ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.07.05 23:17
Перші веснянки
Перші веснянки
На рожевих щічках-пелюстках
З'являються не від сонця.
Чи не насмішка судьби –
Багно на дикому милі.
***

Але ж погляньте –

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо...
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
* * *
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
Екзистенційна рефлексія війни в повісті О. Турянського «Поза межами болю»
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
***
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Роздуми грибника
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Артур Курдіновський
2024.07.05 00:29
Глибока стурбованість
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.

Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку

Микола Дудар
2024.07.04 22:57
***
Сприйми мене таким як!
На похвалу не претендую
Коли зустрінеш у фойє
Ти не підходь, бо зацілую…
Якщо не згодна, дай хоч знак —
Я підлаштую неповагу…
На це погодився б не всяк
Тут навіть ні, не про присягу…

Роксолана Вірлан
2024.07.04 17:53
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Євген Федчук
2024.07.04 16:35
Герань
Сидять старі під під’їздом на лавці в неділю.
Хоч на вулиці спекотно та тут прохолода.
Ото вийшли ще із ранку, як на лавці сіли,
До квартири їх загнати задушної годі.
Сидять собі, розмовляють, згадують минуле,
Як були ще молодими і сил вдосталь мали.

Іван Потьомкін
2024.07.04 10:26
Рахель
Віщун навідавсь уночі.
Присів на ліжка край.
Худющий – шкіра та кістки.
Очі запали вглиб.
Тепер я знала, що розпавсь
Старий і вутлий міст,
Що між «було» і «має буть»
Руки часу сплелись.

Світлана Пирогова
2024.07.04 08:44
Матіолова привітність
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Віктор Кучерук
2024.07.04 07:34
* * *
Сонцем розпечений вітер
Пилом дорожнім укривсь
І не бажає куріти
Ним, як, бувало, колись.
Влігся собі нерухомо
Та непомітно іще, –
Лінь видаючи за втому,
Поки надмірно пече…

Микола Соболь
2024.07.04 06:15
Пухові́й
Тіло огорне шовк,
вітер погладить плечі,
день передчасно змовк,
плине проспектом вечір,
пахощами духів
біля фонтана віє,
поміж водиці спів
дме тополина завія.

Артур Курдіновський
2024.07.04 01:34
Сумуючи... (сонет)
Оплакуючи те, чого немає,
Я ніби сам зникаю звідусіль.
Дорога за скасованим трамваєм -
Моя планіда та незмінний стиль.

Пригадуючи все святе, що втратив,
Задав собі питання: "Чи було?"
Надія вже відправлена за ґрати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Рибась (1989) / Вірші

 Пам'ять
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-10-23 21:15:20
Переглядів сторінки твору 4833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.770 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.470 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.23 13:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-23 21:39:55 ]
"Істина пахне вистрілом" - класно сказано.
А тут: "Падає в пам'ять зерном" - наче на один склад більше мало б бути? І в наступному збіг: " ти(х кр)ивавих". Можливо "Сіються в пам'яті зерна - тіні кривавих років"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:27:14 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 11:17:55 ]
Правду, істину тих кривавих років до нині шукаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:28:01 ]
І цей пошук важливий для розуміння нашого сьогодні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-24 12:00:34 ]
"Этот стон у нас песней зовётся" (рос.).
(напевне, пам'ятаєте "Размышления у парадного подъезда" (рос.) - це звідти рядок).

Доволі цікавою у Вас вийшла алюзія на бурлацтво, але вже на якесь солдатське.
"Зараз і пісню вистогнуть". Саме не проспівають, а вистогнуть, як оті бурлаки свою бурлацьку, і свою військову.

ВИСТОГНАТИ, ну, неш, док., розм.

1. Простогнати протягом певного часу. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила так (Марко Кропивницький, II, 1958, 151).

2. Стогнучи, вимовити, через силу сказати. Гриць піднісся з землі і витріщив на пана свої сиві очі. — Біда, паночку? — вистогнав (Іван Франко, II, 1950, 100); Вистогнала з себе [Оля] щось рівнозначне з «вибачте, що забрала вам стільки часу» і пішла до дверей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 534).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 501.

А як рима - чудова дактилічна рима.

Як на мене, збігаються докупи докупи слова у цьому рядку: "тіньтихкривавихроків.

А як вірш - інтересний новий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:37:06 ]
Дякую за Ваш інтерес! І за час, приділений складанню такого змістовного коментаря.
Чи є у вірші бурлацікі алюзії? За задумом ні, а читач все одно бачить те, що бачить. Тож, тут втілюється право кожного розпізнати щось своє. А пояснювати, що автор "хотів сказати" не бачу сенсу, адже, власне, вже сказав.
Останній рядок, як і весь вірш, писаний рубано, різко, тому вважаю його виправданим і доречним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 14:41:05 ]
Так, спроба цікава, але коефіцієнт прозорості промовистий - є проблеми. (
Та дрібні )
Пробачте, не втримався, від свого, чоловічого бачення вашої симпатичної творчої знахідки.
"Правду хочеться знати?
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
маками пісню вистогнуть.
Хто з них впаде за землю,
Хто за дітей, батьків...
пам'ять... як зерна
Тінню кривавих років."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:43:28 ]
Дякую за коментар, Редакціє Майстерень!
Є кілька зауваг, це моє, жіноче бачення.
По-перше, це не спроба, а цілком самостійний твір, який існує окремо від автора вже понад 5 років.
По-друге, суб'єктивно, коефіцієнт прозорості ще не є свідченням якості поезії. Є ж алітерації, асонанси - і це робить поетичну мову виразнішою і рельєфнішою. Щодо безпосередньо цього мого вірша - то він інакшим бути не може, інакше втратить власну суть. На мою скромну авторську думку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:26:51 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 21:35:43 ]
Справді, "тінню" набагато краще, ніж "тіньтих".
А вірш цікавий. У мене колись істина пахла димом, у Вас - вистрілом... Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:46:35 ]
Дякую, та, як на мене, зміст якнайповніше втілюється в авторському варіанті.
Дякую за побажання! Навзаєм зичу натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 22:12:27 ]
Шановна Оксано, тут просто ділимося досвідом. І тому завжди корисно вказувати якого року цей досвід - за промовчанням досвід теперішній.
Щодо самостійності твору, то це проявляється, нмсд, у відсутності потреби авторського виконання. Тобто, щоби відразу сприйняти твір не потрібний особливий підхід.
Наразі два останні рядки помітно "випадають" зі схеми ритмізації, обраної для першої частини твору. Це не велика проблема для 5-ти річної давності твору, напевно було би проблемніше для твору нового. Саме про новий твір я і думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-25 11:42:06 ]
Дякую за слушне зауваження, я зазначу рік написання.