ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Чи є на сайті адміністрація?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 08:55:35
Переглядів сторінки твору 18296
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-03 22:30:56 ]
Казяться, то правда - але і доводять до сказу, що теж правда. Бо я собі ніколи такого не дозволяв по відношенню до них, що вони собі дозволили по відношення до мене, "короновані "майстри слова".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-05 00:48:49 ]
хм, щось раніше не спостерігав такого нахилу до патосу за тобою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:17:31 ]
як, хіба не ти мені колись писав щось у подібному роді, мовляв, я патосніший за такого-то і такого-то, разом узятих?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:42:12 ]
Валентине, ти дійсно буваєш патосніший за памятник Шевченку. а попередня репліка була до Марини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:41:53 ]
Марини? це одруківка чи ні? якщо ні, то, боюсь, скоро ми всі зможемо почитати наступну викривальну статтю ще про когось з нас, який ховається, бачте, під псевдонімами, ніками, нік-неймами, розмножується клонами, створює літературні містифікації (а цього добра на сайті, наскільки я інформований, досхочу) замість того, аби публікуватись, вказуючи ПІБ, місце і дату народження, серію і номер паспорту, де, коли і ким виданий, адресу реєстрації і т. д. і т. п. - аж до відміненої п'ятої графи. Звісно, непогано було б ще вказати своїх предків як мінімум до 17 коліна, а також чиїм нащадком із знаменитостей минулого ти є - але то таке, адже не в кожного ж є такі дослідження, але все-таки бажано, дуже бажано. От лише ким бажано - залишається питанням.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:43:58 ]
точно, я згадав - здається, ти казав, що я патосніший за пам'ятники Шевченку і Бандері, разом узяті))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 10:33:32 ]
Можливо, варто або треба віршувать так, щоб не було соромно виказувать своє авторство, і в такому випадку зайвими були б тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах, особливо, ще й під иншими псевдо.
Якщо поезія гідна уваги, то вона знайде свого читача. А не знайде - то це вже инший випадок. Можливо, треба замислитись над випуском книжок і творчими зустрічами. Полюбиться-злюбиться. Я так рахую, вибачте мені мою відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:21:01 ]
Семене, та причому тут соромно чи не соромно виказувати своє авторство? В Інтернеті повно тролів і змагатись з ними собі дорожче.
Ха, а Семен Санніков, наскільки я інформований, теж клон.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:44:33 ]
тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах - хм, це що, містечковий патріотизм такий, себто, зберігати вірність ПМ як цноту, до друку першої книжки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:24:29 ]
Напевно, кожен із нас має зрозуміти, що особистий творчий шлях не може "редагуватися" ніким із земних, окрім самих нас. Ми можемо один одному допомагати з баченням тих чи тих моментів, підвищувати глибини наративності в словесній образності, в словесних конструкціях, інших речах, підвищувати рівні творчого чуття, інтелектуальної чи там містерійної чуттєвості, проявляти толковість в образних побудовах, зрештою, зростати, як особистості, що найважливіше. Війни і будь-які прояви сили тому вкрай апоетичні. Недоброчинність, зло і низькі емоції - теж руйнують творчий простір. І це не тільки в так званих пародистах, але і в ображених авторах, помітно і в публікаціях різного скерування.
В основному, нмсд, таким чином проявляється трагедія особистісного "застою" того чи того автора - внутрішнє переноситься в навколишній світ. Інколи це можна поправити адміністративно, а інколи власні хвороби автор має вилікувати десь інде, не в публічних місцях...

То що саме очікується від адміністрації ПМ щодо діяльності тих чи тих персон? Хто "недоброчинний", хто саме несе "зло"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:23:19 ]
Він! - скажу я, показуючи на нього. Він! - скаже він, показуючи на мене. Знущаєтесь, РМ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-11 09:10:13 ]
Отже, деякі публікації адміністрація видалила, як і деякі коментарі. Маю сподівання, що на цьому невеличкий конфлікт припиниться.
Хоча причини будь-якого такого конфліктування, думаю, переважно не зовнішнього походження, а внутрішні, особисті. А це виправляється тільки творчістю, покращенням її якості, і проблеми тоді переростаються.