ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Посланець…

"СОН"

Реальний світ розтав удалині...
Довкілля - сновидіннями повите.
За крок навпроти - ангел-покровитель
про щось важливе говорив мені.

Ми довго так стояли віч-у-віч,
небесним джерелом струміла мова.
А я не розуміла ні півслова...
Тим часом догоряла літня ніч.

І розпач серце боляче стискав.
Аж раптом увірвалось у свідомість:
"...я ще прийду!" Та до сих пір, натомість,
мій добрий ангел більш не прилітав.

А я у сни химерні поринаю -
обіцяної зустрічі чекаю.

(2000)

Образ твору «Даремно прилетів…» -
опустить руки-крила.
Скорботно помовчить
над сплячою душею.
Зітхне у небеса:
«Нічого не змінилось…»

…І хрусне темнота
розчавленим хореєм.

2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-08 19:50:37
Переглядів сторінки твору 5687
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 20:30:20 ]
Аж в серці хруснуло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:08:51 ]
Ой! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 20:58:06 ]
Зараз зовсім лячно буде...

Він і не відлітав, а поруч був, достоту,
до миті найостаннішої, миті зльоту,
та дожидався марно рідної душі,
вона розтала в хузі багряній зісподу ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:18:20 ]
Я не хотіла, щоб аж так лячно...)
Насправді, ці рядки - відголос вірша 12-річної давності, написаного після реального сновидіння:

Реальний світ розтав удалині...
Довкілля - сновидіннями повите.
За крок навпроти - ангел-покровитель
про щось важливе говорив мені.

Ми довго так стояли віч-на-віч,
небесним джерелом струміла мова.
А я не розуміла ні півслова...
Тим часом догоряла літня ніч.

І розпач серце боляче стискав.
Аж раптом увірвалось у свідомість:
"...я ще прийду!" Та до сих пір, натомість,
мій добрий ангел більш не прилітав.

А я у сни химерні поринаю -
обіцяної зустрічі чекаю.
(2000)

Отак, иабуть, і розминаємось... )

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:30:45 ]
Я думаю, Любове, що, якби ангел приходив частіше, то втратився б сенс святості його візиту. А так один раз, - і на все життя наснага!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:33:07 ]
Так, але ж я до сих пір не знаю, що він мені мав сказати?... точніше, що я мала зрозуміти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:45:21 ]
Симпатичний вірш, Люб, лише, з огляду на наголоси, може краще, "віч-у-віч"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:49:17 ]
гм... Справді, так і по змісту краще.
Та як тепер тут виправлю? Візьму собі на замітку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:07:25 ]
Що ж, - пора пора пробудитись зі сну, бо спасіння вже ближче, ніж було тоді, як ми тільки повірили!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:19:38 ]
Пора-пора...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:18:28 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:19:52 ]
дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 21:37:18 ]
Я не знавець, але... "натсплячею душею". Читається так. Не знаю, це гарно чи ні, але виразно. По-бардівськи :)
Філософія глибока.
нічого не змінилось, а якщо і змінилось, то воно стало гіршим, якщо йдеться про географічно наше.
Дякую за серйозний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:39:04 ]
Дякую за серйозний коментар )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:38:35 ]
сподіваюся, ангел знає, що робить. Це ми можем не знати чи не розуміти :)) а на небесах бардаку не буває
обидва вірші дуже сподобалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:41:38 ]
Так воно і є...

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-09 23:46:48 ]
ой як сумно хруснула та темнота...

Б“є по душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:03:27 ]
Содіваюсь, душа була захищена в той момент... (
Дякую, Тамаро. Сонечка Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-10 07:45:11 ]
Знакомито,Лю`...
Роздумую щодо "розчавлений" і "хруснути" - мені чомусь відразу на думку спадає виноградина
а може таки "розтрощеним хореєм"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:08:26 ]
Дякую, ЛЮ, що допоміг переконатися у правильному виборі слова. Ще раз зазирнула у словник.

Розтрощувати можна різними способами, аби злості вистачило )
А розчавлювати - більше асоціюється із надавлюванням зверху (в даному випадку - ногою).


РОЗЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИТИ, чавлю, чавиш; мн. розчавлять; док., перех.

1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 121); Пізньої осені морські течії занесли її [шхуну] разом з кригою до берегів цього острова, і тут крига розчавила шхуну (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 102).

2. Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть;
// перен. Пригнічувати морально. Розгуляна стихія.. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (Олесь Гончар, Новели, 1954, 58).

3. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою. [Євгенія:] Мільйони людей злили свої сили, думки, почуття, щоб відкинути, розчавити ворога! (Кочм II, 1956, 379).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:47:13 ]
Гарні вірші, обидва.
"руки-крила" - в моїй уяві янголи мають і руки , і крила... "розчавленим" - задає якусь іншу тональність відносно всього вірша.

Дякую, Любо, за "дощові" - знайшла, думаю, заміну цього слова без шкоди змістові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:12:32 ]
саме так і в моїй уяві. руки-крила - ховають у собі й те й інше, як гуси-лебеді)

про "розчавленим" і тональність - у відповіді Лазірку, не хочеться двічі копіювати словник. Скажу лише, що моя тональність саме та )

Дякую! і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 20:10:38 ]
О, якби ж я знала, що Ви завдасте собі стільки труду і у відповідь будете передруковувати статтю з VIII тому Словника української мови про значення і вживання "розчавлений" (власне не про це йшлося), то я б тільки подумала, але не написала би про своє індивідуальне відчуття зміни "тональності" - вибачте, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 20:16:41 ]
Та нічого, я не перетрудилася ) Хоча, трудилась я більше для Ю.Лазірка ))
Тож Ви спокійно можете озвучувати свої думки й надалі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 20:45:09 ]
і все-таки - не ображайтеся... "озвучувати " не буду... хіба що напишу обережніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 21:23:00 ]


Гарний вірш. Навіть і не вірш, щось вагоміше... Мабуть, порух душі віддзеркалений на моніторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 21:34:58 ]
Можливо, можливо ))
Дякую, Василю.