ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Владимир Бурич (1932 - 1994) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 19:10:49
Переглядів сторінки твору 6829
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.961 / 5.33  (4.915 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.927 / 5.33  (4.865 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.625
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.11.18 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 19:14:25 ]
Или - всё, или - ничего. В этом весь Бурич.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 19:57:58 ]
ааа.. крадіжка!!! читала такий верлібр у Віталія Бориспольця, тільки українською!!! Що ж робити??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:19:25 ]
пити мелісу. це по-перше.
по-друге, це вірш, який увійшов до збірки Володимира Бурича 1989 року. в цей час Віталію було 27 і він щойно став дипломантом "європейського дому". це, звісно, не аргумент. навіть зовсім не аргумент. проте, перш ніж підвищувати голос на сторінці такого автора, як Володимир Бурич, усе ж варто ознайомитись з його біографією, погуглити роки написання обох віршів, як варінт, і лише згодом робити висновки.
бо, зрештою, - я той вірш прочитала раніше за цей - теж не аргумент, погодьтесь :)
по-третє, стилі обох верлібристів досить близькі, це видно неозброєним оком. проте, і різниця відчутна. а оскільки Бурича з нами вже немає, то і дізнатись - хто став чиїм послідовником - ми, на жаль, уже не зможем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:07:24 ]
С этого места поподробнее, если можно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 20:54:39 ]
Ось цей верлібр Бориспольця:
“навіщо обіймати
якщо не можна задушити
навіщо цілувати
якщо не можна з’їсти
навіщо брати
якщо не можна взяти назавжди
з собою
туди
до райського саду”

Роки життя Бурича прекрасно видно, біографію читала.
У мене в коментарі не зазначено "хто і в кого".. Більше схиляюся до того, що "запозичив ідею" саме пан Віталій. Для мене це дуже прикрий факт про улюбленого поета.

Думаю, крапку в дискусії зможе поставити сам Віталій Борисполець. Обов*язково його запитаю, а при нагоді повідомлю вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:31:49 ]

Як на мене, у Віталія Бориспольця, композиція ближча до вірша, аніж у Владимира Бурича, два останніх рядка якщо трішки підправити, то й буде, знову ж таки, як на на мене, повноцінне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:13:19 ]
Дійсно, це навіть не наслідування, не "за мотивами", а дослівний переклад, який відрізняється від оригінала тільки мовою (не дивлячись на те, що Редакція Майстерень побачила в цьому щось таке, що відрізняє текст Бориспольця від авторського текста Бурича). І справді, цікаво було б дізнатися думку самого Бориспольця. Можливо, десь указано, що це переклад?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 22:56:18 ]
люба Лоллі, перепрошую за непорозуміння. однак, при всій ліберальності і-нетного спілкування, якоїсь матриці висловлювань усе ж варто дотримуватись. принаймні, на сторінках класиків. але це крайнє нмд, звісно.
стосовно зацитованого Вами, особисто мені це видається дослівним перекладом.
можливо, так воно і є? тобто, Борисполець просто перекладав частину віршів Бурича? домисли-припущення :)
неодмінно повідомте, буду вельми вдячна.

з повагою й усім супутнім,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 23:04:25 ]
Чому ж волати :"ааа.. крадіжка!!!" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 01:14:53 ]
Ось все і вияснилося

Iгор Kотик каже:
20.10.2009 о 23:45

То ось, здається, один із таких творів: “навіщо обіймати / якщо не можна задушити // навіщо цілувати / якщо не можна з’їсти // навіщо брати / якщо не можна взяти назавжди / з собою / туди / до райського саду” (Віталій Борисполець). Хіба ні?

strng каже:
21.10.2009 о 00:13

Ігоре, це не Борисполець. Авторитетно кажу. Це Владімір Буріч, про якого неодноразово тобі згадував:
* * *

зачем обнимать
если нельзя задушить

зачем целовать
если нельзя съесть

зачем брать
если нельзя взять навсегда
с собой
туда
в райский сад

http://www.stihi.ru/2009/08/26/6932

Ігор Котик каже:
22.10.2009 о 11:42

Так, дісно, стався прикрий недогляд. Це вірш Бурича, який є у книжці Бориспольця із зазначенням: “За Володимиром Буричем”. Дякую за виправлення, Ілля, і перепрошую читачів/Читачів репліки. Хоча… якби поетики російського й українського авторів не були між собою настільки подібними, то й Бориспольцевого перекладу б не було, а відтак і цієї помилки з авторством.

http://litakcent.com/2009/10/19/verlibr-jak-forma-svobody.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:07:28 ]
Як я люблю цього автора! Дякую тим, хто анонсує цю сторіночку. Маю теж гарну добірку В. Бурича.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лоллі Азбьорн (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 20:30:48 ]
Добре, здаюся, просто забули встивити оте “За Володимиром Буричем” до передруку, який мені і потрапив на очі...

але, що ми все про земне? ВІрші дійсно витончені. Обидва.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:38:30 ]
Лоллі, така "забудькуватість" іноді межує з неприємностями, особливо, якщо сам автор перекладу до цього не причетний.
Щодо витонченсті, давайте будемо точніше формулювати: не "обидва вірші", а вірш і його дослівний переклад :)