ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Проза / Крик душі

 ЧасОПИС

"Так прикро, що спогадам, наче голубам, не підріжеш крил..."

Назар Скалюк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-20 20:22:36
Переглядів сторінки твору 5019
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.013 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Місс Абсурд (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-20 21:20:38 ]
хм... Знайома ситуація =(
і все ж хеппі-енд =) ех, люблю хепі-енди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:39 ]
де ж тут хеппі-енд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:15:42 ]
Хеппі-енд попереду.
Це був надзвичайно важкий іспит життя, який ти витримала.
Впевнений. що пережите не зламало деревце твоєї душі і паростки нового, мудрішого. обережнішого, але не менш відданого кохання ще виростуть.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 09:26:44 ]
Prochutavshu tvir, nenache prozhula "чотириста вісімдесят три дні" razom z avtorom... Prosto i vodnochas gluboko. Djakyjy za te, wo dozvolulu pochutatu svoje serce... Meni dywe spodobalos.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:09:05 ]
дякую Вам за те, що розумієте мову мого серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 10:43:21 ]
Чудово!..
З радістю повторюю:"Люблю твою прозу".
Люблю, насамперед, тому, що в ній - твоя душа.
Добре, що кинула палити.
Жаль, що спалила роман.
Не роби так більше. Краше: подаруй мені - буду вдячний:)
Особливо сподобалоось це:
"відправила відчайдушні три крапки",
"я закохалась і мій розум вистрибнув через вікно"
А ще, сподобалась твоя світлина, де сльози на очах суперничають з посмішкою на устах. Ще мить: і посмішка - переможе:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:14 ]
Минуло 483 дні, а я все ще відчуваю його запах .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:23:29 ]
Юність так схильна мріяти, фантазувати.
І я таким був. І моє серце було розбито.
Здавалось - ніколи не загоїться.
Нащастя - я помилявся.
Згодом, коли сп'яніння від кохання минуло, я зрозумів, що та людина, яка уособлювала моє кохання і той образ її, який я кохав - це дві дуже великі різниці. І в цьому головна причина краху кохання: ми кохаємо не живих людей, а власноруч вигадані образи. З роками і досвідом таких помилок стає менше і ми вчимось кохати людей такими, як вони є.
Не сумуй за минулим.
Щастя чекає на тебе попереду.
Повір!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 17:43:54 ]
Олександре, я знаю, що мине час і все стане звичайним юнацьким спогадом. але минув рік... і так хочеться усміхнутись комусь, а причин на усмішку нема. тобто, вони є, звісно, але не ті, яких би хотілось. І все, що пишу зараз... розумієте, це певно, найгірше покарання, коли тебе читають десятки і... одні хвалять, одні критикують...а той, кому воно присвячене - мовчить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 11:09:46 ]
Юленько, Юленько...
Твоя історія підтверджує просту істину:
той, кому присвячуєш свої твори, даруєш свої почуття, насправді - не твоя "половинка": він тільки схожий...
Нажаль, ти помилилась: покохала не ТОГО.
Ти маєш визнати цю помилку, зробити висновки і йти далі: шукати СВОГО ЄДИНОГО І НЕПОВТОРНОГО,
Ти обов'язково його знайдеш і будеш щаслива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 15:29:36 ]
Звісно, що буду ...
"Прощавай-прости і відпусти
Під зливою.
Бо під дощем я буду ще
Щасливою...".
Дожилась... Сама себе цитую.
Переживу, переболить колис)
Але зараз такий стан відчуженості від світу...
Олександре, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 15:51:53 ]
Цитувати себе не заборонено.
Сам інколи так роблю:)
Це означає, що раніше ти вже висловила влучно і вірно свою думку.
Твої слова я б трошки змінив:
"Прощавай-прости...ВЇДПУСКАЮ - ЙДИ".
Повторюсь: трагедія не в тому, що тебе не кохає ВІН, а в тому, що ти обізналась- то був не ВІН. ЙОГО ти ще не зустріла.
Прийми цю думку, визнай, що помилилась і йди шукати ЙОГО.
ВІН, певно, вже зачекався.
Щасти:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:18:39 ]
Вражена до глибини душі. Доводилось переживати подібне, жаль не веду щоденника...