ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 09:52
Правда
Вчора правду ухопив за карк!
Розказала все: про дальніх, ближніх...
Хто не пише віршів - з розумак,
А хто пише - без ножа всіх ріже.

Я ж пишу, пишу, пишу, пишу
Так, що з вух валує дим шафранний.
Розум мій переступив межу,

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Emerald Shuffle
Образ твору  
 ✴
 
 
відпломеніли віршів торжества
відтліли на священних плитах квіти
за сутінок недоброго незла
зминаються рядки яким не жити
 
вчорашні мрії золотять софіти
у тиглі снів кривавиться смола
немов жорстокі навіжені діти
кричать знадвору чистого єства
 
 
 ✴
 
 
& старозаповітний Соломон
увінчаний коханець і звіздар
 
& далі тьмяножовтий, мов узвар
осінній ліс, гуляє в нім грифон
 
за тим обсидіановий палац
іржавий регіт, будуар зі знань
 
стокрилий лет у сепії світань
і мідний видзвін, мов останній раз
 
 
міцних курінь ароматична в’язь
& пілігримів трепетний сезон
 
пустельне світло зорь, Єклезіяст
& щедрий на спокуси Вавилон
 
 
 ✴
 
 
я пам’ятаю, буде час
безмежності та одкровення
 
коли розчиниться печаль
у млість безжального натхнення
 
і мить високого знамення
палатиме, немов алмаз
 
 
 ✴
 
 
Сонце заходить за згубленим раєм
схилені трави сумують над літом
у сновидіння вривається вітер
 
хмари, що гинули за небокраєм
хвилі вертають піною морською
мрії жадають чудес невідомих
 
зблискують стрази на вимкнених віях
душі бентежить відкинутий камінь
 
линучи на кіммерійських зміях
спрагою між галактичними псами
 
марить сновидець & мчить від бульвару
вісник відлюдний ~ на сяючій птасі
серце його у броні зі смарагдів
очі мов спалах небесного жару
 
 
 
 -/[~
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © René Magritte
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 08:08:08
Переглядів сторінки твору 14385
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.642 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.574 / 5.5  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.02 10:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 09:47:20 ]
Мені здається, що я знову побувала в Коктебелі, на могилі Волошина, побачила давні східні танці, вдихнула гіркувате повітря серпневих гір ...
Насолода ... Що там кальян...
Сонце Місяцю, вмієте творити диво і оживляти зачовгану душу - вкотре переконуюсь!
Щира дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 05:52:16 ]
о пані Любове

радий справді Вас бачити і тут також
Коктебель недалеко від істини
я би міг спробувати сказати Тарханкут
але це також було б десь недалеко від.. .

велика дяка за усі Ваші добрі приязності,
безперечно, у адекватності неодмінно присутні і
чуття, і смак, і слух
відтого завжди наче осяюються наші дуже вибрані
взаємини
і це досить окремо & по-своєму авжеж зворушливо
із кожним разом

побажання мої завжди світло неодмінні ~
щось має і справджуватися
хай би так само винятково чудесно

чому ні?


із усіма належними щирими уклінностями у найсердечнішій манері


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 09:59:04 ]
Ваші вірші такі безжально-загадкові...
хотіла написати мудрий коментар, але не виходить...
от.
(але поклони, як завжди, зворушливо-срібні)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 06:08:57 ]
безжальні & загадкові як сонце & місяць

-)

усі злотосріблясті приязності на взаєм, Олю
semper facilis
хоч скільки би не виходило, не в одній лиш мудрості
світло

усього-усього Вам саме Вашого від правдивої щирості

& улюблених легких барвистих півтонів, якнайчастіш


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 11:55:50 ]
Погоджуюся із Олею.

Сакрально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 06:29:52 ]
безмірно вдячний також, і за підтримку, і за інші окремості, пані Любо

я не проти сильних слів, тобто не сильно лякаюся
- тут точно сказати справді важко
не все, що ми робимо на 100% залежить від робочих
це однозначно, хоч сказати, що все навпаки -
так само було би мабуть викривленням

практично, я реалізую певні художні ідеї,
постійно & думається, послідовно
тобто режисуру трохи напрацьовано
а статус не показник, якщо вже зі всіма реверансами (...)

хотілося би власне сказати, що сакральне мабуть
не є моєю особистісною функцією
якщо приблизне просковзує ув оточуючому трансенденті,
то це мабуть ліпше відносити до побічних ефектів
магнетизму сонця чи місяця, із притаманними еманаціями

так чи інакше


насправді надзвичайно приємно поспілкуватися кожного разу

тим більше, що з кожним разом ці можливості логічно
зменшуються

але все одно
не треба сумувати

хай все складається якнайлагідніше для Вас
світлих часів & винятковостей у всіх сезонах

усіх неминучих чудес


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 13:51:54 ]
особливо вражає дата публікації ) вона абсолютна гармонійна з усім цим смарагдовим зсувом часів і просторів.

я пам"ятаю, буде мить –
пір’їнка вгору полетить,
а нам лишиться тільки тінь
нічних смарагдових прозрінь
і впізнавання...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 06:57:19 ]
ага, це момент віри.. .

я пам`ятаю, час мине
& тіні стануть наче діти
усе, що лишиться робити
пиляти вже відсохлі віти
а небо в діамантах,

~ те ж, як все

дати здебільшого невипадкові, приємно, що це інколи навіть може
бути зауваженим, о Мріє

усіх безперечно надзвичайних чисел, із відповідними чарівностями
щодо всього до них належного

(sicher)

із вдячною безмежністю змістів.. .


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:08:00 ]
чи магріб???????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 07:13:47 ]
якщо Ви дійсно в темі, то Маґріб утопився разом із Брайаном Джонсом

почитати можна, наприклад, тут

приємно, що ці речі когось ще цікавлять, навіть не сподівався, чесно

усіх надзвичайних осяянь, безперечної легкості Вашому постійному святові, найчистішої музики сфер, Маріанно


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 18:08:50 ]
"...Настоящая жизнь — это что-то другое, что-то не существующее вовсе", як сказав усе той же чудернацький тип - Рене Магрітт. А я собі дозволила б додати: не існуюче довкола - але існуюче всередині нас, що й підтверджує цей вірш. Ну, принаймні, так мені здалося :)
А у Магрітта мене найбільше потішили (крім палаючого саксофона і гір-орлів) гробики, що чинно сидять на парапеті (і, судячи з усього, мило бесідують)... ;))
Дата - супер, п'ять вісімок +1+1+2=44, 4+4=8, кладемо вісімку на бочок - ось вам і нескінченність! Містика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 07:43:37 ]
о так, світ навколо часами видається хитросплетінням суцільник помилок,
як це зауважив трепетно улюблений У.Еко,
мабуть, черговий раз цитуючи когось,
відомого тільки йому, і, як у нього це заведено,
безцеремонно не вказуючи автора
авторів є безліч, і кожен послідовно цитує іншого
і Соломон каже, нічого нового під Сонцем & Місяцем

і саме так, думається, будь-яка прикладна світломагія, а хоча би
і та сама довічна версифікація плюс
у свою чергу (не винятково)
усе намагаються створити певний конструктивний простір
"ввімкнути логіку", хоч би й парадоксальну

все це зрештою, типові договірні обставини
будь-якої особи, що собою персоніфікує дарований їй
на досить недовгий час непізнаваний світ
зі всією його містерійно приголомшливою незбагненністю
можна розглядати останню в якості краси, звісно
"вірити в музику (...) і в прихилене небо, зірками шите" (с) Татчин

хочеться бажати, краси і бажань, і незбагненних осяянь
усього, що веде через ніч, якою би вона не видавалася

із усіма посильними ліхтариками на озброєнні
із максимумом дружньої причетності &
щировідданої теплоти

у одежах ранкової уклінності


С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 11:03:33 ]
Всі вірші разом мені купи не стулилися... мабуть не догнала(сь)
А останній вірш сподобався дуже. Гарна картинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 13:57:44 ]
проблема сприйняття вона, звісно, перехідна
а картинки - це особливо улюблена розвага

я їх так само дуже-дуже люблю, як і Юлію Зотову

*сором'язливо шкробає по асфальту пальцями правої ноги навколо пальців лівої*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 19:08:14 ]
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 16:40:06 ]
і все вже було - і учора, й сьогодні, й потому,
та мрії, як діти, жадають чуттів невідомих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 05:39:13 ]
ми діти & мрії
учора, й сьогодні

нема тільки сцени..
софітів.. .
уклонів (... .)

є інші чуття_що_чекають
первинних

є зламаний час
за хвилину - година

чекання & линва
& присмаки
тліну



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-04-22 01:54:22 ]
Чудовий твір, такий сюрреальний! Усе таки мені більше подобаються власне Ваші вірші, а не переклади :) І Рене Магрітт зі мною погодився б, стоячи у крилатому смокінгу в компанії золотавого ностальгійного лева.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 02:01:47 ]
Переклади це тактична стратегія, о В'ячеславе
вірші звісно хороша річ...
але є багато нюансів які не відтворюються

*Рене стоячи у крилатому смокінгу в компанії
золотавого ностальгійного лева (с)
не погоджується, але таки-врубається*

о так, традиційно безмірна дяка..


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 02:03:30 ]
ООО! я абсолютно маю зайти сюди ще завтра, щоби щось вумне написати (більше нема зараз...:о)

(ПС. зорь - зір...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 02:07:40 ]
поздно, доктор ((

я це вже не редагую, є жуткі причини
*п'є, п'є, п'є ще.. мовчить*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 14:46:00 ]
нічого вумного писати не буду... я просто розчинилася under the influence...

*тисне кнопочки і тягне вєсчь у нірку...
(там компанія дуже пристойна зібралася - нє баісь... сусіди хороші... щедро-чокнуті... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 18:19:14 ]
...kissing es some kinda goodbye
shadin male*s spare kinda tear...

fare well, o my lovechile
behave yer self
& travel in lite

*SMOKEY!*



C*