ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Розмова із собою...
Чого ж це я плачу?.. А душа затерпає так
До самоспалення аж, до самозречення...
І думка кожна - як запитальний знак...
І висновок кожен - багатозначне (питальне?) речення...
Чому так нестерпно важко душі моїй
У світі, де грати ролі - уже традиція,
І де розуміючий погляд (бажано твій)
Міг би мені розтлумачити, у чому міць моя...
Навіщо ці сповіді?.. Себе не люблю і за це,
Бо звикла сильною бути (та жити "як всі" не навчуся ніяк...)
Не хочу носити між люди чуже лице,
Де і мить не собою бути - для мене фатальний знак...
...Але і в дитинстві ми гралися часто "в принцес",
І дуже хотілось для когось лишатись єдиною...
...Оголене серце пронести по долі своїй - це вже, знаєте, хрест...
Найважче - собі бути вірною, отже людиною...
...Чого ж це я плачу?.. І дощ... Ох і дощ в унісон!
Душе моя, благаю, не будь на людей ображена...
Давай ми з тобою повіримо: це був сон...
Ти ж сильна у мене...
Ти сильна...
Любов`ю вражена...


26.06.2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-26 21:59:31
Переглядів сторінки твору 11886
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 22:06:20 ]
Оголене серце, пронизане стрілою любові...
Звідси і сила, і здатність поговорити отак із собою високо - захмарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:24:10 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 22:08:45 ]
Гарний вірш, Світлано...
Хай буде легко на душі! А ще: бережіть Парасю. Вона ж не роль, а іпостась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:24:21 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 22:14:17 ]
Прекрасно, Свєт. Не коментую...
Вірю - ти сильна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:24:33 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-26 22:19:23 ]
Такі речі я виписую у окрему скриньку, мається на увазі якісні і мудрі вірші. Дуже вразливий і наповнений людською душевною простотою твір, його слухатимуть люди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:24:46 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-26 22:32:31 ]
Світланочко, сонечко моє, настільки сильний вірш, настільки оголені почуття, що й слів у мене бракує...
Просто я рада, що ти є!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:25:14 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 22:56:14 ]
Ой і по серцю... лезом.......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:25:01 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 00:02:39 ]
Щирістю і справжністю віє від кожного рядочка. Оголилась душа. До таких віршів хочеться повертатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:25:29 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 00:47:06 ]
Любов'ю вражена... тому й сильна...
Я просто в захваті від Ваших поетичних творів, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:25:54 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 01:35:21 ]
Бути вірною собі справді найважче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:26:08 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 02:22:42 ]
Багатозначно. Б"є так, що пробиває на сльози, а сльоза -це очищення від скверни. Вирій емоцій примушує затремтіти усе тіло. Ось таке враження від вірша. Дякую!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:26:21 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 08:59:37 ]
О, ці розділові знаки... особливо зігнуті у баранячий ріг! Горбатий знак питання! Віл якийсь... Інша справа - стрункий знак оклику))) А ці дрібні курчатка-багатокрапка) Пані Світлано! А Ви пробували звернутися до інших розділових знаків(востаннє запрягаю "вола", знак питання)
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:50 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 09:14:55 ]
Світлано! Вірш дихає глибоким переживанням.Нарешті до мене дійшло, чому пішла Парася: хтось образився на Вашу пародію і образив Вас. Годі-бо, не переймайтеся. Той "хтось" або позаздрив, що сам так не зуміє, або забронзовів так, що уявив себе класиком. А Ви така вразлива душа... Не знаю, як Вас підтримати. Коли Ви випускаєте свої рядки на люди, вони Вам уже не належать, Ви не можете передбачити реакцію на них інших людей, тому треба бути готовою до всього.
Толстой не любив Шекспіра. І що - від цього Шекспір змалів? Рецепція - складна річ, вона завжди суб'єктивна, патент на абсолютну істину належить тільки Всевишньому. Більше оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:58:22 ]
Тетянко, Ви помиляєтеся. УСІ АВТОРИ, на твори яких Парася писала пародії, відгукнулися схвально, дякували,не образилися, зараз підтримали...Це зовсім інше, повірте...Дякую за небайдужість!))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:36:22 ]
Який чудовий, який чуттєвий і щирий вірш... Простіть, хай їм ікнеться... Тримайтеся, ПОЕТЕ! Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:36 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хтось Дехто (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 11:05:46 ]
Використання синтаксичних термінів створює дуже оригінальне полотно - багатозначне (питальне?) речення)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:21:39 ]
Надіюсь...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 16:44:55 ]
Розмова із собою.
До самоспалення аж, до самозречення...

Сильні слова сильної особистості. Вся сила у любові!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:10 ]
Напевне...Дякую, Ксеню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 17:17:00 ]
"...Оголене серце пронести по долі своїй..." - це "хрест" усіх поетів! І це дуже нелегко. Ліна Костенко писала: "Жах привселюдності...". Так, саме жах, через який ми приречені проходити майже щодня. Тримайся, Поете! З великою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:50 ]
Це хрест...Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 18:22:39 ]
"Розмова із собою" - це пісня! У прямому та переносному значенні. Дякую, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:22 ]
І Вам велике спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 21:26:54 ]
Дуже особистий вірш!І красивий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:32:06 ]
Дякую щиро. І правда особистий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 22:00:37 ]
Треба триматися і не зламатися Вашій ЛГ, як би боляче не було. Як чорну полосу переживе, стане сильнішою і загартованішою в боротьбі з темними силами, які, до речі, теж їм треба дякувати, діють нам на користь. Сильний вірш, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 00:23:59 ]
В жодному разі.Звичайно. Дякую. Ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-06-28 22:12:09 ]
Чудовий монолог.
Не зрозумів, попри те що здогадавсь, що це за "розуміючий". Нема такого ні прикметника, ні дієприкметника. Існує "розуміюче" як прислівник, але якесь воно також незрозуміле такому читачу як я.
Брава :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:20:05 ]
РОЗУМІЮЧИЙ, а, е, рідко. Який розуміється на ному-небудь. * Образно. І була [земля] така прозорлива, розуміюча, по-старечому мудра, так добре ховала Кравцова і Бовдуляка в своїх улоговинках ї рівчаках, так загортала їх темнотою,., що Кравцову немов аж полегшало на душі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 192);
// Який виражає розуміння (у 1 знач.). Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 37).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:24:18 ]
Скопіювала з Академічного тлумачного словника укр.мови попередній текст.
Мала на увазі саме погляд, який виражає розуміння...
Дякую за відвідини та теплий відгук. А що таке "брава"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-06-28 22:36:43 ]
Схвальний відгук, адресований поетесі, актрисі і т.д.
Поету, актору, виконавцю і т.д. - 'браво'.
Зазвичай на слух не відрізняється, але я ж писав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-06-28 22:44:25 ]
Щось не до вподоби мені цей 'новояз'.
Взагалі тема нових дієприслівників, які народились в СССР (рос.), палена.
Відкликаю частину мого коментаря, яка стосується цього рідкісного дієприкметника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:48:03 ]
... не переймайтеся...
...а мені це слово саме тут доречне...
..і ви могли б на відстані відчути зараз навіть мій "розуміючий" погляд:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:43:46 ]
:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 13:08:41 ]
Вірш глибокий. "Затерпає душа" не тільки в автора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 19:14:06 ]
Дякую щиро за співпульсацію з настроєм моєї ЛГ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-29 19:23:27 ]
Дозвольте висловити свої міркування:
1)"душа затерпає так До самоспалення " - душа нематеріальна, тому горіти не може, горіти може "серце" і правильні варіанти:
а) душа затерпає до самозречення"
або
б) "серце затерпає до самоспалення"
2)"І думка кожна - лише запитальний знак..." - правильно обіграти - в кінці думки - запитальний знак
3) "грати ролі" - краще переставити місцями, бо слово "грати" - лунає, як російською "решётка": і спочатку вагаєшся, що значить "грати", але після слово "ролі" - грати набувають форми дієслова
4) "у чому є міць моя" - зайве "є"
6) "Де мить не собою" - читається, як щось "димИть"
7) ..Оголене серце пронести по долі своїй - це вже, знаєте, хрест... : неоковирна фраза;
з оголеним серцем свій хрест пронести ....

Вибачте, якщо своїм коментарями вразив чи зачепив - не мав цього на меті: це моє субєктивне ставлення до тексту;
Ви написали все щиро і чуттєво :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 21:33:47 ]
Дякую за Ваші міркування.Ознайомилася з ними.
1)у поезіях нематеріальному під силу і горіти, і літати, і зацвітати...(і плаче душа, і сміється- переносне значення...)
2)можливо...а коли думок раціональних немає , а" лише(як) запитання"?..
3)не рівняймось на російську, читаймо в контексті, а не окремо...
4)згодна, заберу "я"...сама про це думала...
6)мені не "димить"...варіанту не бачу іншого...
7)не згодна, бо несу своє "оголене серце" по життю...мені ця фраза не така збита, як пропонована...
Дякую за відчуту щирість і чуттєвість...
Не вразили і не зачепили, бо це Ваше суб`єктивне...
Дякую, що поділилися.
(Одним "я" все- таки стало менше:))
Дякую, що уважно читали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 21:41:17 ]
щоб Вам не "диміло", вставлю "І" між "ДЕ" і "МИТЬ"...
Бачите, я уважна до Ваших порад...Читач завжди (або майже завжди)правий...