ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.12.18 10:51
Зима в календарі "блищить", і сніг - надворі.
На думці літо тепле і дзеркальні бліки.
Мороз легкий рипить, та сонце ніби хворе,
Сховалося чомусь, де відшукати ліки?

Змерзає чуле серце - денно наодинці.
Йому б проміння, море тихе з узбережжям,
Ал

Віктор Кучерук
2024.12.18 06:38
Допоки ми спокійно спали,
На чорний мармур п’єдесталу
Твоя зоря знеслась, – не впала! –
Й сіяти так яскраво стала,
Що світла ясного навала
Осяяла померклі далі
Та очі всім повідкривала
На те, де зараз, друже, ти,

Віктор Кучерук
2024.12.18 06:38
Допоки ми спокійно спали,
На чорний мармур п’єдесталу
Твоя зоря знеслась, – не впала! –
Й сіяти так яскраво стала,
Що світла ясного навала
Осяяла померклі далі
Та очі всім повідкривала
На те, де зараз, друже, ти,

Віктор Михайлович Насипаний
2024.12.18 05:19
Кінець уроку. Є ще трохи часу.
Дає питання вчителька до класу:
- Чи зрозуміли ви, спитать хотіла,
Чи змінить сила швидкість тіла?
Встає хлопчак, зітхаючи, з – за парти:
- Залежно, чи копняк чи щигля дати.

15.12.2024

Микола Соболь
2024.12.18 05:16
Як стану трохи іншим, не таким.
Не сплутати б автобусні маршрути.
Люблю терпкий, осінніх парків дим,
який чекає моїх слів спокути.
А там гріхів, як у собаки бліх,
уже не пригадаю їх коріння.
Чи міг я не грішити? Звісно, міг.
Але тоді чи буде воскре

Микола Дудар
2024.12.17 21:31
Тебе зачовгають, повір
Вони охочі човгати
Як тільки но полишиш двір
Тобі вже не оговтатись

Там, за двором, ріка спокус
Самотнику не встояти
Мотай, мій хлопчику, на вус

Борис Костиря
2024.12.17 19:42
Дощі ідуть, і запливає розум
У океані втрачених думок.
Наперекір невидимим погрозам,
Дощі ідуть невизначений строк.

Дощі ідуть, і тоне в них покора
Жорстоким, невблаганним небесам.
В калюжі проглядається потвора,

Ольга Олеандра
2024.12.17 11:23
Йди з миром, уходячи з мого життя,
і частку мене забери із собою.
Ми в світ привели наше спільне дитя.
Воно є любов’ю.

Світ став ще гарнішим, бо ми були в нім,
крізь зустріч формуючи диво.
Крокуй далі обраним шляхом своїм

Віктор Кучерук
2024.12.17 06:28
Серед знайомих та одна,
Що на зорю яскраву схожа, –
Мене надихує сповна
Й рожеві мрії далі множить.
Дивлюсь закохано на стан
Гнучкий, тендітний і радію,
Що не віддався досі в бран
Міцних обіймів безнадії.

Микола Соболь
2024.12.17 06:22
Старий гусляр на сіножаті
за краєць хліба заспівав:
«Сідай до столу, чим багаті,
хоч небагато маєм страв,
але голодного не кинем,
тобі далеко ще іти…» –
якщо у серці ти людина
спасеш людину від біди.

Микола Дудар
2024.12.16 23:44
Я вас шукатиму в собі
Нарешті без оплати
І не затримуйте, побіг
Лише скажіть, як звати?

Ви що, подумали, це — гра
З якого, панно, дива?
… А дощ неначе із відра

Володимир Бойко
2024.12.16 23:25
Чеширський кіт помітив тапки путіна. Відтоді путін дуже дивно посміхається. Якщо центр прийняття рішень не сумісний з головою, то й самі рішення будуть, відповідно, через задницю. При патологіях мозку окуляри не допомагають навіть мавпам. Де не

Артур Курдіновський
2024.12.16 23:24
Тихий спокій та мирне життя -
У минулому. Дуже далеко.
-Харків'яни, біжіть в укриття!
Дбайте про особисту безпеку!

Дав наказ шизофренік пуйло -
Залізяку пустив ворожина.
Досягти щоби "ціль есвео"

Леся Горова
2024.12.16 21:17
У розбитому домі зимно як.
Холод сковує ланцюгами.
Мати стерпить. А як же синові,
Що тримає плечима браму?

Ту важкезну, що розмежовує
Волю мрій і кайдани скрепів,
На мільйони розтиражованих

Іван Потьомкін
2024.12.16 20:04
Сказав мерзотник у серці своїм:
«Немає Бога!»
І зіпсувавсь, і збивав спантелику інших...
І немає охочих робить добро.
А Господь із небес споглядає
На синів людських:
«Чи ж є поміж ними котрийсь розумний,
Хто потребує Бога?

Сонце Місяць
2024.12.16 13:40
усяке тойбічне
кшталту синіх псів за вікном
салют п’єро

містичні конвалії
тротуари
тотальна відсутність діб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Аксія Рудай
2024.11.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Прозріння




Найвища оцінка Ретро Лю 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вячеслав Острозький 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-29 15:17:55
Переглядів сторінки твору 5492
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.637 / 5.6  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.341 / 5.25  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 16:22:49 ]
Якщо це насправді Ваше горе, то від душі співчуваю.
Ніби сам пережив ті "Пальчики...", що "трі-по-тять..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-29 16:38:34 ]
О! На "Майстернях" нові люди! Юрію, рада Вас вітати. Дякую, що пройнялися віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 17:09:23 ]
Та це я дякую Вам за дозвіл пережити пережите.
Ваша поезія не залишає ні краплини байдужості.
Якось випадково надибав на "Майстерні". Думаю,
що маю багато чим поділитись теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 17:09:57 ]
Та це я дякую Вам за дозвіл пережити пережите.
Ваша поезія не залишає ні краплини байдужості.
Якось випадково надибав на "Майстерні". Думаю,
що маю багато чим поділитись теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 17:11:42 ]
Вибачаюсь за ехо - щось не на те клацнув :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 23:09:07 ]
Боже... Хіба таке можна оцінювати? Це безцінне... безцінний вірш, Мирославо. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-29 23:58:52 ]
"Слухати свої руки, що стали очима й душею." - як лаконічно і багатослівно водночас!

"Чуєш, тримає Всесвіт пальчиками дитя." - НАДЗВИЧАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-30 07:28:00 ]
Юрію, обов'язково діліться. :)

Дякую, Ірино та Оксано, що і цього разу не обійшли увагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-30 10:05:15 ]
Зворушливий твір.
Викликає почуття...
Спонукає до роздумів...

Ваш стиль мені подобається. Буду сподіватися, що ваше надхнення ще не раз зіграє на струнах почутів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-04 09:00:51 ]
Чи ці кисневі сполуки не звідти ж, звідки й нірвана з попереднього вірша? :)
Приєднуюсь до решти. То ти все ще вважаєш, що розбитий ритм шкодить? :)
Хай йому, невже й мені вдалося присусідитися до такої краси?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-04 09:04:47 ]
Авторам самвидаву.
Вперше за свою бутність дописувачем сайту дозволяю собі поставити 7.
По-перше: створено неповторний світ відтінуів і півтонів, що врешті сплітається у цілісну картину, але досі лишається розмито-імпресіоністичним.
По-друге: геніально побудовано ритм вірша. Він не просто вкладається у якийсь розмір, а значно розширює його, підкреслюючи чудове наповнення.
По-третє: мене неймовірно проперло:)
Сподіваюсь, ви зі мною погодитесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-04 11:41:29 ]
Оце так несподіванка!:) Від тебе таке читати, Володимире, не те що приємно, а для мене досить відповідально. Знаходити в розмитості-розпливчатості основу і бачити задум вдається не кожному. Складність і простота водночас. Хотілося, щоб перечитували двічі: з початку до кінця, і навпаки - з кінця перечитали початок, дійшовши тепер логічного кінця. Слів замало, щоб передавати відчуття... Добре, що тобі, Володимире, смакувало. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нікі Торн (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-07 17:50:54 ]
Дякую! Нічого подібного ще не бачила. Просто шерсть дибки стає. Так передати ті відчуття.. Такий синкретизм, глибина, а "Бачу ... трі-по-тять" - просто вершина. Вічне життя, людяність, теплота....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 12:29:06 ]
Радий знову вас читати ,відчувати...Гарно-красно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-11 13:26:04 ]
Дякую і Нікі, і Назаре, що завітали.