ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Чайка (1977) / Проза

 жінка...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-10-01 08:43:17
Переглядів сторінки твору 2804
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.910 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.910 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2013.06.04 20:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 09:57:10 ]
Айріно! Тама Вашого дослідження варта уваги чоловіків.Світ не завжди був таким, був Матріархат і все довкола було зовсім іншим. В часовому вимірі, мені здається, він тривав значно довше Патріархату? Панування "мужської" логіки веде світ до самознищення... Що дало світу чітке визначення батьківства крім того, що позбавило матір "єдинородності"? - Додало чоловікові неоправданої пихи ніяких тобі значних зусиль - і задоволення отримав і "батько роду"!
Але світ довкола уже не той, і не буде тим, що за матріархату поверни назад Матріархат! Теперішня жінка бере за ноги немовля та викидає , в кращому випадку на смітник. Чи не на знак протесту? - Піди "батьку" і доглянь - ти ж його зробив... Мене посадять, чаловіки, за цей поступок в тюрму, а про тебе навіть запитувати не будуть...
А яким був світ за Матріархату? Тема варта дослідження? Напевне Ви могли б щось написати...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-10-01 14:52:55 ]
Доброго дня, Аноніме! Стосовно "теперішньої жінки, котра бере за ноги немовля і викидує у кращому випадку на смітник"... можу заперечити - Ви помиляєтеся. А помиляєтеся ось у чому:ЦІ Ваші слова звучать як ОСУД, ЗВИНУВАЧЕННЯ. А Ви забули, що судити за подібні вчинки - це протекція суду і НАЙВИЩОГО СУДУ. А чому не заглиблюєтеся в корінь: а чому ця жінка взяла за ноги немовля і викинула його на смітник? У тому що нині мами відмовляються від дітей ще у пологовому будинку, викидують на смітник, через балкони, вбивають і т.д і т.п - вина всього суспільства. Це і вина її батьків, і винен той чоловік - батько дитини, - бо не підтримали, не допомогли, у них зачерствілі душі, що думають лише про себе коханих. Тому якщо жінка робить гріх, не можна звинувачувати її в цьому одну. Бо впевнена, що до грішних вчинків її підштовхують інші - найближчі і найдорожчі люди. Таких прикладів у мене безліч. До речі, я колись теж так думала як Ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Відана Баганецька (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 12:43:46 ]
Айріно, чого ж так суворо? Те, що чоловіки екстравертні в соціальному плані, а жінки інтровертні, зрозуміло. Те, що жінки мають більш тонку душу і тому здатні до глибших переживань, співчуття, відповідальности, теж зрозуміло. Чоловіки історично заплідники та мисливці, а жінки - берегині, і більшість попри все в основному погоджується із такими ролями для себе. Завжди є незадоволені, передусім від того, що власний соціо- та психотип не відповідає ролі, визначеній суспільством. Але (і щодо цього у мене завжди суперечки із жіноцтвом) не варто скидувати на чоловіків всі провини. Хоча б тому, що "ти ж старша, будь розумніша".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:37:16 ]
Згодна з багатьма позиціями роздуму. Жінка найчастіше відходить від процесів творення й керування, бо до цього її зобов“язують природні функції - як от, коли вона мати. Чоловіки ж таких :відпусток: не потребують, тож не диво що світ з усіма його писаними законами повністю під вашим, кохані, контролем:) Але жінка бере законами неписаними:))
Жінка змалечку повинна розуміти, що її свобода - в самостійності, фінансовій забезпеченості. З жахом дивлюся (винна, люблю мелодрами:) як багато фільмів подають ідеал жінки - одруження з багатим і потім проживання на його кошт. Страшна річ. Думаю, працює рідкісно. Просити в когось копійку - яке це само собою вже приниження.. ? Треба отримувати професію, бути самодостатньою, ні від кого не залежати, отоді й можна - у вільний від роботи й виховання дітей час:) - бути собою, розвивати себе. Хто дарунок захоче зробити - і так зробить.
Багато жінок це і розуміють з дитинства. Свою волю не можна віддавати. Он Мавка - ну як таки, щоб воля, та пропала?.. А пропаде, ще й як, коли не догледиш...
Ось так:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:39:39 ]
А чому - Айріно? Невже - Ірино- не краще?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 17:55:09 ]
Айріна то інше..інакше..дистанційніше. Потрібен час на подолання перешкод і, перш за все,внутрішніх.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 19:56:21 ]
як на мене, Айріна - просто калька з англійської вимови, дань моді?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 22:02:50 ]
ні....либонь певна вербальна уніфікація...