ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.25 05:53
За Змієвими валами
За Змієві вали полину,
де неосяжна далечінь
і буду йти вперед без спину
до досконалості творінь.
Не надто вірю забобонам,
на сто питань один відвіт:
ще не народжено дракона,
який здолає наш нарід.

Віктор Кучерук
2024.11.25 05:17
Місячна повінь
Місячна повінь прозора й безкрая,
Ллється з безхмарних небес від темна, –
Дужчає, тихне і знову зростає,
Наче у серці моїм таїна.
Місячна повінь струмує додолу,
Шириться й плеще об ствірки воріт, –
Тіні мовчазно кружляють по колу
І звеселяють прит

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
Дивує світ – 9
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
***
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
angels
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
ДОСАДА
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ДВІ МОНЕТИ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-22 16:14:56
Переглядів сторінки твору 3797
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-22 21:42:53 ]
Свіжий настрій одразу, пане Володимире!
Особливо сподобалось:
"Нова яхта твоя
так і рветься в буремні простори –
де чайки літають,
і зникає земля,
спершу – берег, а потім і гори
зникають..." - такий собі вихід у відкритий космос моря...
Тільки трохи наголос в слові "нова" зупиняє: у Вас - "нОва" за ритмом виходить, що не зовсім вірно, то може, перестановку зробити: "Твоя яхта новА"? (Вибачте, може я не зовсім з ритмом Вашим впоралась).
І ще одне:
"купи лиш вітрило": тут виходить на слух "копилиш" - таке злиття звуків неоковирне (як "копилять губу").
І нарешті, вже наприкінці вірша: дієслово "потратив" - явний русизм. Якось трохи змазується враження...
От, "Пробачте, зауваження..." (перефразовуючи і трохи переосмислюючи Ваше "Пробачте, вітрила...) - вибачаюсь, звісно, не перед зауваженнями, а перед Вами... (Пробачте, жарт...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 22:06:19 ]
Дякую, Оринко, за підказки. Дещо вже й підправив!
І Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:33:44 ]
За 2 монетки купи "вітрило",
За 2 купюри купи "літрило",
А що ж лишилось на "закусило"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:39:57 ]
Оринка, молодець, глибоко гармонізує обсяг, я лише зауважу, що ви, Володимире, цією композицією добряче замахнулися на нові Галактики. Сподіваюсь зв'язки встановлені. Вони, як на мене, стануть особливо чіткими, коли рядки "нормалізувати"?

Якщо раптом знайдеш на дорозі дві мідні монети – вважай пощастило!
В магазин увійдеш – не дивись на коньяк-сигарети, візьми лиш вітрило!
Прилетить буревій – хай завалить у лісі сосонку (шкодá, але треба!),
там лісник – хлопець свій – зробить щоглу міцну, хоча й тонку, високу – до неба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-22 22:48:03 ]
Для Юрія: це за старими. "докризовими" цінами!:)

Редакції: треба подумати. Щось покращиться з "нормалізацією", а щось втратиться, приміром - "рваний" ритм деяких фраз, що має значення. Дякую за пропозицію. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 22:54:26 ]
Але тематика - ось де "нові" світи. Світи, схожі, наприклад, на сни - коли бачиш оті зорельоти над землею, чи ще щось подібне.
Словом, багато парадоксальних моментів у цій композиції, цікаво було б, якби ви, Володимире, не жаліючи особливо читача, у наступних композиціях трохи далі ввійшли у це все.
Отим, можливо, і коштовний довгий рядок - акцентом на інтелектуальній складовій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-23 10:44:45 ]
Редакції: я дивуюсь Вашій прозорливості. Справді, цей вірш був написаний у незвичайний спосіб: він наче надиктовувався мені (час - звичайний, близько 4 ранку), і я не знав наступного рядка, про що він, не кажучи вже про рими. Це напівгіпнотичний стан, дуже вагома, я думаю, складова ПІДсвідомого. Не знаю, наскільки часто подібний Пегас буде гостювати в мене.
Щодо довгих рядків - подумаю, можливо, Ви й праві.
З вдячністю і повагою
Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чоботяр (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:11:42 ]
Хіба доречні коментарі, де переплетіння печалі із "лихвацькою" втомою душі так зачаровують якимось далеким вітром життя і казки... Дякую Вам за рими, які справді захоплюють)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 21:41:52 ]
А я, Анно, Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 18:31:50 ]
Доброго дня!
Був. Читав. Поважаю мовчки.
Побачив "довгий рядок". Зрадів.
З повагою... :-)