ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 ...
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ольга Анноун 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-22 14:05:52
Переглядів сторінки твору 6949
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.622 / 5.33  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.748 / 5.5  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-22 14:26:02 ]
ніжно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 14:32:34 ]
Дякую, Адріано;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-22 14:37:41 ]
:)
А я от все думаю, яке в мене відчуття виникає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 14:40:02 ]
І яке ж?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:49:11 ]
Варочко, мені задум дуже сподобався...Але треба допрацювати:

"Знецінений майстер, маестро забутого соло!"
і
"Вже не п’ється нектар, налийте мені коньяку". - бракує 1 склада

Знаю, віскі буває "скаламучене", а от "замучене? :)

"палив безнадійні мости" - не зрозуміла...

"хоч тут твій талант зберегти" - "тут" це де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:52:15 ]
"хоч тут твій талант зберегти" - "тут" це де? - в межі кола.
"палив безнадійні мости" - не зрозуміла... - ці мости, які вже немає надії перейти.
А зі складами зараз попрацюю. Дякую, Вандо;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:57:34 ]
ОК, вдячна за пояснення, Варочко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:58:29 ]
Заходь ще, люба;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:58:37 ]
"Ще мить і серце моє розірветься з розпуки!" - перечитала - і тут складу бракує...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 18:00:06 ]
Тут поки не знаю... Нус - подумаю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-23 10:14:27 ]
1. Варваро, ви харизматка "молитися із історичним завзяттям"?
2. Після слів "від моїх сигарет у кімнаті повітря – хоч ріж." ваше фото виглядає дещо інакше: у руках не флейта, в довга сиґара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-23 10:39:28 ]
Щемить...
Ще мить (гарно) і серце моє (щось не те із складом) розірветься з розпуки!
І нектар вже не п’ється (краще п’ється із м’якотю?), налийте мені коньяку (Арарат? Жан-Жак?.
У гіркій безнадії до тебе протягую руки (можна протягнути не лише руки),
прагну сильних плечей, а знаходжу опору хистку (гарно).

Припадаю до рук (срібні струни розкраяли в шмаття). ("вичурно", задля майбутньої рими? Хоча гарно)
Дім старий, мов катівня замучених музою душ (Ориґінальний "Дім поетичний", ніфіґа собі музи де Сада пішли!).
Щось стікає з очей (Що?), я молюсь з істеричним завзяттям (уже казав, в Житомирі є церква "Заповіту Ісуса Христа", там так і роблять!).
То не сльози, мій любий, то просто розмазалась туш. (там де мала б біти ударний рядок, загадка стала банальністю, розкрила загадку, що то в тебе під очима (мішки де зберігається золото, жарт)).

Він. (якщо каже справді ВІН:

В моїх венах не кров, а дешеве, замучене віскі (у тебе коньяк у нього віскі, поетичні в майбутньому діти),
від моїх сигарет у кімнаті повітря – хоч ріж ("ржи", ваша поетична натура вустами хлопця? він сам у кімнаті і ви (окремо?) !гарна любов.)
Всім законам супроти рукописи тліють мов тріски (А ви хотіли б по-закону, як у Булгакова, рукописи не горять? Горять, Варваро, горять!!і я палив свої ранні...).
У старому каміні останній допалюю вірш. (якось немає протиставлення він/вона - усе казене вашими устами (у вас старий дім - у нього старий камін, у вас коньяк у нього - віскі, у вас істерична молитва у нього недопалені вірші...)

Твій знецінений майстер, маестро забутого соло! (самі бачите: якось невнятно, розпливчасто)
Струни рвав, ніби нерви, палив безнадійні мости (у нас п’ять років тому на одній із Житомирських літстудій всі у своїх віршах палили мости, жах! ВСІ... і ВИ?).
У руках моїх крейда магічне окреслює коло (красиво, але виходить так, що речі навколо вас існують незалежно від вас, своїм життям і своїм рухом: не ви, а крейда окреслює коло (можливо, це ознака сучасної поезії),
у німому бажанні хоч тут свій талант зберегти ("скромність найкращий шлях до неслави", але так, як ви і я презентуємо часто на Майстерні свої твори, це виглядає ДОСИТЬ НЕ ТАК).

Зауваж мені!
ПС1. Ти бач, нариваюся...

ПС2. Зазирни у мої етюди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 12:21:43 ]
-Нектар як божествений напій, а не сік.
-Коньяк, а яка в біса різниця,аби хороший (я люблю закарпатський.)
-на рахунок струн, Ви колись грали на гітарі? Повірте, часом ті пальці мало не в кров...
-Сильна лірична героїня ховає сльози, навіщо майстру бачити як вона плаче? Туш - просто "відмазка".
-Горять, Олеже! Тому і пишу про те. А простір має бути у кожного свій (хоч би часом і трішки).
-Ми ж не чужі люди, тому багато схожого!
-З Вашою літстудією на жаль не знайома:( А мости всі палять... рано чи пізно.
-Часто генії не можуть реалізувати себе... Тому замикаються... От хоч би Сід Барет з Пінк Флойд!
Дякую, Олеже, за такий розлогий комент, дуже тішуся. По можливості відповіла. Якщо ще щось то питайте!
Щиро Ваша, Варвара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 12:23:42 ]
І ще одне, Олеже, у руках таки флейта;-) І вірш не повністю реалістичний, то ж ліричній нероїні я приписала і те, що мені не властиво;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 15:56:09 ]
У перший рядок, на мою думку, можна додати тире:
"Ще мить - і серце..." - на позначення паузи, щоб втримати ритм. Хоч я і прихильниця "рваних" ритмів))

Виникає відчуття, що я це вже читала. Образи Майстра, крейда на окреслення магічного кола (не читали "Двоє" Дяченків, "Не руш моїх кіл" - Забужко? Втім, останнє, трохи інакша тематика, але схожість присутня), спалення віршів, струни і розмазана туш. Хороші образи, але вже трохи... "затерті"?
Існує дуже цікавий прийом -відхід від узагальненості та традиційних образів на користь "маленьких деталей" - але це просто мої вподобання)).
Дякую за вірш та роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 16:15:16 ]
На жаль не читала. Кажете затерті образи, можливо, але то одвічна проблема - майстер, вірна супутниця і вороже навколишнє середовище (якщо можна так сказати). Люба Нато, дякую за увагу, дуже тішуся з того!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-27 14:51:19 ]
Можливо, справа дійсно в одвічній темі... Але тим цікавіше знайти і додати щось іще небачене))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-29 12:11:40 ]
Тут погоджуюсь на всі 100%, Наточко!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 17:20:15 ]
Мені сподобалось, заувах не виникло. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 17:23:02 ]
Юрцю, то мій улюблений вірш, ну принаймні один з)))