ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Зимою всі коти сірі
Образ твору Сніги старались як могли,
Та їх було занадто мало -
І сірість, посестра імли,
Розкошувала й панувала.

Дахи сіріли і дими,
Вже й сажі марилось про біле…
Такої сірої зими
Нудьга – і та вже не хотіла.

Об хмуре дзеркало ріки
З жури розбилось небо сіре,
Осілі справіку граки
Напитували путь у вирій…

Лиш сірі (денно і вночі)
Коти не відали печалі:
З чужих боків шерсть деручи,
Про скорі відзимки нявчали.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-22 20:15:08
Переглядів сторінки твору 3037
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 21:45:01 ]
оце вже давно помітив, щодо котів, навіть якщо їм не сильно повезло з хатою й комфортом, (хоча здебільшого мають таке щастя), -
кайфово котам живеться, взагалі-то, кожен собі пуп землі, і нічого його не обходить, хіба власні ігри, пожерти і як не поспати, то подрімати по життю,
так що, при будь-яких негодах, катаклізмах, а особливо затяжних стагнаціях природньо-погодніх, медитувати на котів це прото таки терапевтично ~
бо що їм ті всі ваші ідіотські депресії...

....березень на підході!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:48:32 ]
Так, поспати-подрімати - то святий котячий обов'язок, особливо коли тепленько і в животі від голоду не бурчить )) На такого котика дивилась би та й дивилась, дійсно непогані ліки від депресії ))
А взагалі-то у них ті ж проблеми, що й у людей - болячки, сварки-бійки (до речі, ось просто зараз під вікном завивають - "виясняють отношенія"), страхи і сни кошмарні. Навіть для котів у нашому світі рай не передбачений, а шкода ((
А березень таки вже скоро ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-27 03:35:38 ]
із тваринами у біблійних навіть розкладах таки швах

хоч ніби ніхто з раю не виганяв їх
але ж потоп зрівняв усіх із людями грішними....

піди розберися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 19:22:45 ]
В Біблії занадто багато непоняток і неув'язок. Приміром, оце: "...за то, что ты послушал голоса жены твоей и ел от дерева, о котором Я заповедал тебе, сказав: не ешь от него, проклята земля за тебя". Ну от землю-то - за що?! А про тварин там тим більше нічого нема, жодного слова - ну вони ж взагалі "сбоку-припеку"... Та й взагалі, коли читаєш те все, про такі поняття, як логіка, справедливість і милосердя доводиться забувати.
І хто б мені ще оце роз'яснив: "И сказал Господь Бог: вот, Адам стал как один из Нас, зная добро и зло; и теперь как бы не простер он руки своей, и не взял также от дерева жизни, и не вкусил, и не стал жить вечно".
По-перше, звідки множина раптом взялася ("один из Нас"), якщо раніше Бог спокійно обходився одниною? А по-друге, це що ж виходить - людина не була створена безсмертною?! Отакої - зробити собі цяцьку (здатну мислити і відчувати), знаючи, що їй рано чи пізно прийде кінець...
Все-таки мені близька думка Андреєва (точно не пригадаю, але смисл такий, що в Біблії стільки всього наплутано, що краще й не пробувати з тим розібратися).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-02-22 21:51:45 ]
Та березень для них уже давно настав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:51:49 ]
У мене таке враження, що в них усі 12 місяців - березень )) Вічні котячі розборки, завивання дикі нічні під вікнами і на горищі, а коли ранком двері відчиняю - протягом замітає шматки шерсті: ото вже билися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-24 00:18:22 ]
коти - сакральні істоти...

вони не просто сплять - вони транслюють наші підтексти...

вони знають паралельність...


щоб прийшли кольори - спочатку треба загрунтувати... сірим у тому числі...

головне - не замалювати потім чорним...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:42:42 ]
Дві сусідські сакральні істоти приходять до мене під двері виключно для того, щоб гарненько підкріпитися - і так тричі на день, а то й частіше )) Правда, сплять на горищі (судячи з регулярного нічного грюкоту) прямо наді мною, так що, може, і транслюють щось там через стелю, але сигнал доходить слабенько ))
Сірого не хочу - бо воно за собою чорне тягне... Але ж справжньої зими я таки випросила - є і сніг, і мороз, все як полагаєцця, хоча сьогодні й перше березня вже ))