ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Чайка (1977) / Проза

 жінка...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-10-01 08:43:17
Переглядів сторінки твору 3410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.910 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.910 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2013.06.04 20:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 09:57:10 ]
Айріно! Тама Вашого дослідження варта уваги чоловіків.Світ не завжди був таким, був Матріархат і все довкола було зовсім іншим. В часовому вимірі, мені здається, він тривав значно довше Патріархату? Панування "мужської" логіки веде світ до самознищення... Що дало світу чітке визначення батьківства крім того, що позбавило матір "єдинородності"? - Додало чоловікові неоправданої пихи ніяких тобі значних зусиль - і задоволення отримав і "батько роду"!
Але світ довкола уже не той, і не буде тим, що за матріархату поверни назад Матріархат! Теперішня жінка бере за ноги немовля та викидає , в кращому випадку на смітник. Чи не на знак протесту? - Піди "батьку" і доглянь - ти ж його зробив... Мене посадять, чаловіки, за цей поступок в тюрму, а про тебе навіть запитувати не будуть...
А яким був світ за Матріархату? Тема варта дослідження? Напевне Ви могли б щось написати...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-10-01 14:52:55 ]
Доброго дня, Аноніме! Стосовно "теперішньої жінки, котра бере за ноги немовля і викидує у кращому випадку на смітник"... можу заперечити - Ви помиляєтеся. А помиляєтеся ось у чому:ЦІ Ваші слова звучать як ОСУД, ЗВИНУВАЧЕННЯ. А Ви забули, що судити за подібні вчинки - це протекція суду і НАЙВИЩОГО СУДУ. А чому не заглиблюєтеся в корінь: а чому ця жінка взяла за ноги немовля і викинула його на смітник? У тому що нині мами відмовляються від дітей ще у пологовому будинку, викидують на смітник, через балкони, вбивають і т.д і т.п - вина всього суспільства. Це і вина її батьків, і винен той чоловік - батько дитини, - бо не підтримали, не допомогли, у них зачерствілі душі, що думають лише про себе коханих. Тому якщо жінка робить гріх, не можна звинувачувати її в цьому одну. Бо впевнена, що до грішних вчинків її підштовхують інші - найближчі і найдорожчі люди. Таких прикладів у мене безліч. До речі, я колись теж так думала як Ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Відана Баганецька (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 12:43:46 ]
Айріно, чого ж так суворо? Те, що чоловіки екстравертні в соціальному плані, а жінки інтровертні, зрозуміло. Те, що жінки мають більш тонку душу і тому здатні до глибших переживань, співчуття, відповідальности, теж зрозуміло. Чоловіки історично заплідники та мисливці, а жінки - берегині, і більшість попри все в основному погоджується із такими ролями для себе. Завжди є незадоволені, передусім від того, що власний соціо- та психотип не відповідає ролі, визначеній суспільством. Але (і щодо цього у мене завжди суперечки із жіноцтвом) не варто скидувати на чоловіків всі провини. Хоча б тому, що "ти ж старша, будь розумніша".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:37:16 ]
Згодна з багатьма позиціями роздуму. Жінка найчастіше відходить від процесів творення й керування, бо до цього її зобов“язують природні функції - як от, коли вона мати. Чоловіки ж таких :відпусток: не потребують, тож не диво що світ з усіма його писаними законами повністю під вашим, кохані, контролем:) Але жінка бере законами неписаними:))
Жінка змалечку повинна розуміти, що її свобода - в самостійності, фінансовій забезпеченості. З жахом дивлюся (винна, люблю мелодрами:) як багато фільмів подають ідеал жінки - одруження з багатим і потім проживання на його кошт. Страшна річ. Думаю, працює рідкісно. Просити в когось копійку - яке це само собою вже приниження.. ? Треба отримувати професію, бути самодостатньою, ні від кого не залежати, отоді й можна - у вільний від роботи й виховання дітей час:) - бути собою, розвивати себе. Хто дарунок захоче зробити - і так зробить.
Багато жінок це і розуміють з дитинства. Свою волю не можна віддавати. Он Мавка - ну як таки, щоб воля, та пропала?.. А пропаде, ще й як, коли не догледиш...
Ось так:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:39:39 ]
А чому - Айріно? Невже - Ірино- не краще?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 17:55:09 ]
Айріна то інше..інакше..дистанційніше. Потрібен час на подолання перешкод і, перш за все,внутрішніх.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 19:56:21 ]
як на мене, Айріна - просто калька з англійської вимови, дань моді?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 22:02:50 ]
ні....либонь певна вербальна уніфікація...