ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Андрухович (1960) / Публіцистика

 Ю.Андрухович. На виборах програли виборці

Контекст : Інтерв'ю для Weekly.ua


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-13 22:55:52
Переглядів сторінки твору 22020
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.108 / 5.5  (4.860 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.821 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Довкола відомих персон
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2010.07.25 10:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 17:31:40 ]
Мудрий або повинен бути зі своїм народом, або йти геть від нього - в пустелю, чи не так?
Саме народ обрав ситуацію і 17.01 і після 17.01.

Тому подальший вибір мудрого - йти далі зі своїм народом, і не бути "ідіотом", себто тим, хто на вибори не ходить, і обирати вже зміни на краще, але меншого розміру, аніж ото сподівалося спочатку.
І в жодному випадку не сповідувати принцип, якщо не по-моєму, то ніяк. Мудрий і довіряє народові, і є з народом, як батько з Дитиною, яка вчиться...
Тому, наразі і стоїть гостро питання - за кого насправді проголосувала більшість виборців - мінус явні порушники.

Сподіваюсь, ми всі розуміємо, що чесних виборів в Україні - без масових фальсифікацій - ще не було. І тому й існує у світі здорова конкуренція, аби процес ставав із кожним разом прозорішим і чеснішим. Тому і зобов'язаний кандидат, який нібито програв, доводити знайдені ним порушення, і вимагати перерахунку голосів, що є цілком законною і чесною процедурою. І якби ми кожен раз проводили ці перерахунки, то й таких фальсифікацій би не було. І не потрібно тут вірити чи не вірити Томенку, потрібно переконати кожного практичним чином.

А щодо умовної Трої, то ми, Володимире, маємо під її стінами нині лише два повноцінних війська, одне таки проросійське і з витоком із геноциду українства в певному ареалі, інше таки проукраїнське - із залишків українських земель, тому осторонь цієї умовної "битви" більшість таки не стала. "Битва" відбулася, потрібно точно знати результати. Тому що якщо результатам не повірять ( а хто їм вірить зараз?), то наступна сутичка може стати кривавою. Думаю, що саме до такого ходу подій нас штовхає "світ влади". Бо "світу" терміново потрібне підвищення загальної політичної нестабільності, а ще краще - війни. У тому числі і з економічних причин, хоча економіка нині вже далеко не найголовніший фактор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 19:42:52 ]
«Оце наша біда: вибір без вибору.»

Андрухович, а ще Забужко добре розуміли, що ті, хто не підуть на вибори, або проголосують нейтрально прислужаться Януковичу. Для мене не було вибору без вибору. Ну, не буває так, щоб дві людини були подібні як дві заводські болванки. Хтось таки більш гідним мав видатися виборцю. Адже на кону Україна. У мене не було ілюзій щодо великої мудрості, ідеальності когось із кандидатів. Зваживши уже зроблені конкретні дії, програмні положення, обіцянки обох я усвідомлював: Тимошенко це принаймні півкроку вперед, Янукович – півкроку (м’яко кажучи) назад порівняно з Ющенком. В арифметичному результаті – цілий крок назад всією країною.

Недобачає Андрухович, коли говорить, що «культурні пріоритети обох фіналістів досить близькі, тобто перебувають десь між Пугачовою й блатняком». Попса на користь того чи іншого кандидата ще не все. Треба було звернути увагу які особистості української культури, літератури гуртувались довкола кандидатів. Не дуже, думаю, помилюсь, коли скажу, що навколо «Я» було голо і рясно навколо «Ю». А вони, без сумніву, вимагали би від неї виконання обіцянок. Скажімо П.Мовчан – це захист української мови яка ще не зіп’явшись на ноги може канути в Лету. От де біда!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 20:55:38 ]
На 100 % погоджуюсь щодо необхідності прислухатися до вибору народу (а як інакше ?). Чекатимемо судових вердиктів.
Дискуія себе вичерпала (з моєю участю), оскільки проглядається ілюзорність в оцінці прогресивної спрямованості кандидатки як в економічній, так і в гуманітарній сферах. Це не збігається з моїми прогнозами.
Хоча, нагадую, щодо президентства Януковича мої прогнози не кращі (м'яко кажучи).
Задача сьогодення і найближчого майбутнього - обрати (поки що в головах, душах і в серцях) майбутнього Президента, виплекати його і якомога одностайніше підтримати в першому ж турі наступних виборів. Між собою не гризтися, не вірити олігархам, що рядяться в слуг народу: без консолідації, з декількома "представниками демократичних сил" ми знову залишимось без вибору.
До побачення, тримаймося твердо і разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 21:13:13 ]
Дякую і вам, Володимире, думаю, що наша, трохи емоційна, бесіда колись для когось виявиться цікавою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 21:09:10 ]
А ще й Мирослав Попович, а ще й Владики Українських церков підтримали оці можливі півкроку вперед. Безумовно, ми всього не знаємо, і знати не можемо, тому і віримо певним авторитетам. Тож питання стоїть і в тому, хто для нас авторитет.

І вкрай дивовижно виглядає публічний скептицизм, скажімо того ж Юрія Андруховича, щодо (позитивної, так?) суспільної ролі великого капіталу, коли такий скептик сам, своїми діями, і дає отому офшорному олігархічному капіталу повноту влади над Україною. Де логіка? А відповідь напевно проста - там де грають, логіки не знайти? :(