Пані Олено, спасибі! Переклад не бездоганний, знавці польської і просто уважні і прискіпливі читачі знаходять там огріхи. Можна почитати в коментарях. Але на те ж вони і майстерні, чи не так?
До речі, Ваш і наступні коментарі практично перші для мене на цьому ресурсі, з чим себе і Вас вітаю, а також запрошую не забувати. Заходьте якось ще:)

Пане Сергіє, Ви цілком праві щодо жердини. Але і я теж не помиляюся. На доказ наводжу витяг із словника: http://sjp.pwn.pl/szukaj/Grzęda

grzęda
1. «pas ziemi uprawnej w ogrodzie lub na polu ograniczony rowkami»
2. «drążek, na którym odpoczywa ptactwo domowe»

Про моркву не сказано, правда. Звісно, можна спробувати переробити ці рядки, наблизившись до оригіналу, бо іноді поспішаєш: не терпиться поділитися перекладом:)
Але ж погодьтеся, втрачено лише те, що він тихенько сів, а далі ж таки потовк грядку! Ну могла ж там бути посаджена морква?
За "знова" теж маєте рацію: захотілося подати точну риму "знова-корова". Слова такого і справді немає, варто переглянути ці рядки.
Але "стала квочка знаменита тим, що дуже гордовита" спробую захистити. Пдивімося на другу частину. Ось як витлумачується авторський вислів: Traktować świat z wysoka - uważać się za kogoś wyjątkowego, lepszego od wszystkich, ktoś kto nie widzi nikogo poza sobą...
Слово "гордовита" - одне з можливих синонімів до цього виразу. Можливо, варто було пошукати фразеологізм, але я не став(чи може не знайшов). Отож, за основу я взяв це слово. Перший же авторський рядок оповідає про наявність квочки. У мене є вигадка - знаменита, чого немає у автора. Тут варто було б подумати, але тільки тут, як мені здається.

Дуже Вам вдячний за зауваження, вони мені дають можливість рости:)

А прийшов баран в гостини,
Сів на грядці на морквини. - сісти на грядці на морквини можна лише в тому випадку, якщо вони лежать уже вирвані. Правильно - грядка моркви, отож, сів на грядку моркви чи на грядці моркви.
Тому тут я підтримую Сергія, що треба забути про грядку моркви, бо раз курка запросила до себе у хату, то це лише - сідало, а там жердини,
А прийшов баран в гостини,
Поламав усі жердини.:)

якщо запропоноване мною вам імпонуватиме, буду рада)

ви пропонуєте починати вірш - "прошу пана":)
чи "любе панство", "панове", "товариство"?

Моркву вже забули! З грядкою-жердиною працюємо:)
Хоча це боляче...

були сіни, була шибка - і усе це на гряді?
чим далі в ліс, тим більше дров:)

чому тільки чоловікові, це ж не якісь там чоловічі таємниці, до котрих жінкам зась:)
це просто ввічливе звертання, притаманне полякам, і не більше)
і зберігати його в українському перекладі немає особливої необхідності, нмд)))

Роз'ясніть мені, будь-ласка, про чоловіка, якому розповідається, можливо щось не бачу?

Proszę pana - прошу пана, чи не так?

Пані Галино, спасибі!

Щодо Ваших зауваг.
Пошукав у словниках і знайшов "звати" у значенні "кликати" і у Грінченка, і у словнику Андрія Ніковського, ще в деяких.
Знайшов і приклади:
- Тур вийшов із хати і почав звати свистом свого коня з гаю (П. Куліш)
- А ніхто його не звав пригостити, крім убогих (П. Грабовський)
Запропонований Вами варіант " кликати" гарний, однак мені шкода втратити оте "раз", яке є і у автора.

Збіг трьох приголосниих у " спершу йшов осел" дійсно ріже слух, дивно, що я не бачив:)
Однак, не можу відмовитися від дієслова "йшов", мені здається важливо це підкреслити, тому виправляю на варіант зі збігом двох приголосних "спершу йшов осел". А Вам - дяка.

Про "строга".
Ось стаття зі словника:
СУВО́РИЙ (про голос, погляд і т. ін. - у якому не відчувається м'якості, лагідності), ТВЕРДИ́Й, СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, СТРО́ГИЙ рідше; ВАЖКИ́Й (про погляд). Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Він усе ще не відривав пильного, майже суворого погляду від рудого, що розігрував блазня (Є. Гуцало); Мати знала той твердий голос своєї дочки і трохи стривожилась (І. Нечуй-Левицький); О, Львове, обитель лева! Пророком народ твій був, Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта); - Ти хто будеш? - наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. - Бідняк я (М. Стельмах).

Вживається рідше, так сказано, тому певно і ріже слух.
Я тут подумаю, спочатку нічого кращого не придумується.

Тепер тут, як Ви пропонуєте: "жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі".
Це було одне з найважчих місць для перекладу, як і перші два рядки.
У автора тут надзвичайно гарно: Grzęda pękła. Kwoka wściekła
Coś o łbie baranim rzekła, тобто три рими, дві з яких в середині одного рядка.
Коли я подібне зустрічаю, завжди намагаюся зберегти таке внутрішнє римування, інакше втрачається мелодійність.
Моє рішення не найкраще, рими неточні, але нічого вдіяти не можу.
Однак, з причин, які я назвав, маю так залишити.

А якщо говорити про "Coś o łbie baranim rzekła", тобто " щось про баранячого лоба сказала", то справедливо буде вважати, що квочка кожного гостя нагороджувала персональною характеристикою, тож несправедливо було б позбавити цього барана:)

"Цим ніхто не допоможе" приймається, спасибі.

Щодо "Й не приходять вже відтоді": тут втрачаються "гості". Мушу залишити.
А була б можливість дописати ще рядок, то Ваш би дуже придався:)

Дуже вдячний Вам за Ваші відгуки і допомогу.
Віктор, з повагою