ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Не про те -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сніг
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Ялини гілка
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Дігай (1944) / Рецензії

 Риби на асфальті, або Політ у глибину.
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-22 19:41:08
Переглядів сторінки твору 25911
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.073 / 5.5  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.998 / 5.5  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2026.01.21 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 19:47:30 ]
Мені ж байдуже, чи збереться ціла армія фанів, чи тільки маленький стадіон. Раджу вам зайти ще раз на мою сторінку і перечитати. Якщо захочете покаятися привселюдно - вищі сили може тільки трішечки вас покарають. Удачі. Мені вас шкода.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:48:10 ]
Досить, шановні митці. Далі адміністрація видалятиме всі лати, кулі, мечі, ножі і стріли.

Під вельми цікавою і достойною статтею шановної Тетяни Дігай про дуже цікавого, і з кожним роком приростаючого вмінням і душею, автора не повинно бути "такого обговорення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:54:20 ]
Ви знаєте, особисто для мене показовим є те, що автора публікують в різних кутках нашої України, у його книжках зацікавлені, слова автора зрозумілі і не конфліктні, і разом із тим об'єднують на лицарській основі схід і захід.

Звичайно, Наталю, у Ігора Павлюка, як і в Юрія Лазірка, є свої не поетичні емоції, та у всіх нас вони є. То ж давайте, припиняємо криваву міжусобну боротьбу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 20:00:09 ]
та я тут найдобріша. давайте дружити)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:02:15 ]
Добре Майстерні, з Вами не пожартуєш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:04:18 ]
Дружимо, - ми ж бо живі доки у Поезії. А хто виходить за її межі, той і програє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:12:48 ]
А повертаючись до статті, маю зауважити, що відчуваю тут особливу близькість для Тетяни Дігай поезії Ігора Павлюка. В інших Тетяниних статтях, як на мене, не помітно такого ріднісного проникнення і співпереживання.
Можливо це все і Тернопіль - дивовижне місце на межі цивілізацій, і культурних традицій...

Можливо до статей такого характеру, дорога Тетяно, вельми личило би і додавати один-два авторські вірші, які в процесі написання рецензії, особливо вам додавали натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 20:07:03 ]
Щойно написала красивий лагідний коментар, але, як завжди, коли довго пишеш, клята машина його зжерла і запропонувала увійти до системи зареєстрованим користувачем, наче можна написати коментар, не зареєструвавшись!!! Ну, це класика ПМ!
Якщо напишу те, що хочу, то його все одно видалять. На цьому - вітання усім присутнім, особливо Наталі Пасічник. Заспокоюся, може, згодом щось напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 21:23:44 ]
Дякую, цієї неділі у Спілці буде молодіжне літоб'єднання, я читатиму. Приходьте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:03:47 ]
Зайшла, аби привітати Ігоря Павлюка з виходом нової книги, а Тетяну Дігай - з рецензією, повною розуміння і щирого проникнення у текст. І що ж я бачу? Якісь "позбавлені художнього смаку" випади без врахування вагових каегорій...
Тернопіль - земля особлива. Особлива й земля Теребовельська. Чи притаманно їй родити невідповідність гігабайтових амбіцій та мегабайтових потенцій - побачимо із часом.
Те, що я читала тут учора, - про Мосьок, Мосів та ін. геть не нагадує атмосферу поетичного сайту. Спасибі ПМ, що позамітали.
Наталю, кожен вільний сприймати або не сприймати творчість будь-кого, але вона від того не змаліє. Ігор Павлюк, близький його поетичний світ Вам особисто чи ні, в свої 42 вже поклав вагому цеглину в будову храму української поезії і безглуздо це заперечувати. Втім, навіть не цеглину - вітраж, повний світла і барви. Бо творчість його - чиста і Господня. Окрім того, Ігор на шляху до Олімпу вже високо. Але ще багато йому дасться й відкриється, вірю.
Смішно волати "Птаху, лети нижче!", якщо не здатен піднятися на його висоту. Шлях простий - тренувати крила і просити вітру - чистого. Чистого. Чистого.
Юрій Лазірко - птах іншого польоту, у нього своє небо, складне, з нагромадженнями хмар, які мені часом заважають бачити світло вірша, але він такий. І Юрія, і Ігоря люблю ніжно як людей і як поетів. Близькі мені й Ваші вірші, Наталю. І вірші Вашого вчителя і натхненника. Це різні світи, але не менш прекрасні.
Єдине, що заважає їх нормально сприймати, це "моє - чудове!". Наталю, таке словосполчення - нонсенс. Щиро раджу Вам переосмислити цю позицію.
Ви - лише на початку шляху, і поетичного, і наукового. А Ігор Павлюк - доктор філології. Маєте чого повчитися.
У тім була суть мого вітання, шановна Наталю Пасічник. Передайте вітання практикуючому критикові Ользі Майбороді. Писати рецензії на власні твори під псевдонімом - бувало й таке у білому світі, але це - повне... безглуздя. Не заперечуйте - факт.
З усім отим хай щастить кожному в його прекрасному поетичному світі.
З коротким візитом - Леся Романчук.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 22:19:45 ]
Ольга Майборода - моя давня подруга, тому рецензії дійсно належать їй. У цьому місці мало би звучати Ваше вибачення за наклеп,або ж помилку. Окрім того, Ви стаєте на захист звичайного хамства, оскільки від мене не прозвучало жодного, ініційованого мною грубого слова. Вчитись можна не тільки в живих класиків, а й у мертвих, тому що словосполучення "живий класик" згодом може себе й не виправдати. Може мені й менше, ніж усім залученим до розмови, але вік- річ умовна, як і вагова категорія. Проти Павлюка і його творчості нічого поганого не було сказано. Є світи далекі, є близькі. Це ніколи не було проблемою. Навіть жіночі романи, чи детективи знаходять своїх читачів. Тому все сказане вами сприймаю- лише як на захист друзів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:04:03 ]
Це нездоровість, Наталю. На таку поведінку - просто не звертають уваги
і обходять аби не...
О, комусь щастячко буде. :)
Без жодного хамства.
Щиро,
бувайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 20:55:50 ]
Ова-ва!!! Як негарно накинулися старші люди на бідну дівчину!!! То не є добре! "Живі класики" влаштували "побиття немовлят". Наталю, мушу стати на Ваш захист! Урок для Вас не зачіпайте занадто амбітних чоловіків.
Панове, поступаєте не шляхетно стосовно літератора-початківця! Це є річчю не сумісною з літераторством!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:11:07 ]
... сумно і водночас дико за поведінку Наталі Пасічник...
Класичний приклад, коли людські якості автора і творчість не співпадать.
Досягає чогось лише та особистість НМСД, в якої сила творчості вища за силу власних амбіцій... взяти б Віктора Міняйла (люблю його і поважаю)... Амбіції у цього шанованого чоловіка (90 років!) неабияки, а творчість - Всесвіт... От і маєш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:21:10 ]
поменше педагогічності і категоричності.оце словами з пісні - у чім моя вина? мені обридла ця дискусія, тому добирайте слова, будь ласочка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-11-27 21:34:27 ]
судячи по кількості переглядів - актуальна тема на ПМ) про жінку або хороше, або нічого!) Не лепо ли ны бяшет, братие, мудріше дивитися на речі? Одного зачепило, що, виявляється, не всі люблять.. Іншого - що колегу зачепили. Пані Леся... так, про жінок я вже казав вище.
Якщо людина провокується на конфлікт, значить, вона його шукає. Ну як діти малі, чесслово))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 16:23:34 ]
До редакції надійшла копія листа академіка Івана Михайловича ДЗЮБИ до Ігоря ПАВЛЮКА, з приводу публікації книги поезій «Україна в диму», і ми зважили за необхідне долучити її до публікації Тетяни Дігай.
_____________________________________________
ЛИСТ АКАДЕМІКА ІВАНА МИХАЙЛОВИЧА ДЗЮБИ
ДО ІГОРЯ ПАВЛЮКА

20. 02. 10


Доброго дня, Ігоре Зиновійовичу!

Оце в дні, коли Україну огорнув не тільки дим, а й чад, смог, так що й дихнути нічим, – прочитав «Україну в диму» . Пекучі афоризми, як згустки болю... гротеск із гротесків життя...

А холуїв, а п’яниць, а розп’ять…
Церков доволі,
Туалетів – дуля.
Якщо так піде –
Років через п’ять
Лише попи зостануться й зозулі. (1)

Не зовсім так: зостануться ще українські поети, яких нікому буде читати. Та ще й «гетьмани українського козацтва», які воюватимуть між собою. І не «витиратимуть сльози ланцюгами» (2), бо й сліз не буде.
Завжди захоплююсь різнобічністю трудів і продуктивністю Ігоря Павлюка. Та оце подивився на останню сторінку книжки: тираж 100 прим.! Один із цих 100 примірників маю я. Один – автор. Лишається 98. Отже, ще 98 прочитають. А тим часом «заморською піснею наша б... Свою територію мітить» (3).
Сумно. І гірко. «Горе нам!» – казав Поет. Але: «но, братія, не вдавайтесь в тугу», а «работайте разумно»...

Хай згине мара!
Бажаю добра!
І. Дзюба


1. Цитата із віршованого циклу Ігоря Павлюка «Провінція і колонія».
2. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Творець і гетьман».
3. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Хочеш-не-хочеш, а важко бува»...