ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші

 Березневий шум

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-08 13:26:36
Переглядів сторінки твору 1169
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.203 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.214 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.048
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2024.06.15 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-15 23:05:11 ]
Симпатично, Ігорю, маньєристично - у вас і до маньєризму точно є талант.

Взагалі, якщо дозволите, відразу найкраще усвідомлювати - в якому стилі та чи та публікація. Щоправда, це рідко хто усвідомлює з нас під час написання. )
Отже, бачте, якщо вибраний не простонародний стиль, а щось аристократичне, тоді і наголос кожен має бути строго словниковим.
Наприклад, "того́" в "того запашного аромату".
Якщо ви точно би визначилися зі стилем, тоді легко і змінити це "того" на щось конкретніше, на кшталт "кола", "танцю", та багато чого. Хоча для манеризму, до якого ви тут, нмсд, майже схиляєтесь (свідомо чи не свідомо - не знаю), вважаю, краще згодилося би "танго" "брижів" "плеску", "ноти", (музики), знайти щось таке , тонше за "плину" чи "вальсу"...
І тоді тут краще без надто прямих визначень "І заради миті однієї
є" -
"все заради миті однієї
ці дари..."

І , ясно, тоді, коли справді йдеться про романтику маньєризму, щось інше замість "запатентовані".

Але якщо це не маньєризм, а щось інше - то інші й рішення, але серйозний автор (таких дійсно дуже мало) має знати, що за стиль у задумі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-16 11:35:56 ]
Перше, що повинен сказати, я вдячний всім, хто своєю участю сприяє вдосконаленню моїх літературних навичок, з огляду на те, що публікація – це тільки перший етап народження твору. І, звичайно, коли на ніким не помічений вірш звертає увагу Редакція Майстерень(що асоціюється як колективний розум), не тільки аматору, але й майстру це особливо лестить.
Я не буду лукавити. У більшості випадків – спочатку вірш, а потім визначення рубрики, що як мінімум, на мій погляд, має бути правилом етикету кожного автора в рамках ПМ.
За визначенням, маньєризм характеризується як течія химерного, штучного у живописі, архітектурі. Що стосується поезії, то десь у підсвідомості це сприймається як щось нарочито гіперболізоване, в якійсь мірі – куртуазне, відірване від реальності. Тобто, у житті – іноді давно забуте і багаторазово трансформоване у свідомості. І якщо це просто рубрика, а не жанр, то сюди досить легко вписатись з будь-яким стилем – особистою манерою письма автора.
Коли буде занадто пишно, як Ви мені, здається, пропонуєте у цьому вірші, то це не зовсім збігається з тим стилем, якого я хочу дотримуватись. Але я зрозумів, які правки потрібно внести, щоб трошки наблизитись до маньєризму, за що, найперше Вам, дуже вдячний.