ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.09 20:47
У схрещенні гілок шукаю сутність світу,
У схрещенні тополь шукаю простоту.
Ту істину, ще сонцем не зігріту,
Шукаєш у гілках, немовби чистоту.

У хмизі, що у гумус переходить,
Ти віднайдеш закон у плинності понять.
Десь думка невагома тихо брод

Іван Потьомкін
2025.02.09 19:25
Як дві хвороби одділили мене од товариства,
То дві війни по саму зав”язку занурили в цей світ.
Од міокарда серця є ліки. Навіть од раку є вони.
А от од воєн ліки не знайду.
Закрити вуха, не встрявать в розмову невігласів,
Яким і я насправді є, на

Євген Федчук
2025.02.09 19:06
Вже від Ігоря Старого два віки минуло.
Розрісся вже рід князівський – і діти, й онуки.
І кожному, хоч маленьке, дай князівство в руки.
Хоч велика Русь та стільки земель і не було,
Щоби усім догодити. Тож князі стрічались,
Яким батько не залишив ні ко

Олена Побийголод
2025.02.09 11:28
День 38-й. На бенкеті женихів)

1.
Легкість – у Еос в характері;
тільки зійшла, невагома, –
вбіг Телемашко до матері
з вигуком: «Мамо, я вдома!»

Юрій Лазірко
2025.02.09 05:40
Люблю тебе
за теплоту очей,
за усмішку зворушливо-таємну,
за час, який тече -
не утече...
і неприховану взаємність.

Приспів:

Віктор Кучерук
2025.02.09 05:03
Наче дитя в середмісті,
Втрапивши в повінь людську, –
Повне глибокого змісту
Слово тісниться в рядку.
Стискують, давлять, лякають
Слово змістовне слова
Ті, що основи не мають
І в яких суть нежива.

Наталя Мазур
2025.02.09 01:33
Лети, моя доле, лети безупинно вперед,
Отут, на Чумацькому Шляху нема перепонів.
Хай вітер зустрічний похмурі думки відбере,
І вдаль віднесе їх, бо вітер не знає кордонів.

Ти бачиш, як зорі приваблюють світлом ясним,
Ти чуєш, як серце тріпоче від з

Леся Горова
2025.02.08 21:49
Пронизує весна обідню пору:
Як тільки сонце вмоститься на дах,
Туди, де лютий з ночі присідав
Легеньким інеєм несміливо прозорим,
Дзвінкоголосо крапає вода:
То чується весни легка хода,
Постукують її тонкі підбори.

Олена Побийголод
2025.02.08 12:16
День 37-й. Одіссей і Телемах у Евмея)

1.
Дядько Евмей метикований
поравсь при вогнищі зранку:
рульки свинячі тушковані
він готував до сніданку.

Володимир Бойко
2025.02.08 10:50
Нелюдські інстинкти частіше властиві людям, ніж тваринам. У московитів інстинкт виживання трансформувався у інстинкт завоювання. Скрєпний інстинкт - тупикове відгалуження стадного інстинкту. Інстинкт «вічної правоти» водить вічнокривими стежками.

Юрій Гундарєв
2025.02.08 09:29
річний львів’янин покинув безпечне життя за кордоном
та добровільно пішов захищати нашу землю від окупантів.
Унаслідок важкого поранення втратив зір та ліву ногу.
Лікарі зробили все, щоб повернути його до життя.
Поруч - найближчі для нього люди: дружи

Артур Курдіновський
2025.02.08 06:47
Наді мною - квіти чорнобривці,
Коло мене - темрява й земля.
Був завжди зі світом наодинці,
Наче тиха пісня скрипаля.

Наді мною - хрест, плита з граніту,
А позаду - пройдені шляхи.
Загубився крик несамовитий...

Віктор Кучерук
2025.02.08 05:43
Якщо давно не молодий
І руки, й ноги вже судомить, –
Підводься з ліжка та іди,
Не нарікаючи на втому.
Коли упрієш від ходьби,
Упершись в обрії далекі, –
Забудь про те, що ти слабий,
А знай, що має бути легко.

Іван Потьомкін
2025.02.07 20:08
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Владислав Вдос
2025.02.07 15:23
А я читав стократ слова Сократа!"
Та Господи, нікому не кажи!
Плекать ілюзії, в моїх очах, не варто,
Ти ліпше правду гідно розкажи.

"А я сказав, людиною назвуся
І всіх вершин у світі досягну!
Себе здолав - нічого не боюся,

Віктор Кучерук
2025.02.07 13:26
Як важко і сумно без тебе, матусю,
Літати у мріях, впадати в гріхи, -
Зважати на час і мотати на вуса
Оте, що звільнив од нальоту трухи.
Набридло вчувати нікчемні поради
Про рух уперед без проблем вороття,
Аби не здаватись овечкою в стаді -
Між в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

Владислав Вдос
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Зимою всі коти сірі
Образ твору Сніги старались як могли,
Та їх було занадто мало -
І сірість, посестра імли,
Розкошувала й панувала.

Дахи сіріли і дими,
Вже й сажі марилось про біле…
Такої сірої зими
Нудьга – і та вже не хотіла.

Об хмуре дзеркало ріки
З жури розбилось небо сіре,
Осілі справіку граки
Напитували путь у вирій…

Лиш сірі (денно і вночі)
Коти не відали печалі:
З чужих боків шерсть деручи,
Про скорі відзимки нявчали.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-22 20:15:08
Переглядів сторінки твору 2803
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 21:45:01 ]
оце вже давно помітив, щодо котів, навіть якщо їм не сильно повезло з хатою й комфортом, (хоча здебільшого мають таке щастя), -
кайфово котам живеться, взагалі-то, кожен собі пуп землі, і нічого його не обходить, хіба власні ігри, пожерти і як не поспати, то подрімати по життю,
так що, при будь-яких негодах, катаклізмах, а особливо затяжних стагнаціях природньо-погодніх, медитувати на котів це прото таки терапевтично ~
бо що їм ті всі ваші ідіотські депресії...

....березень на підході!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:48:32 ]
Так, поспати-подрімати - то святий котячий обов'язок, особливо коли тепленько і в животі від голоду не бурчить )) На такого котика дивилась би та й дивилась, дійсно непогані ліки від депресії ))
А взагалі-то у них ті ж проблеми, що й у людей - болячки, сварки-бійки (до речі, ось просто зараз під вікном завивають - "виясняють отношенія"), страхи і сни кошмарні. Навіть для котів у нашому світі рай не передбачений, а шкода ((
А березень таки вже скоро ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-27 03:35:38 ]
із тваринами у біблійних навіть розкладах таки швах

хоч ніби ніхто з раю не виганяв їх
але ж потоп зрівняв усіх із людями грішними....

піди розберися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 19:22:45 ]
В Біблії занадто багато непоняток і неув'язок. Приміром, оце: "...за то, что ты послушал голоса жены твоей и ел от дерева, о котором Я заповедал тебе, сказав: не ешь от него, проклята земля за тебя". Ну от землю-то - за що?! А про тварин там тим більше нічого нема, жодного слова - ну вони ж взагалі "сбоку-припеку"... Та й взагалі, коли читаєш те все, про такі поняття, як логіка, справедливість і милосердя доводиться забувати.
І хто б мені ще оце роз'яснив: "И сказал Господь Бог: вот, Адам стал как один из Нас, зная добро и зло; и теперь как бы не простер он руки своей, и не взял также от дерева жизни, и не вкусил, и не стал жить вечно".
По-перше, звідки множина раптом взялася ("один из Нас"), якщо раніше Бог спокійно обходився одниною? А по-друге, це що ж виходить - людина не була створена безсмертною?! Отакої - зробити собі цяцьку (здатну мислити і відчувати), знаючи, що їй рано чи пізно прийде кінець...
Все-таки мені близька думка Андреєва (точно не пригадаю, але смисл такий, що в Біблії стільки всього наплутано, що краще й не пробувати з тим розібратися).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-02-22 21:51:45 ]
Та березень для них уже давно настав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:51:49 ]
У мене таке враження, що в них усі 12 місяців - березень )) Вічні котячі розборки, завивання дикі нічні під вікнами і на горищі, а коли ранком двері відчиняю - протягом замітає шматки шерсті: ото вже билися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-24 00:18:22 ]
коти - сакральні істоти...

вони не просто сплять - вони транслюють наші підтексти...

вони знають паралельність...


щоб прийшли кольори - спочатку треба загрунтувати... сірим у тому числі...

головне - не замалювати потім чорним...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:42:42 ]
Дві сусідські сакральні істоти приходять до мене під двері виключно для того, щоб гарненько підкріпитися - і так тричі на день, а то й частіше )) Правда, сплять на горищі (судячи з регулярного нічного грюкоту) прямо наді мною, так що, може, і транслюють щось там через стелю, але сигнал доходить слабенько ))
Сірого не хочу - бо воно за собою чорне тягне... Але ж справжньої зими я таки випросила - є і сніг, і мороз, все як полагаєцця, хоча сьогодні й перше березня вже ))