ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Проходящий




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-08 17:38:35
Переглядів сторінки твору 3301
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.270 / 5.25  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 22:33:25 ]
так то оно конечно так, дорогая Вита, но, с другой стороны..трёхсотой - это первой с конца... такая вот паутина без фальши получается, всё очень запутано.

Но всё же зря Вы его так жестоко..а вдруг он в тех двухстах (трёхстах?) не нашёл нежности, тепла, сострадания и тонкой женской души? Ведь как человек известный, он мог запросто стать жертвой своей славы? А вдруг ему попадались одни корыстолюбивые стервы? Вот поэтому мне жаль скорее лирического героя, а лирическая героиня, на мой, опять же, субъективный взгляд, просто спасовала перед трудностями и не стала примером самоотверженности и благородного риска. Это не по-нашему! Наши женщины наоборот любят выбрать самый запущенный случай и устроить спасательную миссию. Как же так? Может, лирическая героиня - иностранка?..

Словом, бездну раздумий породил Ваш текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ні Но (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 23:07:19 ]
иностранкой, Юля, здается мне, вполне может оказаться лирический герой. ибо ты не до конца (что было бы странно при таком-то тексте) оценила масштабы полотна. ведь число в триста душ - тут неспроста. я подозреваю (только никому не говори), что автор таким образом пытается тонко намекнуть на триста спартанцев: какое уж тут зазорно! да и как не узнать в том, у кого без фальши и гримма глаза, ясное дело, горят, - Ричи Игана? действительно: ну какая в 1962м фальш, какой гримм-то? так, белила да буряк...
и, наконец, обрати внимание: заканчивается все вполне закономерным для голливуда 60-ых - концом (La finita! Fin! Фінал!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 13:21:14 ]
Юлечко, як приємно читати коментар від тебе, приємно, бо вірш - крик душі, ситуаційний, з життя ліричної героїні на ім*я...Та яка різниця?!))) Суть в тому, що людина в пошуках другої половинки втратила деякі риси характеру, слава (в певних кругах, так би мовити), гроші для задоволення будь-яких забаганок, увага дам - то все "проходящему" вже не цікаво, йому не треба ніжність,любов...Користливі стерви зі статусом, "ринкові відносини" на зразок "ми разом *(об*єднання капіталу)= гроші(що уособлюють владу), а там вже шлях в політику, чи ще куди)))
Щодо відсутності бажання героїні боротися за "ласий шматок" - вона вже стукала у двері, не відчинили))) тому нема значення в подальших кроках, "розбивати лоба" є безглуздо, тим більше, що на Ньому, тому, про кого написано, світ клином не зійшовся)))

щодо безодні роздумів - сама замислилась))) Юлечко))) ситуацію можна розглядати під різними кутами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 23:10:54 ]
Дааа, Витуля, сильна ты, мать, отшивать любимчиков. Так и представляю: идет такой, глаза горят естественно (то есть, у других горели неестественно - курили они или просто вампирами были?). Да, так вот идет, а за ним шлейфом список, как распечатка банковская, вьется,- список прелестниц. А ты подхватываешь его (список) и с ужасом, переходящим в отвращение, видишь, что барышень не двести, как ты рассчитывала, а ... 300! Как спартанцев. Это же унизительно, согласна! И тогда у лирической героини хватает моральных сил послать его всеми известными языками. Так должна поступать каждая честная девушка! И не только 301-я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 13:25:49 ]
привіт, ціную твій гумор, проте , Чорі, ти здогадалась, про що я написала, а про спартанців)) я навіть і не думала)))а з випискою банківською ти в яблучко поцілила))) я працюю з нею))щодня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 08:44:39 ]
Избалован. Только в ожиданьи
Новую головушку вскружить. (?)

Я так зрозумів зійшлися нащадок Алена Делона і Мішель Пфайфер? Зійшлись і розійшлися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-09 12:01:26 ]
А моё мнение - случай безнадёжный.
"Горбатого - могила исправит"
Можно попытаться стать одной из его гарема, но стать единственной - это утопия.
Поэтому выбор Л.Г. - вполне понятен:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 13:29:09 ]
Сашо, до такого висновку дійшла і я)))
нема сенсу, можна пробувати, звичайно, пиріжки "Утренняя заря", проте чи варто влаштовувати "Санту-Барбару"?