ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в моїм саду майнулого життя,
немов орелю булої любові,
під супровід твого серцебиття…

І гойдалка, як та завіса часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Б 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-25 22:15:16
Переглядів сторінки твору 5969
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.33  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:32:37 ]
І, як завжди, чарівна Юля потішила мене своїм витвором !
Мусила двічі перечитати першу строфу. Просилося запитання-зауваження щодо "вірту". Аж, от лукавий ліхтар висвітив правду - у Юлі не буває
"...звичайна розмова в парку,..." ;) І де би вона не розпочиналася, я завжди отримую море задоволення.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:55:26 ]
Якось просто і сумовито водночас.
Єдине, над чим би я ще тут подумав - це про початок другого куплета з І. Бо якось воно тут зовсім зайве.
Бо вітер, як я розумію, прожене після розмови, або на крайняк - під час...
Можна спробувати щось типу:
Прожене нас із парку вітер...
Потім вижене з парку вітер...
Ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:03:07 ]
Цей вірш незакінчений, є лише перша і остання строфи. Як знайду слова, що відображають те, що там сталося - тоді продовжу.
Але ні Оксанка, ні Славко не вгадали... Ні побачення, ні розмолвки там не було. Навпаки, дуже приємна зустріч, яка вимушено завершилась грозою :) Тому й вітер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:11:14 ]
Юлечко! А я переконаний у тому, що то була просто розмова, і жодного натяку на емоції не робив, і зрозумів я це по недвозначних рядках:
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...
Оксанцю! Я мав на увазі один з пропонованих варіантів, а не два зразу. Як Вам лише таке на думку спало - ДИВНО... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:17:17 ]
Щось Ярчик ниньки без настрою... Невже мій смайлик ;) не натякнув про жарт? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:32:02 ]
Славцю, то я слово "розмова" у твоєму коменті спершу прочитала як "розмолвка" :) просто помилилася. Вже час в ліжко йти, а не над віршами сидіти :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-26 13:13:30 ]
+

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-30 17:29:54 ]
В останнім рядком захоплююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-06 21:04:12 ]
Цікава штучка, Олю.
Але я, що той Буратіно, доторкнувся носом стіни, а там ніби шпарина, а за нею... Так, ось і ключик ніби, довершуючи "неприємності" з'явився. Можливо, це слово "звідки"?
"Звідки вижене ... вітер"? І далі в цьому напрямку? Але, це я так, перейнявся картинкою парку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:02:43 ]
Олею мене тут ще не називали :)
На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :) Отак виставиш недописаний вірш - і розквітає він постмодернізмом, активною участю читача у розвитку сюжету... 8)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:16:25 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :)..."
Ох, Юльцю... Сміюсь, аж плачу... :-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 11:13:23 ]
Юліє, Серже, це прекрасний початок для оригінального віршика :)
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно...", але далі страшно і подумати, до якого театру абсурду можна крізь ті двері війти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 12:26:10 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно,
що обумовлює втечу, театр абсурду, тінь Карабаса... ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 12:46:41 ]
Юліє, не думайте, що я підлизуюся... але я в захопленні. Лакончіно, красиво, чітко, реалістично, і трішки з нотою смутку. Але дуже зріло.

Щодо критики - одне зауваження, і коментар:
1. загубимось серед - краще було б "загубимося між" - чисто фонетично.
2. То звичайна розмова в парку - мені якось краще звучить "то є звикла розмова в парку" - не знаю чому, тому не вважайте то зауваженням. Чи по стилю, чи то од старості у мене таке :)

дякую, і успіхів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:41:04 ]
Дякую, що не проходите мимо, пане Олесю :)
Дозріваємо, значить... питання - до чого? Риторичне. :)
1. Дякую, слушна заувага. Ціную Ваше відчуття фонетики.
2. То не від старості, а від того, що Ви до живої мови ближче, тому Вам доступні варіанти, мені навіть не відомі. Тішуся за Вас, сумно за себе.

гарного дня ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:43:51 ]
Все ж "звиклий" та "звичайний" мають різні значення:
- звиклий до чогось, дієприкметник;
- звичайний - прикметник.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:49:14 ]
Так, безумовно це не одне й те ж. Я, власне, про це й говорив. Просто "звиклий" якось і звучить краще, мені особисто, і ше зміст якийсь несе. Ми, герой, звикли до таких розмов. Але я чесно не маю ніц проти "звичайного". то просто коментар, не переймайтеся :)