ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Проходящий




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-08 17:38:35
Переглядів сторінки твору 3586
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.270 / 5.25  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 22:33:25 ]
так то оно конечно так, дорогая Вита, но, с другой стороны..трёхсотой - это первой с конца... такая вот паутина без фальши получается, всё очень запутано.

Но всё же зря Вы его так жестоко..а вдруг он в тех двухстах (трёхстах?) не нашёл нежности, тепла, сострадания и тонкой женской души? Ведь как человек известный, он мог запросто стать жертвой своей славы? А вдруг ему попадались одни корыстолюбивые стервы? Вот поэтому мне жаль скорее лирического героя, а лирическая героиня, на мой, опять же, субъективный взгляд, просто спасовала перед трудностями и не стала примером самоотверженности и благородного риска. Это не по-нашему! Наши женщины наоборот любят выбрать самый запущенный случай и устроить спасательную миссию. Как же так? Может, лирическая героиня - иностранка?..

Словом, бездну раздумий породил Ваш текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 23:07:19 ]
иностранкой, Юля, здается мне, вполне может оказаться лирический герой. ибо ты не до конца (что было бы странно при таком-то тексте) оценила масштабы полотна. ведь число в триста душ - тут неспроста. я подозреваю (только никому не говори), что автор таким образом пытается тонко намекнуть на триста спартанцев: какое уж тут зазорно! да и как не узнать в том, у кого без фальши и гримма глаза, ясное дело, горят, - Ричи Игана? действительно: ну какая в 1962м фальш, какой гримм-то? так, белила да буряк...
и, наконец, обрати внимание: заканчивается все вполне закономерным для голливуда 60-ых - концом (La finita! Fin! Фінал!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 13:21:14 ]
Юлечко, як приємно читати коментар від тебе, приємно, бо вірш - крик душі, ситуаційний, з життя ліричної героїні на ім*я...Та яка різниця?!))) Суть в тому, що людина в пошуках другої половинки втратила деякі риси характеру, слава (в певних кругах, так би мовити), гроші для задоволення будь-яких забаганок, увага дам - то все "проходящему" вже не цікаво, йому не треба ніжність,любов...Користливі стерви зі статусом, "ринкові відносини" на зразок "ми разом *(об*єднання капіталу)= гроші(що уособлюють владу), а там вже шлях в політику, чи ще куди)))
Щодо відсутності бажання героїні боротися за "ласий шматок" - вона вже стукала у двері, не відчинили))) тому нема значення в подальших кроках, "розбивати лоба" є безглуздо, тим більше, що на Ньому, тому, про кого написано, світ клином не зійшовся)))

щодо безодні роздумів - сама замислилась))) Юлечко))) ситуацію можна розглядати під різними кутами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 23:10:54 ]
Дааа, Витуля, сильна ты, мать, отшивать любимчиков. Так и представляю: идет такой, глаза горят естественно (то есть, у других горели неестественно - курили они или просто вампирами были?). Да, так вот идет, а за ним шлейфом список, как распечатка банковская, вьется,- список прелестниц. А ты подхватываешь его (список) и с ужасом, переходящим в отвращение, видишь, что барышень не двести, как ты рассчитывала, а ... 300! Как спартанцев. Это же унизительно, согласна! И тогда у лирической героини хватает моральных сил послать его всеми известными языками. Так должна поступать каждая честная девушка! И не только 301-я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 13:25:49 ]
привіт, ціную твій гумор, проте , Чорі, ти здогадалась, про що я написала, а про спартанців)) я навіть і не думала)))а з випискою банківською ти в яблучко поцілила))) я працюю з нею))щодня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 08:44:39 ]
Избалован. Только в ожиданьи
Новую головушку вскружить. (?)

Я так зрозумів зійшлися нащадок Алена Делона і Мішель Пфайфер? Зійшлись і розійшлися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-09 12:01:26 ]
А моё мнение - случай безнадёжный.
"Горбатого - могила исправит"
Можно попытаться стать одной из его гарема, но стать единственной - это утопия.
Поэтому выбор Л.Г. - вполне понятен:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 13:29:09 ]
Сашо, до такого висновку дійшла і я)))
нема сенсу, можна пробувати, звичайно, пиріжки "Утренняя заря", проте чи варто влаштовувати "Санту-Барбару"?