ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Зимою всі коти сірі
Образ твору Сніги старались як могли,
Та їх було занадто мало -
І сірість, посестра імли,
Розкошувала й панувала.

Дахи сіріли і дими,
Вже й сажі марилось про біле…
Такої сірої зими
Нудьга – і та вже не хотіла.

Об хмуре дзеркало ріки
З жури розбилось небо сіре,
Осілі справіку граки
Напитували путь у вирій…

Лиш сірі (денно і вночі)
Коти не відали печалі:
З чужих боків шерсть деручи,
Про скорі відзимки нявчали.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-22 20:15:08
Переглядів сторінки твору 3154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 21:45:01 ]
оце вже давно помітив, щодо котів, навіть якщо їм не сильно повезло з хатою й комфортом, (хоча здебільшого мають таке щастя), -
кайфово котам живеться, взагалі-то, кожен собі пуп землі, і нічого його не обходить, хіба власні ігри, пожерти і як не поспати, то подрімати по життю,
так що, при будь-яких негодах, катаклізмах, а особливо затяжних стагнаціях природньо-погодніх, медитувати на котів це прото таки терапевтично ~
бо що їм ті всі ваші ідіотські депресії...

....березень на підході!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:48:32 ]
Так, поспати-подрімати - то святий котячий обов'язок, особливо коли тепленько і в животі від голоду не бурчить )) На такого котика дивилась би та й дивилась, дійсно непогані ліки від депресії ))
А взагалі-то у них ті ж проблеми, що й у людей - болячки, сварки-бійки (до речі, ось просто зараз під вікном завивають - "виясняють отношенія"), страхи і сни кошмарні. Навіть для котів у нашому світі рай не передбачений, а шкода ((
А березень таки вже скоро ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-27 03:35:38 ]
із тваринами у біблійних навіть розкладах таки швах

хоч ніби ніхто з раю не виганяв їх
але ж потоп зрівняв усіх із людями грішними....

піди розберися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 19:22:45 ]
В Біблії занадто багато непоняток і неув'язок. Приміром, оце: "...за то, что ты послушал голоса жены твоей и ел от дерева, о котором Я заповедал тебе, сказав: не ешь от него, проклята земля за тебя". Ну от землю-то - за що?! А про тварин там тим більше нічого нема, жодного слова - ну вони ж взагалі "сбоку-припеку"... Та й взагалі, коли читаєш те все, про такі поняття, як логіка, справедливість і милосердя доводиться забувати.
І хто б мені ще оце роз'яснив: "И сказал Господь Бог: вот, Адам стал как один из Нас, зная добро и зло; и теперь как бы не простер он руки своей, и не взял также от дерева жизни, и не вкусил, и не стал жить вечно".
По-перше, звідки множина раптом взялася ("один из Нас"), якщо раніше Бог спокійно обходився одниною? А по-друге, це що ж виходить - людина не була створена безсмертною?! Отакої - зробити собі цяцьку (здатну мислити і відчувати), знаючи, що їй рано чи пізно прийде кінець...
Все-таки мені близька думка Андреєва (точно не пригадаю, але смисл такий, що в Біблії стільки всього наплутано, що краще й не пробувати з тим розібратися).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-02-22 21:51:45 ]
Та березень для них уже давно настав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:51:49 ]
У мене таке враження, що в них усі 12 місяців - березень )) Вічні котячі розборки, завивання дикі нічні під вікнами і на горищі, а коли ранком двері відчиняю - протягом замітає шматки шерсті: ото вже билися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-24 00:18:22 ]
коти - сакральні істоти...

вони не просто сплять - вони транслюють наші підтексти...

вони знають паралельність...


щоб прийшли кольори - спочатку треба загрунтувати... сірим у тому числі...

головне - не замалювати потім чорним...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:42:42 ]
Дві сусідські сакральні істоти приходять до мене під двері виключно для того, щоб гарненько підкріпитися - і так тричі на день, а то й частіше )) Правда, сплять на горищі (судячи з регулярного нічного грюкоту) прямо наді мною, так що, може, і транслюють щось там через стелю, але сигнал доходить слабенько ))
Сірого не хочу - бо воно за собою чорне тягне... Але ж справжньої зими я таки випросила - є і сніг, і мороз, все як полагаєцця, хоча сьогодні й перше березня вже ))