ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.08.01 17:00
Приїхав якось в гості до своїх.
На вихідні зібрались прогулятись,
До річки Уж усі разом податись.
Погода – в хаті просидіти гріх.
І сонечко, й легенький вітерець.
Навколо зелень. Уж у ній петляє,
Немов змія між каменів метляє.
Пройшлися парком із к

Сонце Місяць
2024.08.01 15:07
лине за шляхом інакший шлях
за боями точаться бої
за полями жевріють поля
не зоглянувсь
вже & маковій

фронти грозові як варіант
серпокрила тінь у віражі

Козак Дума
2024.08.01 12:03
Улітку в лісі – райська насолода,
ялини стелять прохолоди тінь,
птахи співають серед віття глоду
і музика летить удалечінь.

Пташиний рід підтримують цикади,
навколо розсівають нотний ель,
домішують вони свої стакато

Сергій Губерначук
2024.08.01 11:55
Я з вітром полечу –
мені так буде легше…
Оброки всі сплачу –
лиш стану громом першим.
Закрию очі сном –
коли посиплюсь градом.
А там воскресну знов –
побитим виноградом…

Олена Балера
2024.08.01 11:19
Здобув я ласку цілувати милу,
Й мені здається, що квітки духмяні
Буяють ароматом розвеснілим
В альтанці діви, що цвіте коханням.
Її вуста — левкої на смерканні,
Рум’яні щоки — ружі запашні,
Ясне чоло — немов ромашки зрання,
Гвоздики ніжність — очі

Іван Потьомкін
2024.08.01 11:13
Серед листів, що дав мені Богдан,
Як познайомився зі мною, журналістом,
Мене найбільше схвилював отой,
Де в Ступчин голос закохалася сліпа.
Читав я не без дрожі жінчині слова,
Що щастя віднайшла в «Украденому щасті»,
І співчував: не звідала ж вона

Микола Дудар
2024.08.01 10:44
Навіть і не помітили.
Розписи на стіні...
Перемовлялось з квітами
Воїнство і пісні…
Кажуть, в ліс заборонено
Десь до десятка літ
Болісно дуже... ось воно
Внукам усім привіт…

Олена Побийголод
2024.08.01 08:38
Із Юза Алешковського

У принципах незламний, наче скеля,
прийняв сувору правду колектив:
Микита, з’ясувалось, – пустомеля,
що колесо історії крутив.

Він їздив по Радянському Союзу, –

Віктор Кучерук
2024.08.01 06:47
Коли душі, утомленій до краю,
Дух творчості наснагу надає,
То все життя приземлене моє
Під небеса фантазії здіймають.
Уяви світ безмежний і глибокий, –
Немає в нім турбот і суєти,
Нема нікчемності і пустоти,
Але є світло і тепло, і спокій.

Микола Соболь
2024.08.01 04:52
Серпню,
даруй небосхилу рясні зорепади,
вітрисько уже не шукає де роси,
пожухлий листочку, тримайся, не падай,
ще буде злетіти достатньо спокуси
у білі тумани осіннього ранку,
надихатись пахощів першого диму,
який дідуганом присяде на ґанку,

Артур Курдіновський
2024.08.01 01:03
Я нікуди не поспішав.
Ще тоді не боліла душа.
Ще достатньо було потужності
Виживати в царстві бездушності.

Надто довгі писав рядки.
Мов латина, мої думки
Щиро прагнули справедливості

Олена Балера
2024.07.31 19:17
Мрії, сповнені криштальним, чарівним дитячим сміхом,
Збережи в своєму серці, не згуби, нехай не згасить
Дивний вогник сонцесяйний вихор втіхи, а чи лиха,
Хай летять з тобою поряд лиш окрилені Пегаси.

Музи хай оберігають водограй твоїх фантазій,
Хай

Олена Балера
2024.07.31 19:12
For all hopeless hearts Holy Heaven predicts declination.
Having lost their essence, our days are becoming defenseless.
If you neglect control, therefore you are besieged by grim troubles;
And you trust your misfortune like they were your closest kin p

Світлана Пирогова
2024.07.31 18:58
Я смакувала смаженим мигдалем...
Горіхи з саду - розкіш надто щедра.
І небо синє вабило перкалем,
І сонце розсипало бризки цедри.

А ти хотів, щоб бігла я на зустріч
В твої міцні обійми, як раніше.
Але мовчить чомусь сердечний зумер,

Козак Дума
2024.07.31 13:32
До серпня залишилось п’ять хвилин,
планеті повернутися навколо,
а у степу духмяніє полин –
горить під небом материнське поле…

Порепане від сонця і жари,
од вибухів ракетних і снарядів.
Дісталися нарешті ми пори –

Сонце Місяць
2024.07.31 10:57
як знати — можливо нам теж
закортіло би раптом
чуттів розхожих таких
без настирливих призм

підводний камінь наступний
а тут — мазохізм
чи варто докласти зусиль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 ще раз про свободу

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 18:46:57
Переглядів сторінки твору 6125
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:31:08 ]
тобто перечитавши притчу - можна відіпрати гріх?
а може - нагрішити спочатку побільше, а тоді вже перечитати і заспокоїтись
і перейти у стан спокою з власним сумлінням?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 21:10:40 ]
та ні ж бо, ЛЮ, не "перечитати", але "пережити" як власний, особистий досвід, збагнути серцем - раз і назавжди...

а щодо "нагрішити... побільше... і заспокоїтись" - то де гарантія, що настане ота мить заспокоєння, як то кажуть - чим глибше в ліс, тим більші дерева (От!)

дякую за "всепроникне" читання, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:18:26 ]
...або грубші партизани... :)
а заспокоєння прийде обов`язково - і скажуть - а це серце вже не те, вононе відповідає на вибрики кардіограми, воно випростувалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 00:16:48 ]
Вікторіє, а що як - аж доки серцем не пізнаєш притчу, чи ще якось, аби той, закладений Вами зміст у останніх рядочках, був більш зрозумілішим читачу?
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:34:40 ]
дякую, Аделе! поміркую над цим... хоча слово "пізнаєш" за змістом мені не дуже підходить. можливо, щось іще пошукаю - заради читачів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:48:27 ]
може горОх ?
останні два рядки вражають !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:37:10 ]
ой, Оксано, я навіть не збагну, звідки вигулькнув отой "горіх", справді - планувався "горОх". Виправлю...
дякую за уважність! ...і високу оцінку завершального акорду вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 10:19:18 ]
А "відживити притчу", мабуть, можна лише вірою. Мудрий вірш. Щоправда з "Горіхом" я заплуталась. Та дякуючи пані Оксані, все стало на свої місця (звісно, горох під коолінами). З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:38:49 ]
Дякую, Любове! Так, згодна - усе лише завдяки ВІРІ!
А з горІхом - горОхом то взагалі якось дивно вийшло - уже виправляю...
Щиро, з теплом - ВО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:15:11 ]
Сильна річ. На свободу хочеться! Ех, якби за кожен гріх та ставили коліньми на горох...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:40:32 ]
Дякую, Світлано! Свобода - то щось нездійснЕнне, мабуть.
А за гріхи хоч на горох і не ставлять (фізично), але стільки того гороху (умовного) сиплеться на нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 12:00:19 ]
*1 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:42:06 ]
Дякую, Оксано! Сподіваюсь, то не одиниця(присуд) мені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:46:28 ]
Це мало бути +1, таким чином хотіла приєднатися до схвальних відгуків, зокрема до Світланиного, а вийшло таке непорозуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:51:31 ]
Ще раз дякую, Оксаночко, я ніби-то і відчула, що ви позитивно відреагували, а тепер переконалась у цьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 19:20:38 ]
Мабуть ГОРОХ, а не горіх??

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:42:50 ]
так, Юрію! то якась дивина вигулькнула...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 19:21:36 ]
друге "аж доки" я б замінив на "допоки"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 21:44:06 ]
можливо... поміркую!
Дякую!