ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…

Юрій Гундарєв
2024.09.24 09:09
Коли панує спека-жарінь,
від тебе вже не відкидається тінь,
а ноги набиті ватою
і хочеться лише спати, -
рятує вона одна:
прозора, живильна,
всесильна
вода…

Олександр Сушко
2024.09.24 09:04
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
А ні бе, а ні ме, працьовитий шматок протоплазми.
А з тобою - живу! В теплу пазуху вужиком "вжик"
І уже у раю! Кожен день не буденщина - празник.

Я дрімати не звик біля мавки, бо ще не скопець,

Микола Соболь
2024.09.24 06:54
Чорні голівоньки соняхів
помежи пожухлих трав.
Іншими стали сьогодні ми,
Бог нас такими не знав.
Очі запалені, зморені,
став ратоборцем ратай,
дух наш козацький не скорено,
в’ється між шанцями плай –

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 То був чудовий час (сонет +)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-19 19:36:39
Переглядів сторінки твору 6495
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.862 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.200
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Сонет
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 22:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-19 22:55:00 ]
Від путнього Ленінського наказу залишився Путін :)
Як на мене, - "заради всіх народних мас" - заслабенька фраза для такого майстра. Можна її підсилити, якщо позбутись "всіх"...
З повагою .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 23:13:07 ]
Цей прикметник, ІМХО, відповідає духу ленінського наказу.
Дякую за увагу :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 00:00:02 ]
" Про своє держава дбала" - надпотужно. Про ленінський наказ без коментів. А що збирався покидати ЛГ? (чит. автор)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 09:47:19 ]
Визначний рядок. Дякую за уважність і розуміння ситуації.
Автор вже нічого не покине, бо революція, про яку багато казали не тільки більшовики*, у небезпеці.
І кожному з нас належить брати участь у загальному процесі її захисту - сталити обухи та гострити сокири*, шліфувати діаманти своїх поетичних знахідок, кликати, як попи гапони, закликати до актів громадянського супротиву тощо.
Хто до чого здібний.
Приблизно так само, як і в поезії.

Творчих успіхів, гарного настрою.
(примітка ред.):
* творчі запозичення.
При нагоді віддам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 08:56:49 ]
Десятки тисяч репресованих родин, 15 мільйонів вбитих українців, голодомори, дефіцити, відсутність свободи слова, колгоспне рабство, русифікація - то був чудовий час!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 09:56:15 ]
Я вимушений писати і писати - і захищаючи, і доводячи одне і те ж, одне і те ж...
Невже зараз краще?
Невже можна піти працювати верстатником або слюсарем, маючи реальну надію на житло від підприємства?
Невже можна вночі, повертаючись з другої зміни, розраховувати на власну безпеку?
Численні "невже"...
Політична боротьба нині має практично ті ж самі риси, які вона мала у ті часи, на які Ви натякаєте. Тоді вона була і економічно виправданою, бо працювала на зміцнення молодої держави - втраченої нами Країни Рад.
А зараз що? Де нові канали та підприємства? Де нові космічні чи ядерні відкриття?
Де та партія, яка мала б 17 мільйонів стійких ленінців?
Питання риторичні.
А вірш, до речі, іронічно-реалістичний, так само як у т.ч. і болісний. Я це відчуваю.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 10:34:00 ]
Олександре, ви серйозно?
Може, крім житла від підприємства будем згадувати і черги за товарами першої необхідності, примусове "кріпацтво", коли людина мала право працювати не далі, ніж в 30-кілометровій зоні від місця прописки? Я коли це згадую, аж не віриться, що таке було. Невже це не має значення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 10:52:57 ]
Я не бачив ніяких черг.
Від Києва до Борисполя 25км. Там було усе те, що мене цікавило. Про японську техніку я комусь вже відповідав раніше. Була і вона. Квартиру дала держава, освіту - також. Якщо я на неї витрачався, то виключно на могоричі лаборантам чи радянській професурі. А що таке могорич? Це коньяк за 14 радянських з половиною рублів.
Бажаєш за кордон? Будь-ласка.
Цікавить Дагомис або Іссик-Куль? Немає проблем.
Дитину треба віддати у гарні руки до гарного інституту (тоді університетів були лічені одиниці - у т.ч. "Ленінський університет мільйонів")? Віддаю. Могорич? Будь-ласка. Це ж друзі або знайомі моїх знайомих.
Ніяких астрономічних цін.
Влада була народною - і це не гіпербола.
А потім почалось...
Реформи - політичні, суспільно-економічні, визвольно-героїчні...
Я майстерно "вхожу в роль".
Де овації?

Творчих успіхів, гарного настрою :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 11:02:13 ]
Вночі з суботи на неділю вирішив скористатись послугою таксі, бо машину залишив у кума. І от зупиняю якесь. Номери у автівки - миколаївські. Це в Києві. І те, що сидить за кермом, мені починає пояснювати, наскільки мені далеко їхати і чому суботньої ночі усе дорожчає. Оте, що сиділо за кермом, приїхало заробляти до столиці. А де його домівка? І де робоче місце на заводі-фабриці чи в науково-дослідному інституті?
Отож.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 11:36:26 ]
Мій приятель і кум теж не корінний киянин, він тут вчився і після навчання взявся за власний бізнес. Спочатку все йшло дуже туго, тому на життя підробляв "грачуванням" так ось як той, хто вас підвозив. Пройшло кілька років - і ось його фірма почувається досить успішно, він може дозволити собі наймати дорогих спеціалістів, а на його веб-сторінку завжди цікаво заходити. І особисте життя у нього склалося досить добре. До чого це я? Талановита (та й просто розумна) людина завжди, у будь-який час буде реалізована. А раніше що? Все вирішували зв'язки і хабарі.
Не думайте, що я на ваші погляди "наїжджаю" :))) хочу лиш сказати, що нема лиха без добра :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 11:41:33 ]
І мені непогано живеться. Але жилося краще - особливо, у кучмівські часи. І попередні, ІМХО, були непоганими.
Я ось нещодавно читав про одне місто України.
Так у ньому талановитих місцевих бізнесменів перестріляти-перерізали-порозганяли практично усіх.
Отаке воно, нове життя в умовах нинішньої влади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 11:42:11 ]
раніше саджали-вивозили-розкуркулювали :)) схоже, міняються тільки слова, а суть майже ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 11:50:05 ]
Але воно залишалось державі.
А кому воно переходить зараз?
І взагалі, держава має хоч одну прибуткову галузь народного господарства?
А хто їх має? То ті власники такі чудові менеджери, чи воно працювало б і без них?
Чиє зараз національне багатство?
Якого народу?
Та народ пристосовується і до таких умов. І краще, ніж було, ніколи не буде. ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 11:53:59 ]
Можливо все-таки понад будь-яку державу і будь-який народ є одне абсолютно вище - людина. Зараз людям вільніше в усіх відношеннях, але воля - дуже вимоглива, вона змушує робити нелюдські зусилля над собою :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 12:02:33 ]
Оте, що вийшло з замислу Творця, виявилось слабким на предмет стійкості до матеріальних спокус.
Минулій суспільно-економічній формацій частково вдалось виховати "нову людину". Мені відомі такі приклади. Їх дуже-дуже багато.
Та "сатана там править бал" (с).
І на цих балах замовляє музику вже не лише він.
Або він, але у подобі, подібної до людської.

Мабуть, зупинюсь. Це не моя тема :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-20 14:06:38 ]
Олександре, ось зараз до Вас завітає Редакція Майстерень і отримаєте на горіхи за останнє порівняння.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-20 14:11:36 ]
Я щось не в курсі щодо 30-кілометрової зони.) Працював за тисячі кілометрів від місця прописки роками.
Про 101-й кілометр хіба чув.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 14:20:22 ]
Сподіваюсь на які-небудь акційні знижки або презумпцію невиновності.
До речі, "подоба" - це:
- діал. Істота.
- Щось схоже на кого-, що-небудь; те, що нагадус собою когось або щось. І я вжив прикметник.
- "Нова людина" - це відома дефініція часів шкільного курсу суспільствознавства :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.