ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Жити




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-09 18:45:23
Переглядів сторінки твору 2750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (5.057 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.09.27 08:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 18:56:58 ]
Так гарно, Юрцю, а ось це: "Не осінь зігріти весною,
А янгола спів чи причинну..." то взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-09 19:06:20 ]
Дякую Варварцю,
Хто, як не ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 19:07:57 ]
Так, звісно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-09 21:41:50 ]
Надзвичайно красиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 00:20:58 ]
Додав екстра у вірш - гадаю на краще.
Дякую Тарасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-10 13:45:51 ]
Юрію, а поясни мені, будь ласка, сенс цього рядка: "Не карликом білим палати" - білий карлик - це якийсь образ відомий?
Діти "тішАться". ;)
"Радіти, як тішаться діти, (що)
Барвінок росте коло хати." - взагалі-то зрозуміло, ти опустив "що", що дозволяється і приймається, але якщо прочитати без належної інтонації (а перший раз я читала, шукаючи потрібну і саме так вийшло), то не сприймається. Тобто, я пропоную якось увиразнити поєднання. Наприклад,
Радіти, як тішаться діти
Вінком із барвінку та м'яти.
Але якщо ти закладав інший зміст, то тим більше маєш нести роз'яснення.

Загалом - дуже гарно і легко! Ось так би і жити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 16:12:17 ]
Привіт Миросе,
Я думаю, що образ "білого карлика" є досить відомим.
Це зірка, яка колись була "сонцем", і не втрачаючи маси - досягла об`єму "землі",
втрачаючи при цьому здатність випроміювати ефективно світло...
Я виправив "тішаться" і замінив "," на "-" - гадаю, що тепер воно
стало все на свої місця:
"Радіти - як тішаться діти,
Барвінок росте коло хати."
Подяка ВЕЛИКА Тобі за увагу!
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-10 16:29:04 ]
Вибач, але то не суттєва зміна. В тому рядку і з комою було все нормально. Саме поєднання двох рядків цієї строфи в контексті всього вірша вирізняються. Ти не помічаєш? Тобто, поєднання візуальне є, але не для всіх. Якщо люди не зважають на розділові знаки, а це досить часто трапляється, то зміст не зрозумілий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 16:46:31 ]
Так - шось дійсно не так.
Вирвав під корінь барвінок... :)))
Як тепер?
***
Радіти, як тішаться діти.
Гортати події, чи дати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-11 07:31:39 ]
Так - чудово! Так не виділяється з вірша, а йде плавно і зрозуміло, стилістично не випадає з побудови і змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-24 21:03:25 ]
!!!!
З побажанням:

Не спинитись — злетіти у пісню,
Серпантиновим сном у вітрах,
Тривоги забути золисті —
Зоріти зорею у свічах!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-24 21:13:43 ]
Дякую за експромт, Людмило.
Приймно що заходите у мої "хащі"...
ЛЮ