ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Еще одно утро

Мне кажется, что у каждого из нас есть свое отчаяние, тенью следующее за нашей уверенностью в себе, за нашим спокойным настоящим

Жан-Поль Сартр

Образ твору Стремительно надо забыть, запаролен архив.
Последней маршруткой отправлены наспех надежды.
А помнишь, тем летом в жару, мы почти без одежды,
почти в...

До боли зажата в корсет, остывает мой чай.
Дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра.
"Давай на созвоне", и смех круче едкого натра,
давай...

Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло.
Трезветь, забывая как счастье в ладонях гнездилось.
Предательски прошлое в тень новых фраз протеснилось.
Взошло...

3 октября 2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 18:06:51
Переглядів сторінки твору 11543
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.27 15:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 19:01:36 ]
А скільки всього ховається за трикрапками...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 19:45:20 ]
скільки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 19:31:43 ]
"Всі ранки світу безповоротно минають"
Гійом Департьє

"Ещё одно утро...
Давай" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 19:45:02 ]
се ля ві


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-03 20:01:24 ]
"дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра." - хорошая строка.
а "чужих фраз протеснилось" - тяжело.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 21:29:07 ]
согласна, тяжело


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 21:12:09 ]
Ого. Прогресуєш на очах :))
Тільки вискакують не "с", а "из" маршрутки. І ще: по ритму доводиться читати "чУжих". А так... гарно, особливо "мідним тазом" накрита луна - ой, довго ще буде звучати - це ж майже дзвін ("колокол") вийшов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 21:32:47 ]
Як завжди дякую шось виправила


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:23:45 ]
текст як слабкий, так і сильний. окремими місцями.

подобається недосказаність, інтрига тексту. імпонує вільність поводження з рядками. тобто, хороша робота з ритмом і змістом: одне не заважає іншому :) а це не таке вже часте вміння, що свідчить про хороший рівень письма.

є сумніви щодо римування. я про незаримованість першого рядка і останнього слова у строфі. мабуть, могло бути цікавіше, якби вони були заримовані між собою. або, якби римувались між собою перші три рядки. тоді незаримоване слово звучало б ніби пострілом.

незрозуміле для мене порівняння з "натром". якщо це той, який їдкий, неясно що і як він вбирає, якщо це якийсь інший, незрозуміло, чи зможе читач оцінити силу цього образу взагалі. якщо ж це порівнюється сміх із натром, тоді саме порівняння побудоване неправильно. бо виходить, що лг всотала крутіше натра, а не що сміх крутіший натра. над цим рядком варто попрацювати.

в кількох місцях ситуацію з плутаниною змісту могли б покращити розділові знаки. наприклад:

"Стремительно надо забыть, я уже убегаю.
Из последней маршрутки выскакивали все надежды."

тут:

"До боли шнуровано, плотно зажато в корсеты:
дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра."

в решті тексту також не завадило б додати розділових знаків. загалом, розд.знаки - важливий авторський інтрумент. вони вартують окремої уваги у текстах.

дуже хороше закінчення:

"Предательски прошлое в тень новых фраз протеснилось.
Взошло..."

сильний образ. він підводить жирну риску і також свідчить про усвідомленість письма.
а це - головне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 15:11:27 ]
Ніко, для мене серйозна кожна написана тобою і Сергієм стрічка я все буду робити поетапно. Виправлю відпишу. (То звичайно не так для тебе, як для себе)
отож:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 15:23:51 ]
Запропоноване тобою порівняння сміху з натром виглядає повніше досконаліше тому виправляю
Свойства натра едкого
Твердый продукт – чешуированная или плавленая масса белого цвета, сильно гигроскопичен
Тому було написано "впитала твой смех круче натра"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:12:27 ]
Заримувала першу та останны стрічки, в кожому куплеті. Да мені так набагато більше подобається. Ніко дуже дякую за слушну пораду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 14:13:52 ]
j,swzyt/
після такого розлогого редакторського коментаря мало що можна додати.
безумовно: у вірша є плюси. але деякі неоковирності виконання псують те добре, що робить його, власне, читабельним.
до плюсів можна віднести емоційність, внутрішню напругу, певну недомовленість, яка повисає в читацькій уяві після кожного чотирирядка,

Накрыв медным тазом - я розумію, що авторка хотіла сказати, але вийшло це не зовсім вдало. бо це простомовний вульгаризм. він не додає текстові ні відвертості, ні "побутовості", ні міцного образу, ні-чого, як на мене) навпаки - він вульгаризує весь текст, бо йде майже при кінці.

потім, навіть при такій формі, при такому задумі, при такій манері, всередині тексту має бути логіка фраз; оправданість низки образів; внутрішня міцна канва.

деякі штуки тут просто повисають в повітрі. і починаєш читати після розумової/ритмічної напруги /наруги)/. це не є добре, як на мене, бо вірш має читатись без звотньо_поступального зусилля.

долго все - звучить як долговсЁ. тобто - при такій манері має бути бездоганною ритміка.

дещо уривчасто, але доводиться вертатись то до тексту, то до коментаря Н.Н. - щоб не повторюватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:21:19 ]
Медний таз ти розгомив настільки що я його переписала, тут навіть вибору не було )). Сам термін вульгаризація здався мені дещо суб'эктивним, і не всякий і побачив би ту вульгаризацію, але я дуже довіряю твому смаку. Особливо тепер, коли переписане подобається мені набагато більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 22:16:15 ]
долговсЁ це чоткий бок, виправила. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 22:48:04 ]
"розумово/ритмічну напругу /наругу" Я коли "роззула очі" побачила у другій стрічці, там збивало з ритму. Поправила наче... Є ше трохи збігів приголосних, але смилова смачність не пускає мене там правити.
Сергію, дякую за зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 14:34:44 ]
Дуже дякую вам Ніко та Сергію за коменти, об'язково розберу все пострічково.
Щаслива що завітали


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 23:03:20 ]
Ну от шо бачила те зробила... Мені так сподобалося працювати над помилками. Ніко, Сергію і ще раз дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 21:22:55 ]
Юля, у меня сомнения по поводу слова "протеснилось". Есть "протиснулось".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:39:14 ]
перевірила наче є в словниках... http://encyc.mir-x.ru/87858.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:40:39 ]
Там як погуглити ше купа зсилок на словники...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 22:11:41 ]
ага, бачу. воно просто застаріле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 22:19:05 ]
Ти права... Я про протиснулось нічо не знала до сьогодні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:12 ]
Чорі, дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:33 ]
всіда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 10:59:49 ]
"Стремительно надо забыть, запаролен архив".
Осмелюсь полюбопытствовать - а что следует (или нужно) забыть?
Пускай бы это был некий проштрафившийся мачо. В таком случае можно было бы написать, что, мол, "тебя бы скорее забыть и внести бы в архив".
Над частицами "бы" можно поработать для того, чтобы была одна, а не две.
"надежды - одежды" - это очень хорошая рифма, например, для игры в рифмы, а для поэзии высокого полета, наверное (я не настаиваю на своем мнении), она слабовата.
"Последней маршруткой отправлены наспех надежды."
Куда отправлены надежды, если не секрет? "Наспех" - это всего лишь наречие. А вместо его можно было бы пристроить вполне понятное место.
"До боли зажато в корсеты".
Что именно зажато? "До боли" - это знакомое сочетание.
Как Вы понимаете, я ни в коем случае не критикую. Я не критик, а внимательный, любознательный и вдумчивый читатель.
Дальше - лучше. Я даже восхищаюсь хорошей рифмой "едкого натра" и "завтра". Не шучу.
А что такое "прозначно"?
Имеют место и слияния гласных.
Но читать Ваши стихотворения я не против.
Но хочется наслаждаться, а не задавать вопросы :)

Наилучшие пожелания - Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 13:46:57 ]
1 Если вы сами однозначно, не напрягаясь, угадали мачо как обьект забывания, то есть ли надобность о нем вспоминать?
2 В виду пункта 1 позвольте не упражнятся с "Бы" в отдельно взятом тексте. Утверждать не берусь, но смею предположить, что такая подача тоже может быть. Она весьма спорна, но не считаю сей ракурс провальным.
3 "надежды - одежды". Уважаю вашу "слабость" к простым рифмам, тут вы совершенно правильно меня ткнули, Настоятельно прошу вас это делать и впредь. Но... рифма, так четко легла на бумагу и так естественно тут находтся, что рука не поднимается ее подвинуть. Поверте это не лень, это чудачество.
4 Я хотела написать последней маршруткой отправлены на х.. надежды, но оно выбивалось из контекста да и зритель не готов. Был вариант когда я, в поиске легкого пути употребила цензурно-подростковое "нафиг" что вызвало легкий рвотный рефлекс, закончилось тем, что я употребила спасительное "наспех". Мне в этом повкусилась эдакая женская трепетность в порыве: "куда глаза глядят", или "далеко-далеко..." или "в неведомую бездну". Ну вобщем у дамочек так случается. Обещаю в дальнейшем не злоупотреблять дамскими приёмами.
5 А что можно зажать в корсеты? кроме него?.. Про это было в пункте 1 и 2.
6 Вот вы подходите к тексту как сканер
Одежды надежды - нельзя
Натра завтра - можно :) Я эти натра как в той песне "Я не люблю вас и люблю-у-у ва-а-ас"
Техничность в стихе важна. Есть метры которым писать стих, как сто приседаний. Они блестяще с этим справляются. А мне стыдно за натр. Я не работала с ним на уроках химии. Он не встречался мне в наборе юного химика который, я купила своему ребенку. Я нашла это слово в словаре рифм... Но я такая вся из себя гордая, что получилось, сделать достойную строчку. И мне так приятно что рифма "натра-завтра" удовлетворяет вашу требовательность.
7 Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло. Снова отсылаю вас к пункту 1 и 2 плюс пояснения:
Когда разобрался в чемто установил истину говорят: "разогнал туман" или "прояснилось". Тут прозрачно как антоним к "туманно". Ну а вообще то это пустая винная бутылка. Вино выпили истину нашли бутылку разбили как бы все.
8 про слияние согласных согласна
9 А я как за!!! Очень рада что заходите. Ваши ценные советы, если даже мне не удается им следовать помогают мне научится разобиратся с стихах и, верю, работают на мое будущее.
10 Я счастлива что вы мне задаете вопросы.
Спасибо Вам большое. Ценю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-10 15:39:05 ]
А Знаете, со временем многое становится яснее )
Вот вернулась снова к этому стиху. Ровняя ритм, внесла еще несколько правок, получилось - следуя вашему совету, и непонятка с корсетами убрана))
И на дуже от того - приятно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 14:19:00 ]
Та Алексій просто натякав, що у тебе там одруківка: "прозНачно" :)
І ще одна: "привИчно"замість "привычно".
А з мідним тазом ти погарячкувала. Той рядок звучав - у прямому і переносному смислах, а цей - неживий, проскакуєш його, не затримуючись... Не з усіма зауваженнями, мабуть, можна погоджуватися. Тим більше, що чоловіки часом лукавлять: от як Сергієві - то можна було "коня в пальто" у свій вірш вставляти, а як Юлі "мідний таз" - то зась! І де ж логіка, де справедливість і гендерна рівність?! ^))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:58:47 ]
Мені перероблене більше сподобалось. Хай Сергій собі всталяє хоч коней хоч поней - він знає нашо. Я не для того просила критики. В тому тазу шось таке було на рівні відчуттів не красіве. Тут просто срост суб'єктивних думок.
Не сердься тільки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 09:08:28 ]
Елегантна у Вас поезія!
Чуттєва, експресивна, жіночна... Щирість емоцій захоплює. Кілька віршів прочитав, особливо цей сподобався і зачепив. І відгукнувся кількома рядочками. Пробачте, якщо це зайве на Вашу думку - я нічого поганого і образливого не хотів би. Мені відомо, що деякі люди ненавидять відгуки у віршах. Не знаю, як Ви ставитесь до такого поширеного на літпорталах явища... Особисто я такий собі критик - не зовсім моє це: розбирати чиїсь злети чи падіння, так би мовити. А от якщо в мене експромтом відгукнулося, це не необхідна, але достатня ознака того, що текст мені припав до душі. То ризикну зі сподіванням на Ваше поблажливе ставлення)

Рвет календарь, спешит,
Листья-страницы драмы.
Вроде я был прошит
Нервами, как вольфрамом.
Но без тебя они
Тоньше паучьей сети.
Не притупляют дни
Память о нашем лете.

Вид на жару с тобой
Ливнями заштрихован.
Я на других слепой,
Как глуховат Бетховен
На какофонный шум
Низменных баек-сплетен.
Всюду с собой ношу
Память о нашем лете.

Косточки слов своих
Вновь нанижу на строки.
Счеты стихов - на них
"Я тебя..." и упреки.
Солнечные деньки -
Серое лихолетье.
Ради и вопреки.
Память о нашем лете.

Знаю, проходит все.
Радости и печали.
То, что нутро грызет.
То, чем я измочален.
Было всего полно -
Кануло прочь в бесследье.
А не прошло одно:
Память о нашем лете.

Дякую Вам!