ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алла Грабинська (1947) / Вірші

 Осип Мандельштам із збірки "Камінь"
ПЕРЕКЛАД
Осип Мандельштам із збірки
"Камінь"
***
Безмовно-трепетна печаль
Розкрила очі, і одразу
Прокинулась квіткова ваза
І виплеснула свій кришталь.

Уся кімната наче п’є
Знемоги найсолодші ліки.
Маленьке царство тут, а стільки
Дрімоти тихої несе.

Вина червоного ковток,
Краплину сонячного світла,-
Надломить ледь рука тендітна
Крихкого печива шматок.






ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ из сборника
«КАМЕНЬ»
•••
Невыразимая печаль
Открыла два огромных глаза,
Цеточная проснулась ваза
И выплеснула свой хрусталь.

Вся комната напоена
Истомой – сладкое лекарство!
Такое маленькое царство
Так много поглотило сна.

Немного красного вина,
Немного солнечного мая,-
И тоненький бисквит ломая,
Тончайших пальцев белизна.
(1909)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-23 00:09:26
Переглядів сторінки твору 10486
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.129 / 5.25  (4.363 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 4.002 / 5.25  (4.146 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2014.01.28 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 10:56:11 ]
Цікаво! Хоча, як на мене, це не просто переклад - це інше бачення ральності:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 11:24:48 ]
Іриночко, дуже вдячна, що знайшли час прочитати!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 06:58:32 ]
Мені імпонує Ваше бачення цього моменту дійсності,
не таке екцентричне, як у Мандельштама і гармонійніше... лиш я перекомпонував би:
"царює вже коло порога".
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 12:04:59 ]
Дуже дякую! Обов'язково використаю вашу підказку, за яку особливо вдячна! Тільки зараз помітила,яка помилка.Вам творчої наснаги!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 12:37:05 ]
Таке бачення, безумовно, має право на життя, але це не переклад, а приблизно "за мотивами". Бо втрачено плинність і мимовільність оригіналу, а також образи.

"Невыразимая печаль" - це не "пекучо-гострий сум важкий". Різниця не тільки в тому, що замість двох слів використано практично чотири, що вбиває плинність. Воно й фонетично відрізняється від оригіналу, що створює одразу інше сприйняття.

"Мені очима вп’явся в душу," - це вже агресія, якої у М. нема і близько.

"Зів’ялих квітів сон порушив" - вибачте, але в оригіналі увіти зовсім не зів"ялі, бо їхній аромат (після їхнього пробудження) наповнив усю кімнату.

"Царює вже біля порога
Всевладний сон – незваний гість." - все з точністю до навпаки з образом автора.

Останній катрен більш-менш вдало. Хоча теж втрачено мандельштамівську акварельність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 19:02:37 ]
Дякую іще раз! Я відповіла Вам у загальних коментарях. Запізно побачила клік "ВІДПОВІСТИ", якщо не тяжко, зазирніть. Дуже, дуже Вам вдячна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 18:33:36 ]
Дуже вдячна Вам за рецензію.Це мої перші спроби перекладу.Я навіть не збагнула, що можуть бути такі помилки.Ось так, на старості років приходиться вчитися чомусь новому... ще раз красно дякую!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 21:45:08 ]
Та не переживайте так, Алло! Для перших спроб все не так і погано. А вчитись ніколи не пізно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-29 15:29:01 ]
Вибачте, я вже таки добряче набридла Вам, але прошу Вашої ласки, заглянте ще раз до перекладу. Я у ту саму колонку добавила новий переклад.Намагалася врахувати усі Ваші зауваження. Дуже Вам буду вдячна!!! P.S.Чому саме у ту саму?.. Не знаю чи можна загружати сайт одними і тими ж речами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-29 17:23:59 ]
Лумаю, поки можна на цьому зупинитися. Хоча в третьому катерні ще можна було б повотузитися, щоб максимально наблизити його до оригіналу :) Але хай він поки відлежиться.

Ви краще перший варіант видаліть, а другий залиште на його місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-29 21:39:07 ]
Дякую, люба Чорнявочко, Щасти Вам у всьому: і у житті, і у творчості!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-29 23:27:06 ]
Дякую, і Вам натхнення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 18:47:27 ]
p.s.Я про "квіти"- В оригіналі не йдеться про запах квітів, там йдеться про "истому", що розлилась по кімнаті,т.т.про "млість"...-Ну, це я,буцім , на свій захист!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 21:46:42 ]
Так, про "истому", але ж від живих квітів, які прокинулися, а не від зів’ялих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 14:30:14 ]
Згодна з Вами в усьому! Ось те, що я намагалася переробити. Мені дуже важлива ваша думка і поради: " Цей невимовно-тихий жаль
Розплющив очі і одразу
Прокинулась квіткова ваза
І виплеснула свій кришталь.

Уся кімната, наче п’є
Знемоги найсолодші ліки.
Маленьке царство тут і тільки
Дрімота обіймає все.

Ковток червоного вина,
Краплину сонячного світла,-
Надломить ледь рука тендітна
Крихкого печива шматок." Щиро вам буду вдячна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 15:16:26 ]
О, це набагато краще, Алла! Втім, ще треба попрацювати :)
Вказівних слів краще не вживати (тим більше, якщо у автора його нема). Знаю-знаю, часто ми використовуємо їх, як "костиль" для збереження ритму, але це не добре, особливо на початку вірша. До того ж, "жаль" несе ще синонімічний відтінок "скорботи". Тому у першому рядку варто залишити "печаль" і шукати до нього прикметник.

"Уся кімната, наче п’є" - тут кома не потрібна.

"Маленьке царство тут і тільки
Дрімота обіймає все." - в О.М. інший образ: маленьке царство - активний суб"єкт - поглинає в собі сон - пасивний. в перекладі вийшло навпаки.

Ну, і нарешті, "вина - шматок" - це ж не рима.

Алла, Ваш переклад вартий того, щоб за нього боротися. Не здавайтеся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 16:11:16 ]
Дуже-дуже дякую!Останній катрин - випадково переплутала початок. Там -"вина червоного ковток".Про "печаль"-Я так думала одразу, але чомусь побоялася, що віддасть русизмом.Ще раз дякую і прошу, якщо це не обтяжить Вас, узяти мене під свою кваліфіковану опіку!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 22:11:29 ]
От зараз сиджу і добиваю Мандельштама, чи Мандельштам мене...p.s.про квіти у нього ні слова - "истома" від сонячного проміння...Ну ось, знову виправдовую свою бездарність!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 06:58:52 ]
Алла!Пам'ятай завжди одну просту істину - автор (ти) завжди правий!
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 11:34:17 ]
Так, я розумію, але коли робиш перші кроки, то варто прислухатися.Гонор поганий радник. Дуже Вам вдячна за те, що звернули увагу на мою скромну писанину!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 09:55:41 ]
Сумнів в процесі творчості продуктивний до певної межі...далі він просто поглинає сам процес, та що я Вам кажу, самі розумієте!
Як для цього тексту - він довершений та гармонійний, про решту можна спорити та дискутувати до безконечності. Я ж то розумію, що Ви не Мандельштам, і я також... ним бути не хочу...Ваше(власне) завжди цінніше, - без гонору немає поета, може перекладач і буває...
Така моя думка - будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 11:11:26 ]
Я Вам дуже і дуже вдячна. Ви, як ангел хоронитель, підтримуєте мене...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 12:16:01 ]
о, так! питання лише в тому, що Ви, Ярославе, не хочете бути Мандельштамом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-30 09:42:57 ]
Чорнява Жінко - з Вами готовий спорити та дискутувати безконечно...особливо про те, що Ви теж не хочете бути Мандельштамом.
Будьте, але не Чорнявий Мандельштам!