ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Чайка (1977) / Проза

 жінка...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-10-01 08:43:17
Переглядів сторінки твору 3170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.910 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.910 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2013.06.04 20:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 09:57:10 ]
Айріно! Тама Вашого дослідження варта уваги чоловіків.Світ не завжди був таким, був Матріархат і все довкола було зовсім іншим. В часовому вимірі, мені здається, він тривав значно довше Патріархату? Панування "мужської" логіки веде світ до самознищення... Що дало світу чітке визначення батьківства крім того, що позбавило матір "єдинородності"? - Додало чоловікові неоправданої пихи ніяких тобі значних зусиль - і задоволення отримав і "батько роду"!
Але світ довкола уже не той, і не буде тим, що за матріархату поверни назад Матріархат! Теперішня жінка бере за ноги немовля та викидає , в кращому випадку на смітник. Чи не на знак протесту? - Піди "батьку" і доглянь - ти ж його зробив... Мене посадять, чаловіки, за цей поступок в тюрму, а про тебе навіть запитувати не будуть...
А яким був світ за Матріархату? Тема варта дослідження? Напевне Ви могли б щось написати...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-10-01 14:52:55 ]
Доброго дня, Аноніме! Стосовно "теперішньої жінки, котра бере за ноги немовля і викидує у кращому випадку на смітник"... можу заперечити - Ви помиляєтеся. А помиляєтеся ось у чому:ЦІ Ваші слова звучать як ОСУД, ЗВИНУВАЧЕННЯ. А Ви забули, що судити за подібні вчинки - це протекція суду і НАЙВИЩОГО СУДУ. А чому не заглиблюєтеся в корінь: а чому ця жінка взяла за ноги немовля і викинула його на смітник? У тому що нині мами відмовляються від дітей ще у пологовому будинку, викидують на смітник, через балкони, вбивають і т.д і т.п - вина всього суспільства. Це і вина її батьків, і винен той чоловік - батько дитини, - бо не підтримали, не допомогли, у них зачерствілі душі, що думають лише про себе коханих. Тому якщо жінка робить гріх, не можна звинувачувати її в цьому одну. Бо впевнена, що до грішних вчинків її підштовхують інші - найближчі і найдорожчі люди. Таких прикладів у мене безліч. До речі, я колись теж так думала як Ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Відана Баганецька (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 12:43:46 ]
Айріно, чого ж так суворо? Те, що чоловіки екстравертні в соціальному плані, а жінки інтровертні, зрозуміло. Те, що жінки мають більш тонку душу і тому здатні до глибших переживань, співчуття, відповідальности, теж зрозуміло. Чоловіки історично заплідники та мисливці, а жінки - берегині, і більшість попри все в основному погоджується із такими ролями для себе. Завжди є незадоволені, передусім від того, що власний соціо- та психотип не відповідає ролі, визначеній суспільством. Але (і щодо цього у мене завжди суперечки із жіноцтвом) не варто скидувати на чоловіків всі провини. Хоча б тому, що "ти ж старша, будь розумніша".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:37:16 ]
Згодна з багатьма позиціями роздуму. Жінка найчастіше відходить від процесів творення й керування, бо до цього її зобов“язують природні функції - як от, коли вона мати. Чоловіки ж таких :відпусток: не потребують, тож не диво що світ з усіма його писаними законами повністю під вашим, кохані, контролем:) Але жінка бере законами неписаними:))
Жінка змалечку повинна розуміти, що її свобода - в самостійності, фінансовій забезпеченості. З жахом дивлюся (винна, люблю мелодрами:) як багато фільмів подають ідеал жінки - одруження з багатим і потім проживання на його кошт. Страшна річ. Думаю, працює рідкісно. Просити в когось копійку - яке це само собою вже приниження.. ? Треба отримувати професію, бути самодостатньою, ні від кого не залежати, отоді й можна - у вільний від роботи й виховання дітей час:) - бути собою, розвивати себе. Хто дарунок захоче зробити - і так зробить.
Багато жінок це і розуміють з дитинства. Свою волю не можна віддавати. Он Мавка - ну як таки, щоб воля, та пропала?.. А пропаде, ще й як, коли не догледиш...
Ось так:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:39:39 ]
А чому - Айріно? Невже - Ірино- не краще?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 17:55:09 ]
Айріна то інше..інакше..дистанційніше. Потрібен час на подолання перешкод і, перш за все,внутрішніх.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 19:56:21 ]
як на мене, Айріна - просто калька з англійської вимови, дань моді?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 22:02:50 ]
ні....либонь певна вербальна уніфікація...