подумала, що в хайку картинка повинна виникати, цікаві картинки)))
образно)

Круто, Майстре!
Я не перебільшую - хоча надворі ніч, я все ще адекватна )))
Шкода, що не маю належного статусу, щоб поставити високу оцінку.

Вона каже... правду! Образно і концентровано!

Не багатослівно, а скільки всього...
Зачаровує.

Дуже мітко і майстерно. Дякую, Василю.

Хотілось би відчуть щось японське, а воно не вдається, бо нема багатовимірності на зразок якогось поетичного 3D зображення, властивого хоку чи танка. Короткі форми у даному я чомусь пов’язую з японською поезією.
У першому тривірші я побачив один план. Зерна, пагінці – композиційно міцний образ. Пагінець є і його практично нема – це два стани зораного поля поцілунків.
Дуже, дуже глибокий тривірш.

При перегляді другого тривірша мені захотілось побажать довгої дороги крізь ніч.
Мені також відоме такий стан речей, коли «ночь прошла, ночь прошла, снова хмурое утро» (рос., к/ф про юних невловимих месників часів громадянської війни перших років радянського лихоліття).

Третій також викликав певні відчуття. Він, на мою думку, наблизився до чогось, що нагадує японське.

З Новим роком і різдвяними святами :)

"Короткі форми у даному випадку",
"... також відомий такий стан речей".

Повинно було бути саме так. В мене на роботі інтернет працює у якомусь канікулярному режимі, і я більшою мірою думав про його наявність і про третю чи четверту спробу нарешті відправить свій коментар, аніж про точні повтори рядків.

Три крапки... І сказано все. І стільки недосказаного...
Чудово.

Японська поезія, про яку згадує Семен, має особливу сентиментальність і ментальність, властиву саме японцям. У Вас, Василю, настільки українське забарвлення і світовідчуття, що можна стверджувати українську особливість коротких поетичних форм.