ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вадим Степанчук (1988) / Вірші

 ВСЕ ЗАВАЖАЛО ЇЙ СПАТИ




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 23:09:09
Переглядів сторінки твору 2766
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.05.18 21:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 13:28:18 ]
Таке враження, що розгойдались для стрибка... але самого стрибка не сталося. На жаль. Могло вийти цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 15:49:39 ]
Вот видите, уважаемый Вадим, что такое - заявить о себе. Вариантов несколько.
Я видел, как одни люди пытаются нарваться на скандал, ибо их творчество никого не интересует.
Видел, как другие тоже люди выдумывают нечто невообразимое, преподнося его как нечто новое и понятное, но не всем, а, возможно, родным и близким.
Вы же идете своим путем - без шума и, можно считать, без агитации и прочих далеких от поэзии вещей.
Мрия, мнение которой я высоко ценил и ценю, написала об одном, я напишу о другом.
Неплохое стихотворение.
Украинский язык Вашего стихотворения напоминает русский, в котором такие обороты (словесные конструкции) существуют, но в украинском они иные.
Я изучаю украинский язык,хотя курсы закончил еще в прошлом месяце, и посему некоторые несоответствия синтаксису, конечно же, бросаются в глаза. Например, "капаючі крани". У нас они капающие, у вас же - те, которые капают, соответственно, на украинском языке. Но это ведь не главное, если мысль рвется наружу. Но и не второстепенное. Это техническая сторона вопроса.
Утеряно несколько запятых.
Такой оборот как "спіткались за ящики" выглядит не совсем правильным. Поинтересуйтесь, пожалуйста, соответствующей словарной статьей фразеологического или обычного словаря.
А вообще тема стихотворения и ее раскрытие интересны. То есть, можете считать мой комментарий не критикой, а отзывом.
Я ознакомлюсь, коль Вы пригласили, и с другими стихотворениями, и, конечно же, не с целью критики. Мы ведь здесь коллеги. У нас нет старших или младших. Разве что бывают не совсем психически уравновешенные люди. Но я с ними не общаюсь. Бывает, вынужденно напишу в "приват" - да и все.
Мир Поэзии достаточно просторен. Места хватит всем. А задворки какие...

Удач-дач-дач.
Да, еще. А чем вызвана необходимость писать через строчку? Неудобно читать - в частности, на КПК.
Да и в газетах тоже. Напоминает таблицу для проверки зрения. Но я не в претензии. Я просто интересуюсь. Может быть, и я так попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 22:46:32 ]
дуже вдячний за перші коменти - розривається якась вакуумність моєї творчості, оскільки ці публікації тут - перші публікації взагалі. Окремо вдячний Олексію за приділену увагу. Це дійсно важливо.

російські конструкції - це просто в десятку. Оскіліьки фактично російськомовна родина, освіта, потім література, поезія... а лиш потім українська (у площині мого розвитку де біля стрілки вектора позначка "час") то це залишає таку собі "дефектну" манеру написання. Проте не вважаю її дефектною, окрім тих випадків, коли дійсно ріже очі і вуха. Дякую за вказані місця, бо сам не завжди бачу.
До того ж чітко розумію, що технічно вірші мої багато де могли б бути кращі. плюс до того постійний пошук форми втілення думки, а саме глибокої думки в поезії. На практиці це виглядає так: є глибока, дійсно глибока концентрація відчуттів, образів і метафоричних взаємодій - тут далі етап написання і - РЕЗУЛЬТАТ: Вірш попса. Тобто не вистачає майсерності і навіть сам не вдоволенний залишаєшься. Але це навчання (для мене) Саме так я до цього відношусь, просто намагаючись КРАЩЕ. Тут слід зазначити важливість і критики і відгуків, про яку ви, коллега, і без того знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:35:59 ]
Вадиме, розсипатися у похвалах не буду, але мені дійсно сподобались Ваші вірші, цей - зокрема. Звісно, є в них проблемні місця з точки зору української мови, проте ця проблема є і в мене (російськомовним важкувато відразу "стрибнути" в океан української, щоб вільно почувати себе саме в лексиці, ідеомах і граматиці). Однак у Вас є бажання вчитися, відчутний пошук поетичної форми, глибокі почуття і "сучасність". Ви не пишите так, як у 19 сторіччі, а прагнете нового в формі. Це ввважаю дуже важливим. Хай Вам щастить в подальшій творчості!