ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта про

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Вірші

 Язичник і пісок




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-08-08 16:59:37
Переглядів сторінки твору 4613
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.156 / 5.5  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.128 / 5.5  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 00:49:36 ]
Мені стало добре од Вашого вірша, Анно, як Вашому ліричному герою! Це говорить про те, що наша прадавня віра вертається і віддає українцям усе краще, що у ній є - ідеалістичний світогляд, зокрема! Бо занадто багато гріхів і грішників розвелося! Натхнення зичу!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 18:59:49 ]
Прадавня віра - дитинство людства. У пору пошуку віри важливо розрізняти її форму і зміст; і вибрати Творця з Його любов"ю до ВСЬОГО живого, а не свої особисті інтереси... Мій ліричний герой перебуває в ілюзії доброго. Може, гори для нього зависокі. Чи таки переплутав форму і зміст...
Дякую Вам за оцінку і побажання!.. )
Р.S. Сподіваюся, що нова генерація прадавньої віри привнесе потужний позитив у дух українців, а нинішня церква - оновиться...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 17:52:14 ]
Пісок як синонім часу і води, якої багато витекло з часів язичництва, а їхній Бог і досі у наших генах. Так прочитується Ваш етюд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 19:28:33 ]
Так можна прочитати, - це один із варіантів.) І пісок тут справді синонім часу, більше того, він ще й золотий! Хоча конкретно писала більш локально...
Не дуже знайома з тим, якою є віра у релігії тих, хто конкретно сповідує нинішнє язичництво, сподіваюся, доброю. Хоча тут таки є елемент дитинства. Діти є (чи можуть бути) чистими... А от з точки зору правдивого християнина особисте язичництво є згіршенням... Тобто, якщо думає, що є істинним християнином, а має щось дорожче від Бога, яке від Нього приховує, і не хоче від цього відмовитися, то це вже зле... )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 18:56:29 ]
Абсолютно згоден з Ігорем. Моя пора пошуку віри давно минула 18 років тому. І я вибрав істинно українську віру, а не нав"язану нам чужинцями. І абсолютно хибна думка - про дитинство людства. Це - сучасність і майбутнє людства, яке позбавляється псевдолюбові і перестає ворогу підставляти ліву щоку для удару. Так чинять не раби божі, а люди з гідністю, молодші брати Богів, як сказано у Велесовій книзі, які тримають руки на ралах наших. Яка могутня країна Китай. Бо зберегла предкцвську віру. Ви написали правду, Анно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 19:08:21 ]
Маю на увазі не пошук релігії, а особистої віри в добро на противагу злу, саме цей вибір. І саме тут важить змістовність, а не форма релігії... Не бачу конфлікту по суті. І не маю на увазі конкретних осіб, поважаю Ваш вибір. Вірю, що Велесова книга - правдива. Її заперечили ті, хто перевертає все з ніг на голову. От з ними і боротьба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-09 21:52:01 ]
Аню, поділяю твою позицію - віра в добро на противагу злу! Це першоснова. А вірш і мені війнув рідним, українським.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-10 14:04:35 ]
Бо у нас всіх те язичництво дійсно в генах! Не як релігія, а як узвичаєність гріха...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-10 13:18:26 ]
гідне читацької уваги закінчення.
дійсно - після молитви або щирого плачу, буває, стає краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-10 13:58:34 ]
Погоджуюся з Вами, пане Опанасе, бо це - очищення. Тут не тільки на емоційному рівні стає краще...
У мене слово "стає" вжито у значенні "стояти-ставати-зупинятися". Змістова різниця не велика, якщо взяти дві строфи в цілому...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 16:15:47 ]
Язичництво - як узвичаєність гріха? Ви запечуєте власні слова, Анно. Язичництво справжнє - це ідеалістичний світогляд, де за крадіжку відрубують руку і інші, дивлячись на скараного на все життя, сто разів подумають, перш ніж наважитися красти. За вбивство карають смертю, а в нас завдяки християнству відмінено смертну кару. Можна піти в церкву і замолити гріхи і проститься. Таким чином християнство своїм псевдомилосердям розплоджує гріховодників, вершиною якого був прихід до влади - злодія Януковича, а язичництво вбиває в зародку наміри гріховні. Воно навпаки стимулює високу духовність і заохочує жити чесно, насолоджуатися земними благами за життя (а не вірити в ефемерне потойбіччя) і таврує безпощадно зраду.
Я це доведу Вам одним прикладом із зарубіжної класики дуже авторитетного автора. Приклад, взятий із життя. Буде окрема публікація.
Ми можемо сперечатися безкінечно, тому що на Сході і Заході України різна ситуація серед священнослужителів. На Заході більше праведних справді людей, а на Сході - море попів, які дискредитують свою віру в силу того, що церква в радянські часи, які тривали довше на Сході, була розкладена КГБ, яке ставило собі таке завдяння.
Мені більше до вподоби Ваші слова оці: "Сподіваюся, що нова генерація прадавньої віри привнесе потужний позитив у дух українців, а нинішня церква - оновиться..." Теж на це сподіваюсь, бо скрізь - в обох вірах є люди, які підносять авторитет віри, і ті, які її дискредитують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 21:05:59 ]
Ярославе, на ці теми треба говорити при зустрічі. Сподіваюся, колись така нагода випаде. Ви мені розкажете про своє, якого не знаю. А я - глибше про те, що видно на поверхні. Це не буде ні спір, ні переконування, а просто знайомство з незнаним... Згода?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-15 17:02:08 ]
Добре, домовились. Ну а поки що, Анно, стежте за моєю публікацією перекладу оповідання Джека Лондона "Язичник". Уже ж Джек Лондон не був зацікавленим язичником, щоб лобіювати цю тему, він безстронньо і чесно описав, якими є і як поводять себе такі люди, навіть не заглиблюючись у теми релігії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 18:10:46 ]
У світі є маса людей які, не заглиблюючись у релігії, ведуть себе гідніше ніж ті, що заглиблюються... )) Бо нащо людині ще якісь зовнішні форми, якщо Бог вже і так є у її серці?..
У своєму чудовому оповіданні Джек Лондон зобразив кращого із однієї релігії і середняків, а то й відстаючих з іншої...