ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Протикризове
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-28 00:09:04
Переглядів сторінки твору 8934
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 00:38:59 ]
Ось вони, чоловіки! То женюсь, то не женюсь... А паркет не безкінечний же :(

О, милий, голись хутчіш,
бо скільки тієї зими...
але ти натхненно мовчиш
і тягнеш паркет із казни,

і він еротичним теплом
розпалює розум і хіть,
а ти віддаляєш - облом! -
женитьби загадану мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 09:03:31 ]
(З Булата Окуджави)

Женюсь, женюсь...
І райські мнутиму подушки!
Щасливим буду я завжди,
та ви,
мене,
мої веселі попелюшки,
не викидайте з голови!

Не плачте!
Не ридайте!
З-за цього кожен раз!
Кажу я вам не прощавайте,
Кажу я вам не прощавайте!!
бо розлука не для нас!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 16:49:17 ]
Згорає у пічці паркет
Не голений ти
Не естет
Хоча обіцяв кожну ніч
Голитичся
Гріє піч.
Паркет догорів до тла
- біда не прийшла сама
А ще обіцяв "женюсь"
Здурив мене гад
Утоплюсь
На серці пекельний щем
Буяла ж весна
Під плащем
Тлумився там люд дарма
Змішалась з весною
Зима
А ти вже шукаєш мед
У квітах - таки естет



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 17:16:14 ]
Стилет-бонтон

А я і справді не естет, не естет,
в кишені тільки пістолет і кастет,
і часу я не витрачаю дарма,
і ти про це чудово знаєш сама!

Отож не думай і стрибай на диван,
а потім нам у казино-ресторан,
Одеса-мама припинила діла
доки на пляжі в Ніці криза-зима...

Тому ти, Любко, не гадай - не зівай.
І поки є на що - цілуй-налітай,
Бо завтра пізно буде, знаєш сама, -
бо часу я не витрачаю дарма...

А я і справді не естет, не естет,
в кишені в мене пістолет і кастет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 18:06:26 ]
Женився б я кожен рік,
Та скоро зійду з ума,
Бо ця борода моя
Росте і росте... сама.
Голи її не голи,
Хоч криком кричи, хоч вий,
Візьми її розчеши!
А чи в бігуді завий.
І я оженюсь тоді!
За місяць а чи за рік.
Півцарства - за БІГУДІ!
В додачу ще й чоловік!
:) :)
А віршик мені сподобався. Особливо сподобалось, що хоча б хтось жирує в часи кризи - паркет бо дороге паливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 22:15:55 ]
Дякую Таню, ви мені теж подобаєтесь :)

Ох, ці жінки, жінки!

Так сталося, що часи
пішли у зворотній бік
і Танечку покохав
нестрижений чоловік.

Та криком кричи, чи вий,
чи воду з калюжі пий,
а стригтись не хоче і все,
вважає – волосся спасе.

Та що ті слова – труха!
Зняла з себе бігуді.
І взялась легка рука
за патли його руді.

А далі злі вороги
схопили його в полон,
гадали, що до снаги
їм буде оцей Самсон...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:02:22 ]
Голився б ти, Друже, надвечір -
ціліші були б мої плечі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 21:35:40 ]
:)
Мої люб'язні Попелюшки,
я меду ще не з'їв ні трішки!
а ви мені вже назбирали
із кращих згадок суму діжки. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 22:19:41 ]
Женюсь, женюсь,
хтозна - уп'яте чи вдесяте,
ще до закінчення зими.
Та ви, та ви,
мої пеемівські дівчата,
ви, чортенята-янголята,
даремно вабите крильми.

Не квапте, ніц не буде,
до меду я не звик.
Мої Наталі, Лесі, Люди,
і діжка дьогтю на два пуди,
а я - лиш грішний чоловік.

Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина,
без вашої ласки я плакатиму, мов дитина,
які поетичні в вас груди, сіднички й коліна,
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Отак делікатно, так лігадно, ніжно й невинно -
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Іванна, Тетяна, Руслана, Оляна, Світлана,
Мар'яна, Оксана, Уляна, Зоряна, Сніжана...
Довгенького Вам переліку, Галантний Ви наш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 22:37:05 ]
Ого, оце, Лесюню, подарунок! :)))

Маю нині так багато справ на ніч!
Та на кожну скільки, щоби віч у віч?
Ей, Лазірко, добрий друже, поможи,
поки я з одною інших стережи!!!

Ми пішли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:01:55 ]
Десь Зеньо гад запропастився,
напевно в Люби прослизився,
але готовий клюб підперти,
на ложі з кожною померти -
хоч алфавітно, хоч у віршах
аби не стало ГМуні гірше
неголеним ходитиму хоч місяць,
але ж я вовк - то не помітять.
По списку першою Ірина.
Ірино, підігрій перину :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 23:01:40 ]

Та, не голись, не треба, не голись!
Мене заводить ця легка небритість,
І я, напевне, дочекаюсь миті
Що ти мені освідчишся колись.
І це, напевне буде навесні,
Коли увесь паркет згорить у пічці,
Манірно й палко, з квіткою в петличці,
Ти скажеш « так»! А я зненацька: «ні»!
Я просто доведу тебе до сліз,
Я навіть доведу тебе до шалу,
І ти почнеш голитися безжально
Я ж гордо смакуватиму бейліз,
Тобі дозволю цілувати ручку,
І ти мені вдягатимеш обручку,
Бо чи знайдеш ти десь іще кобіту
котру заводить ця щока небрита?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-29 21:38:52 ]
:)(:

Зимовий етюд. Для Н.Т.
І я подобаюсь собі - в тобі,
в ясних очах угледівши небритість,
неулаштованість, але й талановитість,
бо як таку пригледів, далебі!
А ти відводиш погляд – не в юрбі,
а понад нею – у майбутнім літі,
де тільки щоки неуважно вкриті,
а інше, надто безтурботне - ні.

Таке предивне „ні” - серед зими,
серед проміння денного прибою,
де на межі сердечного конвою
незмінно виринає об[р]ій„ми”.
.................................... Далі >>>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:05 ]
І ти почнеш голитися. Це точно.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
А леза затупіли остаточно,
І буде нам уже не до любові!
А січень за вікном таки студений.
Ти змерзнеш, так банально, безволосо.
Гаразд, ходи погрієшся до мене,
Завию я тебе собі у коси.
:) :)) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-29 22:24:45 ]
Майже притча

І я почну голитися! - до стану,
в якому тілу голому в сутану,
чи у обійми, та обов'язково,
але почну, а далі гонорово
чекатиму, що випаде мені -
подряпини коханки на спині,
чи на колінах нарости дубові,
а змерзну, крикну - хто там ближче, пробі!

І Ближній скаже – краля гріє краще
за молитви промовлені ледаще,
тому допоки сонце тут і роси,
зір застимуть тобі дівочі коси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:03:02 ]
:)) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Міла Біла (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 11:10:32 ]
Дуже гаринй вірш, цікавий веселий і з капелькою іронії накшталт так весело аж плакати хочеться.Гарна заявка на перемогу в конкурсі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-26 11:54:39 ]
Дякую, писати про різні дрібнички-дурниці легко, бо безвідповідально. :)
А щодо "лискучий лак", то це, звичайно, як "темна нічка", "білий день"... - для акценту на грайливості вогню. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Міла Біла (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:34:45 ]
Згідна... але в кожному жарті є доля жарту, решта правда. і навідь у цій дрібничці-дурниці, між рядкам можна побачити сумненьку прозу життя, але надію на те що все поміняється ....:-) може :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2024-05-27 21:33:54 ]
Капець! Тут в коментарях ще на 10 пісень матеріалу. Треба оркестр оновити для кращого інструментального супроводу.