ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Сходинки
Була юність
і світ видавався яскраво-красивим,
І життя вистилалось тоді килимами до ніг,
Кожен крок, кожен сон, кожен подих був стигло-звабливим -
перше диво, цілунок, кохання і холоду сніг…

Була зрілість
і час видавався нестримно-квапливим,
Крокувала вже доля поораним полем життя...
А зажура на скроні туманом влягалася сивим,
Та всміхалося серце ще дням, що вели в майбуття.

Була старість
і світ видавався непевним і дивним,
І втікав кудись час, покидаючи схилений стан...
Усміхалося сонце очима малої дитини,
Проводжало минуле, що тануло ніби туман…

Була мудрість
від віку і років цілком незалежна
як світилась у юних, й відсутня в старечих очах,
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.
2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-21 20:14:52
Переглядів сторінки твору 6532
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:40:08 ]
Адель!
Яка щемливо-правдива філософія вірша! :))
Босоніж,
"покидаючи схилений стан",
я побіжу по снігу
"поораним полем життя"
мимо твоїх слідів -
твоїх кроків...
Назад - у юність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:46:47 ]
Назад у юність... Так і буде, мабуть, ще...:)
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:42:28 ]
Вітаю , Адель! Цей вірш дуже близький мені, бо частину того, про що йдеться у ньому я уже пережив наяву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:50:23 ]
Привіт, Володю.:)
Ці почуття близькі, мабуть, усім, хто замислюється. Якусь частину і я вже осягла. Та й решта прийде, як дасть Бог.
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:19:08 ]
Юність, зрілість, старість - троє квартирантів.
Побули в нас трішки і кудись пішли.
В Вашій, Адель, "справі" троє фігурантів.
І для них склали Ви чудові досьє.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:41:23 ]
Дякую, пане Василю:) Та от старалася зобразити якомога відповідніше своєму, наразі, баченню.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:47:33 ]
І втікав кудись час, покидаючи схилений стан?..
Чого ви співаєте дифірамби одне одному на кожному кроці?.. Краще не друкуйте сирих віршів... І будьте вимогливішими самі до себе і до інших... Невже ви справді не розумієте і не відчуваєте, що й до чого?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:51:02 ]
То може поясните, пане Іване?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 22:54:01 ]
Можливо, ознаки тонічного віршування дезорієнтують непідготовленого читача, бо початок кожного рядка може збити з пантелику наголосом у дієсловах. А він або якийсь не книжково-орфографічний, або ортодоксально діалектичний.
І спробуй здогадайся, що саме. Бо якщо не зорієнтуватись, то легко помилитись. А потім почати сваритись на себе чи критикувати Вас.
Є, якщо начистоту, те, що потребує додаткової уваги вас як поетеси цього вірша. Це рими - такі як життя/майбуття, тощо.
Я бачу образи і цікаві, і ненові.
А якщо дивитись очима закоханої людини чи ловеласа, то все у вірші начебто суперово. А воно трішки не так.
Але враження, яке він викликає, позитивні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 23:06:02 ]
О, бачу конструктивну критику, лиш не від шановного пана Івана, що так і не виявив бажання прояснити свого незадоволення.:)
Дякую, пане Олександре. Я читаю дієслово "була" з наголосом на "а". Шкодую, якщо видається ніби наголос не на місці...
Щодо зауваження про затерті рими - життя-буття - не маю виправдання. Таки Ваша правда - або міняти, або лишати як є...
Щастя, що Ви ані закоханий, ані ловелас - інакше б не отримала щирого коментаря, а волію, аби були таки щирі.:)
Навзаєм натхнення і радості.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:34:23 ]
Силабо-тонічна (і про це каже спеціальна література) система віршування передбачає чітке чергування наголошених і ненаголошених складів, і разом з цим однакову кількість у парних і непарних рядках. Та на всяке правило існують виключення. Наприклад, одне з них поширюється на кількість складів або стоп. Друге - на чергування та спондеї. Третє - ще на що-небудь інше.
А четверті та ...надцяті ми вигадуємо самі. Аби тільки існувала гармонія. А вона існує. І не тільки у вірші. Можливо, у вірші не знайшлось місця ще деяким етапам (хай навіть короткочасним) або моментам життя. Так, у ньому нічого немає про симпатії. А вони існують у реальному житті, і не тільки у ньому. І це все не все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:42:43 ]
До свого сорому, пане Олександре, мушу Вам зізнатися, що не вельми володію оцими, приведеними Вами, правилами, техніками та, навіть, і знаннями. Колись у юності мріяла стати філологом, та не склалося. Отже не вивчала усіх тонкощів та премудростей віршування. В мене воно якось на внутрішніх відчуттях віршується. Усвідомлюю, що,мабуть, не завжди вдало. То ж даруйте, що не можу підтримати бесіду професійно.
За теплі слова і прихильне ставлення дякую щиро. Буду рада Вашим візитам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:51:45 ]
Ерудованість чи професійні знання інколи бувають зайвими, якщо їх використовувати у своїх власних інтересах. Версифікація передбачає, як я вже повідомляв давно усім нам відоме, безліч усіляких відхилень і нюансів, так само як словники передбачають існування синонімів, починаючи з близьких за змістом, і закінчуючи такими запозиченнями зі споріднених мов, що доводиться лише дивуватись.
То, може, не варто багато знати, а достатньо внутрішнього високого відчуття гармонії - такого як у Вас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 10:22:11 ]
Щиро дякую, пане Олександре, за високу оцінку, як "високе відчуття гармонії". Дай Боже, аби вона була виправдана.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 23:21:47 ]
Чудово! Чомусь з роками серце все більше вертає нас у юність....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:27:51 ]
Дякую, Мирославо. Такий калейдоскоп життя.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 03:06:51 ]
Гарно. От тільки проситься, і крутиться, як та срчана кислота на язиці, "була мудрість", чи "прийшла мудрість", чи вічність. Чогось мені не закінчується все з тою старістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:34:37 ]
Дякую, Галиночко. А ви знаєте, тут мені вже пан Олександр наробив купку зауважень, і справді, можна було би ще і правити, і додавати і продовжувати, так би мовити, розвивати тему всебічно і різносторонньо. Бо, таки знайшлося б ще що додати.
А от ваші слова про мудрість, чогось раптово і, може, навіть недоречно, за що даруйте мені, виник у голові такий експромт.

Була мудрість
від віку цілком незалежна
як світилась у юних, й відсутня в старечих очах,
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.

А, що старістю життя не закінчується, то я, чомусь не сумніваюся. Але то вже інше життя, інший вимір. А я писала про ось цей, де ми є зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:07:05 ]
Чудовий експромт, Адель, і він би прекрасно доповнив вірша. От тільти я мала на увазі мудрість ту, що не світиться в юначих і згасає в старечих очах, а навпаки, мудрісь, котра приходить тільки з роками. Вона може бути меншою, ніж мудрість, чи освіченість молодого покоління, але вона є незмірно більшою у кожної людини (майже у кожної), котра була у неї замолоду. Завжди дивувалася, звідки вона береться, але потрочку починає в голові дещо змінюватися і у моєму житті, на жаль, теж з віком. Напевне, поки воно не приходить, вважаєш себе розумнішою набагато від отих бабусь з дідусями, котрі можуть і дістати своєю критикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:08:50 ]
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.
Здається, така мудрість більше з віком приходить. Чи то я вже така "мудра" (не хочеться писати "давньомудра")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-23 00:25:48 ]
Дякую, Галиночко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 17:34:11 ]
"Я цілий чоловік" - казав Франко.
Адель!
Як гарно, що Ви доповнили вірша і тепер з"явилась цілісність і завершеність!..
І той, хто подумки спробує приміряти Ваші поетичні шати на себе, - вже не "розсипається"...
Щиро врадуваний, Адель. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 10:54:05 ]
Дякую, пане Василю!
Спасибі Галинці, що вона зробила слушне зауваження,воно і справді тепер довершеніше.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 21:56:25 ]
Чарівний вірш, Аделе, як Станіславське озеро, і ти на ньому - у човні.
Напиши, будь ласка, е-мейл свій мені, вишлю фото з фесту, бо мені не відкривається твоя адреса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 22:04:36 ]
Дякую, Ярославе!:)
Рада Вам щиро! Як і нашому знайомству і приємному спілкуванню.:)
А ось моя адреса: adel-fv@yandex.ru


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-26 14:16:48 ]
Цікаві сходинки, Адель! Наче все і відомо, а замислює... Не можу не пожартувати, хоча тема дуже серйозна - як добре, якщо є та четверта сходинка...
В Вольвача є в поезії такі приблизно слова "А мудрості нема й не було..." - то не цитата.І добре, якщо всі сходинки ведуть догори. Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-26 15:42:29 ]
О, то є так.:)))
Я, пане Іване, якраз оцю останню сходинку дописала уже опісля написання вірша, як щось напівіронічне-напівсерйозне, про що повідомляє перший рядок останньої строфи - "Була мудрість від віку і років цілком незалежна":)))
Дякую щиро!