ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Всього за мить
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
* * *
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
Добро та зло (сонет)
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Справи неправі – 7
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
***
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Непорочне зачаття
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
***
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Самітник
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
* * *
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Освідчення
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Паплюжачи і звичаї, і мову материнську (за Лессінгом)
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Звернення до Галини Шибко та Редакції майстерень.
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Прогулянка в лісі
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще...
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Битва під Шумськом в 1233 році
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Проза

 Софія(ч.ІІІ)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-06 22:12:04
Переглядів сторінки твору 2138
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 08:22:17 ]
Легко і приємно читати. Тільки малі фрагменти. Алєксандра, це роман чи повість?
І героїня твору вже мила, і авторка мила, і мова їх мила.
Невже настає 1914 рік?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 08:53:54 ]
Мені цікаво чисто як читачу, який розклада усе по полицям, про питання "Отцов и детей" (рос.).
Чому та бабуся немічна та напівсліпа? Невже настільки стара?
Я рахую так:
1. Софійці вже 17.
2. "Старому парубку", як Ви його означили, було значно більше.
3. То обранцю може буть років з 20, бо хата повна дітей, молодших за нього. Він, мабуть, первінець.
Свекрусі у такому повинно буть 40-42 років. То бабусі повинно буть 60-62. У нинішні часи це - передпенсійний вік. Баби на селі у такому віці коней на зупиняють. Моїй бабусі вісімдесять, але ж і я "не мальчик" (рос.). Вона власноруч і сапа, і вибира картоплю.
Якщо та бабця дійсно така немічна та напівсліпа, то, може, це питання генетики? Нащо цій Софійці такий генетично слабий ДНК?
Зазвичай дівчата якимсь внутрішнім чуттям обирають своїх обранців. Ця властивість обирать успадкувалась од наших "молодших братів" з фауни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 09:32:06 ]
У моєї бабусі, маминої мами, було шестеро дітей. Наймолодша - моя мама. Різниця між найстаршою і наймолодшою донькою - двадцять років. Якщо врахувати те, що не всі дівчата виходять заміж у 17-ть, то коли виходила заміж я, моїй бабусі мало би виповнитися 86-ть. Моя бабуся померла від раку, не дочекала. У свої 75 була стара і знищена, бо тяжко набідувалася з шістьма діточками сама без чоловіка - помер, як моїй матері було чотири рочки.
Життя не завжди і не до всіх поблажливе, Семене. А причин немічності може бути багато, які не вважаю доцільним описувати у цьому оповіданні, бо не про них тут мова, зрештою, як і не про те, який рік стояв на дворі.
Достатньо буде лише сказати, що історія не вигадана.
З.І. Приклад приведений у моєму коментарі - тільки приклад і до даного оповідання відношення не має.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 09:38:02 ]
Правильно. Наймолодша Ваша матуся.
А тут - цей рекрут найстарший з дітей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 09:41:35 ]
Мені хотілось би відчувать історичну достовірність, принаймні, у деталях. Мене не цікавлять прізвища та часові віхи минулої чи сучасної епохи.
Можливо, моє питання сьогодні вигляда зайвим, але існує багато речей, які спочатку здаються зайвими або другорядними, а потім починається сипатись усе, що на них будувалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 09:50:02 ]
Рекрут найстарший, вірно, та не знати, чи не наймолодша була в сім"ї його мати, і чи була добра доля до його бабусі, що лишила її калікою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 09:56:16 ]
Чисто інформативно, а не суперечки.
Свекруха моєї дружини (моя мати) була у 42-річному віці, її мати - у 60- тирічному.
Та у кожної бабусі, Ваша правда, своя доля. Моя бабуся по батьку працювала на якійсь "хімії". Не дожила вона до онуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 09:08:13 ]
Цікаво написано, Адель. Підозрюю, що це ще одна історія, схожа на історію Марусі Чурай :)) Читається легко і захоплююче.
Все не можу позбутися думки, що дуже мені твої прозові речі нагадуть знаєш кого? – Пчілку :))
З нетерпінням чекаю продовження.