звісно, я думаю - той спосіб писання, який ви описали тут - значно поширеніший, аніж описаний мною. і я вам щиро скажу - більшість віршів я пишу саме так - з одного образу, який витягує вже інші, які в хорошому випадку в загальності народжують метафору, а то і не одну в самому вірші...

але ж буває і по-іншому, і правда ж, що якщо вірш написаний за наведеною мною схемою - це не значить що він гірший? :) він просто інший :)

власне, я вам відповідав вище на ваш коментар:

"а чому вам передовсім йдеться про "красивість"? який ваш особисто ідеал поезії? :)
я вже тут коментував: це свідомо непоетично написаний вірш, адже робот і не мусить мислити красивостями, а ліричний герой перебуває саме в цій ролі :)"

мені видається, у нас дещо різні підходи до природи поезії, але це природно, даруйте за каламбур :)

значить ви таким от простим жестом викидаєте в "прозу" цілий величезний розділ світової поезії від Волта Вітмена до скажімо Чарльза Буковскі чи Василя Голобородька?

сміливо, сміливо, нічого не скажеш :)

поет не "має робити", на те він і поет - він вільний висловлювати себе таким чином, щоби пропускати світ через власний фокус, зрештою - таким чином народжуючи образність, метафори, і загалом - позію. і не конче по формі це має втілюватися у рими та ритм - це не є необхідним для поезії.
в прозі ж - на відміну від поезії - образність та метафорика не відіграють ключового значення.

таке особисто моє бачення, та і не лише моє - в дуже багатьох людей його зустрічав. тож за цією логікою вірш, про який ідеться - є поезією.

сподіваюсь пишучи "чудодійну" ви іронізуєте? %) інакше це виглядало би на пафос. зрештою, ви напевне неуважно читали - адже я навів 2 типи творення, один з яких передбачає "натхнення" - хоча певен, що це явища цілком можна пояснити з наукової точки зору, тож нічого чудодійного в ньому немає.

а ваші чудесні порівняння зі сніговиками є нонсенсом, адже ніякі пригощі слів ніхто не бере, адже процес питання в цьому випадку контролюється лише частково - образність так само виникає спонтанно, проте - спрямовано, векторовано - сказати б :)

і люди не розуміють що це як мінімум некоректно, ну і їх характеризує з дуже, хм, негативного боку? ;)

я кажу не про рефлексивне пропускання, а про творче, в результаті чого народжується ОБРАЗ :)
а не рима ;)

чому ж, прочитав те, що там написано...
але вашої думки і позиції з тої проблеми якось і не побачив, може процитуєте?
як на мене, позиція редакції майстерень не є новиною - вона консервативна, і досить пересічна.
особисто я довів, що можу римувати і ритмізувати. з цим думаю проблем немає. а отже за тією збоченою логікою - я поет. і як поет я стверджую, що і цей вірш - теж поезія, якщо хочете - я поширюю свій статус поета, здобутий римуванням і ритмізацією (хехе) і на цей вірш :) звісно ж - суто з міркувань збоченої консервативної логіки, адже вважаю, як писав вище, що для поезії важливіший образ ніж очевидна силаботонічна форма.

зрештою, заримувати може будь-хто, до того ж недолуго заримувати. зімітувати ритм - також. але поетом від того він не стає - на моє глибоке переконання.

БУДЬ-ЯКА ЛЮДИНА при бажанні може написати силаботонічний вірш. але це буде банальна графоманія - майже напевне. оскільки використовуватиме банальну тематику, образність і т.д. а от написати ХОРШИЙ вірш - ось що складно. ХОРШИЙ = непересічний, переконливий для вдумливих читачів, майстерний в своєму жанрі і т.д. ось що складніше...

а що це за вірш?
приємний, наївний, досить кострубатий за формою, ну і за змістом досить пересічний.

про снігових зайців сподобалось
а от рима небо-кохана видається дещо дивною...

ви хочете щоби читач побачив у цьому вірші душу, буяння радості і натхнення? :)

по-перше, і у великих поетів бувають пересічні вірші
а по-друге, в Голобородька спрямування поезії таке, що окремо від міфологічного метафоричного бекґраунду його вірші сприймати не варто...
і саме тому сприймаючи цей вірш поза контекстом Голобородька - він видається слабким. якщо ж запідозрити у його образності - посилання на українські звичаї, невідчитані цитати (а вони характерні для Голобородька) - то вірш набуває непомітної на перший погляд глибини.

та і відверто кажучи, я люблю Голобородька не за подібні на цей вірші :) наприклад мені мало подобається його силаботоніка в перших збірках - Зелен День і т.д., а от верлібри там значно сильніші :)

+ між іншим:
" у 1983 році в Югославії була видана антологія світової поезії, яка мала назву «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». Збірник знайомив читачів Європи з предтечами поезії ХХ століття — По , Геббелем Уїтменом, Фетом, Бодлером, Норвідом, Малларме, Верлениом, Хопкінсом, Лотреамоном, Рембо, Лафаргом, також з творами поетів ХХ-го століття «від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька»."

не думаю що в цій антології був згаданий вами вірш :) але якісь же були, і - цілком заслужено, вочевидь :)