці братися) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 00:17:31 ]
Іш, яка категорична :) Нє, в "долюбити" є, звісно, свій сенс, якщо дивитися на це не як "от щас долюблю нарешті і всьо, зупинюсь", а "долюбити до самого останнього діньочка, скільки б їх там не лищилося".

Але у такому разі є варіант: "Нестримному бажанні ще любити", що і пропонується автору на розгляд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:34:02 ]
Ой, дівчата, ви тільки не смійтеся - але це я, тскть, з погляду вічності... Ну, в тому смислі, що любов - вічна, як і душа, бо це її невід'ємна властивість (от же слово знайшла), а тому - не може закінчитися. Чи, як кажуть, змінюються об'єкти - любов залишається. Трохи плутано, да? Просто спатоньки хоцца жутко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 00:23:23 ]
Вже таке зауваження влетіло в моє вухо... не скажу від кого. Та хіба не можна знов почати, долюбивши? (шоб танцювати, танцювати - і вклонитись :)) Фенікс "трєпихається"? Чи Фенікс воскресає із попелу??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 19:45:25 ]
знаєте, чому мені сподобалося "долюбити" - тобто мова йде про якийсь наче потенціал людини - якийсь її власний борг - бо що таке любов як не віддавання себе? мені колись писалося "ти все знайшов, ти все віддав, лишилося - долюбити".
Все правильно,– любов циклічна, але ти не перейдеш на наступний цикл, не вичерпавши цього. Це наче "сім пудів солі з'їсти" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 06:15:52 ]
До ЛЮ - бити...
долю бити
долюби ти
долюбити
иииииииии
Світланцю,
ніжність - то найкраща зброя панєнок . кхм.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:19:13 ]
До Лю - пити :)) Та не кличуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 20:59:08 ]
До ЛЮ - пити
ласкаво просимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 23:31:18 ]
Плачу... Так щемно і багатообіцяюче;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:22:52 ]
Невже багатообіцяюче?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 13:02:45 ]
Дуже ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:23:55 ]
Дякую. На Ваших сторінках - також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:51:26 ]
Надії напинаються і жили...
Гарнючо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 22:53:17 ]
Просто чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-03-15 16:49:20 ]
Дуже сподобався вірш!