ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Цятка сонця
Із льоду брил укладені мости
не дочекають ейфорії весен,
ні звукохвилі річкової меси...
Мости морозні - почуття черстві.
У холоді засіяне зерно
не вибростить і корінця на волю.
Не возведе сердечний капітолій,
кохання, впрягле в омут настанов.
На кризі гілков"юнене гніздо
не вигріє опіреного щастя...
Не загойдає радості гіллясті
порив зав"юги- над життя рястом.
Стужослова... торочиться крило,
околіва незрима вена духу...
А хочеться начути неба слухом
цятинку сонця- сповнену теплом.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-27 19:26:37
Переглядів сторінки твору 5986
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 17:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:33:12 ]
Попри всі зимові неповторні метафори - ота "цятинка сонця" - така ніжна і сповнена любові до весни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:36:12 ]
Люблю зиму вже хоча б за те, що навчає цінувати миті весни:)
Дякую, Улянко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:39:29 ]
Образність ейфорична!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:34:27 ]
:)))СпаСибі, Іванко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 19:42:40 ]
Цятинка сонця вже незабаром, - після Стрітення. А наразі нехай нас зігрівають цятинки Вашої сонячної поезії!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:33:01 ]
Чекаю стрітення...вчуся світитися:)
Дякую, п. Мирославонько, що не минаєте моїх рядків:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:00:52 ]
Немає слів, одні емоції. Дуже позитивні. Дякую, Роксолано. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:31:21 ]
Радію, що затонувалося все у позитив- дякую, Олександре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:11:01 ]
Казкова і мудра Роксолано! Як завжди, філософсько-поетична поезія!!! (моя тавтологія тут є доцільною)
Висока енергетика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:30:28 ]
Лесю, енергетика колапсувала і виживала- хотілося тепла.
Загрілася Вашим відгуком! І Вам сонця неминального у житті:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 20:12:30 ]
Чудово,Роксолано...
Ось тільки люди черстві...таки, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:56:41 ]
Дякую, Танечко, за "гарно" - приємно:)
щодо нас, людей, - то усе притаманно такому творінню Божому, - але це заради руху життя, падіння і зростання, борсання і міжхвиллі............:)
Важливо те - ЩО залишається назавжди в душі,а що пересіюється:) -(на мою думку)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 20:57:42 ]
Не такі це вже малі надбання - "начути неба слухом" і "цятинку сонця- сповнену теплом"...
Словотужливо про стужослово у пору стосунків , коли "із льоду брил укладені мости"...

У цьому вірші я таки зігрівся тією "цяткою сонця", яка може відледеніти наші душі і з великих морозів.

Гарно, Роксолоно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:52:12 ]
Хіба існує більша винагорода для автора, -як нагорода унісонности із читачем. Радію, що "цятинка сонця" відігріла- це найбільше чого праглося і моїй ЛГ.
Теплості в душі - щиро бажаю:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 09:57:34 ]
Чудова поетична світлина: мости, льоди і т.д. і все т.инше. Я навіть уявив звукохвилі. Вони – як знайомі з часів дитинства кола на воді, а водночас – і щось нове в українській мові.
Кома після першого рядка зайва. От якби «мости, укладені із льоду брил» або «мости, укладені із брил льоду», була б інша справа :)
«Кохання, впрягле в омут настанов». Тут потрібна кома, бо, як я розумію, «впрягле» це якась пасивна дієприслівникова форма від дієслова «впрягати».
«Омут» - це щось російське. В українських річках «вир» або яка-небудь «вирва».
І після «гнізда» кома зайва, бо вона не єднає рядки, а розриває речення.
«Сповнена тепла» було б краще, але можна залишить так, як є.
Мені зовсім не хотілось давать свої поради, але серце прагне досконалости :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:11:54 ]
Семене, ціную Ваше бачення, зауваги, гострооке (із відтінком телості) просканування твору, а головне, увагу Вашу - дякую щиро!
Розумію, що неновизна льодів, образних мостів- може скеровувати читача до уже знайомих, навіть із дитинства, асоціацій- та попри все "льоди" залишаються уособленням холодности і в прямому, і в переносному значенні:)- мені приємно, що у контексті цього вірша- "мости"Вас не роздратували, а однесли в найкращі часи :-)
Зайві комочки, за Вашою порадою, вимітаю - ще раз дякую за увагу:)
Щодо слова "ОМУТ"- то перед тим, як використати слово- звірила його і ось що знайшла:


ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 12:13:31 ]
Ваші вірші завжди гарні, мелодійні і достойні. Тут кожне слово має силу. Воно, мов наголос малює суть рядка. І нехай так буде. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:19:01 ]
п. Василю, щиро вдячна за відгук- приємно зустріти Вас на ПМ.
з найкращими побажаннями до Вас - Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-28 12:38:51 ]
Така холодінь війнула, що якби не "цятинка" тепла у фіналі, то читач насправді б "околів"-закляк... так все реально передано.
("омут"="хомут"? Бо у "Великому тлумачному словнику української мови" слова "омут" нема ). Щиро! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:40:35 ]
Галинко, направду було холодно ЛГ- таке і написалося:-)
Щодо слова "ОМУТ" вже писала у коменті до Семена:

ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!

Але, ХОМУТ, цілком добре, як варіант - буду думати, радитися...

Щиро дякую за увагу Вашу і слово добре:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-28 15:34:04 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:37:40 ]
Радію, що гарним це було для Вас:)
Дякую, п. Володимире:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-02-01 11:32:08 ]
Ваші тексти - то і є цятинки сонця...

для змерзлої душі...

Роксолано! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:04:06 ]
Хочеться вірити, що це так :-)
Дякую, що забіг на цятинку оту, Домі:)