ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Невипадково
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
* 110 *
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
1934. Марш веселих хлоп’ят
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Імла
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
Майже сонет
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
Відлюдник - 9 аркан
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Рецепт з тобою
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
* 109 *
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Дігай (1944) / Рецензії

 Риби на асфальті, або Політ у глибину.
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-22 19:41:08
Переглядів сторінки твору 26583
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.073 / 5.5  (4.619 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.998 / 5.5  (4.602 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 14:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 19:47:30 ]
Мені ж байдуже, чи збереться ціла армія фанів, чи тільки маленький стадіон. Раджу вам зайти ще раз на мою сторінку і перечитати. Якщо захочете покаятися привселюдно - вищі сили може тільки трішечки вас покарають. Удачі. Мені вас шкода.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:48:10 ]
Досить, шановні митці. Далі адміністрація видалятиме всі лати, кулі, мечі, ножі і стріли.

Під вельми цікавою і достойною статтею шановної Тетяни Дігай про дуже цікавого, і з кожним роком приростаючого вмінням і душею, автора не повинно бути "такого обговорення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:54:20 ]
Ви знаєте, особисто для мене показовим є те, що автора публікують в різних кутках нашої України, у його книжках зацікавлені, слова автора зрозумілі і не конфліктні, і разом із тим об'єднують на лицарській основі схід і захід.

Звичайно, Наталю, у Ігора Павлюка, як і в Юрія Лазірка, є свої не поетичні емоції, та у всіх нас вони є. То ж давайте, припиняємо криваву міжусобну боротьбу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 20:00:09 ]
та я тут найдобріша. давайте дружити)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:02:15 ]
Добре Майстерні, з Вами не пожартуєш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:04:18 ]
Дружимо, - ми ж бо живі доки у Поезії. А хто виходить за її межі, той і програє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:12:48 ]
А повертаючись до статті, маю зауважити, що відчуваю тут особливу близькість для Тетяни Дігай поезії Ігора Павлюка. В інших Тетяниних статтях, як на мене, не помітно такого ріднісного проникнення і співпереживання.
Можливо це все і Тернопіль - дивовижне місце на межі цивілізацій, і культурних традицій...

Можливо до статей такого характеру, дорога Тетяно, вельми личило би і додавати один-два авторські вірші, які в процесі написання рецензії, особливо вам додавали натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 20:07:03 ]
Щойно написала красивий лагідний коментар, але, як завжди, коли довго пишеш, клята машина його зжерла і запропонувала увійти до системи зареєстрованим користувачем, наче можна написати коментар, не зареєструвавшись!!! Ну, це класика ПМ!
Якщо напишу те, що хочу, то його все одно видалять. На цьому - вітання усім присутнім, особливо Наталі Пасічник. Заспокоюся, може, згодом щось напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 21:23:44 ]
Дякую, цієї неділі у Спілці буде молодіжне літоб'єднання, я читатиму. Приходьте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:03:47 ]
Зайшла, аби привітати Ігоря Павлюка з виходом нової книги, а Тетяну Дігай - з рецензією, повною розуміння і щирого проникнення у текст. І що ж я бачу? Якісь "позбавлені художнього смаку" випади без врахування вагових каегорій...
Тернопіль - земля особлива. Особлива й земля Теребовельська. Чи притаманно їй родити невідповідність гігабайтових амбіцій та мегабайтових потенцій - побачимо із часом.
Те, що я читала тут учора, - про Мосьок, Мосів та ін. геть не нагадує атмосферу поетичного сайту. Спасибі ПМ, що позамітали.
Наталю, кожен вільний сприймати або не сприймати творчість будь-кого, але вона від того не змаліє. Ігор Павлюк, близький його поетичний світ Вам особисто чи ні, в свої 42 вже поклав вагому цеглину в будову храму української поезії і безглуздо це заперечувати. Втім, навіть не цеглину - вітраж, повний світла і барви. Бо творчість його - чиста і Господня. Окрім того, Ігор на шляху до Олімпу вже високо. Але ще багато йому дасться й відкриється, вірю.
Смішно волати "Птаху, лети нижче!", якщо не здатен піднятися на його висоту. Шлях простий - тренувати крила і просити вітру - чистого. Чистого. Чистого.
Юрій Лазірко - птах іншого польоту, у нього своє небо, складне, з нагромадженнями хмар, які мені часом заважають бачити світло вірша, але він такий. І Юрія, і Ігоря люблю ніжно як людей і як поетів. Близькі мені й Ваші вірші, Наталю. І вірші Вашого вчителя і натхненника. Це різні світи, але не менш прекрасні.
Єдине, що заважає їх нормально сприймати, це "моє - чудове!". Наталю, таке словосполчення - нонсенс. Щиро раджу Вам переосмислити цю позицію.
Ви - лише на початку шляху, і поетичного, і наукового. А Ігор Павлюк - доктор філології. Маєте чого повчитися.
У тім була суть мого вітання, шановна Наталю Пасічник. Передайте вітання практикуючому критикові Ользі Майбороді. Писати рецензії на власні твори під псевдонімом - бувало й таке у білому світі, але це - повне... безглуздя. Не заперечуйте - факт.
З усім отим хай щастить кожному в його прекрасному поетичному світі.
З коротким візитом - Леся Романчук.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 22:19:45 ]
Ольга Майборода - моя давня подруга, тому рецензії дійсно належать їй. У цьому місці мало би звучати Ваше вибачення за наклеп,або ж помилку. Окрім того, Ви стаєте на захист звичайного хамства, оскільки від мене не прозвучало жодного, ініційованого мною грубого слова. Вчитись можна не тільки в живих класиків, а й у мертвих, тому що словосполучення "живий класик" згодом може себе й не виправдати. Може мені й менше, ніж усім залученим до розмови, але вік- річ умовна, як і вагова категорія. Проти Павлюка і його творчості нічого поганого не було сказано. Є світи далекі, є близькі. Це ніколи не було проблемою. Навіть жіночі романи, чи детективи знаходять своїх читачів. Тому все сказане вами сприймаю- лише як на захист друзів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:04:03 ]
Це нездоровість, Наталю. На таку поведінку - просто не звертають уваги
і обходять аби не...
О, комусь щастячко буде. :)
Без жодного хамства.
Щиро,
бувайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 20:55:50 ]
Ова-ва!!! Як негарно накинулися старші люди на бідну дівчину!!! То не є добре! "Живі класики" влаштували "побиття немовлят". Наталю, мушу стати на Ваш захист! Урок для Вас не зачіпайте занадто амбітних чоловіків.
Панове, поступаєте не шляхетно стосовно літератора-початківця! Це є річчю не сумісною з літераторством!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:11:07 ]
... сумно і водночас дико за поведінку Наталі Пасічник...
Класичний приклад, коли людські якості автора і творчість не співпадать.
Досягає чогось лише та особистість НМСД, в якої сила творчості вища за силу власних амбіцій... взяти б Віктора Міняйла (люблю його і поважаю)... Амбіції у цього шанованого чоловіка (90 років!) неабияки, а творчість - Всесвіт... От і маєш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:21:10 ]
поменше педагогічності і категоричності.оце словами з пісні - у чім моя вина? мені обридла ця дискусія, тому добирайте слова, будь ласочка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-11-27 21:34:27 ]
судячи по кількості переглядів - актуальна тема на ПМ) про жінку або хороше, або нічого!) Не лепо ли ны бяшет, братие, мудріше дивитися на речі? Одного зачепило, що, виявляється, не всі люблять.. Іншого - що колегу зачепили. Пані Леся... так, про жінок я вже казав вище.
Якщо людина провокується на конфлікт, значить, вона його шукає. Ну як діти малі, чесслово))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 16:23:34 ]
До редакції надійшла копія листа академіка Івана Михайловича ДЗЮБИ до Ігоря ПАВЛЮКА, з приводу публікації книги поезій «Україна в диму», і ми зважили за необхідне долучити її до публікації Тетяни Дігай.
_____________________________________________
ЛИСТ АКАДЕМІКА ІВАНА МИХАЙЛОВИЧА ДЗЮБИ
ДО ІГОРЯ ПАВЛЮКА

20. 02. 10


Доброго дня, Ігоре Зиновійовичу!

Оце в дні, коли Україну огорнув не тільки дим, а й чад, смог, так що й дихнути нічим, – прочитав «Україну в диму» . Пекучі афоризми, як згустки болю... гротеск із гротесків життя...

А холуїв, а п’яниць, а розп’ять…
Церков доволі,
Туалетів – дуля.
Якщо так піде –
Років через п’ять
Лише попи зостануться й зозулі. (1)

Не зовсім так: зостануться ще українські поети, яких нікому буде читати. Та ще й «гетьмани українського козацтва», які воюватимуть між собою. І не «витиратимуть сльози ланцюгами» (2), бо й сліз не буде.
Завжди захоплююсь різнобічністю трудів і продуктивністю Ігоря Павлюка. Та оце подивився на останню сторінку книжки: тираж 100 прим.! Один із цих 100 примірників маю я. Один – автор. Лишається 98. Отже, ще 98 прочитають. А тим часом «заморською піснею наша б... Свою територію мітить» (3).
Сумно. І гірко. «Горе нам!» – казав Поет. Але: «но, братія, не вдавайтесь в тугу», а «работайте разумно»...

Хай згине мара!
Бажаю добра!
І. Дзюба


1. Цитата із віршованого циклу Ігоря Павлюка «Провінція і колонія».
2. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Творець і гетьман».
3. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Хочеш-не-хочеш, а важко бува»...