ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна суб

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катруся Матвійко (1989) / Вірші

 Побачення




Найвища оцінка Ніна Виноградська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Назар крапля 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-17 20:52:09
Переглядів сторінки твору 14582
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.093 / 5.44  (5.033 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.839 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.03.18 21:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 20:56:58 ]
гарно! Такий щирий і чуттєвий вірш!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 21:04:31 ]
Дякую, Катрусю...Легкий твір... І мЕні доступна - 5,5... З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 21:04:57 ]
О! Великолепно! Умничка!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:16:30 ]
То просто сніжок у твоєму волоссі... Катюня, ти така лагідна у цьому вірші! Втім, не згадаю, де не лагідна)))
Натхнення тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:51:07 ]
Пару запитань:
Хто куди їде? З якої оказії квіти? І, відповідно, чому плач?
"Сніжок" асоціюється із кличкою песика....
Ніжністю просякнуті слова до татка, чи варто так само писати і про сніг/сивину? "Сивина" - це слово, яке віє гордістю років, розкотисте звучання.
Далі, у вірші героїня випитує тривалість відсутності татка, це запитання дитини чи дорослої жінки? І, чому, знову ж-таки, сльози?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 22:14:33 ]
О, Оксанко! Чому стільки запитань? Чудовий вірш. Відкиньте автора геть. Він Вам не потрібен. Ви - не знаєте його...Тільки вірш і Ви. В ньому потаємноболючі відчуття любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:19:29 ]
квіти й сльози навертають думки у інший бік любові - невідворотної і ... нерозділеної


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 22:43:39 ]
Мені здається, так із фабули випливає, що слово "татку" потребує лапок, бо то тільки іронічне назвисько коханого, Катрусю.
Цей вірш треба в рубрику "Іронічна поезія" поставити. Гарний милий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 22:49:37 ]
Побачення у тата. Донька розуміє, що важко бути без людини, яку кохаєш, тому розділяє почуття тата і радіє разом із ним. Та на душі тривога... Чому? Кожен читач сам може домислити причину: чи хвилювання за різну людину, щоб не "опікся" знову, чи ревність...
Можливо, це побачання важливе для їх обох, адже такі приготування! Квіти, біла сорочка, краватка. Уявляю татуся - красеня і юну донечку, яка із ним так ласкаво розмовляє, заспокоює "сніжок на волоссі", хоча самій хочеться плакати, так, як плачуть батьки, проводжаючи своїх дітей. Зміна ролей - таке теж буває в житті.
Чудовий вірш, Катрусю! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 22:54:23 ]
Тамарочко, яка ж Ви молодець!!!
Оце сиджу в інтернеті з телефону і думаю, як би його відповісти на всі запитання Оксани Яблонської... А тут Ви на все відповіли!!! І саме так, як я хотіла! Дякую, Тамарочко, за розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 22:55:20 ]
Тамарочко! Отож. Саме так! А Вони мммммммммм їдуть танком на тендітну цнотливу поетку ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:02:14 ]
Ну чого Ви відразу про танки. Може, люди по-доброму, не зрозуміли щось, чи допомогти хотіли певним чином.... :)

Катрусю, то ж я й подумала, поки ти на своєму телефоні "нацарапаєш" відповідь, то я тут швиденько...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:00:34 ]
На Катю танком не можна, вона і так може підірвати, настільки вибухова!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:01:22 ]
і танк може підірвати)) помилочка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:04:37 ]
А так танк танкОм? Таки-так!!! Тільки так! Тік-так :-):-):-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:13:58 ]
Катрусю! Підривай, тільки сміхом своїм!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 23:12:38 ]
Так, зараз гланем, хто-хто в тому танку сидить?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:15:38 ]
ну так. на авторку вірша танком не треба, то бронепоїздом на авторку запитань.
жарт.
Майстерні тому і майстерні, що автора не захвалюють, а радять. Авторка мене зрозуміє, бо запитання були конкретно до неї.
Щоби не флудити відповідями до всіх, я відповім у одному віконечку.
Вітрику, вірш не аксіома, не енциклопедія, але читач не повинен нічого додумувати, можна понапридумувати такого, що потім не відмиєшся, як автор.
Тамаро, тато збирається на побачення, добре, рада за нього. Але треба автору це якось натякнути на початку твору.
До Ярослава, я свого тата усе життя кличу татком, без лапок, а маму при житті кликала мамцею. І ніколи - на ви чи ти. Це така львівська манера у 3-й особі звертатися (прошу дати, прошу сказати і те де). Тож звертання я зрозуміла. У фільмах коханки зазвичай кличуть своїх грошовитих мішечків "татусями", а не "татками".
Тож запитання мої, Катрусю, залишаються. Плюс побажання, трішки уточнення на початку. Не обов'язково на тих мяст, можна згодом.
До речі, я ні словом не обмовилася про якість вірша, не гудила його й не ганила. Він викликає запитання, от і усе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 23:27:22 ]
О, Оксаночко, те, що мені.
Ви прихильниця соцреалізму?
Я вдивляюсь у Ваші очі ( образно), там стільки таємниць..., але мовчіть, решту доуявляю...))) Недарма Ярослав читав пародію на мій вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:27:55 ]
А, це татко пішов на побачення, а любляча доця проводжає? Без іронії. Дійшло. На вечір увага притуплюється.
Бо "побачення у тата", Тамарочко, це ніби дочка зустрічається із своїм хлопцем в дома у татка.
Катю, гарний теплий і делікатний вірш. Без іронії. Але з любов"ю. До татка. Дай Бог йому знайти гарну мамку для доці.