ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2024.07.06 12:17
На незалежність України
Із Й.Бродського (переклад 2016 року)

Дорогий Карле Дванадцятий!
У битві біля Полтави
облизня добре помацав ти...
Як згодом казав гаркавий,

«час ще покаже»:

Володимир Каразуб
2024.07.06 11:45
Шухляда критики
Я у когось читав, що більше немає чого,
Що вулиці в крейді, в квадратах з потертими цифрами,
Рядки на футболках розгладжують юне чоло
І погляд — титанік, на небі з об’ємними рифами.
Заглянь у шухляду старого, як світ стола,
Знайдеться шаветка, стропа

Микола Дудар
2024.07.06 11:43
***
Напевно в кожного із нас
Свої причуди, забаганки...
Свої Медузи, свій Пегас,
Свої до всього балалайки…

А може й ні. А може й мо…
Це як коли, куди і звідки...
Під гору, вниз, яке кермо,

Світлана Пирогова
2024.07.06 11:15
Поговорімо
Не дотягнутися журбою.
Здається, ми на різних континентах.
І не знайти нам супокою.
Існують ще уривки всіх фрагментів.

Сахара й обшир океану.
Глибинних почуттів живий оазис.
Чому ж він з блиском ятагану?

Микола Соболь
2024.07.06 08:40
Степ ранковий
Зірвався звідкись перший переспів.
Тихіше, пташко, бо розбудиш ранок.
Хіба ж переконаєш коноплянок
у цім безкраїм вимірі степів?

Спиває роси теплий легковій,
трава дарує пахощів букети,
павук плете між шавлії тенета,

Козак Дума
2024.07.06 05:25
Сила духу
Усе життя – це сила різних митей:
спокійних і веселих чи сумних…
Плодів солодких, спілих, соковитих
і поцілунків щирих та п’янких!

Трапляються не рідко туги миті,
часини болю, суму і утрат.
Вони у долю кожного ушиті,

Віктор Кучерук
2024.07.06 05:06
В косовицю
Глибшає бажаний спокій,
Дихає димом курінь, –
Місяць примруженим оком
Блимає мрійно вгорі.
Тліє поволі багаття,
Кахкає качка в гнізді, –
Жовті лілеї латаття,
Наче свічки на воді.

Артур Курдіновський
2024.07.06 02:39
Двадцять другий
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.

Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,

Гриць Янківська
2024.07.05 23:17
Перші веснянки
Перші веснянки
На рожевих щічках-пелюстках
З'являються не від сонця.
Чи не насмішка судьби –
Багно на дикому милі.
***

Але ж погляньте –

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо...
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
* * *
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
Екзистенційна рефлексія війни в повісті О. Турянського «Поза межами болю»
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
***
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Роздуми грибника
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Артур Курдіновський
2024.07.05 00:29
Глибока стурбованість
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.

Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Не полишає душу мука...

Час не щадив мого лиця,
не полишала серця мука.
А вічна – ближчає – розлука,
тяжіє казка до кінця.

Любов Бенедишин(ЖИТТЯ_БУТТЯ)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Галина Фітель 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анастасія Поліщук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-24 15:50:32
Переглядів сторінки твору 2866
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.434 / 5.42  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.857
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 16:18:03 ]
Моя душа в садок Господній
Ввійде на втіху й супокій.
Це буде потім, не сьогодні.
А зараз - легкий сум у ній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 17:43:32 ]
Дякую, Вололю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-24 16:27:29 ]
Аделечко, чудово! Як і Любине творіння, так і твоє, беруть за душу. Хоча я намагаюсь гнати від себе подібні думки, іноді вони забігають, як непрохані гості. Оцінила б і вище, якби могла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 17:45:53 ]
І я намагаюсь, але намагайся не намагайся, а вони, як злодії, непрошені йдуть...
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-24 17:30:10 ]
Лягло на душу... Хоч сумний вірш, але... на диво теплий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 17:46:48 ]
Дякую, Патарочко, за таку теплу світлу душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 19:36:16 ]
Це велике уміння не тягти за собою старий " багаж" . Гарно, Аделечко, та сумно.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 13:47:08 ]
Дякую, Кішечко! На щастя, сум неодмінно змінюється радістю. Життя таки смугасте.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 22:30:52 ]
Не полишає душу мука...
А час виписує штрихи - Адель, гарний вірш, а що сумний, то нічого, краще реальний сум чим надумані веселощі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 13:47:40 ]
Дякую, Олексію, за розуміння! Рада Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 22:46:41 ]
Гарно, Аделю!

Але рядок

не взявши й крихти за собою

мені чомусь не сприймається.
по логіці мені відчувається, що треба "із собою".
хоч і стає забагато отих "із" підряд(

Але може я чогось не розумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 13:48:29 ]
І таке буває - може не сприйматися. Добре, що тільки рядок.;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 17:27:51 ]
Ой, як це я пропустила?
Мені приємно, Адель, що саме мої рядки надихнули тебе на власні: щирі, сумні і світлі...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 17:34:31 ]
Вам дякую, Любо.:)
Щиро і з теплом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-25 19:33:16 ]
Ой, Адель!
Якось дуже печально...
А ще ж і образ твору - дівчина у білому (приміром у Японії - це горе і траур) зовсім засмучують...
І все ж символи "очищення і чистоти" переможуть...
Віриться, що наступний вірш, Адель, буде оптимістичнішим. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-26 10:00:47 ]
Інколи потрібна й печаль, бо без неї хіба знали б ми смак радості?:)
Дякую, пане Василю! Гадаю, будуть ще і світлі, більш життєрадісні вірші.:)
P.S. Може й правильно роблять у Японії. Коли людина помирає - вона очищується, йде до світла. То чого вдягати чорне? Може вони краще за нас усвідомлюють, що "там" краще ніж тут?:)