ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Цятка сонця
Із льоду брил укладені мости
не дочекають ейфорії весен,
ні звукохвилі річкової меси...
Мости морозні - почуття черстві.
У холоді засіяне зерно
не вибростить і корінця на волю.
Не возведе сердечний капітолій,
кохання, впрягле в омут настанов.
На кризі гілков"юнене гніздо
не вигріє опіреного щастя...
Не загойдає радості гіллясті
порив зав"юги- над життя рястом.
Стужослова... торочиться крило,
околіва незрима вена духу...
А хочеться начути неба слухом
цятинку сонця- сповнену теплом.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-27 19:26:37
Переглядів сторінки твору 5570
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.514 / 6  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:33:12 ]
Попри всі зимові неповторні метафори - ота "цятинка сонця" - така ніжна і сповнена любові до весни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:36:12 ]
Люблю зиму вже хоча б за те, що навчає цінувати миті весни:)
Дякую, Улянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:39:29 ]
Образність ейфорична!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:34:27 ]
:)))СпаСибі, Іванко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 19:42:40 ]
Цятинка сонця вже незабаром, - після Стрітення. А наразі нехай нас зігрівають цятинки Вашої сонячної поезії!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:33:01 ]
Чекаю стрітення...вчуся світитися:)
Дякую, п. Мирославонько, що не минаєте моїх рядків:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:00:52 ]
Немає слів, одні емоції. Дуже позитивні. Дякую, Роксолано. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:31:21 ]
Радію, що затонувалося все у позитив- дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:11:01 ]
Казкова і мудра Роксолано! Як завжди, філософсько-поетична поезія!!! (моя тавтологія тут є доцільною)
Висока енергетика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:30:28 ]
Лесю, енергетика колапсувала і виживала- хотілося тепла.
Загрілася Вашим відгуком! І Вам сонця неминального у житті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 20:12:30 ]
Чудово,Роксолано...
Ось тільки люди черстві...таки, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:56:41 ]
Дякую, Танечко, за "гарно" - приємно:)
щодо нас, людей, - то усе притаманно такому творінню Божому, - але це заради руху життя, падіння і зростання, борсання і міжхвиллі............:)
Важливо те - ЩО залишається назавжди в душі,а що пересіюється:) -(на мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 20:57:42 ]
Не такі це вже малі надбання - "начути неба слухом" і "цятинку сонця- сповнену теплом"...
Словотужливо про стужослово у пору стосунків , коли "із льоду брил укладені мости"...

У цьому вірші я таки зігрівся тією "цяткою сонця", яка може відледеніти наші душі і з великих морозів.

Гарно, Роксолоно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:52:12 ]
Хіба існує більша винагорода для автора, -як нагорода унісонности із читачем. Радію, що "цятинка сонця" відігріла- це найбільше чого праглося і моїй ЛГ.
Теплості в душі - щиро бажаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 09:57:34 ]
Чудова поетична світлина: мости, льоди і т.д. і все т.инше. Я навіть уявив звукохвилі. Вони – як знайомі з часів дитинства кола на воді, а водночас – і щось нове в українській мові.
Кома після першого рядка зайва. От якби «мости, укладені із льоду брил» або «мости, укладені із брил льоду», була б інша справа :)
«Кохання, впрягле в омут настанов». Тут потрібна кома, бо, як я розумію, «впрягле» це якась пасивна дієприслівникова форма від дієслова «впрягати».
«Омут» - це щось російське. В українських річках «вир» або яка-небудь «вирва».
І після «гнізда» кома зайва, бо вона не єднає рядки, а розриває речення.
«Сповнена тепла» було б краще, але можна залишить так, як є.
Мені зовсім не хотілось давать свої поради, але серце прагне досконалости :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:11:54 ]
Семене, ціную Ваше бачення, зауваги, гострооке (із відтінком телості) просканування твору, а головне, увагу Вашу - дякую щиро!
Розумію, що неновизна льодів, образних мостів- може скеровувати читача до уже знайомих, навіть із дитинства, асоціацій- та попри все "льоди" залишаються уособленням холодности і в прямому, і в переносному значенні:)- мені приємно, що у контексті цього вірша- "мости"Вас не роздратували, а однесли в найкращі часи :-)
Зайві комочки, за Вашою порадою, вимітаю - ще раз дякую за увагу:)
Щодо слова "ОМУТ"- то перед тим, як використати слово- звірила його і ось що знайшла:


ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 12:13:31 ]
Ваші вірші завжди гарні, мелодійні і достойні. Тут кожне слово має силу. Воно, мов наголос малює суть рядка. І нехай так буде. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:19:01 ]
п. Василю, щиро вдячна за відгук- приємно зустріти Вас на ПМ.
з найкращими побажаннями до Вас - Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-28 12:38:51 ]
Така холодінь війнула, що якби не "цятинка" тепла у фіналі, то читач насправді б "околів"-закляк... так все реально передано.
("омут"="хомут"? Бо у "Великому тлумачному словнику української мови" слова "омут" нема ). Щиро! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:40:35 ]
Галинко, направду було холодно ЛГ- таке і написалося:-)
Щодо слова "ОМУТ" вже писала у коменті до Семена:

ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!

Але, ХОМУТ, цілком добре, як варіант - буду думати, радитися...

Щиро дякую за увагу Вашу і слово добре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-28 15:34:04 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:37:40 ]
Радію, що гарним це було для Вас:)
Дякую, п. Володимире:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-02-01 11:32:08 ]
Ваші тексти - то і є цятинки сонця...

для змерзлої душі...

Роксолано! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:04:06 ]
Хочеться вірити, що це так :-)
Дякую, що забіг на цятинку оту, Домі:)