ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Зимою всі коти сірі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-22 20:15:08
Переглядів сторінки твору 3141
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 21:45:01 ]
оце вже давно помітив, щодо котів, навіть якщо їм не сильно повезло з хатою й комфортом, (хоча здебільшого мають таке щастя), -
кайфово котам живеться, взагалі-то, кожен собі пуп землі, і нічого його не обходить, хіба власні ігри, пожерти і як не поспати, то подрімати по життю,
так що, при будь-яких негодах, катаклізмах, а особливо затяжних стагнаціях природньо-погодніх, медитувати на котів це прото таки терапевтично ~
бо що їм ті всі ваші ідіотські депресії...

....березень на підході!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:48:32 ]
Так, поспати-подрімати - то святий котячий обов'язок, особливо коли тепленько і в животі від голоду не бурчить )) На такого котика дивилась би та й дивилась, дійсно непогані ліки від депресії ))
А взагалі-то у них ті ж проблеми, що й у людей - болячки, сварки-бійки (до речі, ось просто зараз під вікном завивають - "виясняють отношенія"), страхи і сни кошмарні. Навіть для котів у нашому світі рай не передбачений, а шкода ((
А березень таки вже скоро ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-27 03:35:38 ]
із тваринами у біблійних навіть розкладах таки швах

хоч ніби ніхто з раю не виганяв їх
але ж потоп зрівняв усіх із людями грішними....

піди розберися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 19:22:45 ]
В Біблії занадто багато непоняток і неув'язок. Приміром, оце: "...за то, что ты послушал голоса жены твоей и ел от дерева, о котором Я заповедал тебе, сказав: не ешь от него, проклята земля за тебя". Ну от землю-то - за що?! А про тварин там тим більше нічого нема, жодного слова - ну вони ж взагалі "сбоку-припеку"... Та й взагалі, коли читаєш те все, про такі поняття, як логіка, справедливість і милосердя доводиться забувати.
І хто б мені ще оце роз'яснив: "И сказал Господь Бог: вот, Адам стал как один из Нас, зная добро и зло; и теперь как бы не простер он руки своей, и не взял также от дерева жизни, и не вкусил, и не стал жить вечно".
По-перше, звідки множина раптом взялася ("один из Нас"), якщо раніше Бог спокійно обходився одниною? А по-друге, це що ж виходить - людина не була створена безсмертною?! Отакої - зробити собі цяцьку (здатну мислити і відчувати), знаючи, що їй рано чи пізно прийде кінець...
Все-таки мені близька думка Андреєва (точно не пригадаю, але смисл такий, що в Біблії стільки всього наплутано, що краще й не пробувати з тим розібратися).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-02-22 21:51:45 ]
Та березень для них уже давно настав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:51:49 ]
У мене таке враження, що в них усі 12 місяців - березень )) Вічні котячі розборки, завивання дикі нічні під вікнами і на горищі, а коли ранком двері відчиняю - протягом замітає шматки шерсті: ото вже билися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-24 00:18:22 ]
коти - сакральні істоти...

вони не просто сплять - вони транслюють наші підтексти...

вони знають паралельність...


щоб прийшли кольори - спочатку треба загрунтувати... сірим у тому числі...

головне - не замалювати потім чорним...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:42:42 ]
Дві сусідські сакральні істоти приходять до мене під двері виключно для того, щоб гарненько підкріпитися - і так тричі на день, а то й частіше )) Правда, сплять на горищі (судячи з регулярного нічного грюкоту) прямо наді мною, так що, може, і транслюють щось там через стелю, але сигнал доходить слабенько ))
Сірого не хочу - бо воно за собою чорне тягне... Але ж справжньої зими я таки випросила - є і сніг, і мороз, все як полагаєцця, хоча сьогодні й перше березня вже ))