ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 Золотоволоска і три ведмеді (переклад з Роалда Дала)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-05 13:35:47
Переглядів сторінки твору 2656
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.02.19 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-05 13:37:15 ]
Roald Dahl

GOLDILOCKS AND THE THREE BEARS

This famous wicked little tale
Should never have been put on sale.
It is a mystery to me
Why loving parents cannot see
That this is actually a book
About a brazen little crook.
Had I the chance I wouldn’t fail
To clap young Goldilocks in jail.
Now just imagine how you’d feel
If you had cooked a lovely meal,
Delicious porridge, steaming hot,
Fresh coffee in the coffee-pot,
With maybe toast and marmalade,
The table beautifully laid,
One place for you and one for dad,
Another for your little lad.
Then dad cries, ‘Golly-gosh! Gee-whizz!
‘Oh cripes! How hot this porridge is!
‘Let’s take a walk along the street
‘Until it’s cool enough to eat.’
He adds, ‘An early morning stroll
‘Is good for people on the whole.
‘It makes your appetite improve
‘It also helps your bowels to move.’
No proper wife would dare to question
Such a sensible suggestion,
Above all not at breakfast-time
When men are seldom at their prime.
No sooner are you down the road
Than Goldilocks, that little toad
That nosey thieving little louse,
Comes sneaking in your empty house.
She looks around. She quickly notes
Three bowls brimful of porridge oats.
And while still standing on her feet,
She grabs a spoon and starts to eat.
I say again, how would you feel
If you had made this lovely meal
And some delinquent little tot
Broke in and gobbled up the lot?
But wait! That’s not the worst of it!
Now comes the most distressing bit.
You are of course a houseproud wife,
And all your happy married life
You have collected lovely things
Like gilded cherubs wearing wings,
And furniture by Chippendale
Bought at some famous auction sale.
But your most special valued treasure,
The piece that gives you endless pleasure,
Is one small children’s dining-chair,
Elizabethan, very rare.
It is in fact your joy and pride,
Passed down to you on grandma’s side.
But Goldilocks, like many freaks,
Does not appreciate antiques.
She doesn’t care, she doesn’t mind,
And now she plonks her fat behind
Upon this dainty precious chair,
And crunch! It busts beyond repair.
A nice girl would at once exclaim,
‘Oh dear! Oh heavens! What a shame!’
Not Goldie. She begins to swear.
She bellows, ‘What a lousy chair!’
And uses one disgusting word
That luckily you’ve never heard.
(I dare not write it, even hint it.
Nobody would ever print it.)
You’d think by now this little skunk
Would have the sense to do a bunk.
But no. I very much regret
She hasn’t nearly finished yet.
Deciding she would like a rest,
She says, ‘Let’s see which bed is best.’
Upstairs she goes and tries all three.
(Here comes the next catastrophe.)
Most educated people choose
To rid themselves of socks and shoese
Before they clamber into bed.
But Goldie didn’t give a shred.
Her filthy shoes were thick with grime,
And mud and mush and slush and slime.
Worse still, upon the heel of one
Was something that a dog had done.
I say once more, what would you think
If all this horrid dirt and stink
Was smeared upon your eiderdown
By this revolting little clown?
(The famous story has no clues
To show the girl removed her shoes.)
Oh, what a tale of crime on crime!
Let’s check it for a second time.
Crime One, the prosecution’s case:
She breaks and enters someone’s place.
Crime Two, the prosecutor notes:
She steals a bowl of porridge oats.
Crime Three: She breaks a precious chair
Belonging to the Baby Bear.
Crime Four: She smears each spotless sheet
With filthy messes from her feet.
A judge would say without a blink,
‘Ten years hard labour in the clink!’
But in the book, as you will see,
The little beast gets off scot-free,
While tiny children near and far
Shout, ‘Goody-good! Hooray! Hurrah!’
‘Poor darling Goldilocks!’ they say,
‘Thank goodness that she got away!’
Myself, I think I’d rather send
Young Goldie to a sticky end.
‘Oh daddy!’ cried the Baby Bear,
‘My porridge gone! It isn’t fair!’
‘Then go upstairs,’ the Big Bear said,
‘Your porridge is upon the bed.
‘But as it’s inside mademoiselle,
‘You’ll have to eat her up as well.’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-09-05 17:53:04 ]
Чудовий переклад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-05 19:55:21 ]
Дякую, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-06 03:35:26 ]
турдефорс, безперечно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-06 13:39:25 ]
Спасибі, Сонечку! Із п'яти значень вислову "тур де форс" чотири позитивні, хочеться сподіватися на краще:)