ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Хризантемове
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми

Борис Костиря
2026.10.31 13:38
Монолог безпритульного
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.

Мене викреслив світ з електр

Віктор Кучерук
2026.10.31 07:23
* * *
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.

хома дідим
2026.10.30 21:39
* 244 *
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою

Артур Курдіновський
2026.10.30 18:40
Осінній букет
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.

Юрій Лазірко
2026.10.30 16:49
Він Із Тих Відьмаків -- альтернативний рок
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення

Вячеслав Руденко
2026.10.30 12:40
Годинники часів Ель Греко
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.

В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі

Юрій Гундарів
2026.10.30 11:17
Джеймі Ланністер у Києві
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
* * *
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
* 243 *
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
L’Aмерика (The Doors)
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Як Литва Волинь захопила в 1321 році
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
* * *
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
***
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці (рондель)
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Шерех вітру, дні поштучно
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Ніде, ніколи, нікого
відлітайте!
пусті остороги, як крига
на розі зими,
що життя нам сигналить дощем
і міняє вокзали,
і дороги важкі,
як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели
нас пов'язали.
відлітайте!
приймаючи тіні
печальних своїх хризантем,
у морозяних арках стоять
галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті,
з нами залишиться щем –
порожнеча тепла,
що його, наче борг,
не віддали.
відлітайте!
усе ж
кожен вирій – як віра –
то трішечки рай,
і в ударах аорт,
що у безвість лягли,
ніби шпали, –
кожен поштовх любові,
її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи
нікого ще так
не чекали.
відлітайте.

я вирішила опублікувати цей вірш в тому вигляді, як він з'явився на папері - з нерівним ритмом, без поділу на строфи. Спочатку спробувала його вирівняти, і побачила, що він втратив щось суттєве. Ось "правлений" варіант:


відлітайте!
то пусті остороги, як крига на розі зими,
що життя нам сигналить дощем і міняє вокзали,
і дороги важкі, як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели нас до землі прив'язали.

відлітайте!
пам'ятаючи тіні печальних своїх хризантем,
у морозяних арках стоять галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті, з нами залишиться щем –
порожнеча тепла, що його, наче борг, не віддали.

відлітайте!
бо усе ж кожен вирій – як віра – то трішечки рай,
і в ударах аорт, що у безвість лягли, ніби шпали, –
кожен поштовх любові, її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи, нікого ще так не чекали.

відлітайте.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-10 21:58:16
Переглядів сторінки твору 6224
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.173 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:25:47 ]
Дуже гарно, Олю!)
Якщо чесно, то дуже і дуже.
Тим більше, що це лише перше сприйняття вірша, на його найповерховішому рівні. Бо вже звик, що вірші в тебе з якимись глибинними змістами. І мені подобаються обидва варіанти. Бо практично не відчуваю різниці.
Може ще щось скажу коли почитаю на свіжу голову.
Супер, як на мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:38:54 ]
о, дуже дякую, Слава!
бо я вже в правленні цього вірша дійшла до повного відчаю - от не звучить мені "рівний" варіант - і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:27:58 ]
Дуже мені сподобався Ваш вірш, Олю! Такий настрій у ньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:41:17 ]
дякую дуже, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 22:38:43 ]
Прозорий вірш, Олю.
Порожнеча тепла, що його наче борг, не віддали.
Влучно. Сподобались оба варіанти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:44:20 ]
навіть не знаю, Женю... подумала, що вже треба спинитися правити...
мені наче мотив з'явився - і я почала підбирати до нього слова.)) і цей найкрасивіший рядок - останній - останнім і написався... )))
дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:06:30 ]
так несподівано, і так по-справжньому!

дуже сподобалось! - а нерівність лише підкреслює красу емоційного малюнку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:46:44 ]
дякую, Вікторіє! я дуже рада чути це від вас, бо мені теж дуже подобаються ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:24:49 ]
Приєднуюсь до схвальних відгуків, Олю. Мені здається, що ось цей перший варіант, має більш привабливий і оригінальний вигляд. Колись моя вчителька математики любила повторювати, що "ота сама найперша ваша думка, на 90 відсотків і є найвірнішою, все інше помикове".:) Не знаю на скільки відсотків вона була права, аде часто й за собою помічала, що в цьому твердженні є сенс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:50:28 ]
напевне, те, про що казала твоя вчителька, - це і є голос інтуїції? Я звичайно любитель правити вірші (іноді до невпізнання! :))) але щось цей мені не піддався.
Може, й справді, цей момент - коли долається тривога - а він головний у вірші - і треба передавати так рвучко, трохи нерівно...
дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:25:47 ]
Перепрошую, *але.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:54:54 ]
правлене форматування мені імпонує більше. так вірш виглядає не таким розхристаним, більш струнким. дуже хороший перший чотирирядок: покаяльні псалми... небосхилами ангели нас до землі прив'язали... це файно.
у такому варіанті мені подобається закінчувати читання на другому чотирядкові. третій дещо недороблений, як на мене. і, більше того, в другому катрені перший рядок має "лишні" слова, які просто заповнюють ритмічні пустоти, а смислового навантаження, як такого, не несуть: тіні, своїх... до другого рядка в мене виникає питання - як це? тобто, краєм свідомості я розумію, що ви хотіли сказати, але образ не читається, він для мене невірний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:52:46 ]
дякую, Сергію!
мені дуже цікаво знати ваше враження.
ви мені зауважили на те, що я й сама вважаю найслабшим. Звичайно, я ще буду працювати над цим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 01:12:45 ]
класний перший картен. милозвучний, зі стрункою образністю.про другий влучно написав Сергій. я напишу про третій.

на фоні усього вірша він видається розхристаним, образи не надто тримаються купи. ідея його хороша, але подача потребує допрацювання.

"бо усе ж кожен вирій – як віра – то трішечки рай" - по суті, вирій не може бути "трішечки" раєм, бо в українській міфології це і є рай. але алітерація вирій/віра - хороша. це плюс.

"і в ударах аорт, що у безвість лягли, ніби шпали" - удари самих аорт не уявляються. я розумію, що ви хотіли сказати. але образ побудовано невірно. артерії можуть, приміром, пульсувати. але не "ударятись". тим важче уявити як вони пролягають у безвість, подібно шпалам. саме порівняння аорт зі шпалами - на рівні ідеї – мені імпонує. але подача - не краща. цей образ вартує окремої роботи.

"як ніде і ніколи, нікого ще так не чекали" - ідея фіналу мені взагалі дуже заімпонувала. але враження знову розвіяло виконання. автори часто не помічають цього, але в одному рядку краще не вживати багато слабонавантажених рівнозначимих слів. зміст розмивається, в очах рябить, рядок видає перевантаженим і "пустим". я би радила підібрати більш місткі слова при меншій їх кількості. щось накшталт:
"як ніколи у світі нікого іще не чекали".

наголошую, ваш вірш вартує того, аби ви не полишали роботу над ним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:53:04 ]
дякую, Ніка. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 09:21:18 ]
Підтримую Сергія. Але перший варіант теж хороший!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 09:55:36 ]
дякую!
мені дуже важливо це знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 16:02:42 ]
У Вас теж святково...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:10:23 ]
Авжеж, гості приходять навіть вночі... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:39:34 ]
Олю!
Рамки,
форми,
огорожі...
А є суттєве:
"Її невловиме: чекай..." !!!
Зупиняє враз! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:12:14 ]
Дякую, пане Василю!
буде все - і рамки, і огорожі! )))
головне - щоб було що сказати. )))