Та справа ж не в тому, легко це зробити чи важко. Звісно, "навіщо"- питання риторичне. Змоделюємо картинку. Один (або кілька) ображених авторів (на будь що: критика, висловлювання...) ставлять собі завдання спіймати гада (під псевдо), зірвати з нього лічину і... що далі? Зберемо батьківські збори? Осудимо на засіданні профкому ПМ? Позбавимо літньої відпустки?
Є ще інший аспект. Додаткова інформація іноді провокує на негарні речі, особливо тих, хто розуміє, що можна зробити, знаючи ті IP. Ви настільки впевнені у всіх авторах???

Боюся, Оріяно, що ця дискусія вже вийшла за рамки локальної, бо так чи інакше стосується багатьох. Уявляєте, скільки "ображених" на ПМ? І тільки невелика частка реагує нормально, тобто творчо.

Розумієш, це такий атавізм ще з радянських часів, як на мене :)) У СРСР сексу нєт! :)) Ніяких таких штучок нам не потрібно. Все має бути відкрито і пояснено. Ех, і чого люди бояться жити весело? Не знаєш?

Шановні колеги, спілкування авторів і справді важлива річ. Але суміш наша вкрай вибухова, це всім зрозуміло. Є певні уподобання, сприйняття і не сприйняття. Серед нас є модерністи, а є ті, що тяжіють до класики - вони один одного сприймають важко, і не дивно, - різні напрямки.
А ще ж є "проблеми" між класицизмом і неокласицизмом, модернізмом і ультрамодернізмом, і т.д., особлива світоглядна еклектика інтелектуальної чутливості постмодернізму. А ще є ті, хто від впливу почуттів у силу віку (за 50) відходить, а до інтелектуальної чутливості так і не дійшов.

Отже, повноцінного порозуміння бути не може принципово, але етика і естетика наших вчинків і манер - річ підконтрольна нам. За ними і будемо слідкувати?

Залишається тільки визначитися з тим, що саме представник кожного напрямку розуміє під "етикою і естетикою" :))))