ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
* * *
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Остання нота
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
* * *
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра (квартон)
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
* 63 *
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Записки дяді Жори. Записка 2. Мій друг #владімірмаяковский
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Щастя це тепла зброя (The Beatles)
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
* * *
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Професор і множинність алкогольного буття
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Вибране і вибрані-2
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
За життя
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
* * *
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Посланець…

"СОН"

Реальний світ розтав удалині...
Довкілля - сновидіннями повите.
За крок навпроти - ангел-покровитель
про щось важливе говорив мені.

Ми довго так стояли віч-у-віч,
небесним джерелом струміла мова.
А я не розуміла ні півслова...
Тим часом догоряла літня ніч.

І розпач серце боляче стискав.
Аж раптом увірвалось у свідомість:
"...я ще прийду!" Та до сих пір, натомість,
мій добрий ангел більш не прилітав.

А я у сни химерні поринаю -
обіцяної зустрічі чекаю.

(2000)

Образ твору «Даремно прилетів…» -
опустить руки-крила.
Скорботно помовчить
над сплячою душею.
Зітхне у небеса:
«Нічого не змінилось…»

…І хрусне темнота
розчавленим хореєм.

2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-08 19:50:37
Переглядів сторінки твору 5858
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 20:30:20 ]
Аж в серці хруснуло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:08:51 ]
Ой! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 20:58:06 ]
Зараз зовсім лячно буде...

Він і не відлітав, а поруч був, достоту,
до миті найостаннішої, миті зльоту,
та дожидався марно рідної душі,
вона розтала в хузі багряній зісподу ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:18:20 ]
Я не хотіла, щоб аж так лячно...)
Насправді, ці рядки - відголос вірша 12-річної давності, написаного після реального сновидіння:

Реальний світ розтав удалині...
Довкілля - сновидіннями повите.
За крок навпроти - ангел-покровитель
про щось важливе говорив мені.

Ми довго так стояли віч-на-віч,
небесним джерелом струміла мова.
А я не розуміла ні півслова...
Тим часом догоряла літня ніч.

І розпач серце боляче стискав.
Аж раптом увірвалось у свідомість:
"...я ще прийду!" Та до сих пір, натомість,
мій добрий ангел більш не прилітав.

А я у сни химерні поринаю -
обіцяної зустрічі чекаю.
(2000)

Отак, иабуть, і розминаємось... )

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:30:45 ]
Я думаю, Любове, що, якби ангел приходив частіше, то втратився б сенс святості його візиту. А так один раз, - і на все життя наснага!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:33:07 ]
Так, але ж я до сих пір не знаю, що він мені мав сказати?... точніше, що я мала зрозуміти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:45:21 ]
Симпатичний вірш, Люб, лише, з огляду на наголоси, може краще, "віч-у-віч"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:49:17 ]
гм... Справді, так і по змісту краще.
Та як тепер тут виправлю? Візьму собі на замітку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:07:25 ]
Що ж, - пора пора пробудитись зі сну, бо спасіння вже ближче, ніж було тоді, як ми тільки повірили!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:19:38 ]
Пора-пора...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:18:28 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:19:52 ]
дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 21:37:18 ]
Я не знавець, але... "натсплячею душею". Читається так. Не знаю, це гарно чи ні, але виразно. По-бардівськи :)
Філософія глибока.
нічого не змінилось, а якщо і змінилось, то воно стало гіршим, якщо йдеться про географічно наше.
Дякую за серйозний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:39:04 ]
Дякую за серйозний коментар )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:38:35 ]
сподіваюся, ангел знає, що робить. Це ми можем не знати чи не розуміти :)) а на небесах бардаку не буває
обидва вірші дуже сподобалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:41:38 ]
Так воно і є...

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-09 23:46:48 ]
ой як сумно хруснула та темнота...

Б“є по душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:03:27 ]
Содіваюсь, душа була захищена в той момент... (
Дякую, Тамаро. Сонечка Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-10 07:45:11 ]
Знакомито,Лю`...
Роздумую щодо "розчавлений" і "хруснути" - мені чомусь відразу на думку спадає виноградина
а може таки "розтрощеним хореєм"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:08:26 ]
Дякую, ЛЮ, що допоміг переконатися у правильному виборі слова. Ще раз зазирнула у словник.

Розтрощувати можна різними способами, аби злості вистачило )
А розчавлювати - більше асоціюється із надавлюванням зверху (в даному випадку - ногою).


РОЗЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИТИ, чавлю, чавиш; мн. розчавлять; док., перех.

1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 121); Пізньої осені морські течії занесли її [шхуну] разом з кригою до берегів цього острова, і тут крига розчавила шхуну (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 102).

2. Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть;
// перен. Пригнічувати морально. Розгуляна стихія.. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (Олесь Гончар, Новели, 1954, 58).

3. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою. [Євгенія:] Мільйони людей злили свої сили, думки, почуття, щоб відкинути, розчавити ворога! (Кочм II, 1956, 379).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:47:13 ]
Гарні вірші, обидва.
"руки-крила" - в моїй уяві янголи мають і руки , і крила... "розчавленим" - задає якусь іншу тональність відносно всього вірша.

Дякую, Любо, за "дощові" - знайшла, думаю, заміну цього слова без шкоди змістові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:12:32 ]
саме так і в моїй уяві. руки-крила - ховають у собі й те й інше, як гуси-лебеді)

про "розчавленим" і тональність - у відповіді Лазірку, не хочеться двічі копіювати словник. Скажу лише, що моя тональність саме та )

Дякую! і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 20:10:38 ]
О, якби ж я знала, що Ви завдасте собі стільки труду і у відповідь будете передруковувати статтю з VIII тому Словника української мови про значення і вживання "розчавлений" (власне не про це йшлося), то я б тільки подумала, але не написала би про своє індивідуальне відчуття зміни "тональності" - вибачте, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 20:16:41 ]
Та нічого, я не перетрудилася ) Хоча, трудилась я більше для Ю.Лазірка ))
Тож Ви спокійно можете озвучувати свої думки й надалі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 20:45:09 ]
і все-таки - не ображайтеся... "озвучувати " не буду... хіба що напишу обережніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 21:23:00 ]


Гарний вірш. Навіть і не вірш, щось вагоміше... Мабуть, порух душі віддзеркалений на моніторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 21:34:58 ]
Можливо, можливо ))
Дякую, Василю.