ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Калиниченко (1983) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 17:56:07
Переглядів сторінки твору 6305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.783 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.03 22:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 18:08:33 ]
Природньо.
Я очікував на несподіванку. Вона повинна була бути - і не тому що повинна була бути, а тому, що днями промайнула інформація про якусь Вашу збірку, яка не сподобалась владі.
Цей вірш, мабуть, до неї не потрапив.
Гарний (мій відгук Вас може не цікавити, але...), гарний вірш. По-шевченківському, по соціалістично-реалістичному.

Дякую. Сподобалось.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 18:13:29 ]
Так захотілося того чаю, завареного степом... Гарно, ніби справді бачиш той пейзаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 18:20:08 ]
Браво!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:18:20 ]
Знову степ... Вечірній... І ранковий,який "...заварює щоранку//З пахучих трав зелений чай."
Життєдайна сила дарів природи і поетичного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:32:34 ]
Дякую всім за коментарі!
До Гаррі Сідорова: звідки ви взяли таку інформацію? У мене лише одна збірка, що вийшла 4 роки тому. Можливо, малася на увазі підбірка моїх творів, яку я подавав на конкурс до облдержадміністрації, там є 2 вірші "Помирає село" і "Чекаємо на Євро", в яких наша влада згадується "незлим тихим словом". Але в конкурсі я переміг ще й отримав премію.
Про "соціалізм-реалізм" не згоден, хоча ви певно жартуєтє. Бо комбайни і трактори в моєму степу не гудуть (коса не рахується).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:55:56 ]
Так, я мав на увазі підбірку, про яку Ви написали.
І мій жарт Ви розпізнали.
Це приємно зафіксувати. Соцреалізм дуже віддалений. Майже на відстані пострілу :) з базуки.

Якби я був сучасним поетом (а я лише сучасний читач), орієнтованим на нову українську поезію, то Ваш вірш я характеризивував би інакше. Теж позитивно. Краса невимовна. Та вона знайома і знайома. Вона щорічна, вона рідна - і у цьому криється самий головний позитив.
Про рими я не писатиму, бо це технічне питання, і Ви чудово розумієте, що таке "чай" і "молочай". Так - приблизно те ж саме, що "бій" і "звіробій".
І як поєднати радар з картинами природного буяння.
Ми про це не писатимемо.
Я лише подякую за вірш. Він навіює на мене селянські настрої. А це якраз те, що мене зараз тривожить як ніколи. Літо, час врожаїв і відпочинку.

З повагою і без закидів (хіба що жартівливих),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:29:54 ]
Чесно кажучи, не люблю модернізм, постмодернізм і все таке подібне, але все ж таки іноді хочеться чимось виділитися, щоб мене не ставили поруч з Тичиною чи Сосюрою. Плюс дає про себе знати спілкування з "сучукрлітівцями". Ось звідки "радари" в моїх віршах.
А все-таки цікаво, звідки пішла брехня по селу і хто у нас в Запоріжжі такий язикатий. Це щодо підбірки віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:45:58 ]
Він Вам гарно відомий.
Ви, особисто Ви, написали про це у коментарі В.Хмельницькому під його футбольним віршем. Хай Ваші друзі залишаються поза підозрою :) І мій закид Валерію про якісь порушення був на 1/2 жартівливим.
Та то таке...
Ваші вірші я читаю з творчою насолодою. Відчувається "набита рука", погляд художника (навіть якщо Ви майстер іншого профілю) на українські краєвиди, і те, що Ви написали про стилі. До них, НМСДД, варто підходити не як до віянь моди. А, так би мовити, за покликом душі (штамп - цей "поклик душі", такий самий як і "поклик серця", але точна дефініція).
Мені самому хотілось би віршувати так + мої творчі вихиляси. Могла б вийти інтересна контамінація :)
З заключним словом під цим віршем,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 23:49:20 ]
а Вас уже ставлять поряд із Тичиною? Цікаво - хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:23:26 ]
це надзвичайно цікаво. справді, я давно шукала послідовників Тичини, дуже хотіла на них подивитися, можливо навіть доторкнутись одним пальцем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 02:03:16 ]
Дуже-дуже сподобалось! Особливо - ураган маків))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 10:10:33 ]
До Сергія Осоки: не в тому значенні, що такий талановитий, як Тичина, ні! Його талант більший в десятки разів. Я мав на увазі - дехто каже, що я пишу у подібному стилі. На такі ж самі теми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:19:28 ]
Красива картинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 00:09:21 ]
До Ніки Новікової: я не послідовник Тичини. Скоріше "останній поет українського села", якщо можна так висловитися. Ранній Тичина мав на мене деякий вплив. Наскільки я на нього схожий - хай скажуть критики.