ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Чи є на сайті адміністрація?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 08:55:35
Переглядів сторінки твору 17502
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-03 22:30:56 ]
Казяться, то правда - але і доводять до сказу, що теж правда. Бо я собі ніколи такого не дозволяв по відношенню до них, що вони собі дозволили по відношення до мене, "короновані "майстри слова".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-05 00:48:49 ]
хм, щось раніше не спостерігав такого нахилу до патосу за тобою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:17:31 ]
як, хіба не ти мені колись писав щось у подібному роді, мовляв, я патосніший за такого-то і такого-то, разом узятих?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:42:12 ]
Валентине, ти дійсно буваєш патосніший за памятник Шевченку. а попередня репліка була до Марини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:41:53 ]
Марини? це одруківка чи ні? якщо ні, то, боюсь, скоро ми всі зможемо почитати наступну викривальну статтю ще про когось з нас, який ховається, бачте, під псевдонімами, ніками, нік-неймами, розмножується клонами, створює літературні містифікації (а цього добра на сайті, наскільки я інформований, досхочу) замість того, аби публікуватись, вказуючи ПІБ, місце і дату народження, серію і номер паспорту, де, коли і ким виданий, адресу реєстрації і т. д. і т. п. - аж до відміненої п'ятої графи. Звісно, непогано було б ще вказати своїх предків як мінімум до 17 коліна, а також чиїм нащадком із знаменитостей минулого ти є - але то таке, адже не в кожного ж є такі дослідження, але все-таки бажано, дуже бажано. От лише ким бажано - залишається питанням.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:43:58 ]
точно, я згадав - здається, ти казав, що я патосніший за пам'ятники Шевченку і Бандері, разом узяті))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 10:33:32 ]
Можливо, варто або треба віршувать так, щоб не було соромно виказувать своє авторство, і в такому випадку зайвими були б тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах, особливо, ще й під иншими псевдо.
Якщо поезія гідна уваги, то вона знайде свого читача. А не знайде - то це вже инший випадок. Можливо, треба замислитись над випуском книжок і творчими зустрічами. Полюбиться-злюбиться. Я так рахую, вибачте мені мою відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:21:01 ]
Семене, та причому тут соромно чи не соромно виказувати своє авторство? В Інтернеті повно тролів і змагатись з ними собі дорожче.
Ха, а Семен Санніков, наскільки я інформований, теж клон.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:44:33 ]
тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах - хм, це що, містечковий патріотизм такий, себто, зберігати вірність ПМ як цноту, до друку першої книжки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:24:29 ]
Напевно, кожен із нас має зрозуміти, що особистий творчий шлях не може "редагуватися" ніким із земних, окрім самих нас. Ми можемо один одному допомагати з баченням тих чи тих моментів, підвищувати глибини наративності в словесній образності, в словесних конструкціях, інших речах, підвищувати рівні творчого чуття, інтелектуальної чи там містерійної чуттєвості, проявляти толковість в образних побудовах, зрештою, зростати, як особистості, що найважливіше. Війни і будь-які прояви сили тому вкрай апоетичні. Недоброчинність, зло і низькі емоції - теж руйнують творчий простір. І це не тільки в так званих пародистах, але і в ображених авторах, помітно і в публікаціях різного скерування.
В основному, нмсд, таким чином проявляється трагедія особистісного "застою" того чи того автора - внутрішнє переноситься в навколишній світ. Інколи це можна поправити адміністративно, а інколи власні хвороби автор має вилікувати десь інде, не в публічних місцях...

То що саме очікується від адміністрації ПМ щодо діяльності тих чи тих персон? Хто "недоброчинний", хто саме несе "зло"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:23:19 ]
Він! - скажу я, показуючи на нього. Він! - скаже він, показуючи на мене. Знущаєтесь, РМ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-11 09:10:13 ]
Отже, деякі публікації адміністрація видалила, як і деякі коментарі. Маю сподівання, що на цьому невеличкий конфлікт припиниться.
Хоча причини будь-якого такого конфліктування, думаю, переважно не зовнішнього походження, а внутрішні, особисті. А це виправляється тільки творчістю, покращенням її якості, і проблеми тоді переростаються.