ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
Сяйлива миля (The Rolling Stones)
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
* * *
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
6. Переспіви. К.Ч Я-і-Бог
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Святиня
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
* * *
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Натуралістичні думки - 4
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
* 113 *
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
* * *
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Судьба
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Ніде, ніколи, нікого
відлітайте!
пусті остороги, як крига
на розі зими,
що життя нам сигналить дощем
і міняє вокзали,
і дороги важкі,
як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели
нас пов'язали.
відлітайте!
приймаючи тіні
печальних своїх хризантем,
у морозяних арках стоять
галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті,
з нами залишиться щем –
порожнеча тепла,
що його, наче борг,
не віддали.
відлітайте!
усе ж
кожен вирій – як віра –
то трішечки рай,
і в ударах аорт,
що у безвість лягли,
ніби шпали, –
кожен поштовх любові,
її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи
нікого ще так
не чекали.
відлітайте.

я вирішила опублікувати цей вірш в тому вигляді, як він з'явився на папері - з нерівним ритмом, без поділу на строфи. Спочатку спробувала його вирівняти, і побачила, що він втратив щось суттєве. Ось "правлений" варіант:


відлітайте!
то пусті остороги, як крига на розі зими,
що життя нам сигналить дощем і міняє вокзали,
і дороги важкі, як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели нас до землі прив'язали.

відлітайте!
пам'ятаючи тіні печальних своїх хризантем,
у морозяних арках стоять галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті, з нами залишиться щем –
порожнеча тепла, що його, наче борг, не віддали.

відлітайте!
бо усе ж кожен вирій – як віра – то трішечки рай,
і в ударах аорт, що у безвість лягли, ніби шпали, –
кожен поштовх любові, її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи, нікого ще так не чекали.

відлітайте.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-10 21:58:16
Переглядів сторінки твору 5893
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.173 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:25:47 ]
Дуже гарно, Олю!)
Якщо чесно, то дуже і дуже.
Тим більше, що це лише перше сприйняття вірша, на його найповерховішому рівні. Бо вже звик, що вірші в тебе з якимись глибинними змістами. І мені подобаються обидва варіанти. Бо практично не відчуваю різниці.
Може ще щось скажу коли почитаю на свіжу голову.
Супер, як на мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:38:54 ]
о, дуже дякую, Слава!
бо я вже в правленні цього вірша дійшла до повного відчаю - от не звучить мені "рівний" варіант - і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:27:58 ]
Дуже мені сподобався Ваш вірш, Олю! Такий настрій у ньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:41:17 ]
дякую дуже, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 22:38:43 ]
Прозорий вірш, Олю.
Порожнеча тепла, що його наче борг, не віддали.
Влучно. Сподобались оба варіанти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:44:20 ]
навіть не знаю, Женю... подумала, що вже треба спинитися правити...
мені наче мотив з'явився - і я почала підбирати до нього слова.)) і цей найкрасивіший рядок - останній - останнім і написався... )))
дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:06:30 ]
так несподівано, і так по-справжньому!

дуже сподобалось! - а нерівність лише підкреслює красу емоційного малюнку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:46:44 ]
дякую, Вікторіє! я дуже рада чути це від вас, бо мені теж дуже подобаються ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:24:49 ]
Приєднуюсь до схвальних відгуків, Олю. Мені здається, що ось цей перший варіант, має більш привабливий і оригінальний вигляд. Колись моя вчителька математики любила повторювати, що "ота сама найперша ваша думка, на 90 відсотків і є найвірнішою, все інше помикове".:) Не знаю на скільки відсотків вона була права, аде часто й за собою помічала, що в цьому твердженні є сенс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:50:28 ]
напевне, те, про що казала твоя вчителька, - це і є голос інтуїції? Я звичайно любитель правити вірші (іноді до невпізнання! :))) але щось цей мені не піддався.
Може, й справді, цей момент - коли долається тривога - а він головний у вірші - і треба передавати так рвучко, трохи нерівно...
дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:25:47 ]
Перепрошую, *але.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:54:54 ]
правлене форматування мені імпонує більше. так вірш виглядає не таким розхристаним, більш струнким. дуже хороший перший чотирирядок: покаяльні псалми... небосхилами ангели нас до землі прив'язали... це файно.
у такому варіанті мені подобається закінчувати читання на другому чотирядкові. третій дещо недороблений, як на мене. і, більше того, в другому катрені перший рядок має "лишні" слова, які просто заповнюють ритмічні пустоти, а смислового навантаження, як такого, не несуть: тіні, своїх... до другого рядка в мене виникає питання - як це? тобто, краєм свідомості я розумію, що ви хотіли сказати, але образ не читається, він для мене невірний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:52:46 ]
дякую, Сергію!
мені дуже цікаво знати ваше враження.
ви мені зауважили на те, що я й сама вважаю найслабшим. Звичайно, я ще буду працювати над цим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 01:12:45 ]
класний перший картен. милозвучний, зі стрункою образністю.про другий влучно написав Сергій. я напишу про третій.

на фоні усього вірша він видається розхристаним, образи не надто тримаються купи. ідея його хороша, але подача потребує допрацювання.

"бо усе ж кожен вирій – як віра – то трішечки рай" - по суті, вирій не може бути "трішечки" раєм, бо в українській міфології це і є рай. але алітерація вирій/віра - хороша. це плюс.

"і в ударах аорт, що у безвість лягли, ніби шпали" - удари самих аорт не уявляються. я розумію, що ви хотіли сказати. але образ побудовано невірно. артерії можуть, приміром, пульсувати. але не "ударятись". тим важче уявити як вони пролягають у безвість, подібно шпалам. саме порівняння аорт зі шпалами - на рівні ідеї – мені імпонує. але подача - не краща. цей образ вартує окремої роботи.

"як ніде і ніколи, нікого ще так не чекали" - ідея фіналу мені взагалі дуже заімпонувала. але враження знову розвіяло виконання. автори часто не помічають цього, але в одному рядку краще не вживати багато слабонавантажених рівнозначимих слів. зміст розмивається, в очах рябить, рядок видає перевантаженим і "пустим". я би радила підібрати більш місткі слова при меншій їх кількості. щось накшталт:
"як ніколи у світі нікого іще не чекали".

наголошую, ваш вірш вартує того, аби ви не полишали роботу над ним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:53:04 ]
дякую, Ніка. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 09:21:18 ]
Підтримую Сергія. Але перший варіант теж хороший!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 09:55:36 ]
дякую!
мені дуже важливо це знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 16:02:42 ]
У Вас теж святково...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:10:23 ]
Авжеж, гості приходять навіть вночі... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:39:34 ]
Олю!
Рамки,
форми,
огорожі...
А є суттєве:
"Її невловиме: чекай..." !!!
Зупиняє враз! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:12:14 ]
Дякую, пане Василю!
буде все - і рамки, і огорожі! )))
головне - щоб було що сказати. )))