ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Андрухович (1960) / Публіцистика

 Ю.Андрухович. На виборах програли виборці

Контекст : Інтерв'ю для Weekly.ua


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-13 22:55:52
Переглядів сторінки твору 22397
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.108 / 5.5  (4.860 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.821 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Довкола відомих персон
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2010.07.25 10:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 17:31:40 ]
Мудрий або повинен бути зі своїм народом, або йти геть від нього - в пустелю, чи не так?
Саме народ обрав ситуацію і 17.01 і після 17.01.

Тому подальший вибір мудрого - йти далі зі своїм народом, і не бути "ідіотом", себто тим, хто на вибори не ходить, і обирати вже зміни на краще, але меншого розміру, аніж ото сподівалося спочатку.
І в жодному випадку не сповідувати принцип, якщо не по-моєму, то ніяк. Мудрий і довіряє народові, і є з народом, як батько з Дитиною, яка вчиться...
Тому, наразі і стоїть гостро питання - за кого насправді проголосувала більшість виборців - мінус явні порушники.

Сподіваюсь, ми всі розуміємо, що чесних виборів в Україні - без масових фальсифікацій - ще не було. І тому й існує у світі здорова конкуренція, аби процес ставав із кожним разом прозорішим і чеснішим. Тому і зобов'язаний кандидат, який нібито програв, доводити знайдені ним порушення, і вимагати перерахунку голосів, що є цілком законною і чесною процедурою. І якби ми кожен раз проводили ці перерахунки, то й таких фальсифікацій би не було. І не потрібно тут вірити чи не вірити Томенку, потрібно переконати кожного практичним чином.

А щодо умовної Трої, то ми, Володимире, маємо під її стінами нині лише два повноцінних війська, одне таки проросійське і з витоком із геноциду українства в певному ареалі, інше таки проукраїнське - із залишків українських земель, тому осторонь цієї умовної "битви" більшість таки не стала. "Битва" відбулася, потрібно точно знати результати. Тому що якщо результатам не повірять ( а хто їм вірить зараз?), то наступна сутичка може стати кривавою. Думаю, що саме до такого ходу подій нас штовхає "світ влади". Бо "світу" терміново потрібне підвищення загальної політичної нестабільності, а ще краще - війни. У тому числі і з економічних причин, хоча економіка нині вже далеко не найголовніший фактор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 19:42:52 ]
«Оце наша біда: вибір без вибору.»

Андрухович, а ще Забужко добре розуміли, що ті, хто не підуть на вибори, або проголосують нейтрально прислужаться Януковичу. Для мене не було вибору без вибору. Ну, не буває так, щоб дві людини були подібні як дві заводські болванки. Хтось таки більш гідним мав видатися виборцю. Адже на кону Україна. У мене не було ілюзій щодо великої мудрості, ідеальності когось із кандидатів. Зваживши уже зроблені конкретні дії, програмні положення, обіцянки обох я усвідомлював: Тимошенко це принаймні півкроку вперед, Янукович – півкроку (м’яко кажучи) назад порівняно з Ющенком. В арифметичному результаті – цілий крок назад всією країною.

Недобачає Андрухович, коли говорить, що «культурні пріоритети обох фіналістів досить близькі, тобто перебувають десь між Пугачовою й блатняком». Попса на користь того чи іншого кандидата ще не все. Треба було звернути увагу які особистості української культури, літератури гуртувались довкола кандидатів. Не дуже, думаю, помилюсь, коли скажу, що навколо «Я» було голо і рясно навколо «Ю». А вони, без сумніву, вимагали би від неї виконання обіцянок. Скажімо П.Мовчан – це захист української мови яка ще не зіп’явшись на ноги може канути в Лету. От де біда!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 20:55:38 ]
На 100 % погоджуюсь щодо необхідності прислухатися до вибору народу (а як інакше ?). Чекатимемо судових вердиктів.
Дискуія себе вичерпала (з моєю участю), оскільки проглядається ілюзорність в оцінці прогресивної спрямованості кандидатки як в економічній, так і в гуманітарній сферах. Це не збігається з моїми прогнозами.
Хоча, нагадую, щодо президентства Януковича мої прогнози не кращі (м'яко кажучи).
Задача сьогодення і найближчого майбутнього - обрати (поки що в головах, душах і в серцях) майбутнього Президента, виплекати його і якомога одностайніше підтримати в першому ж турі наступних виборів. Між собою не гризтися, не вірити олігархам, що рядяться в слуг народу: без консолідації, з декількома "представниками демократичних сил" ми знову залишимось без вибору.
До побачення, тримаймося твердо і разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 21:13:13 ]
Дякую і вам, Володимире, думаю, що наша, трохи емоційна, бесіда колись для когось виявиться цікавою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 21:09:10 ]
А ще й Мирослав Попович, а ще й Владики Українських церков підтримали оці можливі півкроку вперед. Безумовно, ми всього не знаємо, і знати не можемо, тому і віримо певним авторитетам. Тож питання стоїть і в тому, хто для нас авторитет.

І вкрай дивовижно виглядає публічний скептицизм, скажімо того ж Юрія Андруховича, щодо (позитивної, так?) суспільної ролі великого капіталу, коли такий скептик сам, своїми діями, і дає отому офшорному олігархічному капіталу повноту влади над Україною. Де логіка? А відповідь напевно проста - там де грають, логіки не знайти? :(