ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
* * *
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Дві голови (Jefferson Airplane)
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Лагідний Кеп Клек (Procol Harum)
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Ніде, ніколи, нікого
відлітайте!
пусті остороги, як крига
на розі зими,
що життя нам сигналить дощем
і міняє вокзали,
і дороги важкі,
як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели
нас пов'язали.
відлітайте!
приймаючи тіні
печальних своїх хризантем,
у морозяних арках стоять
галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті,
з нами залишиться щем –
порожнеча тепла,
що його, наче борг,
не віддали.
відлітайте!
усе ж
кожен вирій – як віра –
то трішечки рай,
і в ударах аорт,
що у безвість лягли,
ніби шпали, –
кожен поштовх любові,
її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи
нікого ще так
не чекали.
відлітайте.

я вирішила опублікувати цей вірш в тому вигляді, як він з'явився на папері - з нерівним ритмом, без поділу на строфи. Спочатку спробувала його вирівняти, і побачила, що він втратив щось суттєве. Ось "правлений" варіант:


відлітайте!
то пусті остороги, як крига на розі зими,
що життя нам сигналить дощем і міняє вокзали,
і дороги важкі, як німі покаяльні псалми, –
небосхилами ангели нас до землі прив'язали.

відлітайте!
пам'ятаючи тіні печальних своїх хризантем,
у морозяних арках стоять галереї і зали,
ми примерзли до пам'яті, з нами залишиться щем –
порожнеча тепла, що його, наче борг, не віддали.

відлітайте!
бо усе ж кожен вирій – як віра – то трішечки рай,
і в ударах аорт, що у безвість лягли, ніби шпали, –
кожен поштовх любові, її невловиме: чекай –
як ніде і ніколи, нікого ще так не чекали.

відлітайте.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-10 21:58:16
Переглядів сторінки твору 5310
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.173 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:25:47 ]
Дуже гарно, Олю!)
Якщо чесно, то дуже і дуже.
Тим більше, що це лише перше сприйняття вірша, на його найповерховішому рівні. Бо вже звик, що вірші в тебе з якимись глибинними змістами. І мені подобаються обидва варіанти. Бо практично не відчуваю різниці.
Може ще щось скажу коли почитаю на свіжу голову.
Супер, як на мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:38:54 ]
о, дуже дякую, Слава!
бо я вже в правленні цього вірша дійшла до повного відчаю - от не звучить мені "рівний" варіант - і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:27:58 ]
Дуже мені сподобався Ваш вірш, Олю! Такий настрій у ньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:41:17 ]
дякую дуже, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 22:38:43 ]
Прозорий вірш, Олю.
Порожнеча тепла, що його наче борг, не віддали.
Влучно. Сподобались оба варіанти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:44:20 ]
навіть не знаю, Женю... подумала, що вже треба спинитися правити...
мені наче мотив з'явився - і я почала підбирати до нього слова.)) і цей найкрасивіший рядок - останній - останнім і написався... )))
дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:06:30 ]
так несподівано, і так по-справжньому!

дуже сподобалось! - а нерівність лише підкреслює красу емоційного малюнку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:46:44 ]
дякую, Вікторіє! я дуже рада чути це від вас, бо мені теж дуже подобаються ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:24:49 ]
Приєднуюсь до схвальних відгуків, Олю. Мені здається, що ось цей перший варіант, має більш привабливий і оригінальний вигляд. Колись моя вчителька математики любила повторювати, що "ота сама найперша ваша думка, на 90 відсотків і є найвірнішою, все інше помикове".:) Не знаю на скільки відсотків вона була права, аде часто й за собою помічала, що в цьому твердженні є сенс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:50:28 ]
напевне, те, про що казала твоя вчителька, - це і є голос інтуїції? Я звичайно любитель правити вірші (іноді до невпізнання! :))) але щось цей мені не піддався.
Може, й справді, цей момент - коли долається тривога - а він головний у вірші - і треба передавати так рвучко, трохи нерівно...
дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:25:47 ]
Перепрошую, *але.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:54:54 ]
правлене форматування мені імпонує більше. так вірш виглядає не таким розхристаним, більш струнким. дуже хороший перший чотирирядок: покаяльні псалми... небосхилами ангели нас до землі прив'язали... це файно.
у такому варіанті мені подобається закінчувати читання на другому чотирядкові. третій дещо недороблений, як на мене. і, більше того, в другому катрені перший рядок має "лишні" слова, які просто заповнюють ритмічні пустоти, а смислового навантаження, як такого, не несуть: тіні, своїх... до другого рядка в мене виникає питання - як це? тобто, краєм свідомості я розумію, що ви хотіли сказати, але образ не читається, він для мене невірний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:52:46 ]
дякую, Сергію!
мені дуже цікаво знати ваше враження.
ви мені зауважили на те, що я й сама вважаю найслабшим. Звичайно, я ще буду працювати над цим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 01:12:45 ]
класний перший картен. милозвучний, зі стрункою образністю.про другий влучно написав Сергій. я напишу про третій.

на фоні усього вірша він видається розхристаним, образи не надто тримаються купи. ідея його хороша, але подача потребує допрацювання.

"бо усе ж кожен вирій – як віра – то трішечки рай" - по суті, вирій не може бути "трішечки" раєм, бо в українській міфології це і є рай. але алітерація вирій/віра - хороша. це плюс.

"і в ударах аорт, що у безвість лягли, ніби шпали" - удари самих аорт не уявляються. я розумію, що ви хотіли сказати. але образ побудовано невірно. артерії можуть, приміром, пульсувати. але не "ударятись". тим важче уявити як вони пролягають у безвість, подібно шпалам. саме порівняння аорт зі шпалами - на рівні ідеї – мені імпонує. але подача - не краща. цей образ вартує окремої роботи.

"як ніде і ніколи, нікого ще так не чекали" - ідея фіналу мені взагалі дуже заімпонувала. але враження знову розвіяло виконання. автори часто не помічають цього, але в одному рядку краще не вживати багато слабонавантажених рівнозначимих слів. зміст розмивається, в очах рябить, рядок видає перевантаженим і "пустим". я би радила підібрати більш місткі слова при меншій їх кількості. щось накшталт:
"як ніколи у світі нікого іще не чекали".

наголошую, ваш вірш вартує того, аби ви не полишали роботу над ним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 08:53:04 ]
дякую, Ніка. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 09:21:18 ]
Підтримую Сергія. Але перший варіант теж хороший!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 09:55:36 ]
дякую!
мені дуже важливо це знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 16:02:42 ]
У Вас теж святково...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:10:23 ]
Авжеж, гості приходять навіть вночі... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:39:34 ]
Олю!
Рамки,
форми,
огорожі...
А є суттєве:
"Її невловиме: чекай..." !!!
Зупиняє враз! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:12:14 ]
Дякую, пане Василю!
буде все - і рамки, і огорожі! )))
головне - щоб було що сказати. )))