ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.07.10
19:16
Тулилася до ніг і шепотіла
про незбагненну часу таїну
та тимчасовість будь-якого тіла,
безсилого здолать його стіну…
Про таємничі і безмежні далі,
що завжди будуть в пошуки вести,
крутити спонукатимуть педалі,
про незбагненну часу таїну
та тимчасовість будь-якого тіла,
безсилого здолать його стіну…
Про таємничі і безмежні далі,
що завжди будуть в пошуки вести,
крутити спонукатимуть педалі,
2024.07.10
16:23
Зустрілися у сплетиві доріг.
В очах любов і смутку караван.
Ніколи не прийду на Ваш поріг.
Чужому щастю не завдам я ран.
Навряд чи ми побачимось колись,
Бо недосяжні мрійні береги.
Я Вам не напишу ніколи лист,
В очах любов і смутку караван.
Ніколи не прийду на Ваш поріг.
Чужому щастю не завдам я ран.
Навряд чи ми побачимось колись,
Бо недосяжні мрійні береги.
Я Вам не напишу ніколи лист,
2024.07.10
13:15
Згадати зась, бо пам'яті нема,
Дивлюсь на світ, але його не бачу.
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.
Живим - живі, та я - напівмертв'як,
Щоночі розмовляю з неживими.
Морозяні печуть вогнями зими,
Дивлюсь на світ, але його не бачу.
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.
Живим - живі, та я - напівмертв'як,
Щоночі розмовляю з неживими.
Морозяні печуть вогнями зими,
2024.07.10
12:40
Вимагаю «пряму мову»
Без задоринок і швів
І на дотик — волошкову
І без зайвих слизьких слів
І щоб дикція як треба
І щоб наголос - всі сто…
І сама щоби окрепла…
Щоб не нехтував ніхто…
Без задоринок і швів
І на дотик — волошкову
І без зайвих слизьких слів
І щоб дикція як треба
І щоб наголос - всі сто…
І сама щоби окрепла…
Щоб не нехтував ніхто…
2024.07.10
12:39
Де б'є живець*
в легкім на голос дзвоні
і жебонить
у серці дна криниць,
леліє літо.
Сонце погляд ронить
в зелені сукні
запальних суниць.
в легкім на голос дзвоні
і жебонить
у серці дна криниць,
леліє літо.
Сонце погляд ронить
в зелені сукні
запальних суниць.
2024.07.10
09:20
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2024.07.10
06:58
Із Юза Алешковського
На безкраїх просторах Вітчизни,
стоячи у битвах до кінця,
склав народ наш урочисту пісню
про Вождя, і Друга, і Отця.
О.Сурков (1938)
На безкраїх просторах Вітчизни,
стоячи у битвах до кінця,
склав народ наш урочисту пісню
про Вождя, і Друга, і Отця.
О.Сурков (1938)
2024.07.10
06:42
Знов нагаї розжареної днини
Ударами своїми обпекли.
На синіх небесах -- ані хмарини --
Земля аж вигоряє до золи.
Трава в жнива жовтіє передчасно,
Міліють ріки, змучені ставки.
Лютує сонце й довго так не гасне,
Ударами своїми обпекли.
На синіх небесах -- ані хмарини --
Земля аж вигоряє до золи.
Трава в жнива жовтіє передчасно,
Міліють ріки, змучені ставки.
Лютує сонце й довго так не гасне,
2024.07.10
06:16
Якась вкрай заздрісна людина
У літні плани внесла зміни,
Щоб ти лиш бачила в уяві
Далеке море величаве.
Зростає й дужчає бажання
Скоріш здійснити викривання
Її оманливої суті
І в дружбі з підлою не бути.
У літні плани внесла зміни,
Щоб ти лиш бачила в уяві
Далеке море величаве.
Зростає й дужчає бажання
Скоріш здійснити викривання
Її оманливої суті
І в дружбі з підлою не бути.
2024.07.10
06:04
Як дзвінко б’ють каштани об асфальт.
Траву останню допікає палом.
Пророцтво ллється із газетних шпальт,
що календарна осінь незабаром.
Не вірю їм. Ще хочеться тепла.
Уздріти зорепади Персеїдів.
Та ночі стали чорні, мов смола
і повня налилася в колі
Траву останню допікає палом.
Пророцтво ллється із газетних шпальт,
що календарна осінь незабаром.
Не вірю їм. Ще хочеться тепла.
Уздріти зорепади Персеїдів.
Та ночі стали чорні, мов смола
і повня налилася в колі
2024.07.09
23:10
Уквітчані човни на якір стали,
у кожного останній, свій причал.
Із дерева і пластику чи сталі,
але у них усіх одна печаль…
І лише бриз доносить присмак солі,
кінчились мандри, море – вдалині.
Хоча у чарівному маків колі,
у кожного останній, свій причал.
Із дерева і пластику чи сталі,
але у них усіх одна печаль…
І лише бриз доносить присмак солі,
кінчились мандри, море – вдалині.
Хоча у чарівному маків колі,
2024.07.09
22:26
Зазирнути в потойбіччя
на дні глибокого океану,
пливти біля риб,
скатів, медуз, крабів
у мутній воді,
ніби в шарах підсвідомості,
заглибитися в небуття,
звідки можна не повернутися.
на дні глибокого океану,
пливти біля риб,
скатів, медуз, крабів
у мутній воді,
ніби в шарах підсвідомості,
заглибитися в небуття,
звідки можна не повернутися.
2024.07.09
20:14
Поглянь на місто, що відбивається у вітринах вулицею,
Наче більше немає для чого писати промінням
Сонця на рустах фасадів про те, що не збудеться завтра,
Про те, що минає в тобі розчиняючись геть непомітно.
Завтра — це ще одна спроба прожити вчорашній
Наче більше немає для чого писати промінням
Сонця на рустах фасадів про те, що не збудеться завтра,
Про те, що минає в тобі розчиняючись геть непомітно.
Завтра — це ще одна спроба прожити вчорашній
2024.07.09
18:40
Безкоштовні забаганки…
Сни спішать в мікрорайон.
Під ногами скла бляшанки,
Заржавілий медальйон…
З перехресть спішать додому
Всі, хто втомлені і ні…
Небо в кольорі блідому
Сни спішать в мікрорайон.
Під ногами скла бляшанки,
Заржавілий медальйон…
З перехресть спішать додому
Всі, хто втомлені і ні…
Небо в кольорі блідому
2024.07.09
13:29
Чи Бог простить їх? Думаю, що так.
Він пробачав їм і страшніші звірства.
У росіян багато лицемірства –
убити діток чий діагноз – рак,
відтяти руку, виколоти очі…
до звірств кацапи будь-коли охочі,
не дійдуть миролюбності ніяк.
Він пробачав їм і страшніші звірства.
У росіян багато лицемірства –
убити діток чий діагноз – рак,
відтяти руку, виколоти очі…
до звірств кацапи будь-коли охочі,
не дійдуть миролюбності ніяк.
2024.07.09
08:47
Він білий зовні
І жовтуватий, –
Буває повний,
Або щербатий.
То колискову
Почути зичить, –
То до діброви
Гуляти кличе.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І жовтуватий, –
Буває повний,
Або щербатий.
То колискову
Почути зичить, –
То до діброви
Гуляти кличе.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
2024.06.26
2024.06.20
2024.06.11
2024.05.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віталій Ткачук (1983) /
Вірші
/
Грибні дощі
Печериця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Печериця
...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.107 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.107 seconds