ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.09.09 00:03
Не життя – антиутопія.
Сірість гірша, ніж пітьма.
Телевізор – дилер опію
Для холопів задарма.
Знов і наново насвистано -
І навіщо голова?
Все, що звідси – вища істина.
А правдивії слова -

Юрій Лазірко
2024.09.08 23:40
excruciating happiness
sweet pain
that's what I feel for you
my dear Ukraine

maidans grow hopes in news
old promised lands
words board my drifting heart

Іван Потьомкін
2024.09.08 20:53
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Леся Горова
2024.09.08 14:57
Знову осінь із сумом вінчана.
Їй туманами - білий вельон.
Засипаєш журбу із відчаєм
Ти собою, о, земле-нене!

І від того, що сиро кутаєш,
Заливаєш себе печаллю.
Паперовими квітнуть рутами

Ольга Олеандра
2024.09.08 14:44
Кожна історія має добігти кінця.
Наша [так сталось] завершилась ще до початку.
Хоч я і бачу [у пам’яті] твого лиця
риси кохані. Це все, що лишилось на згадку.

Кожна історія містить прихований сенс.
Якщо знайти, [сподіваюсь] біль стане світлішим.
С

Євген Федчук
2024.09.08 13:42
Сидять дідусь з онуком над ставок,
За поплавцями мовчки позирають.
Та риба щось клювати не бажає,
Пустий в воді бовтається садок.
Дідусь сидить спокійно, а онук
То схопиться метелика зловити,
То бабка прогуде над ним сердито,
А той вхопити не всти

Хельґі Йогансен
2024.09.08 11:45
Зійшлись докупи різні два світи:
Яскравий глянець, поряд — смерть, руїни.
Який з них твій? В якому зараз ти?
І що в тобі лишилось від людини?

Бокали повні, музика та сміх.
До біса всіх, війну, каліцтва, втрати...
Та тільки гаснуть в небі ліхтарі

Борис Костиря
2024.09.08 11:14
Вітер часу змітає мене.
Листя опадає з дерев,
як волосся з голови
лисіючої людини.
Вітер жбурляє листя під ноги,
як подарунок вічності.
Він простилає килим,
яким пролягає шлях

Микола Дудар
2024.09.08 10:18
Заблокована ніч… кілька вулиць пройдох
На теренах судьби, на хвилі свідомості
Самоту не розкроїш, принаймні на двох,
За усі, геть усі, на світі коштовності…
Від новин до новин ти себе не замкнеш
Не омиєш від бруду тутешнього душу
Тільки все це у вір

Микола Соболь
2024.09.08 09:31
А я не гордий. Господи пробач,
що нас іще не всіх росія вбила.
Лунає по землі дитячий плач
і множаться десятками могили.
Переживемо ми і цю біду.
Хіба уперше? Історично – звикли.
До цвинтаря молитися іду,
у храмі звір являє свої ікла.

Юрій Лазірко
2024.09.08 06:40
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

Віктор Кучерук
2024.09.08 06:26
Зранку вітер різкуватий,
Озирнувшись навкруги, –
Спішно взявся очищати
Брук од листя й пилюги.
Так незримою мітлою
Об каміння шурхотить,
Що сліди мілких вибоїн
Появляються щомить.

Артур Курдіновський
2024.09.08 05:54
А круглий стіл сьогодні спорожнів.
У лицарів моїх важкі турботи.
Порожні крісла та нестача слів...
Скажи, як бути, вірний Ланселоте!

Сьогодні бал. Я осторонь стою.
Вже пропустив куранту і павану.
Можливо, що загину у бою,

Іван Потьомкін
2024.09.07 20:50
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.

Хельґі Йогансен
2024.09.07 12:10
Чомусь не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій...

Безсонна ніч затьмарює мій розум.
Змішалося все: і світло, і пітьма.
Реальна ти?.. Навіяна в гіпнозі?..

Юрій Гундарєв
2024.09.07 11:32
вересня у Львові сталася страшна трагедія. Внаслідок чергової російської ракетної атаки загинула вся родина Ярослава Базилевича - 43-річна дружина Євгенія і три дочки: 21-річна Ярина, 18-річна Дарина та Емілія, якій було лише сім рочків… Батько чудом зали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Вірші / Із Й.Ю.Алешковського (1929-2022) [10]

 1966. Микита
Із Юза Алешковського

У принципах незламний, наче скеля,
прийняв сувору правду колектив:
Микита, з’ясувалось, – пустомеля,
що ко́лесо історії крутив.

Він їздив по Радянському Союзу, –
легкої популярності шукав;
він замість хліба сіяв кукурудзу,
живих людей у космос запускав.

Він допускав неприйнятне́ зазнайство,
і, всупереч зусиллям всім ЦК,
колгоспне він розвалював хазяйство,
плюс проморгав талант Пастернака.

Авжеж, із милосердною снагою
він «ворогів народу» випускав,
але зробив горілку дорого́ю
й «на трьох» нас випивати попривчав.

А сам, напевне, випив скількимога!
Дружину тяг на будь-який прийом,
у Індії вивчав слона та йога,
об стіл в ООНі грюкав каблуком.

Він прокладав у Африці канали,
щоб до орання взявся бедуїн...
Але його безпечність доконала,
і він гайнув у Сочі на спочин.

І в ту ж хвилину, всі зібравши сили,
повстали члени Пленуму ЦК, –
вони, мабуть, давно уже хотіли
з капустою смачного пиріжка.

Микита дуже розізливсь на Пленум
і крикнув Мікояну-хитрунцю:
«Ех, треба було б з’їсти зі жульєном
дніпропетровську шатію оцю!»

Тепер він, як усі пенсіонери,
на лавці в сквері гріє свій філей,
і плаче про закінчення кар’єри
зятьок його товариш Аджубей.

(2024)

*** ОРИГІНАЛ ***

Никита

Из вида не теряя главной цели,
суровой правде мы глядим в лицо:
Никита оказался пустомелей,
истории вертевшей колесо.

Он ездил по Советскому Союзу,
дешевой популярности искал,
заместо хлеба сеял кукурузу,
людей советских в космос запускал.

Он допускал опасное зазнайство
и, вопреки усилиям ЦК,
разваливал колхозное хозяйство,
плюс проглядел талант Пастернака́.

Конечно, он с сердечной теплотою
«врагов народа» начал выпускать,
но водку нашу сделал дорого́ю
и «на троих» заставил распивать.

А сам народной водки выпил много.
Супругу к светской жизни приучал.
Он в Индии дивился на иога.
На Ассамблее каблуком стучал.

Он в Африке прокладывал каналы,
чтоб бедуинам было где пахать...
Потом его беспечность доконала,
и он поехал в Сочи отдыхать.

А в это время со своих постелей
вставали члены Пленума ЦК.
Они с капустой пирогов хотели.
Была готова к выдаче мука.

Никита крепко осерчал на Пленум.
С обидой Микояну крикнул: «Блядь!»
Жалея, что не дал под зад коленом
днепропетровцам, растуды их мать...

Кирнувши за наличные "Столичной",
Никита в сквере кормит голубей.
И к парторганизации первичной
зятек его приписан Аджубей.

Юз Алешковський + Герман Плисецкий





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-08-01 08:38:14
Переглядів сторінки твору 451
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.707 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.08.12 07:50
Автор у цю хвилину відсутній