ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
1945. Пора у дорогу
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Есе для деда*
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
* * *
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Скриня мовчання
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Там, де в дощі у паєтках загалу
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Ода Батьківщині
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
* 156 *
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Переклади

 Ярій, душе - Василь Стус
Яри, душа. Яри, а не рыдай.
В снегах студеных – солнце Украины.
А ты ищи – багряный след калины,
на черных водах – тень ее узнай,
где горстка нас. Игрушечный отряд
лишь для молитвы вечной и надежды.
Судьба остерегает, как и прежде,
что кровь калины – все-таки густа,
еще терпка, как та, что в наших жилах.
В седых метелях белая печаль
на гроздьях боли, уходящей в даль,
на нас бедой своею ополчилась.

17.02.2014

* * *

Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай - червону тінь калини
на чорних водах - тінь її шукай,
де жменька нас. Малесенька шопта
лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров - така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
ці грона болю, що падуть в глибінь,
безсмертною бідою окошились.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-02-17 17:06:00
Переглядів сторінки твору 7055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.841 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 17:32:01 ]
!!!, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 17:49:08 ]
!!!, Миколо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 18:36:33 ]
Гарний переклад, пане Олександре! Лише дев'ятий рядок викликає питання. Можливо, "и так крута, как кровь, что в наших жилах"? Чи якось так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 18:55:46 ]
Дякую, Олено. З Вашим перекладацьким досвідом легко помічати слабкі місця. Дивився цей вірш у двох варіантах(який з них оригінал, не знаю), тому трохи заплутався. Потрібно подумати. Якщо нічого не видумаю, прийму Вашу пропозицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 18:58:14 ]
Може: "еще терпка, как та, что в наших жилах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 20:10:58 ]
Можливо. Здається, так навіть краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:29:22 ]
Чекав на схвалення. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 19:40:40 ]
Гарний переклад. але прикро, коли трапляються граматичні помилки, спричинені, певне, тільки поспіхом.кров,гроздях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:28:18 ]
Так, пане Іване. Поспіх - мій невмирущий гріх. Крім того, мабуть, треба бути мовником, щоб чисто механічно вичитувати слова без прив'язки до загального враження. Не знаю, як з цим боротися. Вірніше, знаю, але чи стовідсотково удасться - не впевнений. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:41:50 ]
Вибачаюсь за незнання, але є грозди - то хіба не гроздях?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 19:51:37 ]
гарно, але ось є нюанс у Стуса, котрий втрачається при використанні слова "гори", ярій - це як "проростає душа"..., але, пишучи це, сама не бачу слова...))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:24:24 ]
Може, пылай душа... Хоча також не варіант. А втім добитися ідеального перекладу практично неможливо, бо завжди вилізають якісь нюанси - мовні, діалектичні, смислові... і такі, що взагалі іншою мовою не передаються. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 21:34:14 ]
це так)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-17 21:22:49 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:42:32 ]
Дякую, Парасю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-18 00:01:41 ]
Сподобалось!
Є і "гроздЬя" (грОздЬях) і "грозди" (гроздЯх) http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%8C. Просто перше - звичніше. Для поезії, в принципі, цікавіше - те, що менш звичне. Але наголошування у рядку вимагає наголосу на "о", тому "грОздЬях" (доставте "ь").

Можна ще попрацювати над влучнішим за смислом перекладом слова "яріти". Може, не негайно, згодом.
Синонімія до "яріти": 1) БУШУВА́ТИ (про стихійні явища - діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛЮТИ́ТИСЯ підсил. розм., НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., САТАНІ́ТИ підсил. розм., БУ́ЙСТВУВАТИ підсил. рідко, БУРХОТА́ТИ [БУРХОТІ́ТИ] підсил. рідко, ЯРИ́ТИСЯ підсил. рідко, ЯРІ́ТИ підсил. рідко, ШПУВА́ТИ діал.
2)ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ, САТАНІ́ТИ розм., ЯРИ́ТИСЯ розм., ЯРІ́ТИ розм., ЯРУВА́ТИ розм., РЕШЕТИ́ТИСЯ розм., БІСИ́ТИСЯ розм. рідше, МОРДУВА́ТИСЯ розм. рідше, ПАСІЮВА́ТИ діал.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%E7&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-18 10:28:02 ]
і ще інформація для роздумів:
Ярить
яри́ть
несов. перех. разг. -Приводить в состояние ярости [ярость 1.], сильного гнева, доводить до бешенства.
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.


.


См. также в других словарях:
ярить — ярить, ярю, ярим, яришь, ярите, ярит, ярят, яря, ярил, ярила, ярило, ярили, ЯРИ, ярите, ярящий, ярящая, ярящее, ярящие, ярящего, ярящей, ярящего, ярящих, ярящему, ярящей, ярящему, ярящим, ярящий, ярящую, ярящее, ярящие, ярящего, ярящую, ярящее,… … Формы слов
http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/271424/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8C
Так що цілком може бути:
Яри, душа. Яри, а не рыдай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:02:42 ]
Велике моє спасибі, Галино Михайлівна. Бачте, до Вас по-батькові, незважаючи на Ваш молодий порівняно із моїм вік. Бо Ви для мене справді і учитель, і помічник, і порадник. Стільки накидали мені інформації, що важко її переварити. Буду думати. Ще раз дякую і хай Бог не полишає Вас у Вашому прагненні до удосконалення не тільки своїх, але і чужих творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:14:00 ]
Мабуть, Ви праві: Яри, душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-02-18 10:15:29 ]
Чомусь виникають зовсім інші враження після прочитання перекладу, а потім - оригіналу. Враження майже такі, як і після порівняння перекладів російською Ліни Костенко, ким би вони не були зроблені. Якщо конкретніше, то найбільше запитань до автентичності перекладу "ярій", "шопта" і "окошились".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:08:34 ]
Дякую, Валерію. Що я можу сказати? Киньте у мене каменем хто зможе усі ці нюанси привести до ладу без втрати інших складових перекладу, а їх так багато, що приходиться чимось жертвувати. Якщо маєте варіанти, то запропонуйте. Буду вдячний за поміч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-02-18 11:55:36 ]
Та не буду я у Вас кидати каменем, Олександре! ;))) Просто з власного досвіду знаю, наскільки важко перекладати геніальні вірші геніальних поетів. :)