ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.01.30 21:49
Соснам заздрю, що, мов скалолази,
на вершини гірські одчайдушно вилазять.
Гірськолижникам заздрю, що в космічному леті
здатні творить неймовірні й в уяві свої піруети.
Тірольцям заздрю, котрі гадки не мають,
що їм пощастило оселитись в такому раю…

Борис Костиря
2025.01.30 20:22
Віднайти потрібну рибу
у безмежному морі риб.
Рибу, яку дарував тобі
Господь.
Вона зачаїлася в намулі,
як невловима істина.
Хижа чи добра,
вона чекатиме на тебе

Юрій Гундарєв
2025.01.30 20:12
ВИБРАНА ПРОЗА l Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXl - XXII» Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXIII - XXIV» Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXV - XXVI» Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXVII -

Ніна Виноградська
2025.01.30 19:08
Земля чекає снігу – ковдри, хустки,
Щоби зігріти зерна і коріння,
Щоби весною не постала пустка,
А проросло посіяне насіння.

Щоб ми зібрали хлібні урожаї
Й до столу мали свіжі паляниці…
Дощами осінь плаче нині в краї,

Ніна Виноградська
2025.01.30 19:05
В долонях літа ранки й вечори,
Що стежками щодня біжать до бору.
А спіймані тополями вітри,
Толочать жито, утікають з двору.

В обнімку із роменом деревій
Шепочеться із травами на лузі.
Годин щасливих тихий давній стрій

Євген Федчук
2025.01.30 14:47
Говорять, то у давнину було,
Велике плем’я у краю жило.
Князь правив краєм, а під ним бояри,
А в кожного із них ще й слуг отара.
Бояри, хоч земель і злата мали,
Та їм, як завжди всього було мало.
Народ простий сумлінно працював
Та всю оту ораву год

Олена Побийголод
2025.01.30 07:40
Продовження розповіді: Еол. Лестригони. Цирцея)

1.
– Потім був острів Еолія,
жив там Еол біля брами
(в нього здавен – монополія
на керування вітрами).

Віктор Кучерук
2025.01.30 06:08
Змовкла раптово зозуля
Й більше уже не кує, –
Жалом розпеченим куля
Впнулася в серце твоє.
Нагло ходу зупинила
Й душу прорвала на крик,
Хоч богатирської сили
В тілі мав повно “Мужик”.

Артур Курдіновський
2025.01.30 05:39
У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я дописав усі свої рядки,
І чорна стрічка на моїй світлині.

Гниють печінка, серце і легені,
Від мене залишаються кістки.
У наглухо закритій домовині

Іван Потьомкін
2025.01.29 22:05
– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ. – Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло. Не понаслышке знал я,что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами,

Борис Костиря
2025.01.29 20:03
Біля мого двору
щодня проїжджає
на велосипеді
якийсь чоловік.
Що приховує його відлога?
Таке враження, що там
не обличчя, а череп.
Там прихований

Володимир Бойко
2025.01.29 12:11
Державна нація притягує чужих, бездержавна – відштовхує своїх. І українців і євреїв інстинкт виживання змушував приховувати своє походження. Пам’ять людства переобтяжена негативними ярликами. Потвори хоч і неповторні, але насамперед потворні.

Віктор Кучерук
2025.01.29 08:04
Лиш тільки пилом сніжним
Укритий зимний шлях,
Та і морозить ніжно
Всю зиму по ночах.
Морози десь позаду
Поскрипують ледь- ледь
І довгі снігопади
Не пнуться наперед.

Галина Кучеренко
2025.01.28 22:02
Створюють світ між собою,
Душі
Прагнуть єднання у тиші,
Подих
З’єднує такт в один порух,
Тнок -
Лід у гарячих руках тане...

Леся Горова
2025.01.28 21:35
Я і північ .І з нами тиша.
Ці незвично безмовні ночі
Журно просяться у вікно.
Знову жду- ти мені напишеш
Що мене цілувати хочеш,
Я для тебе- хмільне вино.

Знов проснусь на твоїй подушці,

Іван Потьомкін
2025.01.28 21:23
Домовина – не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще артефакт для археолога
про епоху, в яку
небіжчику довелося жить.
Хрещеним був я в дитинстві,
а гріхи відмолюю і захисту
для себе і родини прошу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Малькіна (1986) / Вірші

 Про Червоне...




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 4 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-06-22 11:34:35
Переглядів сторінки твору 5780
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.10.29 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 11:41:37 ]
А ще присмак крові на вустах. Я теж ненавиджу червоне, ставлю найвищу оц1нку яку мен1 дозволяють 6!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 12:25:12 ]
Люблю червоне. Колір пристрасті, бажання, екстазу, заборон і усіляких там табу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Малькіна (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 14:43:42 ]
Мені здається, що червоний колір може викликати лише полярні відчуття - він не допускає напівтонів у ставленні до себе... Люди в червоному викликають або пристрасть, або ненависть до себе... Хоча, грань між ними майже відсутня...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 16:08:58 ]
А мені здається, що не суть у гранях, у кольорох, а у сприйнятті. Червоний сприймається у різних обставинах по різному, а відчувається...
А як він відчувається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 16:14:31 ]
А мені здається, що не суть у гранях, у кольорах, а у сприйнятті. Червоний сприймається у різних обставинах по різному, а відчувається...
А як він відчувається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 16:14:37 ]
А мені здається, що не суть у гранях, у кольорах, а у сприйнятті. Червоний сприймається у різних обставинах по різному, а відчувається...
А як він відчувається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-06-22 22:58:02 ]
А відчувається він у кожного в певній частині тіла. Не помічали?
А вже ж як я люблю червоне - і не передати!!!
А його відтінки...!!!
І ще багато-багато інших кольорів.
І їх відтінків.
І взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-23 09:37:15 ]
І все ж таки відчувається, таки весь спектр червоного, таки всюди, таки по різному, таки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-24 12:43:31 ]
Однозначно, це присмак крові, колір 37 року, колір страждань. Ми ще в 90 знімали червоно сині ганчірки і з ненавистю спалювали їх. Червоному немає прощення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-06-26 10:20:25 ]
Дивна проекція чорно-білого відношення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-28 01:38:30 ]
Замітьте чорно-біле це сіре. Доречі, в мене легка рука і вдається виростити прекрасні квіти. Так що в кольорах розбираюся. А улюблений колір - веселковий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-05 10:35:52 ]
Смерть має багато відтінків. А червоне... Воно ще не відповіло за смерть мого діда в 1942!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 12:14:40 ]
Чи не здається вам, що верліброподібні твори наперед приречені на невдачу у читачів, бо читачі їх, як правило, не дуже розуміють, а отже бояться помилитися в оцінках.
І ще, від мене - вірш, то не лише зміст, а і досконала АРХІТЕКТУРНА КОНСТРУКЦІЯ, її крокви - то рима і розмір. Чи не є неримований вірш красивою купою цегли?
Я поставив вам 5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Малькіна (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:25:09 ]
Ні не є. Верлібри - ритмізовані, тому й сприймаються на слух не гірше за римовані. Колись один місцевий поет, прочитавши мої вірші (на той момент я ще не писала верлібрів) сказав, що вірщі повинні виточуватись, як гайка у руках слюсаря...
У мене є знайомі поети, за фахом філологи. Їх рими - доскональні. Вони орудують словом, але не вкладають у нього своєї душі.
"итоги" підводити я не буду. Висновки робіть самі...